31 березня 2025 рокусправа № 380/1050/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Ак. Богомольця, 10; код ЄДРПОУ 0032684) з вимогою:
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 призначити ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кртаного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату його встановлення інвалідності та скерувати таке рішення до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для проведення виплати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. При цьому, вказав, що ступінь втрати працездатності визначено у розмірі 55%. Позивач вказує, що з метою отримання одноразової грошової допомоги він звертався до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області із заявою та усіма необхідними документами про її виплату. Так, листом від 31.12.2024 №61 ГУ МВС України у Львівській області повідомила позивача про те, що матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто МВС України без розгляду та прийняття рішення. Позивач відзначає, що неприйняття рішення щодо виплати йому одноразової грошової допомоги є протиправним, адже у нього наявні всі законні підстави, передбачені Законом України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, для отримання такої допомоги. Водночас саме до компетенції МВС України входить прийняття відповідного рішення згідно з вимогами Порядку № 850, чого МВС України не зробило під час первинного надходження до нього заяви (рапорту) та усіх необхідних документів про виплату одноразової грошової допомоги від ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Той спосіб, у який відповідачі розглянули заяву (рапорт) та додані документи про виплату одноразової грошової допомоги позивачу, Законом України «Про міліцію» та Порядком № 850 не передбачені. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 27.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову. Залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3 код ЄДРПОУ 08592247).
Відповідач позов не визнав, 19.02.2025 за вх.№13864 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вказав, що саме лише подання позивачем передбачених пунктом 7 Порядку № 850 документів не свідчить про наявність у нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. До компетенції МВС України входить аналіз та дослідження змісту поданих документів. У разі виявлення невідповідності таких документів встановленій формі, а також суперечності чи неповноти наявної в них інформації щодо отримання особою травми, каліцтва чи захворювання, ця обставина виключає можливість прийняття МВС України будь-якого з рішень чи то про призначення одноразової грошової допомоги, чи про відмову в її призначенні. При проведенні медико-соціальної експертизи позивача представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, представлення позивача працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» під час проведення експертизи не здійснювалось. Окрім цього, за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги були встановлені окремі невідповідності, як потребують уточнення. Зазначене послужило підставою для повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу, у зв'язку з отриманням інвалідності, на доопрацювання. Таким чином, відповідач вважає, що, повертаючи матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу без прийняття рішення, МВС України діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
27.02.2025 за вх.№16740 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги обґрунтовані, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Інших заяв та клопотань на адресу суду не надходило.
Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, виданою обласною МСЕК № 1 Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи серії 12 ААА № 028325 від 23.05.2024, позивачу встановлено 55% втрати професійної працездатності, причина втрати професійної працездатності - травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ № 605292 від 20.05.2025 позивачу, у зв'язку із травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків, встановлено третю групу інвалідності терміном до 01.06.2025.
28.10.2024 позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області із заявою (рапортом) про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності через захворювання отримане під час проходження служби в ОВС.
До вказаної заяви (рапорту) позивач надав: довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках; завірену копію виписки з акту огляду МСЕК; свідоцтво про хворобу, копію висновку службового розслідування, акти розслідування Н-5, Н-1, копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію ідентифікаційного коду; реквізити банківського рахунку для проведення йому виплати одноразової грошової допомоги; довідку ПАТ «НАСК ОРАНТА».
Згідно з листом Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України від 20.12.2024 №35018-20240 за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 виявлено окремі невідповідності, які потребують уточнення та узгодження в доданих документах, зокрема: дата початку проходження заявником служби в органах внутрішніх справи, що зазначена у відмітці органу внутрішніх справи на заяві ОСОБА_1 від 28.10.2024 (23.02.1999) та у свідоцтві про хворобу від 21.12.2007 №356 (1992); дата отримання травми заявником, що зазначена у п.2 копії виписки з акта огляду МСЕК від 23.05.2024 №605292 (10.1996) та в решті доданих копій документів (11.09.1996).
Крім цього, за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров'я МВС України з'ясовано, що медико-соціальна експертиза йому проведена з порушенням вимог абзацу 4 пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівниками міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися. При цьому, ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався.
Враховуючи зазначене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повернуто для доопрацювання до Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області.
Листом № 61 від 31.12.2024 «Про повернення матеріалів» Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Львівській області позивача повідомлено про те, що вказані документи щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області. Повідомлено також про необхідність прибути до Ліквідаційної комісії для отримання поданих документів.
ОСОБА_1 вважаючи протиправними дії відповідача щодо повернення поданих йому документів без прийняття відповідного рішення звернувся з позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №580-VIII), відповідно до частини 1 статті 97 якого одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Вказаними абзацами пункт 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII доповнено згідно із Законом №900-VIII від 23.12.2015, який прийнято з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, реалізації конституційних принципів рівності, справедливості, пропорційності й недискримінаційності під час унормування Законом соціального й правового захисту як поліцейських, так і колишніх працівників міліції, у тому числі пенсіонерів, інвалідів, а також членів їх сімей, інших осіб.
Таким чином, особа, яка втратила працездатність у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ не повинна позбавлятися права на отримання одноразової грошової допомоги та ставитися у менш вигідне становище порівняно з працівниками міліції, які змогли реалізувати своє право після звільнення з органів внутрішніх справ, або поліцейськими, які втратили працездатність під час проходження служби в поліції.
До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовувався нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Так, відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-XII (в редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 07.03.2018 у справі №464/5571/16-а, від 21.06.2018 у справі №822/31/18, від 28.08.2018 у справі №804/6297/17 та від 05.11.2019 у справі №405/705/17 (2-а/405/30/17).
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 750/5581/17, від 22 травня 2018 року у справі № 285/1538/17, від 16 березня 2020 року у справі № 641/10426/16-а, від 30 червня 2021 у справі № 822/2942/17, 23 вересня 2021 року у справі №569/7875/17, від 23 вересня 2021 року у справі №440/1389/19, від 15 грудня 2021 року у справі №1840/2970/18 та від 6 липня 2022 року у справі № 760/18634/16-а, від 03 лютого 2023 року у справі № 340/2823/21.
Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пункт 8,9 Порядку №850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям МВС відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Неприйняття жодного рішення свідчить про недотримання МВС встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. Як наслідок, така процесуальна дія як повернення документів через невідповідність вимогам законодавства Порядком №850 не передбачена, а тому дії МВС щодо повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечать зазначеним вище нормам.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 733/1290/16-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 802/498/18-а та 05 лютого 2020 року у справі № 580/103/19.
Разом з тим, як встановлено судом вище, Міністерство внутрішніх справ (Відділ координації пенсійних питань) повернуло позивачу матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги листом від 12.11.2024 №239/31/01-2024.
Таким чином, Міністерством внутрішніх справ України в порушення пункту 9 Порядку №850 не прийнято будь-яке рішення за результатами розгляду заяви позивача.
Прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією МВС, а не підрозділів МВС України, на яких покладено лише процедурний обов'язок по проведенню дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання щодо виплати такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС України) розпорядниками нижчої ланки.
При цьому, не може вважатись належним рішенням в розумінні пункту 9 Порядку №850 лист Відділу координації пенсійних питань МВС України від 12.11.2024 №239/31/01-2024 про повернення матеріалів на доопрацювання, оскільки не рішенням про призначення чи про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Відповідач зазначив, що наявність недоліків унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами. Відтак, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повертаються на доопрацювання.
Отже, відповідачем всупереч вимогам пункту 9 Порядку №850 не розглянуто по суті матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу згідно з Порядком №850, повернуто їх та відповідно не прийнято жодного рішення, чим, на думку суду, вчинено протиправні дії.
Відтак, Міністерством внутрішніх справ України в порушення пункту 9 Порядку №850 не розглянуто по суті матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу та не прийнято будь-яке рішення за результатами розгляду заяви позивача, чим, на думку суду, вчинило протиправні дії.
На даний час заява про виплату одноразової допомоги позивачу у встановленому законодавством Порядку не розглянута, відповідне рішення не прийнято, що свідчить про порушення відповідачем прав позивача, яке триває і на момент розгляду справи по суті.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 245 КАС України у разі задоволення позову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Оскільки суд встановив, що МВС України не розглянуло по суті питання щодо наявності/відсутності підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги та не прийняло рішення щодо того, чи наявні/відсутні всі визначені Законом №565-ХІІ та Порядком № 850 умови для цієї виплати, суд вважає, що не повинен підміняти МВС України та замість нього вирішувати питання, щодо якого відповідач ще не прийняв жодного рішення, відтак, зазначена вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.
Водночас, відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За цих конкретних обставин справи суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України, щодо повернення листом від 12.11.2024 №239/31/01-2024 заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи за межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення листом №239/31/01-2024 від 12.11.2024 заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (місцезнаходження: вул.Богомольця, 10, м.Київ, 01024; код ЄДРПОУ 08592247) розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна