31 березня 2025 року м. Львівсправа № 380/15298/24
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідач-1), військової частини НОМЕР_2 (відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування при призначенні ОСОБА_1 на посаду військової частини НОМЕР_2 : 1) висновку ВЛК про визнання ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби в Збройних Силах України; 2) відношення ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України від 05 квітня 2024 року за № 1159/3/1033; 3) рапорту ОСОБА_1 про призначення до ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-790037А, Штат № 43/073-02, військове звання «солдат», тарифний розряд - 4/2, на посаду водія роти охорони;
- визнати протиправним діянням військової частини НОМЕР_1 щодо призначення ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 на посаду навідника зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17 квітня 2024 року за № 97 в 3 вирішальній частині цього наказу, що стосується ОСОБА_1 про призначення на посаду до військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 з урахуванням висновку ВЛК визнання обмежено придатним до військової служби в Збройних Силах України та призначити до ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-790037А, Штат № 43/073-02, військове звання «солдат», тарифний розряд - 4/2, на посаду водія роти охорони.
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про призначення до ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС- 790037А, Штат № 43/073-02, військове звання «солдат», тарифний розряд - 4/2, на посаду водія роти охорони;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 10 травня 2024 року у встановлений законом строк з урахуванням висновку ВЛК визнання обмежено придатним до військової служби в Збройних Силах України та призначити ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-790037А, Штат № 43/073-02, військове звання «солдат», тарифний розряд - 4/2, на посаду водія роти охорони.
Суд зазначає, що з урахуванням ухвал від 17 вересня 2024 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог та відкриття провадження у справі в частині позовних вимог предметом розгляду в цій справі є такі позовні вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про призначення до ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС- 790037А, Штат № 43/073-02, військове звання «солдат», тарифний розряд - 4/2, на посаду водія роти охорони;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 10 травня 2024 року у встановлений законом строк з урахуванням висновку ВЛК визнання обмежено придатним до військової служби в Збройних Силах України та призначити ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-790037А, Штат № 43/073-02, військове звання «солдат», тарифний розряд - 4/2, на посаду водія роти охорони.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що, перебуваючи у військовій частині НОМЕР_2 , 10 травня 2024 року подав рапорт командиру цієї військової частини про призначення його на посаду водія роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-790037А, Штат № 43/073-02, військове звання «солдат», тарифний розряд - 4/2. Утім військова частина НОМЕР_2 ігнорує розгляд цього рапорту, жодної інформації про ухвалене рішення за результатами його розгляду позивача не повідомлено. Уважаючи зазначену поведінку відповідача-1 протиправною та такою, що порушує його конституційні права, позивач звернувся з цим позовом до суду, який просить задовольнити повністю.
Відповідачі, належно повідомлені про відкриття спрощеного позовного провадження у цій справі та про своє право на подання відзивів на позовну заяву, а також доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, що підтверджується наявними у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0600289053350 та даними відстеження з сайту Укрпошти № 0600289053368, у встановлений судом строк відзивів на позовну заяву не подали.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказане, враховуючи неподання належно повідомленими відповідачами відзивів на позовну заяву у встановлений судом строк, суд вирішує цю справу за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 23 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 17 вересня 2024 року позовну заяву повернуто в частині таких позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування при призначенні ОСОБА_1 на посаду військової частини НОМЕР_2 : 1) висновку ВЛК про визнання ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби в Збройних Силах України; 2) відношення ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України від 05 квітня 2024 року за № 1159/3/1033; 3) рапорту ОСОБА_1 про призначення до ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-790037А, Штат № 43/073-02, військове звання «солдат», тарифний розряд - 4/2, на посаду водія роти охорони;
- визнати протиправним діянням військової частини НОМЕР_1 щодо призначення ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 на посаду навідника зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17 квітня 2024 року за № 97 в 3 вирішальній частині цього наказу, що стосується ОСОБА_1 про призначення на посаду до військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 з урахуванням висновку ВЛК визнання обмежено придатним до військової служби в Збройних Силах України та призначити до ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-790037А, Штат № 43/073-02, військове звання «солдат», тарифний розряд - 4/2, на посаду водія роти охорони.
Ухвалою судді від 17 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін у частині таких позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про призначення до ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС- 790037А, Штат № 43/073-02, військове звання «солдат», тарифний розряд - 4/2, на посаду водія роти охорони;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 10 травня 2024 року у встановлений законом строк з урахуванням висновку ВЛК визнання обмежено придатним до військової служби в Збройних Силах України та призначити ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-790037А, Штат № 43/073-02, військове звання «солдат», тарифний розряд - 4/2, на посаду водія роти охорони.
Військовій частині НОМЕР_2 запропоновано подати до суду письмове пояснення стосовно розгляду спірного рапорту позивача.
Ухвалою суду від 17 вересня 2024 року у залученні Міністерства оборони України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, відмовлено.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 13 червня 2016 року Управлінням персоналу штабу управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 квітня 2024 року № 97 старшого солдата ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, стрільця-снайпера 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 14 квітня 2024 року № 169-РС, на посаду навідника зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби - місто Моршин Львівської області; 17 квітня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
10 травня 2024 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 із рапортом, в якому просив клопотання перед вищим командуванням про переведення, про призначення на посаду водія роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-790037А, у зв'язку зі станом здоров'я, що підтверджується рішенням ВЛК відповідно до частини другої пункту 82 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби ЗСУ» від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 «Призначення військовослужбовців на рівнозначні посади здійснюється за сімейними обставинами на особисте прохання».
До вказаного рапорту позивач додав: 1. Відношення; 2. ВЛК від 11 вересня 2023 року від психіатра клініки АПД ВМКЦ ЗР; 3. Форму 5.
Докази розгляду військовою частиною НОМЕР_2 рапорту позивача від 10 травня 2024 року про переведення/призначення на посаду у матеріалах справи відсутні.
На виконання вимог ухвали судді від 17 вересня 2024 року письмового пояснення стосовно розгляду спірного рапорту позивача військова частина НОМЕР_2 не надала.
Позивач, уважаючи протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо нерозгляду поданого ним рапорту від 10 травня 2024 року про переведення/призначення на посаду, звернувся з цим позовом до суду.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За змістом частин першої, другої статті 17 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає, зокрема: прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби.
Відповідно до частин першої - третьої статті 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 2232 порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, визначаються та регулюються Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 12 Положення № 1153 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07 квітня 2017 року № 124, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення - звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
За змістом статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Аналіз наведених норм вказує, що бажання військовослужбовця зокрема бути переведеним/призначеним на посаду виражається у формі письмового звернення - рапорту, який подається по команді, та до якого додаються документи, що підтверджують підстави переведення/призначення на посаду. Такий рапорт повинен бути розглянутий командуванням військової частини, до якої зараховано військовослужбовця, що виявив відповідне бажання бути переведеним/призначеним на посаду.
Суд встановив, що 10 травня 2024 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 із рапортом, в якому просив клопотання перед вищим командуванням про переведення, про призначення на посаду водія роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-790037А, у зв'язку зі станом здоров'я, що підтверджується рішенням ВЛК відповідно до частини другої пункту 82 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби ЗСУ» від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 «Призначення військовослужбовців на рівнозначні посади здійснюється за сімейними обставинами на особисте прохання».
До вказаного рапорту позивач додав: 1. Відношення; 2. ВЛК від 11 вересня 2023 року від психіатра клініки АПД ВМКЦ ЗР; 3. Форму 5.
Отже, з наведеного видно, що своє бажання бути переведеним/призначеним на посаду позивач реалізував у належний спосіб, подавши рапорт командиру військової частини НОМЕР_2 .
Проте докази розгляду військовою частиною НОМЕР_2 рапорту позивача від 10 травня 2024 року про переведення/призначення на посаду та прийняття відповідного рішення за наслідками його розгляду в матеріалах справи відсутні.
За змістом абзаців першого, другого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Своєю ухвалою від 17 вересня 2024 року суд запропонував військовій частині НОМЕР_2 подати до суду письмове пояснення стосовно розгляду спірного рапорту.
Однак на виконання вимог вказаної ухвали письмового пояснення стосовно розгляду рапорту позивача від 10 травня 2024 року про переведення/призначення на посаду військова частина НОМЕР_2 не надала, факту його отримання не заперечила.
Суд відзначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неухваленні рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Ураховуючи викладене, суд резюмує, що в межах спірних правовідносин відбулася протиправна бездіяльність відповідача-2, яка виразилась у нерозгляді рапорту ОСОБА_1 від 10 травня 2024 року про переведення/призначення на посаду, тому позовна вимога позивача у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Водночас суд, установивши протиправну бездіяльність відповідача-2, повинен обрати ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, оскільки це є метою адміністративного судочинства відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України.
З огляду на встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача-2 щодо нерозгляду рапорту позивача від 10 травня 2024 року про переведення/призначення на посаду належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання військової частини НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 10 травня 2024 року з доданими до нього документами про переведення/призначення на посаду та ухвалити обґрунтоване рішення за результатами за його розгляду.
Щодо позовної вимоги в частині призначення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-790037А, Штат № 43/073-02, військове звання «солдат», тарифний розряд - 4/2, на посаду водія роти охорони суд зазначає таке.
Відповідач-2 не здійснював розгляд рапорту позивача від 10 травня 2024 року про переведення/призначення на посаду та жодних рішень за результатами його розгляду ще не ухвалював. Тож наразі суд позбавлений можливості вирішувати ті питання, вирішення яких належить до безпосередніх повноважень суб'єкта владних повноважень. З огляду на це позовна вимога в цій частині є передчасною та задоволенню не підлягає.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
За змістом пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову до суду судовий збір не сплачував, а тому його розподіл на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл також не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дій - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 від 10 травня 2024 року про переведення/призначення на посаду.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 10 травня 2024 року з доданими до нього документами про переведення/призначення на посаду та ухвалити обґрунтоване рішення за результатами за його розгляду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 31 березня 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна