справа№380/23767/24
31 березня 2025 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/23767/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугою років з урахуванням 5 відсотків, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, в розмірі 73 % відповідних сум грошового забезпечення;
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2016 року пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 5 відсотків, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 73 відсотка відповідних сум грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 30.06.2005 отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач наказом ГУ МВС України у Львівській області за ст. 64 п. «б» (через хворобу) був звільнений. Згідно свідоцтва про хворобу №343 від 09.12.2005 військово-лікарською комісією позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, тому вважає, що з 01.01.2016 в нього виникло право на включення 5% до розрахунку вже призначеної пенсії за вислугу років. У зв'язку з погіршенням стану здоров'я 05.08.2024 позивачу встановлено 3 групу інвалідності по життєво, що підтверджується довікою МСЕК серії 12ААд №012120. У зв'язку з чим позивач 01.10.2024 звернувся із заявою до Головного управління ПФУ у Львівській області про проведення перерахунку пенсії з підвищенням її розміру на 5% відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України про пенсійне забезпечення, однак отримав відмову у проведенні такого перерахунку. Також зазначає, що визначальним у спірних правовідносинах є сам факт захворювання, що спричинило подальшу непридатність до проходження служби, що було зафіксовано у передбачений законом спосіб відповідно до діючого Порядку №85. Просить позов задовольнити.
Відповідачем до суду надано відзив в якому останній не погоджується з вимогами адміністративного позову, вважає їх не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Вказує, що оскільки позивач звільнений зі служби не у відставку, а у запас у зв'язку з хворобою, то відповідно до норм чинного законодавства він не має права на перерахунок пенсії з урахуванням 5%, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, яка призначається лише особам, звільненим у відставку за віком або станом здоров'я. Таким чином, пенсія виплачується відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі наданих уповноваженим органом документів, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 25.11.2024 у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
Позивач є пенсіонером по лінії Міністерства внутрішніх справ України з 30.06.2005, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
Згідно із поданням про призначення пенсії та витягом з наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, ОСОБА_1 звільнено з 30.06.2005 зі служби в органах внутрішніх справ (міліції) у запас Збройних Сил України через хворобу на підставі пп. «б» п. 64 Положення-114.
05.08.2024 позивачу встановлено 3 групу інвалідності по життєво, що підтверджується довікою МСЕК серії 12ААд №012120.
01.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати з 01.01.2016 пенсії відповідно до Закон № 2262-ХІІ, з урахуванням 5 відсотків, унаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідних сум грошового забезпечення.
Листом від 18.10.2024 № 23868-25547/С-52/8-1300/24 відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, оскільки останнього звільнено не у відставку, а у запас, тому він не має права на збільшення розміру пенсії на 5 відсотків
Позивач, не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, уважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до статті 23-1 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року за №565-ХІІ (чинного на час призначення позивачу пенсії), пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262).
За приписами п. «а» ст. 12 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше.
Пунктом «а» ч. 1 ст. 13 Закону №2262 (в редакції на час призначення пенсії позивачу) визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (п. «а» ст. 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст.43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції на час виникнення спірних відносин), звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно п. 62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.07.1991 №114 (далі - Положення) (в редакції чинній на момент призначення пенсії), звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:
а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
За змістом пп. «б» п. 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
Натомість відповідно до пп. «б» п. 65 Положення, особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що звільнення зі служби в запас і у відставку є різними формами звільнення та пов'язані з настанням різних обставин.
Звільнення у запас через хворобу здійснюється у випадку недосягнення особою віку, встановленого Законом №2232 для перебування у запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я непридатні до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатні 2-го ступеня). Натомість звільнення у відставку через хворобу здійснюється щодо осіб, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Згідно із поданням про призначення пенсії та витягом з наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, ОСОБА_1 звільнено з 30.06.2005 зі служби в органах внутрішніх справ (міліції) у запас Збройних Сил України через хворобу на підставі пп. «б» п. 64 Положення-114.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 357 від 01.08.2005: захворювання ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Враховуючи положення пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону №2262 (чинної на час призначення позивачу пенсії), суд вважає, що позивачу, який звільнений в запас, вірно встановлено пенсію у розмірі 68% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки розмір 55% грошового забезпечення при обрахуванні пенсії застосовується для осіб, які звільнені у відставку за віком або за станом здоров'я.
Окрім того суд зазначає, що за правилами ст. 63 Закону №2262 (у редакції Закону України від 23.12.2015 №900-VIII) пенсії перераховують у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Водночас з 01 січня 2016 року не відбулось підвищення чи ведення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» внесено зміни в пункт «а» ст. 13 Закону №2262 та розширено коло осіб, яким призначається пенсія на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 13 цього Закону за рахунок осіб, звільнених зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Як вже зазначалось, позивач звільнений у запас за пунктом 64 «б» (через хворобу) 30.06.2005, службу в поліції не проходив, а отже, норма ст. 13, яка набрала чинності з 07.11.2015, на позивача не розповсюджується.
З огляду на зазначене суд вважає, що передбачені ст. 63 Закону №2262 підстави для перерахунку раніше призначених пенсій не настали.
Такі висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05 лютого 2021 року у справі №1.380.2019.000262, від 11 березня 2021 року у справі №1.380.2019.002722 та від 13 квітня 2022 року у справі №0540/6069/18-а.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача .
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 31.03.2025 року.
Суддя Гавдик З.В.