Іменем України
01 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/10967/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Онищука Віктора Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
19.07.2022 адвокат Онищук Віктор Вікторович, що діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (далі - відповідач І), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач ІІ), Міністерства фінансів України (далі - відповідач ІІІ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна казначейська служба України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168;
зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168:
- за період з 24 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року в розмірі 5 357 грн 14 коп. (30 000 грн / 28 днів * 5 днів);
- за період з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року в розмірі 30 000 грн;
- за період з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року в розмірі 30 000 грн;
- за період з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року в розмірі 30 000 грн;
- за період з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року в розмірі 30 000 грн;
- за період з 01 липня 2022 року по 18 липня 2022 року в розмірі 17 419 грн 35 коп.
(30 000 грн / 31 днів * 18 днів);
- за період з 19 липня 2022 року по 31 липня 2022 року в розмірі 12580,65 грн
(Позивач відпрацював повний місяць, а тому додаткова винагорода становить пропорційно в розрахунку на місяць);
- за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року в розмірі 30 000 грн (Позивач відпрацював повний місяць, а тому додаткова винагорода становить пропорційно в розрахунку на місяць);
- за період з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року в розмірі 30 000 грн (Позивач відпрацював повний місяць, а тому додаткова винагорода становить пропорційно в розрахунку на місяць);
визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України щодо незабезпечення фінансування видатків, передбачених
постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, у частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди;
зобов'язати Державну судову адміністрацію України, Міністерство фінансів України забезпечити фінансування видатків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, у частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди:
- за період з 24 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року в розмірі 5 357 грн 14 когі.
(30 000 грн / 28 днів * 5 днів);
- за період з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року в розмірі ЗО 000 грн;
- за період з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року в розмірі 30 000 грн;
- за період з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року в розмірі 30 000 грн;
- за період з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року в розмірі 30 000 грн;
- за період з 01 липня 2022 року по 18 липня 2022 року в розмірі 17 419 грн 35 коп.
(30 000 грн /31 днів * 18 днів);
- за період з 19 липня 2022 року по 31 липня 2022 року в розмірі 12 580 грн 65 коп.
(Позивач відпрацював повний місяць, а тому додаткова винагорода становить пропорційно в розрахунку на місяць);
- за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року в розмірі 30 000 грн
(Позивач відпрацював повний місяць, а тому додаткова винагорода становить пропорційно в розрахунку на місяць);
- за період з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року в розмірі 30 000 грн
(Позивач відпрацював повний місяць, а тому додаткова винагорода становить пропорційно в розрахунку на місяць).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 22 червня 2020 року по теперішній час проходить службу в Службі судової охорони та перебуває на посаді контролера І категорії 3 відділення швидкого реагування 1 взводу швидкого реагування підрозділу швидкого реагування територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київської області.
Відповідно до Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64 та «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, зі змінами, (далі - Постанова від 28 лютого 2022 року № 168) установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагорода збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Проте, жодної додаткової винагороди відповідно до Постанови від 28 лютого 2022 року № 168 ОСОБА_1 не отримав.
Вважає свої права порушеними, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 25.07.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято адміністративну справу № 640/10967/22 до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог до Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України; провадження у справі за позовом адвоката Онищука Віктора Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії закрити в частині позовних вимог до Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 запропоновано відповідачу у строк до 01 квітня 2025 року надати суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву з урахуванням заяви позивача 18.10.2022 про збільшення позовних вимоги з доказами направлення його позивачеві (представнику позивача). Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України до 03 квітня 2025 року.
16.09.2021 від Держаної судової адміністрації України надійшов відзив на позовну заяву в якій відповідач ІІ заперечував проти позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до частини сьомої етапі 161 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
ДСА України є державним органом у системі правосудця, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, встановлених статтею 152 зазначеного Закону.
Відповідно до статті 148 Закону ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи судців України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь.
У свою чергу Служба судової охорони як розпорядник бюджетних коштів, який відповідно до затверджених бюджетних асигнувань, уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету, безпосередньо нараховує та виплачує грошове забезпечення співробітникам ССО у встановленому законодавством порядку.
Абзацами першим і другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (в редакції, що діє на момент складання цього листа, далі - Постанова №168) установлено, що: на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів ('начальників').
При цьому, відповідно до п. 3. Постанови № 168 доручено Міністерству фінансів України опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Так, з метою вирішення питання виплати додаткової винагороди співробітникам ССО ДСА України звернулась до Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Арістова Ю.Ю. та Прем'єр-міністра України Шмигаля Д.А. (листи від 17.03.2022 № 11-2604/22, від 13.04.2022 № 11-2824/22, від 13.04.2022 № 11-2826/22, від 27.04.2022 № 11-3022/22, від 05.05.2022 № 11-3181/22) щодо виділення додаткових асигнувань або додаткових коштів з резервного фонду державного бюджету.
Також, за результатами розгляду звернення Міністерством фінансів України (листи від 01.04.2022 № 08020-01-2/6914 та від 19.04.2022 № 08020-01-6/7965) ДСА України, як головному розпоряднику коштів державного бюджету за бюджетною програмою за КГОСВК 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя", запропоновано використати всі внутрішні резерви для виплати додаткової винагороди співробітникам Служби, зокрема шляхом перерозподілу видатків між розпорядниками коштів нижчого рівня у системі ДСА України у межах загального обсягу бюджетних призначень.
На сьогоднішній день, у ДСА України відсутні будь-які внутрішні резерви для перерозподілу видатків між установами системи правосуддя та збільшення бюджетних асигнувань Службі судової охорони для виплати додаткової винагороди співробітникам відповідно до Постанови № 168.
Щодо залишку невикористаних асигнувань за загальним фондом державного бюджету на оплату праці за січень-квітень 2022 року по установах судової системи повідомляємо, що це кошти, які залишилися на рахунках у результаті нерівномірного розподілу помісячних бюджетних призначень на 2022 рік та будуть розподілені до кінця бюджетного року.
Крім того, нормами частини одинадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України, забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) на: оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків; видатки за бюджетними програмами, пов'язаними з функціонуванням органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування), за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.
Потрібно зазначити, що станом на 01.06.2022 ССО надано розрахунок потреби в коштах на виплату додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони (копія листа від 24.05.2022 №30/30.07.3-448 додається) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану" у сумі 1144, 5 млн гривень.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету від 19.04.2022 №301-р. від 29.04,2022 №341-о та від 03.06.2022 №442-р зобов'язано Міністерство фінансів здійснити видатки за рахунок коштів резервного Фонду державного бюджету для виплат відповідно до постанови № 168 додаткової винагороди, а саме: Головному управлінню розвідки Міністерства оборони, апарату Міністерства внутрішніх справ, адміністрації Державної прикордонної служби. Національній гвардії. Державній службі з надзвичайних ситуацій та Національній поліції.
Разом з тим, на виконання вимог абзацу другого пункту 1 Постанови № 168 та враховуючи вимогу Міністерства Фінансів України, ДСА України звернулася з листом до ССО щодо надання наказів, які б підтверджували кількісний склад співробітників ССО для можливості виплати додаткової винагороди.
Однак, як вбачається зі змісту відповіді ССО (копія листа від 10.06.2022 №30/30.07-494 остання підмінює поняття наказу про кількісний склад співробітників ССО, які мають право на отримання додаткової винагороди та наказу про виплату співробітникам ССО додаткової винагороди. Зокрема, зазначає про неможливість видачі наказів про виплату співробітникам ССО додаткової винагороди у зв'язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань у кошторисі ССО.
У зв'язку з чим, ССО відмовилась видавати, зазначені накази у зв'язку з відсутністю затвердженого кошторису за фондом оплати праці відповідних бюджетних асигнувань.
Таким чином, ДСА України в межах визначених законом повноважень, вжито всіх можливих заходів щодо збільшення бюджетних асигнувань ССО для виплати винагороди співробітникам ССО встановленою Постановою № 168.
Отже, виходячи з вищезазначеного, ДСА України, жодними своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не здійснювала заходів, спрямованих на порушення прав та законних інтересів позивача.
На підставі викладеного, відповідач ІІ просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
19.09.2022 від Територіального управління Служби судової охорони в м. Києві та Київській області надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач І заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне.
Вчинення дії Управлінням, а саме видання відповідного наказе зумовлено низкою нормативних актів, за межі яких Управління не має права вийти із-за обставин (не виділення коштів).
Відповідно до статті 161 Закону, Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України. Керівництво діяльністю Служби здійснює Голова Служби.
Відповідно до частини 4 статті 161 Закону та пункту 4 Положення про Службу судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1051/0/15-19, Служба складається з центрального органу управління (Центральний апарат) та територіальних підрозділів (територіальні управління) Служби.
Наказом Служби судової охорони від 30 травня 2019 року № 315 «Про утворення територіальних підрозділів Служби судової охорони» утворено Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
Відповідно до ч. 7 ст. 161 Закону та п. 10 Положення про Службу, фінансування Служби здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Положення про територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, затверджене 07.08.2019 Головою Служби судової охорони та регулює питання діяльності Управління.
Пунктом 1.6 та пунктом 5.3 Положення про Управління визначено, що У правління та начальник підпорядковується безпосередньо Голові.
Підпунктом 5.4.17 Положення про Управління визначено, що начальник Управління забезпечує ефективне використання коштів Державного бюджету України.
Тобто виплати грошового забезпечення співробітникам Управління, здійснюється виключно в межах фондів оплати праці, затверджених у кошторисах Управління.
Відповідно до частини 2 статті 12 та 21-1 Закону України «Про національну безпеку України» Служба судової охорони входить до складу сектору безпеки і оборони України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім 'ям під час дії воєнного стану" установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в меж ах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваю чи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Проте, для реалізації вказаного пункту Постанови слід зазначити наступне.
Згідно статті 165 Закону, грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року № 384.
Відповідно до Порядку, підставою для виплати грошового забезпечення, в тому числі його основних, додаткових та одноразових додаткових видів є накази Служби або територіального управління Служби.
Згідно пункту 10 Порядку грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах Фондів оплати праці співробітників , затверджених у кошторисах Служби або Територіального управління Служби на грошове забезпечення .
Тобто, для видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі Служби або Територіального управління Служби за Фондом оплати праці співробітників відповідних коштів на її виплату.
Пунктом третім частини третьої статті 148 Закону визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони здійсню є Державна судова адміністрація України.
Згідно статті 51 Бюджетного кодексу Керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Натомість, у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони, видатки у тому числі Управління на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ № 168 не передбачались та не затверджувались, у зв'язку чим, існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс Служби не дозволяє здійснити таку виплату.
Тобто, маючи затверджений кошторис управління на 2022 рік щодо грошового забезпечення співробітників, керівник Управління не має права видавати накази Управління щодо витрачання затвердженого та не збільшеного, у встановленого законодавством порядку, кошторису, без його відповідного збільшення центральним органом Управління Служби, який ці кошти мав отримати від ДСА України.
Починаючи з березня 2022 року начальником Управління щопонеділка обговорювалось вказане проблемне питання на нарадах щодо виділення додаткових асигнувань та збільшення кошторисних призначень всім управлінням для виконання постанови № 168.
В свою чергу, центральним органом управління Служби доведена інформація, що з метою отримання з державного бюджету додаткових асигнувань для виплати співробітникам додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168, керівництвом Службою постійно ведеться відповідна робота.
З метою вирішення питання щодо виділення додаткових асигнувань, центральний орган управління Служби звертався до Прем'єр-Міністра України, Міністерства фінансів України, секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Голови Верховного суду, голови комітету Верховної Ради України та Державної судової адміністрації України
Зокрема, Центральний орган управління Служби повідомив, що за результатами розгляду звернень Служби від 05.04.22 № 30/30.07-321 ДСА України від 13.04.22 № 11-2825/22 та від 27.04.22 № 11-3022/22 Прем'єр-міністром України було надано три доручення Міністерству фінансів України спільно з ДСА України опрацювати питання щодо виділення Службі додаткових асигнувань та винести на розгляд Уряду відповідний проект акту, проте досі це питання не вирішене, тому Служба звернулася із новими зверненнями до Голови ДСА України та до Міністра фінансів України про виділення з резервного Фонду державного бюджету коштів для виплати співробітникам Служби додаткової винагороди в сумі 1144 ,5 млн грн до Т.в.о. Голови Вищої ради правосуддя, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до Прем'єр-міністра України, до Голови Верховного суду України про сприяння у вирішенні проблеми щодо виділенню коштів на виконання Постанови № 168. Та недопущення подальшого загострення соціальної напруги серед співробітників Служби.
У свою чергу, керівництво Управління до Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України не зверталось, оскільки є розпорядником самого нижчого рівня, безпосередньо підпорядковується Центральному органу управління Служби, яке відповідно до встановленого бюджетного порядку вживало заходи для забезпечення виконання Постанови № 168.
На підставі викладеного, відповідач І просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями паспорту громадянина України, картки платника податків, довідки про реєстрацію місця проживання (арк. спр. 10-13).
Відповідно до довідки ТУ ССО в м. Києві та Київській області позивач проходить службу в Територіальному управлінні служби судової охорони у м. Києві та Київській області на посаді контролера І категорії 3 відділення швидкого реагування 1 взводу швидкого реагування підрозділу швидкого реагування територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (арк. спр. 14).
Відповідно до довідки ТУ ССО у м. Києві та Київській області від 08.07.2022 № 156 у період з січня по червень 2022 року ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення у розмірі 117557,20 грн (січень 2022 року - 16503,61 грн, лютий 2022 року - 16567,01 грн, березень 2022 року - 16567,01 грн, квітень 2022 року - 32903,30 грн, травень 2022 року - 17307,42 грн, червень 2022 року - 17708,85 грн), виплачено - 115793,84 грн (січень 2022 року - 16256,06 грн, лютий 2022 року - 16318,50 грн, березень 2022 року - 16318,50 грн, квітень 2022 року - 32409,75 грн, травень 2022 року - 17047,81 грн, червень 2022 року - 17443,22 грн) (арк.спр. 15).
Відповідно до довідки ТУ ССО у м. Києві та Київській області від 04.10.2022 № 773
у період з липня по вересень 2022 року ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення у розмірі 54128,20 грн (липень 2022 року - 17911,00 грн, серпень 2022 року - 18108,60 грн, вересень 2022 року - 18108,60 грн), виплачено - 53316,27 грн (липень 2022 року - 17642,34 грн, серпень 2022 року - 17836,97 грн, вересень 2022 року - 17836,97 грн) (арк.спр. 140).
Щомісячна додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, не нараховувалась та не виплачувалась у період січень-вересень 2022 року, що визнається відповідачем-І.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Справа № 640/10967/22 є типовою до зразкової справи № 260/3564/22, оскільки у повній мірі відповідає ознакам типової справи, визначеним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління та Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служба судової охорони, про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у цій справі:
а) позивачем є співробітник Служби судової охорони;
б) відповідачем є центральний орган управління (Центральний апарат) або територіальний підрозділ (територіальне управління) Служби судової охорони;
в) предметом спору є додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168;
г) спір виник внаслідок невиплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168;
г) предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24 лютого 2022 року (стягнення з відповідача суми додаткової винагороди за певний період).
Частиною третьою статті 291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи
Таким чином, при розгляді цієї справи суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 160 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
На підставі частин першої та другої статті 161 Закону № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна ДСА України.
Згідно із частиною першою статті 165 Закону № 1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частиною другою цієї статті передбачено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ на рівні, не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Постановою КМУ № 289 затверджено: схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони. Крім того, установлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується ДСА України.
На виконання статті 165 Закону № 1402-VIII та постанови КМУ № 289 ДСА України наказом від 26 серпня 2020 року затвердила Порядок № 384, згідно з пунктом 1 розділу І якого, цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони.
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку № 384 грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого, співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Пунктом 16 розділу І Порядку № 384 визначено, що звернення співробітника щодо виплати грошового забезпечення розглядаються Службою судової охорони або відповідним територіальним управлінням Служби судової охорони в установленому законодавством порядку.
На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» КМУ прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Таким чином, указаною постановою № 168 КМУ установив, зокрема, співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно.
Тому невиплата відповідачем додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, з огляду на таке.
Статтею 43 Конституції України, зокрема, визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України передбачено, що до повноважень КМУ належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень КМУ щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави.
На підставі частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно із частиною другою цієї статті суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
Частиною першою статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на виплату додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони, передбачене постановою КМУ № 168, підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
З огляду на викладене, посилання Територіального управління на те, що виплата позивачу може бути здійснена лише на підставі наказу після усунення наявного дефіциту видатків на виплату грошового забезпечення та внесення змін до помісячного розподілу бюджетних асигнувань, є необґрунтованими.
Невиплата відповідачем-І ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном.
Доки відповідне положення постанови КМУ № 168 є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»).
Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21-44а10).
Також суд враховує те, що постановою КМУ № 793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови КМУ № 168:
- в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;
- доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;
- доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: «2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
При цьому зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Указане підтверджується:
- пунктом 11 розділу І Порядку № 384, згідно з яким грошове забезпечення не виплачується: 1) за час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; 2) за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; 3) за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я понад встановлені чинним законодавством строки;
- пунктом 14 розділу І указаного Порядку, на підставі якого при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата;
- пунктом 8 Порядку № 396, відповідно до якого додаткова винагорода не встановлюється співробітникам за період: обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту; перебування у відпустці відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати (грошового забезпечення), в тому числі у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в дозволених законодавствах випадках - шести років; відсторонення від виконання службових обов'язків (посади); після закінчення терміну службового відрядження відповідно до наказів, якщо співробітник не повернувся до постійного місця несення служби; перебування в службових відрядженнях за кордоном; відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я понад чотири місяці, крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні; навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень чи іншої шкоди своєму здоров'ю - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю, а у разі лікування - за весь час відсутності на службі у зв'язку з лікуванням (що підтверджується документами закладу охорони здоров'я, матеріалами службового розслідування, кримінального провадження); призупинення (припинення) виплати грошового забезпечення відповідно до законодавства; особам, які добровільно здалися в полон - з дня потрапляння в полон, що підтверджується матеріалами органу досудового розслідування.
При визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку № 396 не підлягає застосуванню, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону № 1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється КМУ з огляду на таке.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порушення права позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності ТУ ССО у м. Києві та Київській області щодо непроведення нарахування та виплати позивачеві додаткової винагороди у відповідності до приписів Постанови № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року в розмірі 30000 грн щомісячно.
З огляду на наведене, в межах спірних правовідносин належним способом захисту, який відповідає об'єкту порушеного права позивача, є:
визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24.02.2022 по 19.07.2022 в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно та з 19.07.2022 по 30.09.2022 в розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць;
зобов'язання Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 № 168, за період з 24.02.2022 по 19.07.2022 в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно та з 19.07.2022 по 30.09.2022 в розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, з відрахуванням податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З огляду на наведене, позовні вимоги належать до задоволення зі словесним коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги адвоката Онищука Віктора Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ, вул. Жилянська, буд. 58-Б, м. Київ, 01601), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24.02.2022 по 19.07.2022 в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно та з 19.07.2022 по 30.09.2022 в розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 № 168, за період з 24.02.2022 по 19.07.2022 в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно та з 19.07.2022 по 30.09.2022 в розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, з відрахуванням податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська