про повернення позовної заяви
27 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1569/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу - 01 січня 2008;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу - 01 січня 2008;
3) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати їй щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 08.04.2024, з незастосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн., відповідно доабз.4,5,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМУ від 17.07.2023 №1078;
4) стягнути з військової частини на її користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 08.04.2024, відповідно до абз. 4,5,6, п. 5 Порядку №1078 у розмірі 277 962,98 грн.;
5) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не обчислення та виплати їй грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023, основної щорічної відпустки за 2020-2021 та всіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року /2020, 2021,2022,2023/;
6) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй грошове забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023, грошову допомогу для оздоровлення за 2020-2023, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023, основної щорічної відпустки за 2020-2021 та всіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року /2020, 2021,2022,2023/.
Ухвалою суду від 14.03.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.160 КАС України. У вказаній ухвалі зазначено про необхідність подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.
24.03.2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків. Зокрема, позивачем подано позовну заяву, в якій позовні вимоги викладено в наступній редакції:
1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу - 01 січня 2008;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу - 01 січня 2008;
3) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати їй щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з незастосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн., відповідно доабз.4,5,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМУ від 17.07.2023 №1078;
4) стягнути з військової частини на її користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до абз. 4,5,6, п. 5 Порядку №1078 у розмірі 258862,70 грн.
5) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не обчислення та виплати їй грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023, основної щорічної відпустки за 2020-2021 та всіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року /2020, 2021,2022,2023/;
6) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй грошове забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023, грошову допомогу для оздоровлення за 2020-2023, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023, основної щорічної відпустки за 2020-2021 та всіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року /2020, 2021,2022,2023/.
В обґрунтування поважності пропущення строку на звернення до суду позивачем зазначено про необхідність застосування ст.233 КЗпП України.
Надаючи оцінку вказаній заяві, слід зазначити наступні обставини.
Спір у вказаній справі виник в зв'язку з виплатою грошового забезпечення.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. (ч.5 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Тобто спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця, за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року було предметом дослідження Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
У вказаній справі Судова палата Верховного Суду вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків:
"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року N 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року."
Отже, Судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 наголошено, що період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У зв'язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, саме дата вручення позивачу зазначеного документа, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Встановлено, що позивач, відповідно до наказу від 08.04.2024 виключена зі списків військової частини та, відповідно, мала бути ознайомлена про належні виплати 08.04.2024.
Отже позивач при звільненні з військової служби та отримання грошового атестату мала бути обізнаною про всі суми, що їй були нараховані та виплачені. Відтак, саме з цього часу для неї розпочався трьохмісячний строк звернення до суду.
Натомість до суду з даним позовом позивач звернулася лише 10.03.2025, тобто із суттєвим пропуском передбаченого ст. 233 КЗпП України.
Зважаючи на проміжок часу, якого стосується предмет спору, строк звернення до суду пропущено. Оскільки поважних причин позивач не вказують та матеріали позову не містять доказів наявності таких обставин, підстави для задоволення заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст. 122,123,169, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд -
Визнати неповажними підстави пропуску строку для звернення до суду та відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву - повернути позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО