ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" березня 2025 р. справа № 300/9199/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 38683,92 грн,-
Головне управління ДПС у Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 38683,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати з фізичних осіб в сумі 7397,34 грн згідно податкових декларацій від 01.02.2022 за 2022 рік на суму 1397,34 грн (у зв'язку із частковою сплатою сума до стягнення становить 1250,89 грн), від 16.02.2023 за 2023 рік на суму 1607,25 грн, від 19.02.2024 за 2024 рік на суму 4539,20 грн; земельного податку в сумі 5475,49 грн згідно податкових декларацій від 01.02.2022 за 2022 рік на суму 1330,66 грн (у зв'язку із частковою сплатою сума до стягнення становить 1021,07 грн), від 16.02.2023 за 2023 рік на суму 1530,26 грн, від 19.02.2024 за 2024 рік на суму 2924,16 грн; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 3705,05 грн згідно податкових декларацій від 23.05.2023 за 2022 рік на суму 114,36 грн, від 15.04.2024 за 2023 рік на суму 2601,22 грн, пеня в сумі 959,47 грн; військового збору у сумі 260,04 грн згідно податкових декларацій від 23.05.2023 за 2022 рік в сумі 12.03 грн, від 15.04.2024 за 2023 рік в сумі 216,77 грн, пеня в сумі 31,24 грн; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 152,83 грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №002984-2405-0905 від 18.03.2024 за 2023 рік та в сумі 21693,17 грн на підставі податкових повідомлень-рішень №0644715-2409-0905 від 09.09.2022 за 2021 рік на суму 1818,00 грн (у зв'язку із частковою сплатою сума до стягнення становить 1695,17 грн), № 0455415-2409-0905 від 25.05.2023 за 2022 рік на суму 9847,50 грн, №0029581-2409-0905 від 18.03.2024 за 2023 рік на суму 10150,50 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню становить 38683,92 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. У відповідності до вимог ч.11 ст.126, ч.1 ст.130, п.5 ч.6 ст.251 КАС України ухвала про відкриття провадження вважається належним чином врученою.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України (надалі також ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Відповідно до статті 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Згідно статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до пункту 285.1 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
В силу вимог пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Статтею 285 Податкового кодексу України передбачено, що Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до вимог пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами в, г, д пункту 286.1 цієї статті, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
За приписами пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
За змістом пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Положеннями пункту 288.7 статті 288 ПК України визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Правове регулювання обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, строк сплати та порядок зарахування до бюджетів, передбачено ст.266 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог підпункту 266.1.1. пункту 266.1 ст.266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1. п.266.2 ст.266 ПК України).
Згідно положень підпункту 266.9.1. пункту 266.9 ст.266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1. п.266.10. ст.266 ПК України).
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Положеннями статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
За змістом пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1. статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 Спрощена система оподаткування, обліку та звітності розділу XIV кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно із пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на першу, другу, третю, четверту, п'яту та шосту групи платників єдиного податку.
Відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).
Положеннями пункту 295.1 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 статті 295 ПК України).
Пунктом 295.4 статті 295 ПК України визначено, що сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
Згідно пункту 296.1 статті 296 ПК України платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту.
Судом встановлено, що 01.02.2022 відповідачем подано позивачу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, в якій самостійно визначено до сплати по кожному окремому місяцю суми орендної плати (щомісячний платіж з січня по листопад 2022 року - 116,45 грн, за грудень 2022 року - 116,39 грн, річна сума - 1397,34 грн (а.с.9).
16.02.2023 відповідачем подано позивачу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, в якій самостійно визначено до сплати по кожному окремому місяцю суми орендної плати (щомісячний платіж з січня по листопад 2023 року - 133,94 грн, за грудень 2023 року - 133,91 грн, річна сума - 1607,25 грн (а.с.11).
19.02.2024 відповідачем подано позивачу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2024 рік, в якій самостійно визначено до сплати по кожному окремому місяцю суми орендної плати (щомісячний платіж з січня по листопад 2024 року - 567,40 грн, за грудень 2024 року - 567,38 грн, річна сума - 6808,78 грн (а.с.14).
01.02.2022 відповідачем подано позивачу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, в якій самостійно визначено до сплати по кожному окремому місяцю суми земельного податку (щомісячний платіж з січня по листопад 2022 року - 110,89 грн, за грудень 2022 року - 110,87 грн, річна сума - 1330,66 грн (а.с.16).
16.02.2023 відповідачем подано позивачу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, в якій самостійно визначено до сплати по кожному окремому місяцю суми земельного податку (щомісячний платіж з січня по листопад 2023 року - 127,52 грн, за грудень 2023 року - 127,54 грн, річна сума - 1530,26 грн (а.с.18).
19.02.2024 відповідачем подано позивачу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2024 рік, в якій самостійно визначено до сплати по кожному окремому місяцю суми земельного податку (щомісячний платіж з січня по листопад 2024 року - 365,52 грн, за грудень 2024 року - 365,58 грн, річна сума - 4386,30 грн (а.с.21).
23.05.2023 відповідачем подано позивачу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік, в якій платником зазначено суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та по військовому збору за результатами звітного податкового періоду на суму 144,36 грн та 12,03 грн, відповідно. (а.с.23-31).
13.04.2024 відповідачем подано позивачу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік, в якій платником зазначено суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та по військовому збору за результатами звітного податкового періоду на суму 2601,22 грн та 216,77 грн, відповідно (а.с.23-31).
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Отже, самостійно визначені відповідачем в податкових деклараціях податкові зобов'язання із орендної плати з фізичних осіб, земельного податку, податку на доходи з фізичних осіб та військового збору є узгодженими з дня подання таких декларацій.
Як зазначає позивач та підтверджує довідкою про борг, розрахунком податкового боргу та інтегрованою карткою платника у зв'язку із частковою сплатою відповідачем орендної плати з фізичних осіб та земельного податку згідно податкових декларацій від 01.02.2022 сума, яка підлягає стягненню становить 1250,89 грн і 1021,07 грн, відповідно (а.с.6, 7, 40).
Податковим органом також нараховано пеню на суму непогашеного податкового бору з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 959,47 грн та 31,24 грн, що підтверджується довідкою про борг, розрахунком пені та витягом з облікової картки платника податку - відповідача (а.с.6, 39-40).
Як слідує з матеріалів справи, податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік в сумі 1818,00 грн. у відповідача виник в результаті несплати нею податкових зобов'язань, за 2021 рік на підставі податкового повідомлення-рішення №0644175-2409-0905 від 09.09.2022, за 2022 рік в сумі 9847,50 грн. - в результаті несплати нею податкових зобов'язань за 2022 рік згідно податкового повідомлення-рішення №0455415-2409-0905-UA26060070000011203 від 25.05.2023, за 2023 рік в сумі 10150,50 грн. - в результаті несплати нею податкових зобов'язань за 2023 рік згідно податкового повідомлення-рішення №0029581-2409-0905-UA26060070000011203 від 18.03.2024 (а.с.32-33).
Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2023 рік в сумі 152,83 грн. у відповідача виник в результаті несплати нею податкових зобов'язань за 2023 рік на підставі податкового повідомлення-рішення №0029584-2409-0905-UA26060070000011203 від 18.03.2024 (а.с.33).
Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані (а.с.32-33).
Докази порушення відповідачем процедури оскарження податкових зобов'язань, визначених наведеними податковими повідомленнями-рішеннями, в матеріалах справи відсутні і такі судом не встановлені. Як стверджує позивач, визначені суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є узгодженими.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, відповідачу надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 16.06.2015 за №823-23, яка одержана відповідачем 26.05.2015. Як зазначає позивач податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Доказів, які б свідчили про сплату заборгованості відповідачем суду не надано.
Податковий борг підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.32-33), податковою вимогою (а.с.8), довідкою про борг (а.с.6), розрахунком податкового боргу та пені (а.с.7, 39), витягом з інтегрованих карток платника податків (а.с.40-62).
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань із орендної плати за землю, земельного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової/нежитлової нерухомості в загальному розмірі 38683,92 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 38683,92 грн (тридцять вісім тисяч шістсот вісімдесят три гривні 92 копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018),
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , с. Мислівка, Долинський район, Івано-Франківська область, 77557).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.