справа № 380/23837/24
31 березня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба код ЄДРПОУ 24980799, місцезнаходження: 61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 77, кв. 79 (далі позивач) до ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі відповідач), в якій позивач просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба заборгованість у розмірі 48668 (сорок вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 95 коп на відшкодування витрат, пов?язаних з утриманням під час навчання.
Ухвалою від 02.12.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба солдата ОСОБА_1 відраховано від подальшого навчання за недисциплінованість. Згідно з статтею 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба. Проте, вказані витрати відповідач добровільно не відшкодував.
Відповідачі правом на подання відзиву не скористались, належним чином повідомлені про розгляд справи.
За приписами частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
05.08.2024 між Міністерством оборони України в особі Начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба бригадного генерала ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.
Згідно з пунктом 1 вказаного контракту відповідач зобов'язується, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 24.10.2024 №311 солдата ОСОБА_1 відраховано від подальшого навчання за недисциплінованість та з 25.10.2024 припинено чинність дії контракту достроково через службову невідповідність, стягнуто з ОСОБА_1 суму в розмірі 48668,95 грн за період навчання в університеті.
Відповідно до загального розрахунку від 24.10.2024 коштів на відшкодування витрат пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 складають 48668,95 грн: по грошовому забезпеченню - 42943,99 грн, по продовольчому забезпеченню - 4380,80 грн, по медичному забезпеченню - 304,59 грн, по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 1119,57 грн.
Оскільки відповідачем не відшкодовано витрати, пов?язані з утриманням під час навчання, позивач звернувся до суду із позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною шостою статті 2 вказаного Закону до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (надалі по тексту також - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2232-ХІІ курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом пєяти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Статтею 25 Закону № 2232-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти (далі Порядок № 964).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 964 цей порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (надалі, також - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (надалі, також витрати).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку № 964).
На виконання вищевказаного пункту 3 Порядку № 964 Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі Порядок розрахунку витрат).
Згідно підпункту 1.1 пункту 1 Порядку розрахунку витрат даний Порядок розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (надалі по тексту також - міністерства) витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ.
Підпунктом 1.2 пункту 1 вказаного Порядку передбачено зобов'язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ (абзац 3 підпункту 2.3 пункту 2 Порядку).
Пунктом 7 Порядку № 964 визначено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у разі укладення контракту про здобуття освіти у вищому військовому навчальному закладі на курсанта покладаються відповідні обов'язки відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Так, з аналізу частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» висновується, що дія цієї норми розповсюджується на дві категорії осіб, тобто, на курсантів, які достроково розривають контракт та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу. Попри те, обов'язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту, за яким особу звільнено з військової служби.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.03.2024 у справі № 440/14068/21.
Судом встановлено, що 05.08.2024 між Міністерством оборони України в особі Начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба бригадного генерала ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.
Згідно з пунктом 1 вказаного контракту відповідач зобов'язується, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Тобто, з власноручно підписаного контракту ОСОБА_1 був обізнаний щодо наявності у нього обов'язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту через недисциплінованість.
Суд вказує, що відповідач, підписавши вищезазначений контракт, взяв на себе зобов'язання щодо відшкодування витрат (коштів) державі в разі дострокового розірвання контракту.
Так, наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 24.10.2024 №311 солдата ОСОБА_1 відраховано від подальшого навчання за недисциплінованість та з 25.10.2024 припинено чинність дії контракту достроково через службову невідповідність, стягнуто з ОСОБА_1 суму в розсірі 48668,95 грн за період навчання в університеті.
Відповідно до загального розрахунку від 24.10.2024 коштів на відшкодування витрат пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 складають 48668,95 грн: по грошовому забезпеченню - 42943,99 грн, по продовольчому забезпеченню - 4380,80 грн, по медичному забезпеченню - 304,59 грн, по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 1119,57 грн.
Із вказаним розрахунком відповідач ознайомлений 25.10.2024, про що свідчить його особистий підпис на розрахунку.
В матеріалах справи відсутні докази добровільного відшкодування суми витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, як і доказів оскарження суми витрат, що підлягає відшкодуванню.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба заборгованість у розмірі 48668 (сорок вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 95 коп на відшкодування витрат, пов?язаних з утриманням під час навчання.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ 24980799 місцезнаходження: 61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 77, кв. 79) заборгованість у розмірі 48668 (сорок вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 95 коп на відшкодування витрат, пов?язаних з утриманням під час навчання.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.