Рішення від 28.03.2025 по справі 380/1260/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 рокусправа № 380/1260/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бісковицької сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; ЄДРПОУ: 07638027), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бісковицької сільської ради (місцезнаходження: 81451, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Бісковичі, вул. Я. Мудрого, 3; ЄДРПОУ: 04370030), в якому просить:

визнати протиправним залишення без задоволення заяви про вжиття заходів про виключення квартири АДРЕСА_2 з числа службових та передати дану квартиру для постійного користування з подальшою приватизацією даного житла;

зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова належним чином оформити і подати до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення квартири АДРЕСА_2 з числа службових та передати дану квартиру для постійного користування з подальшою приватизацією даного житла.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу у Збройних Силах України, звідки був звільнений у запас 25.08.2023. Під час проходження військової служби позивач був зарахований на квартирний облік військової частини НОМЕР_2 та йому було видано ордер на право проживання в службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , у якій він проживає досі. Оскільки позивач має статус учасника бойових дій, він має право на першочергове забезпечення житловою площею. У зв'язку з наявністю календарної вислуги більше 20 років, позивач має право на виключення вказаної квартири з числа службових та передачу її йому та членам його сім'ї у постійне користування. Позивач звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова із заявою, у якій просив подати до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення квартири АДРЕСА_2 та передати йому у користування. Проте відповідач заяву позивача у встановленому законом порядку не розглянув, жодних дій, спрямованих на передачу йому квартири у власність не вчинив. Вважаючи протиправною таку бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 28.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Копію позовної заяви з додатками відповідачу було надіслано в його електронний кабінет 24.01.2025 о 15:34, а копію ухвали від 28.01.2025 було надіслано 28.01.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа. Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

17.02.2025 від третьої особи надійшли пояснення щодо позову. Проте за своїм змістом пояснення стосуються справи №380/264/25, а тому суд не може взяти їх до уваги як такі, що не стосуються справи, яка розглядається.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. Суд на підставі частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1 , з 29.12.1993 по 13.02.2019 та з 28.03.2022 по 25.08.2023 проходив військову службу у Збройних Силах України.

Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , оформленим протоколом від 07.04.2004 №3 зараховано на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 з складом сім'ї 3 (три) особи на загальних підставах з 07.04.2004.

На підставі вказаного рішення Квартирно-експлуатаційною частиною Стрийського району Прикарпатського військового округу було видано службовий ордер від 02.11.2004 №3 старшому лейтенанту ОСОБА_1 з сім'єю у складі: дружини ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_3 на право на займання двох кімнат площею 27,5 кв.м. в квартирі АДРЕСА_4 .

Відповідно до довідки від 30.08.2016 №350/486/1/517 ОСОБА_1 в період з 16.02.2016 по 18.05.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у н.п. Старобільську Луганської області.

Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , оформленим протоколом від 08.06.2023 №94 переміщено майора ОСОБА_1 в позачергові списки на отримання житла.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 25.08.2023 №270 майора ОСОБА_1 , начальника групи морально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 10 серпня 2023 року №525 у запас за підпунктом «г» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) - один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) до 18 років) з 25 серпня 2023 року виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач звернувся до Квартирно-есплуатаційного відділу м. Львова із заявами від 25.11.2024, у яких просив оформити та подати до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення квартири АДРЕСА_2 з числа службових та передати дану квартиру для постійного користування з подальшою приватизацією даного житла.

На вказані заяви відповідь позивач не отримав.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду вищезазначених заяв, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з абзацами першим, третім, четвертим статті 12 Закону №2011-XII передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Однією з гарантій соціального захисту військовослужбовців є право на забезпечення їх та членів їхніх сімей жилими приміщеннями, закріплене частиною першою статті 31 Житлового кодексу України (тут і далі - в редакції на час спірних відносин), згідно з якою громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

Відповідно до частини першої статті 9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до ст.37 ЖК України облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.

У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України, працівники медичних, культурно-освітніх, торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньо обслуговують трудовий колектив підприємства, установи, організації, та інші особи за їх бажанням беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з робітниками і службовцями цього підприємства, установи, організації.

Відповідно до ст.40 ЖК України громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті. Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

Статтею 45 ЖК України, передбачено випадки, за наявності яких жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов у першу чергу. Законодавством України право першочергового одержання жилого приміщення може бути надано й іншим категоріям громадян.

Відповідно до статті 46 ЖК України, передбачено випадки, за яких жиле приміщення надається поза чергою. Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством України. Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.

Пунктом 7 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 (далі - Порядок №1081), зазначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності в них житла для постійного проживання в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця проходження військової служби (перелік таких населених пунктів для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, розвідувальними органами, Адміністрацією Держспецзв'язку, ДКА та Управлінням державної охорони), забезпечуються службовими житловими приміщеннями.

Пункт 11 Порядку № 1081 передбачає, що виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Відповідно до пункту 10 розділу VIІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 (далі - Інструкція №380), військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу. Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Згідно з пунктом 3 розділу VIІ Інструкції № 380 для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців. Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання. Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Пунктом 4 розділу VIІ Інструкції № 380 визначено, що на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання.

Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

Відповідно до пункту 5 розділу VIІ Інструкції № 380 за результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про:

- погодження надання постійного житла;

- відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови.

Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.

У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання постійного житла воно підлягає новому розподілу у встановленому цією Інструкцією порядку протягом одного місяця та є підставою для скасування наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Пункт 6 розділу VIІ цієї Інструкції встановлює, що ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків).

Згідно із п. 7 розділу VIІ Інструкції № 380 затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення. До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання. Для вселення в надане житлове приміщення військовослужбовець здає ордер на постійну житлову площу до житлово-експлуатаційної організації, за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації, що здійснює обслуговування цього житлового приміщення, або до будинкоуправління відповідного КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.

Розділом ІІ цієї Інструкції визначено повноваження житлової комісії військової частини, зокрема пункт 7 передбачає, що житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо:

- взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею);

- взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання;

- надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення;

- зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання;

- внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання;

- перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва.

Відповідно до пункту 8 Розділу ІІ Інструкції № 380 рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом, підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі. Рішення об'єднаної житлової комісії затверджується командиром військової частини підрозділу, який відповідає за організацію роботи об'єднаної житлової комісії, та оголошується в наказі командиром військової частини за місцем проходження військової служби.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України з 29.12.1993 по 13.02.2019 та з 28.03.2022 по 25.08.2023, а відтак має календарну вислугу більше 20 років. З 07.04.2004 позивач був зарахований на квартирний облік як особа, що потребує поліпшення житлових умов. Із 2004 року позивач користується службовим приміщенням (двокімнатною квартирою), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Оскільки на момент звільнення позивача календарна вислуга на військовій службі становила 29 років, то відповідно до положень п. 10 Інструкції № 380 він мав підстави претендувати на виключення наданого йому житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання. З метою реалізації свого права позивач звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова. Проте вказана заява розглянута не була, відповідь на неї позивач не отримав.

Враховуючи положення Інструкції № 380 та визначений у ній порядок надання житла для постійного проживання, суд звертає увагу, що рішення житлової комісії, яким позивачу надане житлове приміщення для простійного проживання шляхом виключення двокімнатної квартири, є підставою для вчинення відповідачем ряду наступних дій, а саме:

- підготувати список надання житлової площі для постійного проживання, який у подальшому направити до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю;

- Комісія з контролю приймає рішення про погодження надання постійного житла або про відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови;

- направити клопотання про виключення квартири з числа службових до виконавчого органу відповідної місцевої ради для ухвалення відповідного рішення.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача про підготовку та подання до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення із числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Водночас, вимога про зобов'язання відповідача за наслідками розгляду заяви оформити і подати до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення квартири з числа службових не може бути задоволена, оскільки станом на момент розгляду справи відповідач не прийняв жодного рішення за наслідками розгляду заяви позивача. У суду на момент розгляду справи відсутні підстави вважати, що права позивача у цій частині будуть порушені, а тому за викладених обставин в контексті спірних правовідносин суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатами чого прийняти відповідне рішення.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви до суду при частковому задоволенні позову підлягають покладенню на обидві сторони спору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295-297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про підготовку та подання до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення із числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; ЄДРПОУ: 07638027) розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про підготовку та подання Бісковицькій сільській раді клопотання про виключення із числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_3 в порядку, передбаченому Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; ЄДРПОУ: 07638027) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна

Попередній документ
126262587
Наступний документ
126262589
Інформація про рішення:
№ рішення: 126262588
№ справи: 380/1260/25
Дата рішення: 28.03.2025
Дата публікації: 03.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; публічної житлової політики
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (26.05.2025)
Дата надходження: 23.01.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЧАПЛИК ІРИНА ДМИТРІВНА
3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача:
Бісковицька сільська рада Самбірського району Львівської області
відповідач (боржник):
Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова
позивач (заявник):
Крупка Роман Любомирович