про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
м. Львів
31 березня 2025 рокусправа № 380/5989/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кондратюк Ю. С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Буської міської ради Золочівського району Львівської області (80500, площа. 900-річчя Буська, буд. 1, м. Буськ; ЄДРПОУ 26307575) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області, в якій просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Буської міської ради Золочівського району Львівської області щодо проведення неналежної, неповної, формальної перевірки за зверненням ОСОБА_1 від 19.04.2023 р., чим грубо порушено ст. 18 ЗУ «Про звернення громадян»;
- визнати протиправним та скасувати лист-відповідь Буської міської ради Золочівського району Львівської області від 18.02.2025 № 452;
- зобов'язати Буську міську раду Золочівського району Львівської області повторно провести перевірку, за зверненням ОСОБА_1 від 19.04.2023 за обов'язкової участі ОСОБА_1 в с. Йосипівка Золочівського району Львівської області.
У позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору.
При вирішенні клопотання про звільнення сплати судового збору суд керується таким.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1). Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (ч. 2).
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом №3674-VI визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 цього Закону та є вичерпним.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу ст. 8 Закон №3674-VI видно, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5 Закону №3674-VI, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5 цього Закону, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 09.11.2023 №3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Вказаний позов подано фізичною особою та містить дві вимоги немайнового характеру. Тому судовий збір за подання цього позову становить 2422,40 грн.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 21.02.2025 за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року інформація щодо джерел нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Підставою позову є протиправність дій відповідача щодо проведення неналежної, неповної, формальної перевірки за зверненням позивача.
Спір виник з публічно-правових відносин, належить до компетенції адміністративних судів, предметної та територіальної підсудності Львівського окружного адміністративного суду.
Позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). На стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.
Cтаттею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Вирішуючи питання про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив з наступного.
Частиною 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, з урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та незначної складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У позовній заяві позивач просить витребувати та оглянути в судовому засіданні матеріали справи №380/14211/23.
Положенням ч. 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Ознайомившись зі змістом клопотання представника позивача про витребування доказів, суд встановив, що останнє не містить у собі обґрунтованих підстав для витребування зазначених у клопотанні документів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання позивача про витребування доказів є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
При цьому, суд звертає увагу, що рішення Львівського окружного суду у справі №380/14211/23 набрало законної сили. Водночас відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або є публічно доступними.
Керуючись ст. ст.12, 19, 22, 32, 171, 257, 260, 262 КАС України, суддя,-
1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження.
3. Справа розглядатиметься без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами в приміщенні Львівського окружного адміністративного суду (місцезнаходження: вул. Чоловського, 2, м. Львів, 79018). Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали), а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
4. У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів - відмовити.
5. Відповідачу встановити 15-денний строк для подання відзиву до суду з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
6. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення кожен протягом п'яти днів з дня отримання відповідно відзиву та відповіді на відзив (вимоги до змісту та форми цих заяв по суті справи викладено в ст. ст. 163, 164 КАС України).
7. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.
8. Копію ухвали надіслати учасникам справи. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів (крім випадків, якщо позивачем є суб'єкт владних повноважень, а також якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна