28 березня 2025 року справа №320/46653/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баггі" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Баггі» (далі - позивач, ТОВ «Баггі») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 №248300702.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом порушено встановлений законом порядок проведення перевірки, зокрема, відповідачем належним чином не повідомив позивача про призначення документальної позапланової виїзної перевірки та про прийнятий наказ, не ознайомив позивача з направленням на проведення перевірки, жодного запиту про надання документів до позивача від контролюючого органу не надходило.
Позивач вказав на те, що оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.
Позивач вважає, що невиконання вимог щодо фактичного повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення є підставою для скасування та визнання протиправними рішень контролюючого органу, прийнятих за результатами такої перевірки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17.02.2025 замінено відповідача у справі ГУ ДПС у Полтавській області на належного відповідача - ГУ ДПС у Київській області.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що податковим органом виконано вимоги Податкового кодексу України щодо повідомлення позивача про призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки належним чином та в порядку, визначеному Податковим кодексом України, а копію наказу та повідомлення про проведення перевірки направлено позивачу засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення. Позивачем не надав усіх документів, що стосується предмета перевірки, у строк та спосіб, встановлені законом, про що службовими особами складено акт.
Відповідач вважає позов необґрунтованим, а висновки акту перевірки та податкове повідомлення-рішення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Провівши підготовчі дії, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи, ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представником позивача подано заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, в якій також підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «Баггі» (код ЄДРПОУ 43086327) з 02.07.2019 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Анатолія Луценко, буд. 28б.
На підставі підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 69.2, пункту 69.2-1, пункту 69.2-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Київській області видано наказ від 27.02.2024 №432-п «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Баггі» (податковий номер 43086327)».
На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДПС у м. Києві складено повідомлення про проведення перевірки від 27.02.2024 № 67/10-36-07-02.
У період з 01.04.2024 по 05.04.2024 на підставі вищенаведеного наказу та повідомлення Головне управління ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Баггі» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 12.04.2024 №24181/10-36-07-02-12/43086327, в якому зафіксовані виявлені порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення за січень 2024 на суму 18972687 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 12.04.2024 №24181/10-36-07-02-12/43086327, Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 № 248300702, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18972687 грн.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та такими, що прийняті на підставі протиправно проведеної перевірки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Призначення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача слугував підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статі 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у статті 79 Податкового кодексу України.
Згідно пунктів 79.2, 79.3, 79.5 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.
В свою чергу, пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.
Під час розгляду справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постанові 02 вересня 2020 року у справі № 820/3426/16, яка полягає у тому, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.
Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії, зокрема і податкового повідомлення-рішення.
Аналогічна позиція висловлена неодноразово Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14 визначено, що нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Суд звертає увагу на те, що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.
З урахуванням наведеного, податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, в силу положень Конституції України, повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак зобов'язаний був вчинити дії аби завчасно (в розумні строки) проінформувати платника податків про початок проведення перевірки щодо нього.
Поряд з цим, суд також зазначає, що головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
За правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року по справі №826/17123/18, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
З урахуванням викладеного, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягає першочерговому дослідженню.
Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечуються відповідачем, копію наказу Головного управління ДПС у Київській області від 27.02.2024 №432-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Баггі» разом із повідомленням від 27.02.2024 № 67/10-36-07-02 надіслано позивачу засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення 28.02.2024 за податковою адресою TOB «Баггі»: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Анатолія Луценко, буд. 28б.
Однак, як свідчать матеріали справи, конверт з вкладенням повернуто на адресу відповідача з відміткою «за закінченням терміну зберігання», тобто позивачем не було отримано копію наказу та повідомлення про проведення перевірки.
Суд враховує положення пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, відповідно до яких документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України).
Таким чином, законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Разом з тим, суд зазначає, що у даному випадку відповідачем призначена і проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, тобто невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків.
Водночас, незважаючи на визначену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.
Приписами пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків має право, зокрема: представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника; бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.
Оскільки перевірка була невиїзною, позивач не міг висловити свою незгоду з її проведенням чи скористатися своїм правом на подання відповідних первинних документів в підтвердження дотримання ним податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
Крім того, позивач, обґрунтовуючи позов, посилається на те, що не отримував жодного запиту від контролюючого органу про надання документів, і жодних дій щодо ухилення від надання документів або створення перешкод у їх отриманні не вчиняв, що, на його думку, вказує на безпідставність проведення податковим органом перевірки та, зокрема, про порушення процедури її проведення.
В свою чергу, відповідач зазначив, що у надісланому повідомленні від 27.02.2024 № 67/10-36-07-02 про проведення перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві зазначалось про необхідність надання всіх необхідних документів, відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, зокрема, що підтверджують дані податкових декларацій.
Згідно з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Тобто, обов'язок платника податків надавати усі первинні документи, пов'язані із предметом перевірки, знаходиться у прямій залежності від факту реальної обізнаності платника податків із призначеною відносно нього перевіркою та її предметом і забезпечення йому можливості взяти участь у її проведенні. Крім того, за змістом вказаного пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач вказаного повідомлення до початку проведення перевірки не отримував, а тому не міг подати відповідні документи до контролюючого органу.
Суд також зазначає, що сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень чи документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.
Отже, суд приходить до висновку, що з наказом на перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення такої перевірки платник податків має бути ознайомлений у встановлені законом строки та спосіб, до її початку.
Крім того, положеннями пункту 42.4 передбачена можливість здійснення листування контролюючих органів з платниками податків засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». В такому випадку, датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу засобами електронного зв'язку запитів чи інших документів.
Наведені обставини в сукупності свідчать про недотримання контролюючим органом обов'язкових умов проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визначених ст.78 Податкового кодексу України та не дотримано вимог ст.79 Податкового кодексу України щодо вручення платнику податків до початку перевірки наказу та повідомлення про проведення перевірки.
За таких обставин, оскільки контролюючий орган як суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що визначений чинним податковим законодавством України, та порушив процедуру проведення перевірки.
Невиконання ж вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме: компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).
Слід зазначити, що висновки акта перевірки від 12.04.2024 №24181/10-36-07-02-12/43086327 про порушення ТОВ «Баггі» пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення за січень 2024 на суму 18972687 грн, ґрунтуються на тому, що позивачем не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводили перевірку, первинних документів.
Тобто висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на підставі даних контролюючого органу, оскільки платник податків не надав посадовим особам документи, пов'язані із предметом перевірки.
Однак, суд зазначає, що надання таких документів, що пов'язані із предметом перевірки, прямо залежить від факту реальної обізнаності платника податків із призначеною відносно нього перевіркою, що, у даному випадку, відповідачем дотримано не було.
Встановлена у судовому порядку незаконність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача унеможливлює виникнення правових наслідків такої, у тому числі, визначення за її наслідками податкових зобов'язань. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки, на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, а також без дослідження поданих платником податків первинних документів на підтвердження відображених у податковій звітності показників, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Суд звертає увагу, що правова позиція щодо необхідності визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у разі встановлення в судовому порядку обставин проведення відповідної податкової перевірки, за результатами якої вони були прийняті, з порушенням вимог законодавства, неодноразово підтверджена обов'язковою для врахування судовою практикою Верховного Суду, яку відображено, зокрема, в постановах від 11.07.2019 у справі №804/8855/14, від 11.06.2019 у справі №815/348/18, від 07.02.2020 у справі №815/5748/15, від 20.03.2020 у справі №804/8592/15, від 02.09.2020 по справі №820/3426/16, від 06.11.2020 у справі №826/6329/16.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 №248300702 є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на порушення податковим органом встановленої Податковим кодексом України процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За вказаних вище обставин, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 30280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Баггі» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Анатолія Луценка, буд. 28-Б код ЄДРПОУ: 43086327) до Головного управління ДПС у Київській області (03680, м. Київ вул. Народного ополчення буд. 5а; код ЄДРПОУ ВП: 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 15.05.2024 №248300702.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баггі» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Анатолія Луценка, буд. 28-Б код ЄДРПОУ: 43086327) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 30280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03680, м. Київ вул. Народного ополчення буд. 5а; код ЄДРПОУ ВП: 44096797).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.