Іменем України
01 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/4648/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/4648/22 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - третя особа), з такими вимогами:
- про визнання протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, утриманих з грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень за період з травня 2018 року по грудень 2021 року включно;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, утриманих з грошової компенсацію за піднайом (найом) житлових приміщень за період з травня 2018 року по грудень 2021 року включно у сумі 23237,87 гривень.
В обґрунтування вимог зазначено, що наказом від 04.08.2015 № 715-ос ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та призначено на посаду начальника організаційно-нормативного відділу фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби.
На даний час проходжу військову службу на посаді заступника начальника фінансово - економічного управління - начальника відділу фінансування та організації бюджетного процесу.
Під час проходження служби позивач перебуває на усіх видах забезпечення (крім фінансового, документального, кадрового та зв'язку) у відповідача.
Із отриманої інформації, компенсація сум податку на доходи фізичних осіб, утриманого з нарахованих позивачу сум грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень ІНФОРМАЦІЯ_1 виплачена частково.
На запит від 10.12.2021 відповідачем надано відповідь від 05.01.2022 № 22/11-22-Вих відповідно до якої: за період з січня 2018 по грудень 2021 року сума нарахованої грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень склала 136592,12 грн; за період з січня 2018 по грудень 2021 року сума утриманого податку на доходи фізичних осіб склала 24586,58 грн; сума грошової компенсації податку на доходи фізичних осіб 1348,71 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 справу прийнято до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позов в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає.
На момент звернення до суду з позовом, позивач наказом Голови Державної прикордонної служби України від 04.08.2015 прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та призначений на посаду до фінансово- економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Положенням про ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.03.2015 № 72 (який діяв на момент звернення Позивача до суду з позовом.) передбачено, що військовослужбовці Адміністрації Державної прикордонної служби України перебувають на усіх видах забезпечення (крім фінансового, документального, кадрового та зв'язку) у Відповідача.
Керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450, відповідно до довідки щодо нарахованих та виплачених сум грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень за період з січня 2018 року по грудень 2021 року (що міститься в матеріалах справи), вбачається, що відповідач свої зобов'язання виконав в повному обсязі.
Із долучених позивачем доказів до позовної заяви вбачається, що відповідно до довідки щодо нарахованих та виплачених сум грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень за період з січня 2018 року по грудень 2021 року, виконане Відповідачем в повному обсязі.
Разом з тим, в період отримання позивачем грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень, а саме в період з січня 2018 року по травень 2020 року, пункт 168.5 статті 168 ПК України діяв в наступній редакції:
«Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян».
Законом України № 466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до податкового кодексу України», який набрав законної сили 23.05.2020, пункт 168.5 статті 168 ПК України був викладений в наступній редакції: «Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян».
Зазначене вище свідчить про те, що право на компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб при отриманні грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень, яка відноситься до інших виплат та передбачена положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 168.5 статті 168 ПК України, виникло у військовослужбовців з 23.05.2020 (дня набрання законної сили Законом України № 466-IX від 16.01.2020).
До 23.05.2020 редакція пункту 168.5 статті 168 ПК України не передбачала право військовослужбовців на компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб при отриманні грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень, що свідчить про те, що позовні вимоги Позивача в частині вимог компенсації сум податку на доходи фізичних осіб при отриманні грошової компенсації за піднайом (найом)житлових приміщень в період з січня 2018 року по травень 2020 року є безпідставними.
Тому, під час виплати позивачу грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень за період з січня 2018 по травень 2020, відповідач правомірно не застосував Порядок №44 та не компенсував податок на доходи фізичних осіб.
З огляду на відсутність у позивача права на компенсацію ПДФО відповідно до Порядку № 44, відповідач вважає безпідставними доводи позивача.
До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення третьої сторони подібні за змістом до відзиву.
Дослідивши паперові та електронні матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу відповідно до витягу з наказу від 04.08.2015 № 715-ос «По особовому складу» на посаду начальника організаційно-нормативного відділу фінансово-економічного Державної прикордонної служби України.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 10.12.2021 в якій просив, зокрема, здійснити виплату рівноцінної і повної грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, утриманих з грошової компенсації за піднайом (наи?ом) житлових приміщень за 2018 - 2021 роки.
Листом від 05.01.2022 № 22/11-22-Вих відповідач повідомив позивача, що виплата грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, утриманих з грошової компенсації за піднайом житла, не проводиться оскільки грошова компенсація за піднайом (найом) жилих приміщень, спрямована на покриття витрат за проживання і не пов'язана з виконанням обов'язків несення служби, тому враховуючи роз'яснення Державної фіскальної служби України від 19.06.2018 №10634/5/99-99-13-02-03-16 на такі виплати положення п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб не поширюється.
Відповідно до довідки щодо нарахованих та виплачених сум грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень за період з січня 2018 року по грудень 2021 року сума нарахованої грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень склала 136592,12 грн; сума утриманого податку на доходи фізичних осіб склала 24586,58 грн; сума грошової компенсації податку на доходи фізичних осіб 1348,71 грн.
Згідно з довідкою № 1 від 14.02.2025 позивачу здійснювалась виплата грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень з лютого 2018 року до грудня 2021 року.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011).
Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону № 2011 До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону № 2011 держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 3 пункту 1 статті 12 Закону № 2011 передбачено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Згідно з абзацом 4, 5 пункту 1 статті 12 Закону № 2011 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов'язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 10 пункту 1 статті 12 Закону № 2011 встановлено, що у разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.
Аналіз наведених норм Закону № 2011 свідчить про те, що грошове забезпечення визначене статтею 9, водночас статтею 12 врегульовано питання забезпечення військовослужбовців житлом.
Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 26.06.2013 затверджений виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень (далі -Порядок № 450).
Пунктом 1 Порядку № 450 встановлено, що цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень (далі - грошова компенсація) таким категоріям військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецзв'язку та Держспецтрансслужби: особам офіцерського складу, у разі коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина, Адміністрація Держспецзв'язку, її територіальний орган, Головне управління урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку, підрозділ урядового фельд'єгерського зв'язку, територіальний підрозділ, заклад, установа чи організація Держспецзв'язку (далі - військова частина) не орендує для них та членів їх сімей житло.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 450 особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує: - у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; - в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 рази.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 450 грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця, зокрема особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.
В подальшому постановою Уряду від 27.12.2018 № 1160 внесено зміни до Порядку № 450 та змінено назву.
Пункти 1 і 2 викладено в такій редакції:
“1. Цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, та зазначеним у цьому пункті особам, які відряджені до МОН, ДКА.
2. Особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку (далі - військовослужбовці), грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує:
у м. Києві - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;
у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;
в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.
При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 раза.».
Враховуючи межі позовних вимог, суд не надає оцінку розміру нарахованої та виплаченої грошової допомоги через територіальність та кратність.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 450 виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених, зокрема Міноборони на відповідний рік.
Відповідно до пункту 2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006, у разі відсутності можливості розміщення військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, гуртожитках (сімейних гуртожитках) для військовослужбовців офіцерського складу, в тому числі для тих, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та членів їх сімей військова частина орендує житло або за бажанням військовослужбовця виплачує йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення відповідно до Порядку № 450.
Суд звертає увагу, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою затверджено Порядок № 450 відповідно до статті 12 Закону № 2011.
На виконання Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 Адміністрація Державної прикордонної служби України наказом від 20.12.2007 № 1040 затвердила Інструкцію про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України (далі - Інструкція 1040).
Абзацом 2 пункту 1.3 Інструкції встановлено, що для інших військовослужбовців орган Державної прикордонної служби зобов'язаний орендувати житло з метою забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або на бажання військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення в установленому порядку.
В подальшому, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.01.2021 № 26 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція № 26).
Пунктом 3 Розділу І Інструкції № 26 встановлено, що у разі відсутності службових жилих приміщень військовослужбовці та члени їх сімей розміщуються в гуртожитках, сімейних гуртожитках, а військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі,- у спеціально пристосованих казармах (далі - службова жила площа) або орган Держприкордонслужби орендує їм житло чи за їх бажанням виплачує їм грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення у встановленому законодавством порядку.
Подібна за змістом норма міститься в пункті 6 Розділу ІІІ Інструкції № 26.
Матеріалами справи підтверджено факт виплати позивачу грошової компенсації за піднайом (найом) житла та утримання з неї сум податку на доходи фізичних осіб, за період з травня 2018 року по грудень 2021 року у сумі 23237,87 гривень.
Статтею 165 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено доходи, які не включаються до доходу.
Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України було встановлено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Законом України № 466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до податкового кодексу України», який набрав чинність 23.05.2020, пункт 168.5 статті 168 ПК України викладений в наступній редакції:
«Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян».
Внесеними змінами, законодавець врегулював питання визначені Законом № 2011 виплати членам сім'ї загиблого (померлого).
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» законопроект розроблений з метою запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (далі - План дій BEPS), реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків та зборів.
Отже, даними змінами в Податковому кодексі України не вносились зміни до порядку та умов виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла.
В той же час, суд звертає увагу, що зазначена грошова компенсація (інша виплата) покликана на тимчасове забезпечення військовослужбовця (у даному випадку позивача) житлом для виконання службових обов'язків.
Право на компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб при отриманні грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень, яка відноситься до інших виплат та передбачена положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 168.5 статті 168 ПК України, виникло у військовослужбовців, як до так і після 23.05.2020 (дня набрання законної сили Законом України №466-IX від 16.01.2020).
Постановою № 44 від 15.01.2004 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) (пункт 1 Порядку № 44).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
З наведеного, на думку суду грошова компенсація за піднайом (найом) житлових приміщень відносить на інших виплат військовослужбовців ДПС України, а тому утримані суми податку з доходів фізичних осіб підлягають компенсації.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ?в, ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити в повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, утриманих з грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень за період з травня 2018 року по грудень 2021 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, утриманих з грошової компенсацію за піднайом (найом) житлових приміщень за період з травня 2018 року по грудень 2021 року у сумі 23237,87 (двадцять три тисячі двісті тридцять сім грн 87 коп.) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива