справа№380/2306/25
31 березня 2025 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/2306/5 за позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до відповідача, в якому просить:
-Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року та перерахунок та виплату пенсії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення з 01.04.2019 від грошового забезпечення визначеного у довідці від 31.12.2024 № 1159/12/21421, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення;
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року та перерахунок та виплату пенсії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення з 01.04.2019 від грошового забезпечення визначеного у довідці від 31.12.2024 № 1159/12/21421, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 01.01.2018 на виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача з основним розміром пенсії 70%. ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовив довідку від 31.12.2024 № 1159/12/21421 про розмір грошового забезпечення позивача. Позивач звернувся із заявою до відповідача, просив здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення виходячи з розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, однак отримав відмову. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся із позовною заявою до суду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, зазначив, що рішення Кабінету Мінісрів України про збільшення розміру складових грошового забезпечення не приймалось, повідомлення з Пенсійного фонду України щодо підстав перерахунку пенсії військовослужбовцям відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу та деяких інших осіб» в Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надходило. Підстави для проведення перерахунку пенсії з урахуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до довідки від від 31.12.2024 № 1159/12/21421 з оновленого грошового забезпечення, відсутні. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 07.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія призначена в розмірі 90% грошового забезпечення.
На виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, Головне управління Пенсійного фонду України здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 виходячи з відсоткового розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення.
ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовив довідку від 31.12.2024 № 1159/12/21421 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019.
10.01.2025 позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом, просив здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% з 01.01.2018 та з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 31.12.2024 № 1159/12/21421.
Листом №1300-5203-8/8948 від 20.01.2025 відповідач повідомив, що підстави для проведення перерахунку пенсії з урахуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до довідки від 31.12.2024 № 1159/12/21421 з оновленого грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 відповідно до Постанови №704, відсутні.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Статтею 21 Закону № 2262-ХІІ, передбачено, що пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:
а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);
б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Відповідно до положень статті 23 Закону № 2262-ХІІ, у разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а" статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт "а" статті 13).
Суд встановив, що позивачу призначена пенсія за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення.
27.03.2014 прийнято Закон «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній з 01.01.2017, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з вказаною статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Суд зазначає, що статтею 63 Закону № 2262-ХІІ визначено підстави, умови і порядок їх перерахунку, зокрема, обов'язковою підставою для здійснення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій.
Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанови Кабінету Міністрів України № 45, № 988 № 103, також не містять жодних положень про зміни відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
З системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, щодо розміру пенсії у відсотках, стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін, у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII, не зазнала.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 за результатами розгляду зразкової справи № Пз/9901/58/18 (240/5401/18), які підтверджені постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Враховуючи наведене, суд вважає, що при перерахунку пенсії, відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України № 103, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Отже, при перерахунку пенсії, змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відтак, за встановлених обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 90% до 70%.
Таким чином, суд висновує про протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.12.2024 № 1159/12/21421 з оновленого грошового забезпечення з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення.
З метою ефективного поновлення порушеного права позивач, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити позивачу з 01.01.2018 перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.12.2024 № 1159/12/21421 з оновленого грошового забезпечення з відсоткового значення розміру пенсії 90%, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії, - задоволити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час перерахунку пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.12.2024 № 1159/12/21421 у розмірі 90% сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 31.03.2025 року.
Суддя Гавдик З.В.