19 березня 2025 рокусправа № 380/19408/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
за участю:
секретар судового засідання Каменцев К.Д.,
від позивача ОСОБА_1 , Маркович А.М.,
від відповідача Лиса Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУНП у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 09.08.2024 №3111 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області» в частині застосування до інспектора ВРПП Червоноградського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції (пункт 2 Наказу) та в частині вирахування з грошового забезпечення інспектора ВРПП Червоноградського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 (0063447) грошових коштів за допущені прогули (пункт 9 Наказу);
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 29.08.2024 №539 о/с «Про особовий склад» про звільнення капітана поліції ОСОБА_2 , за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію»;
- поновити ОСОБА_2 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 30.08.2024;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 30.08.2024 по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі;
- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивача звільнено безпідставно, а наказ про звільнення підлягає скасуванню. Відповідачем не підтверджено вчинення ОСОБА_2 порушення службової чи трудової дисципліни; не доведено відсутність ОСОБА_2 на службі без поважних причин протягом 12.06.2024-14.06.2024. З позиції відповідача, вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку відбулося, зокрема, шляхом вчинення ним кримінально караних дій, відповідальність за які передбачена нормами частини 3 статті 368 КК України. Такі висновки відповідача зроблені з перевищенням наданих повноважень, з порушенням презумпції невинуватості та містять опис нібито вчиненого позивачем кримінально караного діяння. Вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, за відсутності факту вчинення будь-яких діянь, окрім тих, які підлягають кримінально-правовій оцінці можливе лише після встановлення компетентними органами обставин його причетності до скоєння злочину у межах кримінального провадження. Службове розслідування проведено поверхнево, без підтвердження факту скоєння дисциплінарного проступку належними та допустимими доказами. В основу зроблених висновків покладено виключно відомості щодо підозри ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення. Висновки службового розслідування не містять належно задокументованих та підтверджених випадків вчинення ОСОБА_2 дій, які дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів поліції збоку суспільства. Тому, звільнення, як найсуворіший захід дисциплінарного стягнення, застосовано не пропорційно вчиненому діянню.
Також звернув увагу, що висновок службового розслідування підписується всіма члена дисциплінарної комісії, чого зроблено не було.
Оскільки звільнення позивача є необґрунтованим, його слід поновити на попередній посаді та виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 20.09.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі /Т.І. арк.спр.50-51/.
Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому відзиві /Т.І, арк.спр.54-74/. Зазначив, що підставою для видання оскаржених наказів слугував висновок службового розслідування, яке проводилося з метою повної та всебічної перевірки причин та обставин вчинення порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків, вчинених позивачем. За результатами проведення службового розслідування підтвердилися факти вчинення дисциплінарних проступків окремими поліцейськими Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області. Дисциплінарний проступок ОСОБА_2 виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов'язана з діями, які були виявлені під час службового розслідування в рамках кримінального провадження. Також, службовим розслідуванням обґрунтовано встановлено відсутність ОСОБА_2 на роботі протягом 12.06.2024-14.06.2024. Крім того, проведено перевірку превентивної та іншої службової діяльності ОСОБА_2 та виявлено низку порушень. Застосоване до позивача дисциплінарне стягнення є пропорційним встановленим за результатами службового розслідування порушенням, під час проведення службового розслідування дотримані норми законодавства, що регламентують його процедуру, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
Позивач подав відповідь на відзив /Т.ІІ, арк.спр.196-201/, у якому зазначив, що відповідачем самостійно встановлено вину ОСОБА_2 без врахування доведеності вини такого в законному (судовому) порядку, при цьому порушуючи принцип презумпції невинуватості особи. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не може бути розцінено як беззаперечний доказ наявності вини в діях позивача при вчиненні дисциплінарного проступку, оскільки таке не передбачено чинним законодавством. Приймаючи наказ про звільнення відповідач позбавив ОСОБА_2 достатніх засобів до існування, оскільки на його утриманні перебуває малолітня дитина-інвалід, батьки, які є пенсіонерами.
Ухвалою суду від 30.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /Т.ІІ арк.спр.218/.
Представник позивача подав додаткові пояснення у справі /Т.ІІ, арк.спр.234-236/, у яких зазначив, що що Висновок службового розслідування підписано не уповноваженим складом Дисциплінарної комісії, оскільки 2 члени комісії перебували у відпустці на момент його підписання. Включення до складу Дисциплінарної комісії працівника підрозділу внутрішньої безпеки відбулося з порушенням закону, оскільки наказ про проведення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії винесено 12.06.2024, а подання про призначення службового розслідування та включення до дисциплінарної комісії працівника підрозділу внутрішньої безпеки зареєстровано у підрозділі ініціаторі проведення службового розслідування лише 13.06.2024. Також, заперечив проти вирахування з позивача коштів за прогули. Крім того зазначив, що Дисциплінарна комісія неправильно застосувала законодавство під час кваліфікації звільнення позивача, оскільки ОСОБА_2 підлягав би звільненню лише після доведення винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а не з інших мотивів.
Позивач подав уточнення до позовної заяви /Т.ІІ, арк.спр.248-249/. У зв'язку з перейменуванням Червоноградського районного відділу поліції просив викласти одну з позовних вимог у такій редакції: «Поновити ОСОБА_2 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, з 30.08.2024».
Відповідач подав додаткові пояснення у справі /Т.ІІІ, арк.спр.6-8/, у яких вказав, що перебування двох членів Дисциплінарної комісії у відпустці на момент складання висновку не обумовлює недійсність Висновку службового розслідування. Включення до наказу про призначення службового розслідування працівника внутрішньої безпеки раніше, ніж зареєстровано подання про призначення службового розслідування та включення до дисциплінарної комісії працівника підрозділу внутрішньої безпеки ніяк не вплинуло на повноту та об'єктивність проведеного дисциплінарною комісією службового розслідування. Зміни в прохальній частині позовної заяви у зв'язку з перейменуванням Червоноградського районного відділу поліції на Шептицький районний відділ поліції вважає необгрунтованими.
Представник позивача подав додаткові пояснення у справі /Т.ІІІ, арк.спр.21-22/, у яких наголосив на тому, що Висновок службового розслідування має бути підписаний головою та всіма членами Дисциплінарної комісії. Оскільки два члени Дисциплінарної комісії перебували у відпустці, ставитиме питання про недопустимість такого доказу.
Представник позивача подав додаткові пояснення у справі /Т.ІІІ, арк.спр.25-26/, у яких наголосив, що за умов достовірності складених під час службового розслідування документів, наявності в діях позивача складу та ознак вчинення дисциплінарного проступку, наслідки оформлення результатів службового розслідування не відповідають процесуальній формі документу та кількісному складу учасників, залучених до проведення перевірки.
Відповідач подав додаткові пояснення у справі /Т.ІІІ, арк.спр.58-60/, у яких зазначив, що під час дії воєнного стану атестування поліцейських не проводиться. Останнє атестування ОСОБА_2 проходив 26.09.2016. За висновками цього атестування - займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність. Тому, результати службової діяльності ОСОБА_2 , що досліджувалися в межах проведення службового розслідування, не могли бути предметом оцінки в межах останнього проведеного атестування.
Представник позивача подав додаткові пояснення у справі /Т.ІІІ, арк.спр.65-67/, де вкотре наголосив, що висновок службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії у цьому випадку двох членів комісії, які перебували у відпустці не замінено іншими. Отже Висновок, як документ, не має юридичної сили та доказовості.
Представник позивача подав додаткові пояснення у справі /Т.ІІІ, арк.спр.77-79/, у яких наголосив, що двоє членів дисциплінарної комісії на момент складення Висновку службового розслідування перебували у відпустці, тобто, були поза службою. Проте не були увільнені від виконання обов'язків членів дисциплінарної комісії, оскільки не були виключені з її складу. Тому, не підписання ними Висновку службового розслідування робить цей документ нелегітимним. Також наголосив, що включення працівника підрозділу внутрішньої безпеки Національної поліції України може здійснюватись лише на підставі листа керівника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України чи його заступника, а також керівника територіального (відокремленого) підрозділу цього органу та за наявності відповідних підстав. Отже, включення такого працівника за відсутності листа керівника Департаменту є безпідставним.
Представник відповідача подав додаткові пояснення у справі /Т.ІІІ, арк.спр.107-109/, в яких з посиланням на судову практику зазначив, що перебування когось з членів дисциплінарної комісії у відрядженні чи у відпустці виключає можливість підписання ним висновку службового розслідування і не обумовлює недійсність такого висновку, затвердженого начальником ГУНП у Львівській області та не доводить протиправності дій відповідача під час службового розслідування.
Представник позивача подав додаткові пояснення у справі /Т.ІІІ, арк.спр.149-152/, у яких просив не брати до уваги додаткові пояснення відповідача. Просив вважати висновок службового розслідування фальшивим, недостовірним письмовим доказом та виключити його з переліку доказів, з підстав не підписання його двома членами дисциплінарної комісії.
Також, представник позивача подав додаткові пояснення у справі /Т.ІІІ, арк.спр.169-175/, у яких з посиланням на практику Верховного Суду зазначив, що висновок службового розслідування має бути підписаний всіма членами дисциплінарної комісії, що призначені наказом керівника. Оскільки висновок підписано не всіма членами дисциплінарної комісії, порядок проведення службового розслідування порушено.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив задовольнити позов.
У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзиві та додаткових поясненнях підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував підстави позову, відзиву, відповіді на відзив, додаткових пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив докази, долучені до матеріалів справи та, -
ОСОБА_2 працював на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області.
12.06.2024 до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт поліцейського УГІ ГУНП з приводу можливих неправомірних дій зі сторони окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП /Т.І, арк.спр.40/.
Враховуючи, що ця обставина є приводом для призначення службового розслідування, наказом ГУНП у Львівській області від 12.06.2024 №2230 призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливих неправомірних дій зі сторони окремих поліцейських ГУНП. Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі: голови Комісії - ОСОБА_3 , членів Комісії - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Олесі Цап, ОСОБА_9 . До проведення службового розслідування залучено оперуповноваженого відділу моніторингу та зонального контролю ЛУ ДВБ НП України капітана поліції ОСОБА_10 . На час проведення службового розслідування інспектора ВРПП Червоноградського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 відсторонено від виконання службових обов'язків /Т.І, арк.спр.40-41/.
Згідно з Висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни зі сторони окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області відомості, що стали підставою для призначення та проведення службового розслідування документально підтверджено. За грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 та частини 1 статті 61 Закону України «Про Національну поліцію», статей 22, частини 1. 24 та 38 Закону України «Про запобігання корупції», підпунктів 1, 2, 3, 5, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 12 пункту 1 розділу ІІ, пунктів 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування, частини 4 статті 256 КУпАП, абзацу 4 пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, пункту 5 розділу II, підпункту 2 пункту 1, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, пункту 8 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджених наказом МВС України від 27.04.2020 №357, пункту 6 розділу IV Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 №676, пунктів 5.2.2, 5.2.3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції Львівській області, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.11.2022 №3343, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, запропоновано застосувати до інспектора ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_2 (0063447) дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції та запропоновано відповідно до пункту 3.2 Положення №37 від 05.05.2016 «Про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» зменшити визначену згідно з рекомендованими розмірами грошового забезпечення щомісячну премію /Т.І, арк.спр.97-150/.
Висновок службового розслідування затверджено начальником ГУНП у Львівській області Олександром Шляховським 11.07.2024.
Наказом ГУНП у Львівській області від 09.08.2024 №3111 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 та частини 1 статті 61 Закону України «Про Національну поліцію», статей 22, частини 1. 24 та 38 Закону України «Про запобігання корупції», підпунктів 1, 2, 3, 5, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 12 пункту 1 розділу ІІ, пунктів 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування, частини 4 статті 256 КУпАП, абзацу 4 пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, пункту 5 розділу II, підпункту 2 пункту 1, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, пункту 8 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджених наказом МВС України від 27.04.2020 №357, пункту 6 розділу IV Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 №676, пунктів 5.2.2, 5.2.3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції Львівській області, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.11.2022 №3343, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, до інспектора ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львіівській області застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зіц служби в поліції, та відповідно до Положення №37 від 05.05.2016 «Про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» встановлено визначену згідно з рекомендованими розмірами грошового забезпечення щомісячну премію у розмірі 1% за серпень місяць 2024 року /Т.І, арк.спр.31-39/.
Наказом ГУНП у Львівській області від 29.08.2024 №539о/с капітана поліції ОСОБА_2 (0063447), інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП, звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з 29.08.2024 /Т.І, арк.спр.30/.
Вважаючи звільнення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, Законами України “Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018, Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, наказом ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженими наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, Інструкцією з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом МВС України від 27.04.2020 №357, Положенням про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженим наказом МВС України від 03.08.2017 №676, Внутрішнім трудовим розпорядком дня поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції Львівській області, затвердженим наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.11.2022 №3343, Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893, Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893.
Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Згідно з статтею 2 Закону №580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Статтею 6 Закону №580-VIII встановлено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України “Про правовий режим воєнного стану».
Згідно з статтею 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону №580-VIII визначено основні обов'язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (частина 1).
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (частина 2).
Згідно з частиною 1 статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: “Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
В силу приписів статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 5-1) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України “Про електронні комунікації»; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; 14) вживає всіх можливих заходів для надання домедичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров'я.
Згідно з частиною 1 статті 61 Закону №580-VIII на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України "Про запобігання корупції", цим та іншими законами України.
Частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (ч.2 ст.77 Закону №580-VIII).
День звільнення вважається останнім днем служби (ч.3 ст.77 Закону №580-VIII).
Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII встановлено обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища. Зокрема особам, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» серед суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, поліцейські (пункт з).
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів:
1) відмовитися від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Нормою частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина 2 статті 1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.
Забороняється втручання в службову діяльність поліцейських особами, які не є їхніми прямими керівниками, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний, зокрема: 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина 5 статті 13 Дисциплінарного статуту).
Згідно з приписами статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (частина 1).
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина 2).
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина 3).
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина 4).
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6).
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України “Про захист персональних даних», “Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України “Про захист персональних даних», “Про державну таємницю» та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.
Відповідно до частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку (частина 2 статті 19 Дисциплінарного статуту).
Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частини 4 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського (частина 5 статті 19 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частиною 6 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина 8 статті 19 Дисциплінарного статуту).
Частинами 9, 10 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Законом України “Про внесення змін до законів України “Про Національну поліцію» та “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V “Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина 3 статті 26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина 5 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина 6 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Частиною 1 статті 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (абзац 1 частина 2 статті 29 Дисциплінарного статуту).
У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (абзац 5 частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 37 Закону України “Про запобігання корупції», Закону України “Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.11.2016 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179).
Згідно з пунктом 1 розділу І Правил №1179 правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей, які поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції (пункт 2 розділу І Правил №1179).
Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України “Про Національну поліцію», “Про запобігання корупції», інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України (пункт 3 розділу І Правил №1179).
Пунктом 4 розділу І Правил №1179 передбачено, що під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський, зокрема повинен:
- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейському, зокрема заборонено:
- допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі.
Відповідно до розділу IV Правил №1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі (пункт 3).
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним (пункт 4).
З метою зменшення кількості випадків застосування поліцейськими заходів примусу поліцейський повинен проявляти розсудливість, відкритість, почуття справедливості, володіти комунікативними навичками (переконання, ведення переговорів тощо), а в необхідних випадках мати керівні та організаційні якості (пункт 5).
Відповідно до пункту 1 розділу V Правил №1179 керівник органу (підрозділу) поліції зобов'язаний запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз'яснювальної роботи.
Керівник органу (підрозділу) поліції у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення підлеглими зобов'язаний у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції (пункт 2 розділу V Правил №1179).
Згідно з пунктом 3 розділу V Правил №1179 керівник органу (підрозділу) поліції повинен:
- бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих;
- відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України;
- об'єктивно оцінювати виконання службових обов'язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України;
- заохочувати етичну поведінку;
- запобігати виникненню конфлікту інтересів у діяльності підлеглих, а в разі виникнення - сприяти його оперативному вирішенню.
Відповідно до пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» кожному поліцейському органів та підрозділів ГУНП у Львівській області наказано:
1.1. професійно виконувати службові обов'язки, в т.ч. передбачені ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, а також вимоги посадових інструкцій (функціональних обов'язків) згідно займаної посади. Діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими правилами;
1.2. неухильно дотримуватись Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою вНаціональній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», зокрема вимог статей 37-44 Розділу IV Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з частиною 4 статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України “Про національну поліцію» з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція №1395).
Пунктом 2 розділу ІІ цієї Інструкція №1395 передбачено, що під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 31, статті 40 Закону України “Про Національну поліцію» з метою забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі - Інструкція №1026).
Інструкція №1026 регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів (пункт 1 розділу І).
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції №1026 застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції №1026 встановлено, що портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Відповідно до розділу ІІ Інструкції №1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення (пункт 4).
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (пункт 5).
Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання (пункт 6).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції №1026 включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Розділом VII Інструкції №1026 передбачено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:
1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;
2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;
3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;
4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції;
5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам (пункт 1).
Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції (пункт 2).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про Національну поліцію», Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII, пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877, та з метою вдосконалення порядку реагування на заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 №357 затверджена Інструкція з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (далі - Інструкція №357).
Пунктом 1 розділу І Інструкції №357 встановлено, що Інструкція встановлює порядок реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі - правопорушення або події), а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі - ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - ТВП).
Згідно з пунктом 8 Розділу IX Інструкції №357 за результатами виконання завдання старший наряду поліції повинен невідкладно оформити результати реагування на правопорушення або подію в системі ІПНП, унісши до електронного рапорту корисну інформацію щодо осіб, речей, виконаних дій, а також фотозображення, що можуть сприяти в установленні осіб, які їх учинили, та/або вирішені інших службових завдань.
Відповідно до Розділу IV Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 №6766 користувачі системи ІПНП зобов'язані не розголошувати у будь-який спосіб інформацію, яка їм стала відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, крім випадків, передбачених законом, відповідають за достовірність інформації, що вводиться ними до відповідних інформаційних ресурсів системи ІПНП, та зобов'язані дотримуватися законодавства у сфері захисту інформації (пункт 6).
Пунктами 5.2.2. та 5.2.3 Правил внутрішнього розпорядку дня поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 25.11.2022 №3343 для певних категорій поліцейських з урахуванням специфіки роботи можуть встановлюватись особливі режими роботи (робочий час), а саме денна зміна з 08.00 до 20.00 та нічна зміна з 20.00 до 08.00 наступної доби.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893 “Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ цього Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести тіобставини, на якихґрунтуютьсяїївимоги та заперечення.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За результатами службового розслідування встановлено, що до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт поліцейського УГІ ГУНП з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП (вх.№ РП 70 від 12.06.2024) т подання ЛУ ДВБ НП України про призначення службового розслідування (вх.№ 1182 сев від 13.06.2024).
«Згідно з вищевказаного рапорту установлено, 11.06.2024 працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Львові спільно із працівниками УСБУ у Львівськи області у рамках кримінального провадження № 42024140000000026 в 23.01.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушенн передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за адресою: АДРЕСА_1 , затримано оперуповноваженого Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_11 (0063433), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Радехів, Червоноградського району, Львівської області, освіта вища юридична, в Національній поліції України з 07.11.2015, в займаній посаді з 07.03.2024, має діюче дисциплінарне стягнень звільнення з поліції, застосоване наказом ГУНП від 17.05.2022 №1299, який за попередньою змовою з інспектором ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_2 (0063447), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем с. Тетевчиці, Радехівського району, Львівської області, освіта вища економічна, в Національній поліції України з 07.11.2015, в займаній посаді з 18.07.2023, має діюче дисциплінарне стягнень догана, застосоване наказом РУП ГУНП від 19.06.2024 №279, вимагав та отримав через посередника неправомірну вигоду у розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США від гр. П, за вирішення питання щодо повернення речових доказів, які були вилучені в рамках кримінального провадження № 12023141150001161 від 17.12.2023, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Грошові кошти у сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США вилучено у посередника - громадянки С. на місці події, яка у подальшому опитана та відпущена.
Майора поліції ОСОБА_11 затримано в порядку ст. 208 КПК України та у подальшому останнього поміщено до ІТТ ГУНП у Львівській області.
Окрім цього, в рамках вищевказаного кримінального провадження працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Львові та працівниками УСБУ у Львівській області проведено обшук у приміщенні Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, що за адресою: м. Червоноград, вул. Святого Володимира, 8А. За результатами проведеного обшуку вилучено матеріали кримінального провадження № 12023141150001161 від 17.12.2023, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
У подальшому, 12.06.2024 працівниками ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, у рамках кримінального провадження № 42024140000000026 розпочатому від 23.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, майору поліції ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Водночас, 13.06.2024 ухвалою Личаківського районного суду м. Львова (справа № 463/5125/24), підозрюваному майору поліції ОСОБА_11 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 60 діб, з можливістю внесення застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.
13.06.2024 працівниками ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, у рамках кримінального провадження № 42024140000000026 розпочатому від 23.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, капітану поліції ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Водночас, 14.06.2024 ухвалою Личаківського районного суду м. Львова (справа № 463/5125/24), підозрюваному капітану поліції ОСОБА_2 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб, з можливістю внесення застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.
У ході проведення службового розслідування, з метою отримання процесуальних документів, які стали підставою для затримання оперуповноваженого СКП Червоноградського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_11 та інспектора ВРПП Червоноградського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 , в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024140000000026 розпочатого від 23.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також інформації про обрання останньому запобіжного заходу, надіслано запит до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові (вих. № 505/67-2024 від 12.06.2024).
У подальшому, 19.06.2024 за вх. № 433 до ГУНП у Львівській області з ТУ ДБР. розташованого у м. Львові надійшов лист з копіями повідомлення про підозру, ухвали про обрання міри запобіжного заходу та ухвали про відсторонення від посади оперуповноваженого СКП Червоноградського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_11 та інспектора ВРПП Червоноградського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 (справа № 463/5125/24).
Із змісту вказаного листа вбачається, що старшим слідчим в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024140000000026 від 23.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що «... ОСОБА_11 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, супереч інтересах служби, з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб із інспектором відділу реагування патрульної поліції Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_2 та іншими, на цей час невстановленими працівниками Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, вимагав та 11.06.2024 близько 19.40 год., у приміщенні кафе «АННА», що у АДРЕСА_2 . одержав від гр. ОСОБА_12 через гр. ОСОБА_13 , котра не була обізнана 10 злочинним умислом, неправомірну вигоду в сумі 4000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 11.06.2024 становило 161 698,40 грн.) за закриття кримінального провадження № 12023141150001161, фігурантами якого є брат гр. ОСОБА_12 - гр. ОСОБА_14 та їх знайомий гр. ОСОБА_15 , повернення транспортного засобу та лісо продукції на який було накладений арешт.
Таким чином, ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України....».
Окрім цього встановлено, що «... ОСОБА_2 , будучи працівником правоохоронного відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, суспільно небезпечні наслідки всупереч інтересах служби, з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб із оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області майором поліції ОСОБА_11 та іншими, на цей час невстановленими працівниками Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, вимагав та 11.06.2024 близько 19:40 200., у приміщенні кафе «АННА», що у АДРЕСА_2 , одержав від гр. ОСОБА_12 через гр. ОСОБА_13 , котра не була обізнана із злочинним умислом, неправомірну вигоду в сумі 4000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 11.06.2024 становило 161 698,40 грн.) за закриття кримінального провадження № 12023141150001161, фігурантами якого є брат гр. ОСОБА_12 - гр. ОСОБА_14 та їх знайомий гр. ОСОБА_15 , повернення транспортного засобу та лісопродукції, на який було накладений арешт.
Таким чином, ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України...».
В ході проведення службового розслідування опитаний з даного приводу інспектор відділу реагування патрульної поліції Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_2 пояснив, що відповідно до ст. 63 Конституції України від написання письмових пояснень відмовився.
Опитаний з даного приводу оперуповноважений СКП Червоноградського РВП ГУНП майор поліції ОСОБА_11 пояснив, що з наказом ГУНП у Львівській області від 12.06.2024 № 2230 ознайомлений. З 11.06.2024 затриманий в порядку ст. 208 КПК України. На момент проведення слідчих дій 11.06.2024 в кафе « ОСОБА_16 » у м. Радехові, перебував по місцю свого проживання АДРЕСА_3 . Про вилучені грошові кошти ОСОБА_11 стало відомо з матеріалів справи. ОСОБА_11 зазначив, що проведенню слідчих дій не перешкоджав оскільки був поза службою, а його затримання відбулося близько 21:00 11.06.2024. ОСОБА_11 повідомив, що його звільнення можливе лише на підставі п. 10 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за рішенням суду, оскільки дисциплінарного проступку не вчиняв), а не за підстав порушення службової дисципліни…».
«…Водночас, в межах проведення службового розслідування працівниками УПД ГУНП у Львівській області проведено перевірку організації роботи по лінії превентивної діяльності, а саме 13.06.2024 вивчено службову діяльність інспектора ВРПП Червоноградського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 .
За результатами перевірки встановлено, що інспектором ВРПП Червоноградського РВП капітаном поліції ОСОБА_2 у 2024 році під час несення служби на території обслуговування Червоноградського РВП ГУНП виконано 29 службових завдань.
Разом із цим, під час моніторингу підсистеми ІП «Службове завдання» облікової бази даних ІТС ІПНП України у період часу з 01.01.2024 по 10.06.2024 виявлено неналежне заповнення електронних карток за результатами виконання службових завдань та завдань диспетчерів (корисна інформація щодо осіб, речей, виконаних дій, а також фотозображення, що можуть сприяти у встановленні осіб, пі їх учинили, та/або вирішенні інших службових завдань, а саме: у Червоноградському РВП ГУНП у Львівській області наряду ГРПП в якому ніс службу капітан поліції ОСОБА_2 призначались службові завдання «Перевірка осіб: адміннагляд» та «домашній арешт», в рапорті про відпрацювання завдання Інспектором ВРПП ОСОБА_2 неналежно заповнено вкладки «відомості про осіб» та «проведені дії», а саме не внесено жодної інформації в них.
Виявлені недоліки містяться у наступних картках АРМ 102: № 113272298 від 21.03.2024; № 113452740 від 25.03.2024; № 113452745 від 25.03.2024; № 113452248 від 25.03.2024; № 128436577 від 08.05.2024; № 138475295 від 09.06.2024; № 133334147 від 24.05.2024; № 137271911 від 05.06.2024.
Окрім цього, під час виконання службових завдань «Превентивні заходи у сфері БДР» з метою профілактики вчинення правопорушень у сфері БДР встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 , за результатами відпрацювання завдання в електронному рапорті вносив недостовірні відомості до ІТС ІПНП України щодо виявлених та в подальшому складених адмінматеріалів, зокрема такі випадки були під час виконання наступних службових завдань:
- 24.03.2024 під час виконання з 12:23 год по 13:05 год службового завдання зареєстрованого в ІТС ІПНП за номером ID №113411659 внесені відомості щодо винесеної електронної постанови серії ЕНА №1733424 за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, яке скоєно о 11:47 год.;
- 15.05.2024 під час виконання з 11:49 год по 12:37 год службового завдання зареєстрованого в ІТС ІПНП за номером ID №130668414 внесені відомості щодо винесеної постанови серії БАД №960724 за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, яке скоєно о 11:40 год.
Також вивчено службову діяльність капітана поліції ОСОБА_2 в частині дотримання ним норм адміністративного законодавства, а також порядку застосування портативних відео реєстраторів під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Зокрема встановлено, що останнім у 2024 році винесено 45 постанов про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, (далі постанова), а також складено 4 протоколи про адміністративні правопорушення.
Вивченням складених капітаном поліції ОСОБА_2 адміністративних матеріалів, записів у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації (інв. № 251) (далі Журнал 1026) та переглядом відеозаписів з портативних відеореєстраторів, що перебували у користуванні капітана поліції ОСОБА_2 під час виконання ним службових обов'язків, встановлено, що останній проявив непрофесійність та безвідповідальне ставлення до обов'язку здійснення безперервної відеозйомки, умисно не дотримувався вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, а саме:
- 07.05.2024 капітаном поліції ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 751786 за статтею 124 КУпАП (реагування на повідомлення про ДТП СО № 3949 від 07.05.2024). Однак переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора № 1919, отриманого на підпис капітаном поліції Царуком П.Й., встановлено, що відеозапис даної події не вівся безперервно, а на двох наявних відеозаписах зафіксовано лише заповнення протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП, ознайомлення з ним особи, відносно якої складено та проведено огляд на стан сп'яніння;
- 08.05.2024 капітаном поліції ОСОБА_2 винесено три постанови (серії ЕНА №№ 2101095, 2101129, 2101555). Переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора № 1919, отриманого під підпис капітаном поліції Царуком П.И., встановлено, що безперервний відеозапис під час здійснення проваджень по справах про адміністративні правопорушення і винесення вищевказаних постанов не вівся внаслідок примусового виключення останнім портативного відеореєстратора;
- 17.05.2024 капітаном поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії ЕНА № 2165520, але вивченням відеозаписів з портативного відеореєстратора № 1809, отриманого під підпис капітаном поліції ОСОБА_2 , встановлено, що відеозаписи здійснення провадження правопорушення та винесення вищевказаної по справі про адміністративне постанови відсутні;
- 15.05.2024 капітаном поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії БАД № 960724. Переглядом відеозапису з портативного відеореєстратора № 1919, отриманого під підпис капітаном поліції ОСОБА_2 , встановлено, що безперервний відеозапис не вівся, на ньому не відображено розгляд справи про Адміністративне правопорушення в повному обсязі;
- 25.05.2024 капітаном поліції ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 798940 за частиною першою статті 130 КУпАП. Переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора № 1919, отриманого під підпис капітаном поліції ОСОБА_2 , встановлено, що відеозапис вівся безперервно, однак внаслідок того, що вказаний технічний пристрій капітан поліції ОСОБА_2 розмістив у салоні службового автомобіля на відеозаписі не відображено в повній мірі процес роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, передбачених статтею 268 КУпАП. Поряд з цим капітан поліції ОСОБА_17 у долучених до протоколу матеріалах, зокрема на відеозаписах, чітко не озвучено і не зазначено перелік ознак, за якими у нього були підстави вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння.
Окремо варто зазначити, що капітаном поліції ОСОБА_2 не примався порядку застосування портативних відеореєстраторів під час здійснення проваджень по справах про адміністративні правопорушення та винесення постанов 31.05.2024, 02.06.2024, 06.06.2024, 08.06.2024, 09.06.2024 серії ЕНА №№ 2280751, 2280810, 2293777, 2324217, 2345358, 2346751, 1355480), адже відеозаписи на портативних відеореєтраторах, отриманих останнім, відсутні.
Поряд з цим, вивченням записів в Журналі 1026 встановлено, що 04.06.2024 капітан поліції ОСОБА_2 портативного відеореєстратора взагалі не отримував, при цьому цього дня ним винесено три постанови серії ЕНА №№ 313953, 2314633, 2315266.
Вищевказане свідчить про неналежний контроль за використанням портативних відеореєстраторів та дотриманням капітаном поліції ОСОБА_2 службової дисципліни в частині виконання порядку застосування портативних відеореєсстраторів зі сторони працівників Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, яких наказами Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області від 03.03.2024 № 113 та від 22:05:2024 232 визначено відповідальними особами: начальника ВРППП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_18 та заступника начальника ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_19 …».
«…Разом з цим встановлено, що 13.06.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Гоцко Ігор Олександрович, розглянувши матеріали кримінального провадження №42024140000000026 від 23.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України та встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до статей 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, повідомив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про підозру в одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частини 3 статті 368 КК України. Із змісту підозри вбачається, що ОСОБА_2 , будучи працівником правоохоронного органу інспектором відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, всупереч інтересах служби, з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб із інспектором оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області майором поліції ОСОБА_11 та іншими, на цей час невстановленими працівниками Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, вимагав та 11.06.2024 близько 19:40 год., у приміщенні кафе «АННА», що у АДРЕСА_2 , одержав від гр. ОСОБА_12 через гр. ОСОБА_13 , котра не була обізнана із злочинним умислом, неправомірну вигоду в сумі 4000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 11.06.2024 становило 161698,40 грн.) за закриття кримінального провадження № 12023141150001161. фігурантами якого є брат гр. ОСОБА_12 гр. ОСОБА_14 та їх знайомий гр. ОСОБА_15 , повернення транспортного засобу та лісо продукції, на який накладений арешт.
Таким чином, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.
Згідно з положеннями статтей 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» майору поліції ОСОБА_11 та капітану поліції ОСОБА_2 як службовим особам, заборонялося використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до листів управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у Львівській області (від 13.06.2024 №173/12/01/10-2024) та Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області (від 13.06.2024 №9407/61/01/10-2024) встановлено, що майор поліції ОСОБА_20 та капітан поліції ОСОБА_2 в період часу з 01.01.2024 по 12.06.2024 3 повідомленнями (рапортами) про одержання пропозиції щодо отримання неправомірної вигоди на екстрену лінію служби « 102» та відділення поліції №1 Червоноградського РВП ГУНП та у Червоноградський РВП ГУНП, не зверталися.
Статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові, відповідно до якої урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Згідно із пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, в тому числі: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень та припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Разом з тим установлено, що 07.11.2015 майор поліції ОСОБА_11 та 07.11.2015 капітан поліції ОСОБА_2 присягнули на вірність Українському народові. З тексту присяги вбачається, що останні присягнули вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього, як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
При цьому, звертаючи увагу на той факт, що працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов'язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин відданим інтересам служби.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції, їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Відтак, дотримання Правил №1179 є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Пунктами 1 та 2 статті 651 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині 1 статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Відповідно до пунктів 11, 12 розділу 2 посадової інструкції оперуповноваженого СКП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, затвердженою начальником Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області полковником поліції Ігорем Підлужним, з якою майор поліції ОСОБА_21 ознайомлений, останній зобов'язаний дотримуватись в повсякденній діяльності вимог антикорупційного законодавства, в тому числі правил етичної поведінки, визначених Законом України «Про запобігання корупції», та наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пункту 27 розділу 2 посадової інструкції інспектора ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, затвердженою 15.05.2023 начальником Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області полковником поліції Ігорем Підлужним, з якою капітан поліції Петро Царук ознайомлений 15.05.2023, останній зобов'язаний дотримуватись в повсякденній діяльності вимог антикорупційного законодавства, в тому числі правил етичної поведінки. визначених Законом України «Про запобігання корупції», та наказом MBC України від 09.11.2016 № 1179 та іншими нормативно правовими актами.
Розслідуванням встановлено, що майор поліції ОСОБА_11 ознайомлений:
07.11.2015 з вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції».
07.11.2022 із Формою інструктажу з основних положень Закону України «Про запобігання корупції».
« 07.11.2022 3 наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських».
07.11.2022 надав Згоду на обробку персональних даних.
07.05.2024 з Пам'яткою щодо каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону в Національній поліції України.
07.05.2024 з Пам'яткою щодо порядку отримання викривачем безоплатної вторинної правничої допомоги.
07.11.2022 з Пам'яткою щодо етичної поведінки в Національній поліції України.
04.11.2022 повідомив про роботу близьких осіб.
Капітан поліції ОСОБА_2 ознайомлений:
04.11.2022 з вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції».
04.11.2022 із Формою інструктажу з основних положень Закону України «Про запобігання корупції».
04.11.2022 з наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських».
04.11.2022 надав Згоду на обробку персональних даних.
09.04.2024 з Пам'яткою щодо каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону в Національній поліції України.
09.04.2024 з Пам'яткою щодо порядку отримання викривачем безоплатної вторинної правничої допомоги.
09.04.2024 з Пам'яткою щодо розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
09.04.2024 з Пам'яткою щодо етичної поведінки в Національній поліції України.
Також, у відповідності до Журналу обліку відвідування та успішності поліцейських зі службової підготовки навчальної групи № 4 ВСРР Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області від 15.01.2024 інв. № 291, 09.02.2024, 08.03.2024, 29.03.2024, 24.05.2024, 07.06.2024 в рамках службової підготовки проводилися заняття з вивчення вимог Закону України «Про запобігання корупції» та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179.
Враховуючи вищенаведене, майор поліції ОСОБА_11 та капітан поліції ОСОБА_2 достовірно знали, про заборону відповідно до статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою а саме, використовувати своє службове одержання неправомірної вигоди.
Окрім цього, в порушення вимог частини 1 статті 24 Закону, майор поліції ОСОБА_11 та капітан поліції ОСОБА_17 отримавши пропозицію щодо одержання неправомірної вигоди, не вжили заходів передбачених вищевказаною нормою Закону, а саме не відмовилися від такої пропозиції, не ідентифікували особу, яка зробила пропозицію та письмово не повідомили своїх безпосередніх керівників про надходження такої пропозиції.
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню майором поліції ОСОБА_11 та капітаном поліції ОСОБА_2 корупційного правопорушення, стали їхні бажання незаконного особистого збагачення, особиста недисциплінованість, недотримання та не бажання застосовувати в службовій діяльності заборон і обмежень встановлених ЗУ «Про запобігання корупції», зокрема статтей 22, 24, 38 цього Закону…».
«…Інформація про надзвичайну подію ОСОБА_11 та капітана поліції ОСОБА_2 висвітлена в засобах масової за участі майора поліції негативно вплинуло на формування у населення думки про діяльність поліції та про проведені реформи, спрямовані на забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, професійного виконання поліцейськими своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регламентують їх діяльність. Вказана інформація розміщена на інтернет сторінках "Львів-Медіа", " ІНФОРМАЦІЯ_3 "," ІНФОРМАЦІЯ_4 " та телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 n1587310https://www.Imn.in.ua/na-khabari-zatrymaly-dvokh-politsejskykh-v-radekhovi/https://t.me/KlimovSany
Крім цього в ході службового розслідування з Червоноградського РВП ГУНП надійшли матеріали з яких встановлено, що відповідно до рапорту начальника ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_22 від 12 червня 2024 встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 на службу 12.06.2024 з 07:30 по 20:00 не прибув, про причини свого неприбуття не повідомив та станом на 20:15 був відсутній протягом вказаного часу. Також, відповідно до рапорту начальника ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_22 від 14 червня 2024 встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 на службу з 19:30 13.06.2024 по 08:00 14.06.2024 не прибув, про причини свого неприбуття не повідомив та станом на 08:15 був відсутній протягом вказаного часу.
Опитаний з даного приводу інспектор ВРПП Червоноградського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_2 пояснив, що 12.06.2024 близько 06:00 він звернув у Радехівську ЦРЛ у приймальне відділення у зв'язку з поганим самопочуттям (гіпертонічний криз). У приймальному відділенні його оглядав лікар ОСОБА_23 , який оглянувши ОСОБА_2 надав йому медичну допомогу, однак не госпіталізував, а скерував до сімейного лікаря. Після цього, ОСОБА_2 звернувся до сімейного лікаря, який призначив йому лікування. Сімейний лікар не відкривав лікарняного ОСОБА_2 , дане лікарняне відкрив лікар з приймального відділу ОСОБА_24 , яке ж дня закрив. Також у не прибув згідно графіку на службу в період часу з 19:30, оскільки перебував у ТУ ДБР. розташоване у м. Львові. Також ОСОБА_2 повідомив, що про неприбуття на службу він повідомляв начальника ВРПП майора поліції ОСОБА_25 та начальника СКЗ підполковника поліції ОСОБА_26 по телефону. Також зазначив, що усі докази він надасть в суді, бо на даний час через стислі терміни надати їх дисциплінарній комісії не має змоги. Жодного медичного закладу системи МВС України ОСОБА_2 щодо його звернення за медичною допомогою в Радехівську ЦРЛ, не повідомляв, оскільки вважав за необхідне.
Опитаний з даного приводу начальник ВРПП Червоноградського РВП ГУНП майор поліції ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_6 пояснив, що 12.06.2024 о 07:30 на службу в склад СРПП мав заступити з 07:30 по 20:00 капітан поліції ОСОБА_2 , однак останній не прибув та не заступив на службу. Крім цього, даний поліцейський мав заступити на службу з 19:30 13.06.2024 по 08:00 14.06.2024, однак також останній був відсутній на службі. На телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповідав та не повідомляв ОСОБА_25 про те, що він не прибуде на службу. У поясненні ОСОБА_28 також вказав, що ОСОБА_2 його не повідомляв про лікарняне і що він не прибуде на роботу.
Опитана з даного приводу начальник СКЗ Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області підполковник поліції ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка с. Глинськ, Жовківського району, неодружена, освіта вища юридична, у 2003 році закінчила Тернопільську академію народного господарства, проходила службу в органах внутрішніх справ України з 29.05.2005 по 06.11.2015, у Національній поліції України з 07.11.2015, на посаді з 01.12.2016, діючих дисциплінарних стягнень не має, пояснила, що інспектор ВРПП Червоноградського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_2 на службу 12.06.2024 з 07: 30 по 20:00 не прибув, про причини свого неприбуття не повідомив та станом на 20:15 був відсутній протягом вказаного часу. Також, капітан поліції ОСОБА_2 на службу з 19:30 13.06.2024 по 08:00 14.06.2024 не прибув, про причини свого неприбуття не повідомив та станом на 08:15 був відсутній протягом вказаного часу. З даного приводу були написані відповідні рапорти, а у подальшому комісійно підписані відповіді акти. Також ОСОБА_26 у поясненні вказала, що капітан поліції ОСОБА_2 не повідомляв її про відкриття лікарняного чи звернення у медичний заклад.
Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією підготовлено та надіслано запит в Радехівську ЦРЛ від 12.06.2024 №506/67-2024 про надання інформації з приводу звернення у медичний заклад та перебування на лікарняному капітана поліції ОСОБА_2 . У подальшому 17.06.2024 з Радехівської ЦРЛ надійшла відповідь за №642 від 17.06.2024 про те, що ОСОБА_2 , 1982 р.н. в період часу з 12.06.2024 по 17.06.2024 на листку непрацездатності в Радехівській ЦРЛ не перебував. Проте, 12.06.2024 п 05:51 ОСОБА_2 звертався у приймальне відділення КНП «Радехівська ЦРЛ» зприводу вимірювання артеріального тиску та від лікування відмовився.
Опитаний з даного приводу лікар-травматолог КНП «Радехівська ЦРЛ» ОСОБА_30 , 15.07.1993 вул. Тарнавського, 2 м. Радехів, Червоноградського району, Львівської області р.н., прож. пояснив, що у період часу з 21:0011.06.2024 по 09:00 12.06.2024 він перебував на робочому місці, а саме перебував на приймальному відділення лікарні. Близько 06:00 на приймальне відділення звернувся громадянин ОСОБА_2 з проханням поміряти йому артеріальний тиск. Результат вимірювання станови 160/100, Від будь-якого лікування чи медичної допомоги ОСОБА_2 відмовився та після вимірювання тиску покинув приміщення системі та журналі приймального відділення.
Таким чином дисциплінарною комісією встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 був відсутній на службі в період з 07:30 до 20:15 12.06.2024 та в період з 19:30 13.06.2024 до 08:15 14.06.2024, тобто більше ніж три години, а відповідно до п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України та абзацу першого п. 24 постанови № 9, роз'яснення Мінюсту від 01.02.2011, відсутність працівника вважається прогулом, про що складено відповідні акти…».
«…Таким чином, в ході проведення службового розслідування установлено, що оперуповноважений СКП Червоноградського РВП ГУНП майор поліції ОСОБА_11 та інспектор ВРПП Червоноградського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_17 , які як працівники поліції, відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» та підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» являються суб'єктом на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 та частини 1 статті 61 Закону України «Про Національну поліцію», статей 22, ч.1. 24 та 38 Закону України «Про запобігання корупції», підпунктів 1, 2, 3, 5, 6, 11, 13 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 12 пункту 1 розділу ІП, пунктів 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування»», щодо обов'язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, зокрема: верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості та рівності; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», бути прикладом для підлеглих, обов'язку контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Крім цього, у своїй професійній діяльності поліцейський повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, не допускати дій, що підривають та дискредитують авторитет органів поліції.
Крім цього, майор поліції ОСОБА_11 та капітан поліції ОСОБА_2 керуючись хибним почуттям власної безкарності, вчинили дії, що стали підставою для оголошення їм обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме, згідно із дослідженого в ході службового розслідування повідомлення про підозру, із громадянином ОСОБА_31 у неслужбові стосунки, після чого вимагали та отримали неправомірну вимогу в сумі 4 000 доларів США.
При цьому, майор поліції ОСОБА_11 та капітан поліції ОСОБА_2 , будучи представниками правоохоронних органів, зобов'язані у разі отримання пропозиції про надання неправомірної вигоди, з метою припинення повідомити про даний факт безпосереднього керівника рапортом, водночас зобов'язані зафіксувати дане правопорушення на лінію правопорушення, « 102». Однак, виходячи із вищенаведеного, дані поліцейські не вчинили вищевказаних дій в результаті отримали вищевказану неправомірну вигоду, у зв'язку з чим, майор поліції ОСОБА_11 затриманий правоохоронними органами, в порядку ст. 208 КПК України. В подальшому, 12.06.2024 останньому працівниками ДБР розташованому у м. Львові, оголошено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та згідно ухвали Личаківського районного суду м. Львова, 13.06.2024 вже до підозрюваного майора поліції ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою 60 діб, з можливістю внесення застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 342240 гривень.
А капітану поліції ОСОБА_2 13.06.2024 працівниками ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, у рамках кримінального провадження №42024140000000026 розпочатому від 23.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Водночас, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 14.06.2024 вже підозрюваному капітану поліції ОСОБА_2 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб, з можливістю внесення застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.
Також, службовим розслідуванням установлено, що майор поліції ОСОБА_11 та капітан поліції ОСОБА_2 ознайомлені під особистий підпис «Формою інструктажу з основних положень Закону України «Про запобігання корупції», зокрема з нормами етичної поведінки, та із заборонами і обмеженнями встановленими ЗУ «Про запобігання корупції».
Крім цього, майор поліції ОСОБА_11 та капітан поліції ОСОБА_2 неодноразово, за час проходження служби в поліції, ознайомлювались з основним положеннями Закону України «Про запобігання корупції», зокрема з нормами етичної поведінки та з заборонами і обмеженнями встановленими цим законом.
Враховуючи вищенаведене майор поліції ОСОБА_11 та капітан поліції ОСОБА_2 достовірно знали, про заборону відповідно до статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», а саме, використовувати своє службове повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди. Крім цього, в порушення вимог частини 1 стані 24 Закону, майор поліції ОСОБА_11 та капітан поліції ОСОБА_2 отримавши пропозицію щодо одержання неправомірної вигоди, не вжив заходів передбачених вищевказаною нормою Закону, а саме не відмовились від такої пропозиції, не ідентифікували особу, яка зробила пропозицію та письмово не повідомив свого безпосереднього керівника про надходження такої пропозиції.
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню майором поліції правопорушення, стало їхнє бажання незаконного збагачення, особиста ОСОБА_11 та капітаном поліції ОСОБА_2 корупційного недисциплінованість, недотримання та не бажання застосовувати в службовій діяльності заборон і обмежень встановлених ЗУ «Про запобігання корупції», зокрема ст. ст. 22, 24, 38 цього Закону.
Зазначені факти не лише суперечать сутності й призначенню правоохоронних інституцій, зокрема поліції, в підрозділі де проходять службу майор поліції ОСОБА_11 та капітан поліції ОСОБА_2 , які зобов'язані вчиняти дії щодо підтримання правопорядку, а й розхитують підвалини державності, викривляє уявлення населення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції нашої держави в європейську спільноту.
В той же час, проаналізувавши сукупність встановлених обставин допущеного майором поліції ОСОБА_11 та капітаном поліції ОСОБА_2 дисциплінарного проступку та те, що останні, замість безумовного виконання закріплених законами перед поліцією завдань, їх грубо проігнорували, відтак своїм вчинком дискредитували та підірвали авторитет поліції та поставили під сумнів доцільність свого подальшого проходження служби в органах Національної поліції, дисциплінарна комісія дійшла до висновку про необхідність застосування відносно майора поліції ОСОБА_11 та капітана поліції ОСОБА_2 найсуворішого дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 13 Дисциплінарного статуту.
Окрім цього, службовим розслідування також встановлено неналежне виконання службових обов'язків зі сторони інспектора ВСРР Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції - ОСОБА_2 , який в порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, частини четвертої статті 256 КУпАП, абзацу 4 пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, пункту 5 розділу ІП, підпункту 2 пункту 1, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, пункту 8 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджених наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, пункту 6 розділу IV Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676, проявив непрофесійне та безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, умисне ігнорування необхідності дотримання порядку застосування портативних відеореєстраторів та вимог щодо оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а також під час виконання службового завдання вніс в електронний рапорт недостовірну винесених постанов за вчинене адміністративне правопорушення, яке було скоєно скоріше, та за результатами виконання інформацію щодо службових завдань «Перевірка осіб: адміннагляд» та «домашній арешт» в електронному рапорті про відпрацювання завдання не вніс жодної інформації у вкладках «відомості про осіб» та «проведені дії», чим не сприяв керівнику в організації дотримання службової дисципліни.
Водночас, вищевказані порушення стали можливими внаслідок:
- неналежного виконання службових обов'язків зі сторони заступника начальника ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_19 , який в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 13 частини третьої статті 1. пунктів 7 та 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1, 4, 5 пункту 1 розділу 1. пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і Вінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, будучи керівником та відповідальною особою, на яку наказом підрозділу покладено відповідальність за дотриманням порядку застосування портативних відеореєстраторів, зокрема їх видачою та зберіганням отриманої інформації, не забезпечив належних заходів контролю за дотриманням цього порядку капітаном поліції ОСОБА_2 ;
- неналежного виконання службових обов'язків зі сторони начальника ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_27 , який в порушення вимог підпункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 13 частини третьої статті 1, пунктів 7 та 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 розділу ІІ, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, підпунктів 3, 7, 8 пункту 2 розділу ХІ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, як керівник та відповідальна особа, на яку наказом підрозділу покладено відповідальність за дотриманням порядку застосування портативних відеореєстраторів, зокрема їх видачою та зберіганням отриманої інформації, не забезпечив належних заходів контролю за дотриманням цього порядку, а також за реагуванням на заяви і повідомлення про правопорушення або події зі сторони капітана поліції ОСОБА_2 .
При цьому, установлено, що надзвичайній події серед особового складу Червоноградського РВП ГУНП затримання поліцейських та повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, сприяло самоусунення від виконання службових обов'язків зі сторони заступника начальника ВРПП Червоноградського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_19 , начальника ВРІПП Червоноградського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_27 , заступника начальника СКП Червоноградського РВП ГУНП, заступника начальника з превентивної діяльності Червоноградського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_32 та начальника Червоноградського РВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_33 , які в порушення вимог пункту 2 частини (статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції), пунктів 7, 8 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпункту 4.1 пункту 4 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», як керівники, несуть відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни та з метою забезпечення дотримання службової дисципліни, зобов'язані контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, та проводити профілактичну роботу з її зміцнення та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, однак належних повсякденних, дієвих заходів, зокрема профілактичної роботи, щодо покращення стану службової дисципліни, в тому числі щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства не забезпечили належної організації контролю за роботою підпорядкованого особового складу, відповідно не вжили дієвих управлінських рішень щодо належного дотримання ними службової дисципліни й законності…».
Суд зазначає, що факти встановлені під час службового розслідування підтверджуються доказами у справі, а саме:
- рапортом інспектора ВСР УГІ ГУНП у Львівській області;
- поданням ЛУ ДВБ НП України про призначення службового розслідування;
- поясненнями капітана поліції ОСОБА_2 від 09.07.2024;
- поясненнями майора поліції ОСОБА_11 від 09.07.2024;
- поясненнями майора поліції ОСОБА_19 від 08.07.2024;
- поясненнями капітана поліції ОСОБА_34 від 09.07.2024;
- поясненнями майора поліції ОСОБА_35 від 09.07.2024;
- поясненнями підполковника поліції ОСОБА_29 від 05.07.2024;
- поясненнями майора поліції ОСОБА_27 від 10.06.24;
- поясненнями лікаря-травматолога ОСОБА_36 від 13.06.2024;
- поясненнями майора поліції ОСОБА_37 від 18.06.2024;
- поясненнями капітана поліції ОСОБА_38 від 29.06.2024;
- поясненнями підполковника поліції ОСОБА_29 від 05.07.2024;
- поясненнями полковника поліції ОСОБА_33 від 21.06.2024;
- поясненнями майора поліції ОСОБА_37 від 21.06.2024;
- копіями матеріалів кримінального провадження №42024140000000026 від 23.01.2024;
- відповіддю на запит комунального некомерційного підприємства «Радехівська ЦРЛ» від 17.06.2024;
- журналами реєстрації амбулаторних пацієнтів;
- рапортами та актами про невихід на роботу 11.06.2024-14.06.2024;
- попередженнями та інструктажами та пам'ятками;
- службовою характеристикою на ОСОБА_2 ;
- інформацією про подію за участю ОСОБА_2 в інтернет медіа-ресурсах та телеграм-каналі;
- графіками чергувань та розстановкою нарядів працівників Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області;
- довідкою про службову діяльність ОСОБА_2 ;
- поясненнями майора поліції ОСОБА_27 від 13.06.2024;
- поясненнями майора поліції ОСОБА_19 від 14.06.2024;
- наказами про призначення відповідальних за технічними приладами і технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису в Червоноградському РВП ГУНП у Львівській області;
- журналом обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації;
- постановами та протоколами про адміністративні правопорушення;
- рапортами про виконання службових завдань;
- лист сектору запобігання корупції ГУНП у Львівській області про надання інформації стосовно ОСОБА_2 в межах проведення службового розслідування від 17.06.2024;
- поясненнями майора поліції ОСОБА_27 від 13.06.2024;
- поясненнями майора поліції ОСОБА_35 від 12.06.2024;
- поясненнями майора поліції ОСОБА_11 від 13.06.2024;
- поясненнями майора поліції ОСОБА_19 від 13.06.2024 /Т.І., арк.спр.151-Т.ІІ, арк.спр. 183/.
З врахуванням встановлених під час службового розслідування обставин, суд вважає доведеними вчинення позивачем дисциплінарного проступку, відсутність його на роботі без поважних причин. Перевищення повноважень відповідачем під час службового розслідування не встановлено. За результатами службового розслідування відомості, які стали підставою для його призначення підтвердились. Висновки зроблені дисциплінарною комісією є обґрунтованими. Отже слід виснувати, що службове розслідування призначено та проведено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Слід також зауважити, що під час службового розслідування не досліджувалось питання наявності чи відсутності вини у діях позивача щодо вчинення кримінального правопорушення, а повідомлення про підозру 13.06.2024 працівниками ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, у рамках кримінального провадження № 42024140000000026 розпочатому від 23.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, капітану поліції ОСОБА_2 не є преюдиційним фактом для розгляду питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Покликання позивача щодо безпідставного застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення суд вважає необґрунтованим, адже повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливостей його застосування, визначених статтею 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
З приводу покликань відповідача щодо не проведення атестації ОСОБА_2 та оцінки його службової діяльності під час службового розслідування слід зазначити, що під час дії воєнного стану атестування поліцейських не проводиться; останнє атестування ОСОБА_2 проходив 26.09.2016; за висновками цього атестування - займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність /Т.ІІІ, арк.спр.41/. Тому, результати службової діяльності ОСОБА_2 , що досліджувалися в межах проведення службового розслідування, не могли бути предметом оцінки в межах останнього проведеного атестування.
Суд зважає на покликання представника позивача про включення до наказу про призначення службового розслідування працівника внутрішньої безпеки раніше, ніж зареєстровано подання про призначення службового розслідування. Однак зауважує, що стороною позивача жодним чином не доведено вплив таких дій на повноту та об'єктивність проведеного дисциплінарною комісією службового розслідування, оцінку встановлених порушень, права та інтереси позивача.
Щодо покликань сторони позивача на підписання висновку службового розслідування неповним складом дисциплінарної комісії слід зазначити, що дійсно двоє членів дисциплінарної комісії ОСОБА_39 та ОСОБА_40 перебували у відпустці на момент підписання висновку /Т.ІІІ, арк.спр.11, на звороті/. При цьому, вони брали безпосередню участь у службовому розслідуванні та у встановленні фактів, які були його предметом.
З позиції суду, перебування у відпустці є тою обставиною, що не дає права члену комісії, який брав участь у службовому розслідуванні підписати висновок.
Крім того, згідно з пунктом 3 Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893, членів дисциплінарної комісії має бути не менше трьох. У даному випадку висновок підписали 5 осіб як члени дисциплінарної комісії.
Також, висновок службового розслідування закінчується розділом «…вважали би…», що свідчить про його рекомендаційний характер. Адже у ньому на підставі встановлених фактів лише запропоновано керівнику ГУНП у Львівській області застосувати до позивача вид дисциплінарного стягнення, що відповідає пункту 1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України. Оцінка ж обставин та остаточне рішення з приводу застосування дисциплінарного стягнення та його виду належить керівнику установи, згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту.
У цьому контексті слід зауважити, що стороною позивача факти, встановлені під час службового розслідування жодним чином не спростовано.
За таких обставин, покликання сторони позивача на непідписання висновку двома членами комісії у зв'язку з їх перебуванням у відпустці не є беззаперечною підставою для скасування наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Вказане не спростовує сформований дисциплінарною комісією після проведення службового розслідування висновок про вчинений дисциплінарний проступок.
Таким чином, позивач допустив вчинення дисциплінарного проступку, який підриває авторитет ороганів поліції і їх працівників в очах громадськості, довіру суспільства до органів поліції.
Суд наголошує, що позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які спростовують вчинений дисциплінарний проступок.
Щодо інших покликань сторін суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі та висновків суду не спростовують.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, враховуючи зміст наданих пояснень, даючи аналіз висновку службового розслідування та оспореним наказам, суд дійшов висновку, що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтуються на самостійних підставах недотримання вимог Закону України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», Внутрішнього розпорядку дня поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції Львівській області.
В межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку. В діях позивача, на переконання суду є склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення відповідач обрав обґрунтовано, з врахуванням всіх обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Поза розумним сумнівом, негативним наслідком вчинення діяння, яке є несумісним з посадою поліцейського, внаслідок вчинення проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, є те, що такий проступок підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Слід також наголосити, що під час розгляду цієї справи судом не встановлено таких порушень процедури прийняття спірного наказу, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
Оскаржені накази винесено з урахуванням ступеню вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та керуючи нормами Законів України «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
З врахуванням встановлених обставин, суд вважає оскаржені накази законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відсутні підстави для їх задоволення також.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, законність та обґрунтованість дій та рішень відповідача. Тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, повернення судових витрат не передбачено. Оскільки за подання цього позову позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір зі сторін стягувати не слід.
Керуючись статтями 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2025.
СуддяКравців Олег Романович