Рішення від 01.04.2025 по справі 340/1504/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року справа № 340/1504/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (далі - Управління) про визнання протиправним рішення і зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до суду в інтересах дитини зі заявою до Управління про визнання протиправним рішення від 26 грудня 2024 року, котрим відмовлено в оформленні і видачі паспорта громадянина України у формі книжки без використання цифрового ідентифікатора особи (далі - книжка) й автоматизованої обробки персональних даних.

Водночас просила суд зобов'язати відповідача видати паспорт.

У позовній заяві зазначає, що присвоєння дитині унікального номера (далі - номер) в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - Реєстр) тягне за собою збирання, зберігання і поширення персональних даних про неї, на що вона не погоджується.

Звертає увагу, що не давала згоди відповідачу виготовляти картку з безконтактним електронним носієм, який зберігатиме персональні і конфіденційні дані, котрі щоразу будуть поширюватись у разі необхідності встановлення особи та укладення правочинів.

Вважає, що збирання, зберігання, обробка і поширення персональних даних дитини без згоди останньої з метою оформлення картки є втручанням у особисте життя.

Управління заперечило щодо задоволення позову, надавши відзив на нього (а.с.33-36).

Зазначило, що позивач звернулася зі заявою, яка не відповідає вимогам законодавства.

Водночас пояснює, що не надано рішення суду про видачу паспорта у виді книжки, як того вимагає підзаконний нормативно-правовий акт.

10 березня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.21-22).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 (а.с.5).

Мати, діючи в інтересах неповнолітньої дитини, після досягнення останньою 16 років, 10 грудня 2024 року звернулась до Управління зі заявою про видачу паспорта у виді книжки (а.с.8-13).

Разом зі заявою подала: фотографії дитини; копію свідоцтва про народження; копію паспорта одного з батьків.

26 грудня 2024 року Управління відмовило у задоволенні заяви (а.с.14-15).

Підстава - заява викладена у довільній формі і не надано документів, перелік яких зазначений у постанові Уряду України №456. Управління не є територіальним підрозділом Державної міграційної служби (далі - Служба), тому не має повноважень здійснювати прийом і розгляд заяв про оформлення і видачу паспорта. Звернення розглянуто в порядку приписів Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон).

Позов подано до суду 06 березня 2025 року (а.с.20).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, наказом МВС України від 06 червня 2019 року №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок).

Приписами пункту 1 Розділу 3 Порядку встановлено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає:

1) заяву;

2) рішення суду;

3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;

6) довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи;

7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Отже, приписи Порядку зобов'язують разом зі заявою подати оригінали документів, що підтверджують громадянство і посвідчують особу батьків, та відповідне рішення суду.

Приписами пункту 1 Розділу 1 Порядку визначено, що цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Таким чином держава визнала за особою право на отримання паспорта у виді книжки з підстави, про яку зазначає позивач.

Вимога узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який містить постанова від 19 вересня 2018 року у справі №806/3265/17.

Під «відповідним рішенням суду» треба розуміти рішення суду, котрим зобов'язано ДМС оформити і видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Управління - територіальний орган Служби, до складу якого входять територіальні підрозділи.

Приписами пунктів 2 і 5 Розділу 3 Порядку передбачено, що під час розгляду заяви працівник територіального підрозділу ДМС здійснює перевірку факту оформлення довідки про реєстрацію особи громадянином України за обліками територіального органу ДМС.

Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок та перевірки факту належності особи до громадянства України.

Приписами частини 3 статті 7 Закону встановлено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Тому, за логікою МВС України і з урахуванням приписів Закону, в Управління виник обов'язок надіслати заяву до відповідного територіального підрозділу, який мав відмовити у видачі паспорта з підстави обов'язку отримати паспорт громадянина України (у виді ID - картки).

Позивач, отримавши таке рішення, мала звернутися до суду з позовом про зобов'язання видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що територіальний підрозділ Управління не мав би підстав задовільнити заяву, оскільки не надано відповідне рішення суду і оригінали документів, що підтверджують громадянство і посвідчують особу батьків.

Таким рішенням стане рішення суду, котрим вирішено позов до Управління стосовно зобов'язання видати паспорт громадянина України у формі книжки.

Отже, позов належить задовільнити частково.

Сторони не понесли судових витрат (а.с.21-22).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовільнити позов частково.

Зобов'язати Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби надіслати до відповідного територіального підрозділу заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , від 10 грудня 2024 року для видачі паспорта громадянина України у формі книжки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, яке затверджено Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ

Попередній документ
126262365
Наступний документ
126262367
Інформація про рішення:
№ рішення: 126262366
№ справи: 340/1504/25
Дата рішення: 01.04.2025
Дата публікації: 03.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (25.07.2025)
Дата надходження: 06.03.2025
Предмет позову: визнання протиправним рішення і зобов'язання вчинити певні дії,