справа №380/1620/25
31 березня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та cкасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11863314/42162197 від 03.10.2024, про відмову ТзОВ «ЮНІФАС» в реєстрації податкової накладної №1 від 29.09.2023;
- визнати протиправним та cкасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12120988/42162197 від 28.11.2024, про відмову ТзОВ «ЮНІФАС» в реєстрації податкової накладної №2 від 29.12.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» податкову накладну №1 від 29.09.2023 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ 1254445,93 грн, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» податкову накладну №2 від 29.12.2023 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ 59348,47 грн, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним було подано всі необхідні первинні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Після отримання повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних позивач надіслав контролюючому органу пояснення з копіями первинних документів, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивач вказує, що ним подано усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальне здійснення операцій за згаданими податковими накладними. Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС у Львівській області позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних. На думку позивача, вказане вище в сукупності свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішень, що є підставою для їх скасування та, як наслідок, зобов'язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 03.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом; ухвалено розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Представник відповідачів у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечив з підстав, що оскаржувані рішення прийнято Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування правомірно, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію. Наголошує, зокрема, що 24.09.2024 ГУ ДПС у Львівській області було скеровано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11811547/42162197, стосовно надання документів, які підтверджують інформацію зазначену у ПН від 29.09.2023 №1, однак позивач вказану у такому повідомленні інформацію та документи не надав.
Представником позивача в спростування заперечень, висвітлених у відзиві на позовну заяву, подано відповідь на відзив, у якому зауважив, що Позивач не подавав на реєстрацію ПН №1 від 29.09.2023 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 1045371,61 грн. Спірними у даній справі є ПН №1 від 29.09.2023 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 1254445,93 грн, та ПН №2 від 29.12.2023 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ - 59348,47 грн. Окрім цього, зазначив, що повідомлення від 24.09.2024 містить вимогу надати всі ті ж самі документи, які було надано Позивачем з повідомленнями про надання пояснень, а саме: первинних документів щодо постачання (Додатки №39-48 до Позову), придбання товарів (Додатки №6-15 до Позову), послуг (Додатки №17-33 до Позову), транспортування продукції (Додатки №17-20 до Позову), розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (Додатки №9-11, 20, 24-25, 29, 33, 43, 44 до Позову), паспортів якості, сертифікатів відповідності Додаток №16 до Позову), інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену в ПН. Наголосив, що вказаних документів більш ніж достатньо для підтвердження господарської операції і які ще для цього документи повинен був подати Позивач залишається загадкою.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що 29.05.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 14151020000044485 про державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи - 42162197 (далі - ТОВ «ЮНІФАС», «Позивач»). ТОВ «ЮНІФАС» з 01.08.2018 зареєстровано платником податку на додану вартість. До видів діяльності Позивача відноситься, зокрема: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний).
Як видно із матеріалів справи, Позивач, зокрема, здійснює господарську з діяльність з імпорту та торгівлі будівельними матеріалами, а саме фіброцементними плитами та комплектуючими SWISSPEARL® виробництва компанії ETERNIT AG. Для здійснення цієї діяльності Позивач уклав Договір №BA/UA/01/09/2023 від 19.09.2023 року з компанією SWISSPEARL POLSKA Sp z.o.o (Польща) на поставку фіброцементних плит та комплектуючих SWISSPEARL®
На виконання вказаного вище Контракту у листопаді 2023 року Позивач замовив та оплатив, а компанія SWISSPEARL POLSKA Sp z.o.o поставила будівельні матеріали та комплектуючі, а саме: фіброцементні плити Swisspearl Largo 2530x1270x8 та Swisspearl Largo 3070x1270x8, що підтверджується наступним: Інвойс проформа № SPL023281 від 15.11.2023; Інвойс проформа № SPL023411 від 15.11.2023; Платіжна інструкція №15 від 04.10.2023; Платіжна інструкція №16 від 27.10.2023; Платіжна інструкція №17 від 09.11.2023; Накладна СМR 928641 від 08.12.2023; Накладна CMR 928642 від 08.12.2023; Митна декларація МД-2 №23UA209140035186U0; Митна декларація МД-2 № 23UA209140035185U1; Сертифікат відповідності TER1.Пр.040-23 від 23.02.2023.
Згідно матеріалів справи, транспортно-експедиційні послуги по транспортуванню товару (будівельних матеріалів) Позивачу надавало Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) «Львівська автобаза №1» на підставі Заявки-договору Про надання транспортно експедиційних послуг № 71223-01 від 07.12.2023, що підтверджується наступним: Заявка-договір № 71223-01 від 07.12.2023; Рахунок №6322 від 07.12.2023; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №6322 від 19.12.2023; Платіжна інструкція №109 від 22.12.2024.
Послуги з митного оформлення товарів та надання консультацій з митного оформлення товарів Позивачу надавав брокер ОСОБА_1 , що підтверджується наступним: Договір №10 від 02.09.2020; Акт наданих послуг №1073 від 19.12.2023; Рахунок №1073 від 19.12.2023; Платіжна інструкція №110 від 27.12.2023.
За митне оформлення товару Позивачем сплачено 255 тис. грн митних платежів до бюджету, що підтверджується платіжною інструкцією №103 від 08.12.2023.
Послуги з допуску та перебування автотранспорту на території зони митного контролю ВМО «Малехів» митного поста «Львів-північний» Позивачу надавало ТОВ «Карпати-логістик», що підтверджується наступним: Договір №1382/М від 01.04.2021; Додаткова угода №1 від 30.12.2022; Акт наданих послуг №7620 від 31.12.2023; Платіжна інструкція №105 від 08.12.2023.
Послуги по збору і обробці інформації, необхідної для належного оформлення перебування автотранспорту в зоні митного контролю Позивачу надавав ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується наступним: Договір №1382/М-інф від 01.04.2021; Додаткова угода №1 від 30.12.2022; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №КЛ000008006 від 31.12.2023; Платіжна інструкція №104 від 08.12.2023.
Щодо трудових ресурсів Позивач у позовній заяві повідомляє, що на час здійснення господарської операції найнятих працівників у Товаристві не було, усі функції по оформленню замовлень та укладенню договорів виконував директор. Крім директора у Позивача працює ще менеджер, бухгалтер та заступник директора. Подає копії наступних документів: Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 03.06.2024; Наказ №1 від 03.06.2024; Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 25.07.2024; Наказ №2 від 25.07.2024; Повідомлення про прийняття працівника на роботу 12.11.2024; Наказ №3 від 12.11.2024.
З основних засобів у Позивача наявне орендоване офісне приміщення за адресою м. Львів, вул. Б. Хмельницького буд.212 корпус 3, що підтверджується Повідомленням про об'єкти оподаткування Форма №20-ОПП від 25.05.2021.
Щодо складських приміщень Позивач у позовній заяві повідомляє, що таких у Товариства немає, товар замовляється під відповідне замовлення клієнта та доставляється безпосередньо на його адресу.
Так, 29 вересня 2023 року Позивачем укладено Договір поставки №290923-КФ від 29.09.2023 року з ТОВ «Компанія «ФАВОРБУД». За умовами цього Договору Позивач як постачальник зобов'язався передати у власність покупця фіброцементні плити та комплектуючі, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах визначених договором. Асортимент, кількість, ціна, умови оплати і поставки визначаються сторонами у специфікаціях до договору.
Відповідно до Специфікації №1 від 29.09.2023 до Договору поставки №290923-КФ від 29.09.2023 сторони визначили наступний асортимент товару - фіброцементні плити: ZENOR 41054 (1270x2530mm) 131шт вартістю 915 303,11 грн з ПДВ, та ZENOR 41054 (1270x3070mm) 40 шт. вартістю 339 142,82 грн з ПДВ, всього на суму 1 254 445,93 грн з ПДВ. Оплата Товару проводиться на умовах попередньої 100 % оплати. Постачальник зобов'язується передати Товар протягом 60 календарних днів з моменту повної оплати вартості цього Договору на умовах DAP склад Покупця - м. Львів, вул. Шевченка, буд. 313 (згідно Інкотермс у редакції 2010 року).
Відповідно до Специфікації №2 від 29.09.2023 до Договору поставки №290923-КФ від 29.09.2023 сторони визначили наступний асортимент товару - фіброцементні плити: ZENOR (1270x3070mm) 7 шт. вартістю 59 348,47 грн з ПДВ. Оплата Товару проводиться на умовах попередньої 100 % оплати. Постачальник зобов'язується передати Товар протягом 30 календарних днів з моменту повної оплати вартості цього Договору на умовах DAP склад Покупця - м. Львів, вул. Шевченка, буд. 313 (згідно Інкотермс у редакції 2010 року).
Відповідно до Рахунків на оплату №2909/2023/КФ від 29 вересня 2023 року та №2612/2023/КФ від 26 грудня 2023 року ТОВ «Компанія «ФАВОРБУД» 29.09.2023 та 29.12.2023 оплатило Позивачу за замовлені будівельні матеріали в сумі: 1 254 445,93 грн та 59 348,47 грн у т.ч. ПДВ.
На виконання власних зобов'язань Позивач Видатковими накладними №1912/2023/ КФ від 19.12.2023 та №2912/2023/КФ від 29.12.2023 передав ТОВ «Компанія «ФАВОРБУД» фіброцементні плити на суму 1254445,93 грн у тому числі ПДВ: 209074,32 грн та на суму 59348,47 грн, у тому числі ПДВ: 9891,41 грн.
Згідно Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2023 по 20.12.2023 за договором №29092023-КФ від 29.09.2023 заборгованості у сторін одна перед одною немає, обороти за період склали 1 254 445,93 грн.
На виконання податкових зобов'язань, за першою подією - отриманням авансу за поставку будівельних матеріалів, Позивач 29.09.2023, за допомогою програмного засобу Електронний кабінет платника податку складено Податкову накладну: №1 від 29.09.2023 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ - 1254445,93 грн, в тому числі ПДВ - 209074,32 грн, і відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання податкових зобов'язань, за першою подією - поставка будівельних матеріалів, Позивач 29.12.2023, за допомогою програмного засобу Електронний кабінет платника податку складено Податкову накладну: №2 від 29.12.2023 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ - 59348,47 грн, в тому числі ПДВ - 9891,41 грн, і відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
17.10.2023 Позивач отримав електронне повідомлення від 17.10.2023 про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 29.09.2023. Згідно змісту даного повідомлення, ДПС України виявлені наступні помилки: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 29.09.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=11.6126%, "P"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».
Крім того, 29.12.2023 Позивач отримав електронне повідомлення від 29.12.2023 про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 29.12.2023. Згідно змісту даного повідомлення, ДПС України виявлені наступні помилки: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 29.12.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=12.2322%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо - Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису)».
На виконання електронного повідомлення від 17.10.2023 про зупинення реєстрації податкової накладної, Позивачем подано через електронний кабінет електронне Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 18.09.2024 №1 з листом поясненням №1 від 18.09.2024, у якому розкрито зміст господарської операції та електронними копіями первинних документів (в кількості 35 штук), які підтверджують факт здійснення господарської операції по поставці Товару згідно Договору поставки №290923-КФ від 29.09.2023 та факт надходження коштів від Покупця.
Для підтвердження господарської операції до Повідомлення про надання пояснень від 18.09.2024 №1 Позивачем були долучені наступні первинні документи в кількості 35 шт.: 1. Лист пояснення № 1 від 16.09.2024; 2. Податкова накладна від 29.09.2023 №1 і квитанція про зупинення реєстрації ПН; 3. Рахунок ціна з ПДВ 29092023КФ від 29.09.2023; 4. Виписка банку АТ «Кредобанк» № 745 від 29.09.2023 в сумі 1254445,93 грн; 5. ВН №1912/2023/КФ від 19.12.2023 в сумі 1254445,93 грн в т.ч. ПДВ - 209074,32 грн; 6. Договір № 290923-КФ від 29.09.2023 з ТОВ «Компанія «ФАВОРБУД»; 7. Електронне декларування № 23UA209140035185U1 від 19.12.2023; 8. Електронне декларування № 23UA209140035186U0 від 19.12.2023; 9. Акт звірки взаєморозрахунків 20.12.2023; 10. ПІ 15 від 04.10.2023 на суму 18650,70 Євро SWISSPEARL POLSKA Sp. z o. o.; 11. ПІ 16 від 27.10.2023 на суму 2274,40 Євро SWISSPEARL POLSKA Sp. z o. o.; 12. ПІ 17 від 19.11.2023 на суму 625,00 Євро SWISSPEARL POLSKA Sp. z o. o.; 13. Іnvoice SPL023281 від 15.11.2023; 14. Іnvoice SPL023411 від 15.11.2023; 15. ПІ 103 ДМСУ від 08.12.2023; 16. ПІ 109 від 22.12.2023 на суму 79316,00 грн ТОВ «Львівська автобаза №1»; 17. Рахунок №6322 від 07.12.2023 - 79316,00 грн Товариство з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1» на тран. послуги; 18. Акт ціна без ПДВ 6322 від 19.12.2023 трансп. послуги; 19. Акт №7620 від 31.12.2023 ТзОВ «КАРПАТИ-ЛОГІСТИК»; 20. ПІ 105 від 05.12.2023 ТзОВ «КАРПАТИ-ЛОГІСТИК»; 21. Акт №КЛ000008006 від 31.12.2023 ФОП ОСОБА_2 ; 22. ПІ 104 від 07.12.2023 ФОП ОСОБА_2 від на суму 400,00 грн; 23. ПІ 110 ФОП ОСОБА_1 від 27.12.2023; 24. Акт № 1073 від 19.12.2023 ФОП ОСОБА_1 ; 25. Договір SWISSPEARL POLSKA Sp. z o.о. №BA/UA/01/09/2023 від 19.09.2023; 26. Договір 1382М ТОВ «Карпати Логістик»; 27. Додаткова угода до Договору 1382М від 30.12.2022 ТОВ «КАРПАТИ-ЛОГІСТИК»; 28. Договір№ 10 від 02.09.2020 ФОП ОСОБА_1 ; 29. СMR 928641 від 19.12.2023; 30. CMR 928642 від 19.12.2023; 31. Повідомлення про прийняття працівника на роботу бухгал. 25.07.2024; 32. Заявки про надання транспортно-експедиційних послуг №71223-01 від 07.12.2023 ТОВ «Львівська автобаза №1»; 33. Повідомлення про прийняття працівника на роботу менеджера 04.06.2024; 34. Наказ ОСОБА_3 від 25.07.2024; 35. Наказ1 Комлєв від 03.06.2024.
На виконання електронного повідомлення від 29.12.2023 про зупинення реєстрації податкової накладної, Позивачем подано через електронний кабінет електронне Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 25.11.2024 №1 з листом поясненням №1 від 25.11.2024, у якому розкрито зміст господарської операції та електронними копіями первинних документів (в кількості 37 штук), які підтверджують факт здійснення господарської операції по поставці Товару згідно Договору поставки №290923-КФ від 29.09.2023 та факт надходження коштів від Покупця.
Для підтвердження господарської операції до Повідомлення про надання пояснень від 25.11.2024 №1 Позивачем були долучені наступні первинні документи в кількості 37 шт.: 1. Лист пояснення № 1 від 25.11.2024; 2. Податкова накладна від 29.12.2023 №1 і квитанція про зупинення реєстрації ПН; 3. Рахунок ціна з ПДВ 26122023КФ від 26.12.2023; 4. Видаткова накладна ціна з ПДВ 29122023КФ від 29.12.2023; 5. ПІ 1091 від 29.12.2023 Оплата ТОВ Компанія ФАВОРБУД 59348 47 грн; 6. Договір поставки Юніфас 290923-КФ - Компанія ФАВОРБУД; 7. Специфікація 2. До договору поставки ФАВОРБУД; 8. Електронне декларування № 23UA209140035185U1 від 19.12.2023; 9. Електронне декларування № 23UA209140035186U0 від 19.12.2023; 10. Іnvoice SPL023281 від 15.11.2023; 11. Іnvoice SPL023411 від 15.11.2023; 12. ПІ 15 від 04.10.2023 на суму 18650,70 Євро SWISSPEARL POLSKA Sp. z o. o; 13. ПІ 16 від 27.10.2023 на суму 2274,40 Євро SWISSPEARL POLSKA Sp. z o. o; 14. ПІ 17 від 19.11.2023 на суму 625,00 Євро SWISSPEARL POLSKA Sp. z o. o; 15. СMR 928641 від 19.12.2023; 16. CMR 928642 від 19.12.2023; 17. ПІ 103 ДМСУ від 08.12.2023; 18. ПІ 109 від 22.12.2023 на суму 79316,00 грн ТОВ «Львівська автобаза №1»; 19. Рахунок №6322 від 07.12.2023 - 79316,00 грн Товариство з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1» на тран. послуги; 20. Акт ціна без ПДВ 6322 від 19.12.2023 трансп. Послуги; 21. Акт №7620 від 31.12.2023 ТзОВ «КАРПАТИ-ЛОГІСТИК»; 22. ПІ 105 від 05.12.2023 ТОВ «КАРПАТИ-ЛОГІСТИК»; 23. Акт №КЛ000008006 від 31.12.2023 ФОП ОСОБА_2 ; 24. ПІ 104 від 07.12.2023 ФОП ОСОБА_2 від на суму 400,00 грн; 25. ПІ 110 ФОП ОСОБА_1 від 27.12.2023; 26. Рахунок 1073 Щеулов; 27. Договір SWISSPEARL POLSKA Sp. z o.о. №BA/UA/01/09/2023 від 19.09.2023; 28. Додаткова угода до Договору 1382М від 30.12.2022 ТОВ «КАРПАТИ-ЛОГІСТИК»; 29. Додаткова угода до Договору 1382 М-інф. від 30.12.2022 ТОВ «КАРПАТИ-ЛОГІСТИК»; 30. Договір № 10 від 02.09.2020 ФОП ОСОБА_1 ; 31. Акт № 1073 від 19.12.2023 ФОП ОСОБА_1 ; 32. Акт звіряння від 31.12.2023; 33. Повідомлення про прийняття працівника на роботу бухгал. 25.07.2024; 34. Повідомлення про прийняття працівника на роботу менеджера 04.06.2024; 35. Повідомлення про прийняття працівника на роботу 12.11.2024; 36. Сертифікат відповідності від 23 лютого 2023 року; 37. Сертифікат відповідності від 23 лютого 2024 року.
Однак, 03.10.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийнято Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11863314/42162197 від 03.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 29.09.2023 у зв'язку із наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи):» вказано: «Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій Відсутні трудові ресурси або не достатня кількість трудових ресурсів».
Крім цього, 28.11.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийнято Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12120988/42162197 від 28.11.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 29.12.2023 у зв'язку із наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи):» вказано: «Первинні документи щодо постачання/ придбання/виробництва товарів/послуг «Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій».
Як видно із матеріалів справи Позивачем частково вживалися заходи із досудового врегулювання спору, а саме, здійснювалося оскарження спірного рішення №11863314/42162197 від 03.10.2024 в адміністративному порядку. Спірне Рішення №12120988/42162197 від 28.11.2024 в адміністративному порядку не оскаржувалось.
Згідно рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №66920/42162197/2 від 28.10.2024, відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України, ДПС вирішено залишити скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстав: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується із спірними рішеннями, що зумовило його звернення із даним позовом до суду про їх скасування та зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
За правилами пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06 червня 2017 р. №557.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. (п. 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520 (пункт 11 Порядку №1165).
Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв'язку із її відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, одним із критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість є наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Так, в Квитанціях контролюючий орган вказав, що податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомили: показник "D"=11.6126%, "P"=0 та запропонували надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».
Суд звертає увагу, що у зазначених Квитанціях відповідач вказав про необхідність надання пояснень та документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без жодної конкретизації.
Відтак, Квитанції не містять інформації, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.
Згідно пункту 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складних/оформлених із порушенням законодавства.
Так, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п.п. 7, 9 Порядку №520).
Разом з тим суд зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі, зазначені у п.5 Порядку №520, документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить про те, що має враховуватись специфіка конкретних господарських операцій.
Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.
Разом з цим суд акцентує увагу на тому, що в квитанціях про зупинення реєстрації спірних ПН, відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цих ПН. Також, у вказаних квитанціях не зазначено відносно чого мають бути викладені пояснення платника податків для того, щоб реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам пп.3 п.11 Порядку №1165.
У постановах від 03.11.2021 року у справі №360/2460/20, від 29.06.2022 року у справі №380/5383/21, від 27.07.2022 року у справі №520/15348/2020, від 16.09.2022 року у справі №380/7736/21, від 25.11.2022 року №320/3484/21 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
В ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ «ЮНІФАС» по зупинених податкових накладних надало контролюючому органу пояснення та додатки на підтвердження здійснення господарських операцій, за результатом яких складено відповідні податкові накладні, що не спростовано відповідачами та підтверджується матеріалами справи.
Варто зауважити, що в даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «ЮНІФАС» та його контрагентами, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Зупинення реєстрації податкових накладних без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, не дало ТОВ «ЮНІФАС» можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №1940/1950/18.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями комісії ГУ ДПС у Львівській області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою зазначених рішень зазначено: у зв'язку із наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи):» вказано: «Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій Відсутні трудові ресурси або не достатня кількість трудових ресурсів».
Зазначене свідчить про те, що при прийнятті рішень про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган повинен був встановити конкретний перелік документів, які слід було надати платнику податків. У іншому випадку, виникає фактична невизначеність, що є неприпустимим у розумінні ПК України.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладено в постанові від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
З вказаного вбачається, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.
Надаючи оцінку рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає, що такі рішення є необґрунтованими, з їх змісту не вбачаються дійсні та об'єктивні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено.
При вирішенні справи суд також виходить із того, що спірні рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області є актом індивідуальної дії.
На думку суду правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.
У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).
Суд зазначає, що дії контролюючого органу не є послідовними, адже зупиняючи реєстрацію податкових накладних контролюючий орган вказує на пропозицію платнику податків надати пояснення з одних підстав, а в подальшому відмовляє в реєстрації податкових накладних з інших підстав. У такий спосіб не надаючи платнику податків надати достатній обсяг підтверджуючих документів.
Таким чином, оскаржувані рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.10.2024 №11863314/42162197, від 28.11.2024 №12120988/42162197, відповідно до яких відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 29.09.2023 та №2 від 29.12.2023, не відповідають вимогам пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні податкові накладні №1 від 29.09.2023 та №2 від 29.12.2023, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
За таких обставин та враховуючи той факт, що оскаржувані рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.10.2024 №11863314/42162197, від 28.11.2024 №12120988/42162197 визнаються судом протиправними та скасовуються, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 29.09.2023 та №2 від 29.12.2023, датами їх фактичного подання до контролюючого органу.
Частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, в той час як відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, покладений на них обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконали, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позову.
Приписами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд також зазначає, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02.12.2021 у справі №280/5145/19, від 05.06.2020 року у справі №280/5161/19, від 12.11.2019 року у справі №640/21330/18.
Відтак, за подання цього позову належало сплатити судовий збір у розмірі 4844,80 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 4 від 24.01.2025 позивачем сплачено судовий збір в сумі 9689,60 грн, з яких підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів 4844,80 грн, по 2422,40 грн з кожного.
Щодо решти сплаченої позивачем суми судового збору згідно з платіжним дорученням № 4 від 24.01.2025, а саме в розмірі 4844,80 грн, суд роз'яснює, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення позовної заяви без розгляду.
Вирішуючи питання щодо компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З метою підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн представником позивача надано наступні копії документів: договір №1/030924Р від 03.09.2024 про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «ЮНІФАС» та АО «Галицька правнича група», протокол доручення № 1/030924Р/4 до Договору №1/030924Р про надання правової допомоги від 03.09.2024, рахунок на оплату №10 від 24.01.2025, акт здачі-приймання робіт (послуг) №134 від 11.03.2025, звіт до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №134 від 11.03.2025, платіжна інструкція №5 від 27.01.2025.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У справі «Est/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04; остаточне рішення 02.06.2014) Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).
Враховуючи згадану правову позицію Верховного Суду, виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи конкретні обставини справи та зміст виконаних послуг, суд вважає за доцільне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідачів понесені позивачем судові витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 2500,00 грн, тобто по 1250,00 грн з кожного відповідача. В задоволенні решти суми витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.10.2024 №11863314/42162197.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2024 №12120988/42162197.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» № 1 від 29.09.2023, № 2 від 29.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх фактичного подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат у вигляді судового збору, 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат у вигляді судового збору, 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» (місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 212; ЄДРПОУ 42162197)
Відповідач 1: Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090)
Відповідач 2: Державна податкова служба України (місцезнаходження: 04655, м. Київ, пл. Львівська, будинок 8, ЄДРПОУ 43005393).
Суддя Сидор Н.Т.