ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" березня 2025 р. справа № 300/8718/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій
Представник позивача Бандура Володимир Олексійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльності командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 гривень додатково винагороди в розрахунку на місяць пропорційного часу перебування на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 15.09.2022р. - 17.10.2022р. та з 18.10.2022р. - 31.10.2022р;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати й виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100 000 гривень додаткову винагороду з в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 15.09.2022р. - 17.10.2022р. та з 18.10.2022р. - 31.10.2022р.;
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 гривень додатково винагороди в розрахунку на місяць пропорційного часу перебування на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 15.09.2022р. - 17.10.2022р. та з 18.10.2022р. - 31.10.2022 р.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
04.12.2024 року на адресу суду від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову.
10.12.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військову
службу в окремому загоні спеціального призначення
ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обіймав посаду командира 3 (третьої) бойової групи З
(третьої) групи спеціального призначення
ІНФОРМАЦІЯ_2 , звання - капітан.
10 03 2022 року відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.03.2022 року №68 капітан
ОСОБА_1 вибув у розпорядження командира ОСОБА_2 -штурмових військ ЗСУ для організації взаємодії.
30.05.2022 року близько 13 год. 30 хв., в ході виконання службово-бойових завдань та
стримування прориву ворожих військ противника неподалік населеного пункту Довгеньке,
Ізюмського району Харківської області, в результаті артилерійського обстрілу позицій
Національної гвардії України, військовослужбовець ОЗСП капітан ОСОБА_1 отримав
вибухову травму (поранення). Після чого був доставлений у комунальне некомерційне
підприємство «Лозівське територіальне медичне об'єднання». У виписці із медичної
картонки амбулаторного (стаціонарного) хворого №2589/1 від 01.06.2022 року вказано, що
діагнозом є: вибухова травма, ЗЧМТ, струс головного мозку; Акубаротравма. Гостра
правобічна сенсоневральна приглухуватість.
Відповідно до Довідки №98/НГ від 01 травня 2023 року, що видана ВЛК ДУ «Територіальне медичне об'єднання міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області», діагноз ОСОБА_1 : «Наслідок вибухової травми (30.05.2022 рік): ЗЧМТ, струсу головного мозку у вигляді періодичного цефалічного синдрому, помірно вираженої вегетосудинної нестійкості; акубаротравми у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглуховатості з незначним порушенням функцій слуху (ШМ-4/4м)».
У зв'язку з пораненням ОСОБА_1 перебував на стаціонарному
лікуванні у лікарських закладах, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного
хворого №696 та № 180:
- з 15.09.2022 року по 17.10.2022 рік - Стаціонар ДУТМО МВС;
- з 18.10.2022 року по 31.10.2022 рік - Стаціонар МРЦ МВС Кремінці;
За період лікування з 17.03.2023 року по 10.04.2023 року на стаціонарі в ДУТМО МВС ОСОБА_1 отримав додаткову грошову винагороду.
04 вересня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до командира військової частини
НОМЕР_2 Національної гвардії України з рапортом щодо виплати додаткової винагороди у зв'язку
із стаціонарним лікуванням, проте у його задоволенні відмовлено, мотивуючи тим, що
«перебування ОСОБА_1 в закладах охорони здоров'я не було безперервним та
враховуючи положення п.7 Інструкції з виплат додаткової винагороди військовослужбовцям
Національної гвардії України, затвердженої наказом командувача Національної гвардії
України від 29.03.2022 року №89, додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень у зв'язку із пораненням, пов'язаним з захистом Батьківщини за період перебування на стаціонарному
лікуванні з 15.09.2022- 17.10.2022, 18.10.2022-31.10.2022 не виплачується».
31 липня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся з рапортом на
ім'я командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, з посиланням на
отриману інформацію, проте, обґрунтованої відповіді не отримав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону №2011, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацем 4 пункту 1 Постанови №168 (в редакції до 19.07.2022) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 грн. винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Також, Постанову №168 (в редакції від 19.07.2022) доповнено пунктом 2-1 наступного змісту: 2-1. «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 грн. винагороди протягом строку перебування з 15.09.2022 року по 17.10.2022 року та з 18.10.2022 року по 31.10.2022 року.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльності командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 гривень додатково винагороди в розрахунку на місяць пропорційного часу перебування на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 15.09.2022р. - 17.10.2022р. та з 18.10.2022р. - 31.10.2022р.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати й виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100 000 гривень додаткову винагороду з в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 15.09.2022р. - 17.10.2022р. та з 18.10.2022р. - 31.10.2022р.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.