31 березня 2025 року № 320/29769/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Окружного адміністративного суду міста Києва
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.06.2023 №Ю-03897324025.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність обставин вчинення ним порушення вимог податкового законодавства, встановлення обставин чого стало підставою притягнення його до відповідальності шляхом прийняття оскаржуваного рішення.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 травня 2023 року Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Окружного адміністративного суду міста Києва № 33229/26-15-07-02-01-03/34414689.
У подальшому, на підставі вищезазначеного акту, відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 червня 2023 року № Ю-03897324025, відповідно до якої Окружний адміністративний суд міста Києва має сплатити 436 609,10 грн. єдиного соціального внеску за червень 2016 року.
Так, в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2023 № 33229/26-15-07-02-01-03/34414689, зазначено про те, що в АІС «Податковий блок» Звіт за червень 2016 року має статус неподаного звіту та відомості зі звітності страхувальника не внесені до Реєстру застрахованих осіб.
Таким чином, підставою для нарахування податкового боргу, на думку ГУ ДПС у м. Києві, є неподання відповідного звіту, в результаті чого Окружному адміністративному суду міста Києва донараховано єдиного соціального внеску за червень 2016 року на суму 4 360 609, 10 грн.
Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Так, як вбачається з матеріалів справи, Окружним адміністративним судом міста Києва 07.07.2016 направлено до контролюючого органу Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за червень 2016 року у електронному вигляді через програмне забезпечення «M-E.Doc», яке передбачене для подання звітності до контролюючих органів. Згідно квитанції № 2, зазначений вище Звіт за червень 2016 року не прийнято, а у графі «виявлені помилки» стоїть прочерк.
Таким чином, первинний звіт контролюючим органом не було прийнято без зазначення причин такого не прийняття.
У подальшому, 19.07.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва, в межах встановленого Податковим кодексом сорокаденного строку для податкового кварталу, повторно направлено до контролюючого органу Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за червень 2016 року (далі по тексту - Звіт за червень 2016 року).
Згідно квитанції № 2, вищезгаданий Звіт за червень 2016 року прийнято ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 19.07.2016 за реєстраційним номером 9123922251 та дані завантажено до Реєстру застрахованих осіб.
Крім того, Окружний адміністративний суд міста Києва звернувся до Голови правління Пенсійного фонду України з листом від 03.05.2023 № 04- 53/230/23 «Щодо надання підтвердження про прийняття Звіту за червень 2016 року», про що було повідомлено контролюючий органи (підтверджується листом від 18 травня 2023 року № 04- 53/257/23)
Пенсійний фонд України листом від 12.05.2023 № 2800-050102-7/26307 повідомив про те, що станом на 12.05.2023 в реєстрі застрахованих осіб по страхувальнику Окружний адміністративний суд міста Києва (ЄДРПОУ 34414689) наявний звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року з такими реквізитами: номер реєстрації - 602322, дата реєстрації - 20.07.2016, стан актуальності - «Так».
Отже, з вищевикладеного вбачається, що з боку Окружного адміністративного суду міста Києва відсутні порушення п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неподання Звіту за червень 2016 року.
Таким чином, донарахування єдиного соціального внеску за червень 2016 року на суму 4 360 609, 10 грн., тобто на всю суму фонду оплати праці за червень 2016 року, яка становить 1 984 586, 81 грн., здійснено безпідставно, оскільки такий внесок було повністю та у встановлені строки перераховано до бюджету, що підтверджується Меморіальним ордером № 5 від 22.06.2016, Меморіальним ордером № 5.1 від 22.06.2016, випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 02.06.2016 та платіжним дорученням № 216 від 01 червня 2016 року, випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 02.06.2016 та платіжним дорученням № 80 від 01 червня 2016 року, випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 14.06.2016 та платіжними дорученнями № 85 від 13 червня 2016 та № 84 від 13 червня 2016 року, випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 14.06.2016 та платіжним дорученням № 234 від 13 червня 2016 року, випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 22.06.2016 та платіжним дорученням № 86 від 21 червня 2016 року, випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 24.06.2016 та платіжними дорученнями № 91 від 23 червня 2016 та № 90 від 23 червня 2016 року, а також випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 24.06.2016 та платіжним дорученням № 259 від 23 червня 2016 року.
Відповідно до п. 14.1.175 пп. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно, тому висновки викладені в акті перевірки щодо наявності у позивача податкового боргу з несплати єдиного соціального внеску за червень 2016 року на суму 4 360 609, 10 грн не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки вищенаведеним підтверджується факт подання Окружним адміністративним судом міста Києва до контролюючого органу звіту Додаток 4 за червень 2016 року, факт отримання контролюючим органом такого звіту, факт нарахування Окружним адміністративним судом міста Києва Єдиного соціального внеску за червень 2016 року, а також факт перерахування нарахованих коштів Єдиного соціального внеску за червень 2016 року та їх зарахування.
Беручи до уваги зазначене вище у сукупності, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення позивачем, як суб'єктом владних повноважень, вказаних витрат надано не було, відсутні підстави для стягнення судових витрат на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, місто Київ, вулиця Петра Болбочана, будинок 8, корпус 1; код ЄДРПОУ 34414689) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 06 червня 2023 року № Ю-03897324025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.