Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
01 квітня 2025 року Справа №640/19587/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести дії для перерахування пенсії ОСОБА_1 на виконання вимог Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без будь-яких обмежень максимального розміру.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали суду.
Відомості щодо усунення недоліків позовної заяви в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/19587/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025 зазначену справу передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/19787/22.
Процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2022 продовжено.
Надано позивачу 7 днів, які відліковуються з моменту отримання даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2022.
Повідомлено позивача, що документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх через підсистему "Електронний суд або поштовою кореспонденцією (у паперовій формі) за адресою: вул. Незалежності, буд. 1, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122.
Копія ухвали від 03.03.2025 направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням, проте 30.03.2025 поштове відправлення із трекінгом 0601121180395 повернуто із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси, повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Частиною 11 статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З огляду на викладене судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.
Аналогічний висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/3699/17, від 14.03.2019 у справі №0940/1233/18, від 28.05.2020 у справі №215/3308/18.
Суд також зауважує, що згідно частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частинами 1, 3 статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зазначає, що направивши позов до суду, позивач не звернувся у будь-який спосіб до суду, щоб дізнатись про стан розгляду позовної заяви.
Відтак, суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що позивач став ініціатором судового процесу, вважаючи, що його права були порушені, у подальшому свідомо нехтував своїми процесуальними правами та обов'язками, не цікавившись станом розгляду його позовної заяви. Відтак, процесуальна бездіяльність позивача не можете ставити під сумнів здійснення судочинства судом.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що станом на час прийняття даної ухвали ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2022 про залишення позовної заяви без руху не виконана, недоліки позовної заяви позивачем не усунуті, жодних клопотань та/або заяв на адресу суду від позивача не надходило.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
З огляду на вищевикладене, суд повертає позовну заяву позивачеві.
Разом з цим, суд роз'яснює, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 7, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, -
Позовну ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.В. Буряк