Іменем України
31 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/162/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
27 січня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Чеснокова Сергія Геннадійовича (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 122950002582 від 09 жовтня 2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби з 22.10.1981 по 18.11.1983 відповідно до військового квитка НОМЕР_1 від 22.10.1981 та періоди роботи згідно з дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10.09.2024 на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня виникнення права на пенсію, тобто з 15 серпня 2023 року.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про призначення пенсії, але рішеннями різних органів Пенсійного фонду України йому було відмолено у призначенні пенсії.
Позивач, враховуючи висновки суду викладені у рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року по справі № 183/2980/24, а саме: «...позивач у зв'язку з втратою оригіналу трудової книжки має звернутися до роботодавця за останнім місцем роботи з заявою про видачу її дублікату, та відновлення записів про періоди роботи, а вже з отриманим дублікатом звернутися до органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсії.», звернувся до Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська міська багатопрофільна лікарня» Попаснянської міської ради із заявою про видачу дублікату трудової книжки та відновлення записів про періоди роботи.
Позивач зазначає, що отримавши дублікат трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10.09.2024, вважаючи, що ним вжити усі можливі заходи для призначення йому пенсії за віком 02.10.2024 вчетверте звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням відповідача від 09.10.2024 № 122950002582 позивачу знову було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 17 років 7 місяців 22 дні (по 30.06.2024 згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на дату звернення).
Позивач вважає, що зазначене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято формально та без належного дослідження всіх наданих документів.
Ухвалою суду від 29 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення вимог з огляду на таке.
Страховий стаж позивача становить 17 років 7 місяців 22 дні (по 30.06.2024 згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на дату звернення).
Відповідач вважає, що для врахування до страхового стажу періоду трудової діяльності необхідно надати уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, що передбачено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Також зазначено, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду є неприпустимим.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 у справі № 360/215/24, яке набрало законної сили 04.06.2024, позовні вимоги адвоката Грицькевич Ганни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 122950002582 від 13.12.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 12.12.2023 з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В рішенні судом зазначено, що позивачу у зв'язку з втратою оригіналу трудової книжки необхідно звернутися до роботодавця за останнім місцем роботи з заявою про видачу її дублікату, та відновлення записів про періоди роботи, а вже з отриманим дублікатом звернутися до органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсії.
З метою виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 у справі № 360/215/24 позивач звернувся до Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська міська багатопрофільна лікарня» Попаснянської міської ради із заявою про видачу дублікату трудової книжки.
Позивачу видано дублікат трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення - 10.09.2024.
02.10.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, відповдачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 09.10.2024 №122950002582.
В рішенні відповідачем встановлено таке.
Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років.
Вік заявника 61 рік 1 місяць 18 днів.
Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 30 років.
У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 - від 15 до 25 років.
Страховий стаж особи становить 17 років 7 місяців 22 дні (по 30.06.2024 згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на дату звернення).
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період проходження строкової військової служби з 22.1.1981 по 18.11.1983, оскільки у військовому квитку від 22.10.1981 серії НОМЕР_1 по батькові « ОСОБА_2 » (російською мовою) не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 » (російською мовою);
- періоди роботи згідно з копією трудової книжки від 28.07.1981 серії НОМЕР_4 , оскільки відповідно до пункту 2.23 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованим в міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за № 1566/11846, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах;
- періоди роботи згідно з дублікатом трудової книжки від 10.09.2024 серії НОМЕР_2 , оскільки відповідно п.5.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мін'юсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993р. за №110 (до цього - Порядок, затверджений постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань №162 від 20.06.1974р), якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки. Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника. Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис. Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані. У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах. Тобто дублікат трудової книжки оформлено не належним чином.
Для врахування до страхового стажу періоду трудової діяльності необхідно надати уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, що передбачено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 15.08.2028.
Для підтвердження спірних періодів страхового стажу позивачем надано суду, зокрема, копії: дублікату трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення - 10.09.2024, військового квитка серії НОМЕР_1 від 22.10.1981, довідки від 20.11.2024 № 87-225-029, виданої Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара, довідки від 04.12.2024 № 4/13544, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З розписки-повідомлення до заяви від 02.10.2024 та враховуючи дати видачі довідок, вбачається, що довідки від 20.11.2024 № 87-225-029, виданої Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара та від 04.12.2024 № 4/13544, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачем не було надано відповідачу та відповідно останнім не приймалися до уваги під час прийняття оскаржуваного рішення.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.ї
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом
Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).
Водночас, за змістом частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 у справі № 360/215/24, яке набрало законної сили 04.06.2024, встановлено таке.
За інформацією Комунального некомерційного підприємства “Попаснянська міська багатопрофільна лікарня» Попаснянської міської ради, викладеної в листі від 29.11.2023 за №428, встановлено, що при звільненні працівника КНП "ПМБЛ" ОСОБА_1 за власним бажанням (наказ № 11/ОС від 31.03.2023), адміністрація лікарні не мала можливості видати працівнику його трудову книжку на руки, чи якимось другим чином, оскільки частина трудових книжок працівників, яка не була видана працівникам за їх бажанням, залишилась за місцем постійного розташування КНП "ПМБЛ", тобто в м. Попасна Луганської області. Адміністрацією підприємства, а саме відділом кадрів, проводилась робота щодо сканування трудових книжок працівників, але сканування не було закінчено внаслідок початку військової агресії російської федерації проти України, що мало наслідком призупинення діяльності КНП "ПМБЛ". Таким чином, сканована трудова книжка серії НОМЕР_5 від 28.07.1981 на ім'я ОСОБА_1 не була внесена до Державного реєстру.
Листом № Н-09/63 від 02.10.2023 Акціонерне товариство «Українська залізниця», у відповідь на адвокатський запит щодо підтвердження періодів роботи позивача з 30.07.1986 по 09.02.1987 та з 23.06.1989 по 11.11.1992 в Донецькій ордена Леніна залізниці, Локомотивному депо Попасна на посаді помічника машиніста тепловоза, повідомило, що внаслідок збройної агресії зі сторони російської федерації проти України, проведенням активних бойових дій та окупації міста Попасна у структурному підрозділі «Попаснянське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» не здійснюється господарська діяльність з 01.03.2022. Також повідомлено, що безпосереднім роботодавцем ОСОБА_1 був структурний підрозділ «Попаснянське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця». Натепер структурний підрозділ не має можливості надати будь-які документи, що підтверджують періоди трудової діяльності ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що розташоване в районі проведення воєнних (бойових) дій та перебуває у тимчасовій окупації, до регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» особові кадрові документи працівників (архів) не передавало.
У відповіді за № 01.03-03/26 від 27.09.2023 Відділу управління персоналом та правової роботи Попаснянської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, надісланої на адвокатський запит щодо інформації з КП «Трудовий архів Попаснянської територіальної громади» стосовно трудової діяльності ОСОБА_1 за періоди: з 23.07.1981 по 19.10.1981 на посаді тракториста 3 класу Попаснянської Райсільгоспхімії; з 12.12.1983 по 27.11.1984 на посаді водія 3-го класу у Попаснянському автопідприємстві; з 10.03.1987 по 24.04.1989 на посаді шофера 3-го класу 2 відділення в Головінському совгоспі; з 26.05.1994 по 25.07.1994 на посаді учня муляра спеціалізованої бригади мулярів в Будівельно-монтажному потязі №5 Акціонерного товариства «Трест Донбастрансбуд»; з 09.11.1994 по 28.02.2001 на посаді столяра по 4 розряду в житлово-комунальному відділі Попаснянського вагоноремонтного заводу, зазначається, що у комунальній власності Попаснянської міської територіальної громади перебуває Комунальна установа «Трудовий архів Попаснянської територіальної громади». На даний час діяльність установи призупинена, архівні фонди перебувають на тимчасово окупованій території Луганської області, їх точне місцезнаходження та стан невідомі.
У листі Державного архіву Луганської області Луганської обласної військової адміністрації Луганської обласної державної адміністрації від 25.09.2023 №07/2- 13/415, надісланої у відповідь на адвокатський запит щодо надання відомостей про трудову діяльність ОСОБА_1 з 09.11.1994 по 28.02.2001 на посаді столяра по 4 розряду в житлово-комунальному відділі Попаснянського вагоноремонтного заводу, повідомляється, що відповідно до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» Держархів приймає на державне зберігання документи від підприємств, установ і організацій тільки Національного архівного фонду, постійного терміну зберігання. Документи з кадрових питань (особового складу): накази з особового складу, особові рахунки, відомості нарахування заробітної плати, зберігаються в архівних підрозділах юридичних осіб 75 років і не підлягають передачі в Держархів. У разі припинення юридичної особи, документи з кадрових питань (особового складу) передаються правонаступнику або в архів організації вищого рівня відповідної галузі, або в трудовий архів за місцем знаходження юридичної особи. Враховуючи вищевикладене, документи з кадрових питань (особового складу) всіх юридичних осіб зазначених в заяві до Держархіву у м. Сєвєродонецьку не надходили. У зв'язку з тим, що юридичні особи розташовувались, на сьогодні, на непідконтрольній українській владі території, перевірити та надати більш детальну інформацію немає можливості.
Тобто, позивачем вживались заходи щодо отримання уточнюючих довідок про підтвердження трудового стажу, проте з незалежних від нього причин довідки не отримані.
Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, судом встановлено, що позивачем вчинялися активні дії для отримання уточнюючих довідок про підтвердження трудового стажу.
Крім того, позивачем, враховуючи висновки суду у рішенні від 03.05.2024 у справі № 360/215/24, отримано дублікат трудової книжки за останнім місцем роботи.
Відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено, що дублікат трудової книжки позивача оформлений не належним чином.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.3 розділу 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 за № 58 (далі Інструкції № 58) особа, яка втратила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки. Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника.
Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.
Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис. Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.
У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.
У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.
Суд зазначає, що за загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Водночас, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Аналогічний правовий висновок був сформований Верховним Судом у Постанові від 30.09.2021 року по справі № 300/860/17.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно з пунком 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що рішення щодо призначення пенсії приймається пенсійним органом за наявності усіх документів про призначення пенсії. Органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями збирати необхідні для розгляду заяви особи (у тому числі щодо призначення пенсії) документи.
Отже, у випадку виявленої відсутності необхідних документів для призначення позивачу пенсії чи їх уточнення відповідач мав можливість вчинити дії, спрямовані на їх отримання від відповідних органів (осіб).
Відповідачем не надано жодних доказів виконання ним вимог положень статті 44 Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1 щодо вчинення дій, спрямованих на отримання необхідних документів для з'ясування та перевірки спірних періодів від відповідних органів (осіб).
З огляду на зазначене, рішення відповідача № 122950002582 від 09 жовтня 2024 року про відмову у призначенні позивачу пенсії прийнято без з'ясування всіх необхідних обставин та фактів щодо спірних періодів стажу, а також без витребування необхідних документів, а тому підлягає скасуванню.
Суд звертає увагу, що надані суду довідки від 20.11.2024 № 87-225-029, видана Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара та від 04.12.2024 № 4/13544, видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримані позивачем після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та відповідно не були предметом розгляду при прийнятті цього рішення.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Питання призначення позивачеві пенсії на підставі положень Закону № 1058-IV належить до дискреційних повноважень відповідача.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє, при цьому, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Суд зауважує, що, як зазначено вище, оскаржуване рішення прийнято без виконання відповідачем вимог положень статті 44 Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1 щодо вчинення дій, спрямованих на отримання необхідних документів для з'ясування та перевірки спірних періодів від відповідних органів (осіб), а суд не може перебирати на себе повноваження Пенсійного фонду України, самостійно обчислювати страховий стаж, визначати підстави для зарахування чи відмови у зарахуванні певних періодів роботи до страхового/пільгового стажу на підставі документів, зміст яких не досліджено та яким не надано оцінку органом Пенсійного фонду України.
Фактично зазначені обставини свідчать про необґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень, що є недотриманням вимог, визначених пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України, та є підставою для його скасування.
При цьому відповідач як суб'єкт, наділений відповідними повноваженнями щодо вирішення питань призначення пенсій, має обрахувати загальний страховий стаж позивача з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним):
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 122950002582 від 09 жовтня 2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 02.10.2024, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем мають бути враховані надані позивачем уточнюючі документи.
За встановлених в цій справі обставин, з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин та меж заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з обранням належного способу захисту порушеного права.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджено квитанцією від 23.01.2025 № 0.0.4152293340.1.
З огляду на те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з обранням належного способу захисту порушеного права, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 122950002582 від 09 жовтня 2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 02.10.2024, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця