06 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/6347/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Пшевлоцька К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник - Штець І.І.,
відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник - Марамигін П.В.,
третьої особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , представник Ларін А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 17 березня 2025р.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Військово-лікарської комісії при прийнятті постанови, яка оформлена довідкою від 31.08.2024 року № 3482.
- визнати протиправним та скасувати рішення Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 «придатний до військової служби», оформлене довідкою від 31.08.2024 року № 3482;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 , щодо встановлення придатності до служби в ЗС України у військовий час, з урахуванням всіх наявних медичних документів та фактичного стану здоров'я, з урахуванням проведених медичних обстежень та висновків лікарів прийняти відповідне рішення.
- стягнути судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що за результатом проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 зроблено висновок, що позивач придатний до військової служби, про що видано постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії від 31.08.2024 року № 3482.
На підставі наведеного позивачу було надано повістку на відправку по призову на військову службу під час мобілізації, з вимогою з'явитись 13.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Однак на вказану дату з'явитися не зміг оскільки знаходився на стаціонарному лікуванні у соматичному відділенні КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня».
З висновками, викладеними у довідці ВЛК не згідний, вважає, що така суперечить ч. 1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» 25 березня 1992 року №2232-ХІІ, п.п.3.8, п.п.20.3 та додатку 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.
З вказаними діями ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач також не погоджується, оскільки відносно нього не було проведено належним чином медичного огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби та можливості її проходження за станом здоров'я. Позивач має ряд хронічних захворювань, які весь час прогресують та свідчать про непридатність до військової служби, а тому останнього визнали придатним до військової служби з порушенням встановленого законом порядку.
У судовому засіданні представник позивача підтримав висунуті позовні вимоги та просив суд такі задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначив, що з наявними у нього хворобами не міг бути призваний на військову службу.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, подав відзив та наголосив, що будучи не згідним з висновком ВЛК жодної правової аргументації і конкретизації порушень позивач не наводив, крім того матеріалами справи доведено, що огляд позивача проводився лікарями різних спеціальностей, проводилися різні аналізи в т.ч. ЕКГ та флюрографії органів грудної клітки тощо. (а.с. 74).
При прийнятті рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 було враховано фактичний стан здоров'я позивача, та визначено діагноз І11. Гіперточнічна хвороба І ступеня, 3 ступінь, ризик високий. К26 Виразкова хвороба 12 палої кишки, фаза ремісії.
За таких обставин, рішенням позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі ст. ст. 39в, 53в графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, графи ТДВ «Б» військовозобов'язаний ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Відповідно до приписів Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 оскарження висновку, постанови, довідки позаштатної ВЛК здійснюється в порядку визначеному вказаним положенням до вищої військово лікарської комісії, а не одразу до суду.
Крім цього, позивачем в позовній заяві належним чином не обгрунтовано в чому саме полягає порушення його прав оскаржуваною довідкою ВЛК, яким чином і в чому саме полягає протиправність дій, яким чином це кореспондується з вимогами встановленими ст.65 Конституції України, згідно якої Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Позивач, в період проходження медичного огляду військово лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 надав всю наявну в нього медичну документацію про наявність у нього відповідних розладів здоров'я і хворобливих станів, але за даним позовом обрав невірний шлях захисту своїх прав.
Водночас надані позивачем документи, додані до позовної заяви, як такі, що сформовані пізніше і жодним чином не підтверджують наявність додаткових медичних діагнозів чи хворобливих станів, що не були враховані військово-лікарською комісією при проведенні медичного огляду.
Представник третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_7 надав письмові пояснення ( а.с. 51) та в судовому засіданні заперечив, щодо задоволення позову.
Додатково повідомив, що проведення медичного огляду позивача ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою визначення стану придатності до проходження військової служби було необхідною умовою та є повністю законною та правомірною.
Твердження наведені у позові представником позивача, що в ІНФОРМАЦІЯ_5 не було проведено жодного медичного огляду не відповідає дійсності.
Згідно з карткою медичного огляду (додаток 13 Наказу МОУ №402) позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.08.2024 військовозобов'язаному позивачу здійснено медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби із обстеженням позивача необхідними лікарями, а саме: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОР, психіатром, стоматологом та проведенням необхідних аналізів, в т.ч. ЕКГ та флюорографії органів грудної клітки тощо (документи додані до матеріалів справи).
При винесенні рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 було враховано фактичний стан здоров'я позивача, та визначено діагноз: І11. Гіпертонічна хвороба І ст, 3 ступінь, ризик високій. К26. Виразкова хвороба 12 палої кишки, фаза ремісії.
За таких обставин, рішенням позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі ст. ст. 39в, 53в графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, графи ТДВ «Б» військовозобов'язаний ОСОБА_2 визнаний придатним до військової служби, що відображено у довідці ВЛК №3482 від 31.08.2024, реєстраційний №22010 (додаток 4 до Наказу МОУ №402).
З зазначеними рішенням та постановою позивач був ознайомлений, що підтверджується його власним підписом на вказаній довідці та картці обстеження медичного огляду позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 (долучено до матеріалів справи).
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Наказу МОУ №402 - постанови штатних ВЛК та позаштатних ВЛК обов'язкові для виконання.
В подальшому, позивачем подана заява на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 31.08.2024 (додана до матеріалів справи), у якій позивач зазначив, що йому доведено про придатність до призову на військову службу під час мобілізації, з порядком проходження військової служби ознайомлений.
Згідно вказаної заяви, позивач не зазначив про скарги на стан здоров'я, а також про наявність підстав на відстрочки від призову на військову службу під час загальної мобілізації на особливий період у відповідності до ст. 23 Закону України ''Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію''.
Також, позивачем не вказано про наявність в нього права на відстрочку від призову на військову службу під час загальної мобілізації на особливий період у власноруч заповненої анкеті, яку він подав 31.08.2024 та підтвердив власним підписом достовірність наданих ним відомостей (додається).
За результатами проведених мобілізаційних заходів позивачу вручено повістку про прибуття 13.09.2024 на 10:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 для відправки у складі команди НОМЕР_1 для проходження військової служби за мобілізацією в особливий період (розписка додається). На зазначену дату та час позивач до ІНФОРМАЦІЯ_6 не з'явився.
Щодо оскарження постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 №3482 від 31.08.2024 зазначено наступне:
Порядок подання та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень визначені у главі 3 розділу І Наказу МОУ №402, та регулюються Законом України ''Про звернення громадян'', Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року №735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
У відповідності п.п. 3.2 глави 3 розділу І Наказу МОУ №402 - військовозобов'язані подають скарги до штатних ВЛК в строк, визначений Законом України ''Про звернення громадян''. Відповідно до п.п. 3.3. глави 3 розділу І Наказу МОУ №402 - скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 ''Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення''.
Відповідно до п.п. 3.4. глави 3 розділу І Наказу МОУ №402 - у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК ТЦК та СП обґрунтованою, штатна ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення військовозобов'язаного на повторний (контрольний) медичний огляд.
У Західному регіоні штатною ВЛК є 16-та регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України.
У відповідності до приписів п. 3.8 глави 3 розділу II Наказу МОУ №402 за зверненням військовозобов'язаного та за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Вважаючи висновок ВЛК №3482 від 31.08.2024 неправомірним, позивач 17.09.2024 звернувся з листом до ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якому просив видати направлення на контрольний медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 , який зареєстрований за вх.№М-621.
За наслідками розгляду вказаного звернення, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 направлено розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 №1088/6/38602 від 18.09.2024 щодо надання копії наявної медичної документації для перевірки та зобов'язано підготувати направлення на проведення контрольного медичного огляду ОСОБА_1 на 24.09.2024 на 12:30 обласною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 (додається).
Позивачу ІНФОРМАЦІЯ_10 надана відповідь від 20.09.2024 за №6/3/7934, в якій роз'яснено порядок та строки отримання направлення на контрольний медичний огляд обласною ВЛК. Зокрема, ОСОБА_1 повідомлено, що обласною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 перевірено медичні документи, які були вивчені при проведенні обстеження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , документи які складались під час проходження обстеження і повідомлено, що для проведення контрольного медичного огляду обласною ВЛК йому необхідно отримати направлення в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що визначено п. 3.8 глави 3 розділу II Наказу МОУ №402.
Особисте отримання направлення в ІНФОРМАЦІЯ_5 (де позивач перебуває на обліку) було необхідним ще й тому, що ОСОБА_1 не прибув 13.09.2024 року по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а доказів направлення повідомлення, яке позивач долучив до матеріалів про причину неявки до РТЦК ним не надано.
Однак, позивач не звертався до керівника ІНФОРМАЦІЯ_6 за направленням для проведення контрольного медичного огляду обласною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 , а відтак вини з боку ІНФОРМАЦІЯ_8 і ІНФОРМАЦІЯ_6 у тому що ОСОБА_1 не пройшов контрольне обстеження обласною ВЛК немає, а звернення до суду з вказаним позовом є передчасним та необгрунтованим.
Додатково просив суд врахувати постанову Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №806/526/16 де вказано, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі та постанову Верховного Суду від 12.026.2020 року у справі № 810/5009/18, де вказано, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей "Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби", виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
За результатом проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 зроблено висновок, що позивач придатний до військової служби, про що видано постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії від 31.08.2024 року № 3482.
На підставі наведеного позивачу було надано повістку на відправку по призову на військову службу під час мобілізації, з вимогою з'явитись 13.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Не погоджуючись із такими діями позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 ч.1 ст.106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
22.02.2022 Президент України, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України видав наказ №2 “Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» відповідно до підпункту 3 пункту 1 визначено призов на військову службу резервістів здійснювати з обов'язковим проходженням медичних оглядів за спрощеною процедурою.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закону №3543-ХІІ).
Згідно із ст. 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (ч.8 ст.4 Закону №3543-ХІІ).
Абзацом 2 ч.1 ст.22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч.3 ст.22 Закону №3543-ХІІ).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (ч.5 ст.22 Закону №3543-ХІІ).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон №2232-XII).
Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч.1-3 ст.1 Закону).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (ч.7 ст.1 Закону №2232-XII).
Згідно з ч.9 ст.1 №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
- військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч.10 ст.1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
У спірному випадку позивач проходив медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 з винесенням відповідного висновку про придатність до військової служби.
Відповідно до ч.10 ст.2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі - Положення № 402).
Згідно із п.1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
- установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів (пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, серед іншого, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
ЦВЛК має право, зокрема, іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).
Щодо позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК), то пункт 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 містить такі норми.
2.5.1. До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
2.5.2. Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК, ВЛК ТЦК та СП не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
2.5.3. До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.
2.5.4. Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
Щодо ВЛК ТЦК та СП, то пункт 2.8 глави 2 розділу І Положення №402 містить такі положення.
2.8.1. ВЛК ТЦК та СП створюється у районному (міському) ТЦК та СП.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій у ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
Головою ВЛК районного (міського) ТЦК та СП призначається лікар, найбільш досвідчений з питань військово-лікарської експертизи, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з головним лікарем районної (міської) лікарні, головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_11 ,
ІНФОРМАЦІЯ_12 (Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ) призначається начальник медичного відділення цього ТЦК та СП наказом керівника ТЦК та СП після погодження з начальником ВЛК регіону.
Персональний склад ВЛК районного (міського), обласного ТЦК та СП визначаються наказами відповідних керівників ТЦК та СП.
2.8.2. Роз'яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання ВЛК
ІНФОРМАЦІЯ_14 має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
2.8.3. ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
2.8.4. На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.
2.8.5. У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення.
Предметом оскарження по даній справі є висновок прийнятий військово-лікарською комісією при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Питання медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402, яка містить такі пункти.
3.1. Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
3.2. Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
3.4. Перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту “В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту “С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
3.5. До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.
Військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110 “Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.
3.6. Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.
3.8. Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
"Придатний до військової служби";
"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку";
"Обмежено придатний до військової служби".
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Придатний (або непридатний) до військової служби за військовою спеціальністю.
3.11. У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров'я військовозобов'язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з внесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.
Згідно з пунктом 20.1. глави 20 розділу II Положення №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК (пункт 20.1. глави 20 розділу II Положення №402).
Відповідачем та третьою особою було подано до суду відзиву на позовну заяву та пояснення третьої особи, до яких було надано докази підтвердження належного проведення медичного огляду позивача лікарями, вивчення та оцінки стану здоров'я в цілях визначення ступеня придатності до військової служби із зазначенням діагнозів. (а.с. 59).
Крім того ІНФОРМАЦІЯ_10 саме конкретному позивачу було роз'яснено порядок та строки отримання направлення на контрольний медичний огляд обласною ВЛК. (відповідь від 20.09.2024 за №6/3/7934).
Зокрема, ОСОБА_1 повідомлено, що обласною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 перевірено медичні документи, які були вивчені при проведенні обстеження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , документи які складались під час проходження обстеження і повідомлено, що для проведення контрольного медичного огляду (КМО) обласною ВЛК йому необхідно отримати направлення в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що визначено п. 3.8 глави 3 розділу II Наказу МОУ №402.
Особисте отримання направлення в ІНФОРМАЦІЯ_5 (де позивач перебував на обліку) було логічним та необхідним в т ч і тому, що ОСОБА_1 не прибув 13.09.2024 року по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Суд допускає, що позивач не прибув на вказану дату з поважної причини. Однак фактом, що не оспорюється є також те, що позивач не звертався на протязі вересня чи жовтня 2024р. до керівника ІНФОРМАЦІЯ_6 за направленням для проведення контрольного медичного огляду (КМО) обласною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 , при наявності чіткої позиції ІНФОРМАЦІЯ_8 і ІНФОРМАЦІЯ_6 з цього приводу (а.с.61), а саме винесенні розпорядження та виклику на проведення КМО позивача.
У тому що позивач не з'являвся за направленням, яке сам просив та не пройшов (КМО) контрольне обстеження обласною (вищестоящою) ВЛК при наявному пакеті документів ні відповідач ні третя особа не може бути визнаний винуватим.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відповідно до ст. 77 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжити всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отриманні з незалежних від нього підстав.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, матеріали справи, перевіряючи законність висновку ВЛК в межах дотримання процедури прийняття такого суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк