Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2025 року Справа№640/6243/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з вимогами:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у відмові провести з 05 березня 2019 року на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 грудня 2021 року №16659 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням всіх основних та додаткових видів грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавок, доплат, підвищень, премії), а також у відмові виплатити всі недоплачені з 01 січня 2018 року суми пенсії без її обмеження розміром у 50% та 75%, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 50% суми підвищення пенсії, з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 грудня 2021 року №16659 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням всіх основних та додаткових видів грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавок, доплат, підвищень, премії);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
21 липня 2022 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву.
25 липня 2022 року позивачем надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, на виконання вимог Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-IX, дана справа передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
26 лютого 2025 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, за результатами якого адміністративну справу №640/6243/22 передано на розгляд судді Молочній І. С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/6243/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Вирішено ряд процесуальних питань.
11 березня 2025 року засобами поштового зв'язку до суду надійшли письмові пояснення позивача по справі. Судом внесено виправлення до ухвали від 03 березня 2025 року. Відповідачем надано заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії на підставі довідки від 16 грудня 2021 року №16659, та додані до неї документи.
18 березня 2025 року представником відповідача надано клопотання про долучення доказів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
24 березня 2025 року представником відповідача надано клопотання про долучення доказів, в якому зазначено, що відповідач направляє довідку про доходи за період: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року на гр. ОСОБА_1 .
Інших клопотань від сторін до суду не надходило.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому стало відомо, що відповідач при нарахуванні пенсії вчинив низку порушень пенсійних прав, які полягають у неправомірному виключенні з розрахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення, а також у неправомірному обмеженні пенсійних виплат у 2018 - 2019 роках розміром у 50% та 75% від перерахованої пенсії. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у 2018 році ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було направлено довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, до якої були включено лише основні види грошового забезпечення визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткову надбавку за вислугу років. Додаткові види грошового забезпечення, в тому числі премія, до розрахунку включені не були, оскільки саме такі умови перерахунку визначалися пунктом 1 вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103. На підставі означеної довідки Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу з 01 січня 2018 року було перераховано пенсію лише з трьох без врахування додаткових грошового забезпечення, в тому числі премії, які він одержував перед звільненням зі служби. Окрім того, пунктом 2 Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 запроваджувалися обмеження виплати перерахованої пенсії (так звана «розстрочка»). Тому, на виконання означеного пункту 2 Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 відповідач з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року виплачував позивачу пенсію не у повному розмірі, а саме: з 01 січня 2018 року - 50% розміру підвищення; з 01 січня 2019 року - 75% розміру підвищення.
Крім того, позивач зазначає, що за заявою позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено оновлену довідку від 16 грудня 2021 року №16659 про грошове забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року та направлено її супровідним листом від 16 грудня 2021 року №16658 відповідачу та позивачу. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовилось провести перерахунок пенсії позивача та листом від 20 січня 2022 року №1928-38820/П-02-2600/22 поінформувало позивача, що довідка від 16 грудня 2021 року №16659, яка видана для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року долучена до матеріалів пенсійної справи, і, що пенсія перерахована та виплачується згідно з нормами чинного законодавства.
Позивач вважає такі рішення, дії та бездіяльність протиправними та таким, що порушують його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В установлений судом строк відповідач відзив на адміністративний позов до Донецького окружного адміністративного суду не подав.
З наявного в матеріалах справи відзиву вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову та вважає, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу діяв правомірно, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві діяло у відповідності до законодавства, чинного на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 №45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 від 29 січня 2020 року). Крім того, зазначив, що існує єдиний законодавчий порядок перерахунку пенсій у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Запропоноване позивачем ігнорування правових норм, у випадку перерахування його пенсії, порушить однакове застосування правових норм про перерахунок пенсії.
На зазначений відзив позивачем надано відповідь, в якій він заперечує проти викладених у відзиві доводів відповідача, та наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується матеріалами справи, та не оскаржується сторонами.
ІНФОРМАЦІЯ_3 видано довідку №16659 від 16 грудня 2021 року про грошове забезпечення ОСОБА_1 про те, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та деяких інших осіб», розмір грошового забезпечення, за нормами чинними на 05 березня 2019 року, за посадою старший офіцер відділу експлуатації і ремонту озброєння та військової техніки СВ Департаменту експлуатації і ремонту озброєння та військової технікі МОУ, яку супровідним листом від 16 грудня 2021 року вих.№16658 направлено Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
23 грудня 2021 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із зверненням про перерахунок пенсії, в якому, зокрема, просив зареєструвати звернення та провести перерахунок пенсії відповідно виходячи з посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, зазначених в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
20 січня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом вих.№1928-38820/П-02/8-2600/22 на звернення позивача від 23 грудня 2021 року повідомило наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.
Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», у зв'язку з чим Міністерство соціальної політики України листом від 26 лютого 2018 року №3590/0/12/-18/21 повідомило Пенсійний фонд України про підстави проведення у 2018 році перерахунку пенсій, призначених за нормами Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Відповідно до вказаної постанови Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу, як визначено вказаною постановою, із поетапною виплатою підвищення пенсії до 2020 року.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 було визначено порядок проведення виплати підвищених пенсій.
Виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 1 січня 2018 року поетапно у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року проведено відповідно до статей 13, 63 Закону на умовах, у порядку та розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Зважаючи на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яким визнано не чинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 щодо перерахунку пенсій з оновленого грошового забезпечення, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відсутні правові підстави для проведення перерахунків пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом, після дати набрання вказаним рішенням суду законної сили не приймалося.
Варто зазначити, що пунктом 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, не передбачено подання заяв пенсіонерами для проведення перерахунків пенсій у зв'язку зі зміною грошового забезпечення.
Одночасно повідомлено, що оформлена та подана всупереч Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, довідка про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року не може бути підставою для перерахунку пенсії за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи вище викладене, надана Київським міським територіальним довідка про розмір грошового забезпечення №16659 від 16 грудня 2021 року, видана для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року, долучена до матеріалів пенсійної справи позивача без виконання.
Пенсія перерахована та виплачується згідно з нормами чинного законодавства.
Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся з цим позовом до суду.
Судом встановлено, що листом від 13 березня 2025 року вих.№2600-0405-7/44637 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надано інформацію про розмір нарахованої та виплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року: за січень-березень 2018 року нараховано пенсію у розмірі 4784,38 грн. на місяць, виплачено у розмірі 2916,15 грн. на місяць; у квітні 2018 року нараховано пенсію у розмірі 4784,38 грн., виплачено у розмірі 2916,15 грн. - пенсія за квітень 2018 року та 7472,92 грн. (доплата пенсії за період січень-квітень 2018 року); за травень-грудень 2018 року нараховано пенсію у розмірі 4784,38 грн. на місяць та виплачено у розмірі 4784,38 грн. на місяць; за січень-грудень 2019 року нараховано пенсію у розмірі 5718,49 грн. на місяць та виплачено у розмірі 5718,49 грн. на місяць. Всього нараховано та виплачено позивачу пенсію за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 126034,44 грн.
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 №6120191564762128 сума пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року складає 126034,44 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою передбачено такі додаткові види грошового забезпечення, як надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац 4 підпункту 1 пункту 5 Постанови №704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 Постанови №704).
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 також надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII Закону №2262-XII.
За приписами частин першої-четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII прийняв постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 (далі - Постанова №103), пунктом 1 якої встановив перерахувати з 1 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Також пунктом 6 Постанови №103 було внесено зміни до Порядку №45.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 в редакції Постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції та у ній відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Разом з цим, Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатка 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатка 2 до Порядку №45 до зазначених змін.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, з 05 березня 2019 року - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, отже з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
При цьому, до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Водночас, порядок дій, які повинні вчинити орган, який видає довідку, та орган Пенсійного фонду, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 не змінився.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком (пункт 3 Порядку №45).
Суд зауважує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджений постановою Пенсійного фонду України» від 30 січня 2007 року №3-1, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402, (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій у разі зміни розміру грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з частинами другою-третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на здійснення перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №16659 від 16 грудня 2021 року про розмір грошового забезпечення, який був встановлений ІНФОРМАЦІЯ_3 за відповідною посадою саме станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є довідка про розмір грошового забезпечення №16659 від 16 грудня 2021 року, яка була видана ІНФОРМАЦІЯ_3 та з якою позивач звернувся до органу Пенсійного фонду на виконання чинного законодавства.
Такі висновки суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19, у якій Суд також зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова №804), якою визначено відповідний порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій, не впливає на обов'язок щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ та не встановлює інших умов і порядку для такого перерахунку.
Не відміняє обов'язку суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії на підставі нової довідки, виданої уповноваженим органом після визнання нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103, змін до пункту 5 та додатка 2 до Порядку №45, і прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 24 грудня 2019 року №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян». Вказана постанова, як і Постанова №804, стосується порядку виплати пенсій, а не їх перерахунку.
За висновком Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2018 року у справі №328/4303/16-а (2-а/328/8/17) органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Таким чином, з отриманням від відповідних органів/особи-пенсіонера довідки про розмір грошового забезпечення у органу Пенсійного фонду виникає обов'язок здійснення перерахунку пенсії на підставі такої довідки.
Як встановлено судом вище, ІНФОРМАЦІЯ_3 видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача №16659 від 16 грудня 2021 року, яку направлено відповідачу, та з якою позивач звернувся до відповідача з метою перерахунку пенсії.
Однак, всупереч чинному законодавству України відповідачем таку довідку не прийнято до уваги та залишено без виконання.
Так, перевіряючи оскаржувані дії суб'єкта владних повноважень на відповідність закріплених у частині другій статті 2 КАС України критеріям, суд дійшов висновку, про вчинення відповідачем протиправних дій.
Крім того, згідно з пунктом 2 Постанови №103 постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Як вже зазначалось судом вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, рішенням скасовано нормативно-правові приписи щодо виплати підвищених сум пенсій з поетапним підвищенням пенсій.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
У рішенні Верховного Суду, прийнятому у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, від 06 серпня 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у зразковій справі № 160/3586/19 (Пз/9901/12/19) зазначено:
«… У зв'язку із скасуванням пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що з 5 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії. Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції, що на момент ухвалення рішення у цій зразковій справі дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 5 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, є протиправними…».
Крім того, Постанова № 804 є нечинною з 31 березня 2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року у справі №640/19133/19.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи зазначене, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19, а також у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі №440/4978/19.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19, серед іншого, зазначено, що: «Перерахунок раніше призначених пенсій визначено частиною четвертою статті 63 цього Закону, за якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. […] У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. […] При цьому Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею, а обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону №2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону. […] Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону №2262-XII. До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України. Абзац 3 статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».».
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону №2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Так у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).
У справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні стаття 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Враховуючи наведене, беручи до уваги пріоритетність законів над підзаконними нормативно-правовими актами, оскаржувані пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі №440/2722/20.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19).
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, беручи до уваги встановлення Верховним Судом у постанові від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 того факту, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суд застосовує норми Закону №2262-ХІІ, а не норми постанови Кабінету Міністрів України, хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
В постанові від 06 липня 2022 року у справі №440/4978/19 Верховний Суд покликався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19, та зазначив: «…З огляду на викладене, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 1 січня 2018 року на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 1 січня 2018, а не з моменту набрання 05 березня 2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18…».
На підставі викладено, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання пенсії, перерахунок якої здійснено з 01 січня 2018 року, на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням виплати 100% суми підвищення пенсії.
Отже, дії відповідача щодо не виплати позивачу перераховану пенсію за вислугу років за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, з урахуванням раніше виплачених сум є протиправними.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту та відновленню шляхом:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №16659 від 16 грудня 2021 року;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №16659 від 16 грудня 2021 року з 01 квітня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не здійснення виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21 лютого 2018 року;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21 лютого 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до квитанції №0.0.2462516579.1 від 17 лютого 2022 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн.
Згідно із частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №16659 від 16 грудня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №16659 від 16 грудня 2021 року з 01 квітня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не здійснення виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21 лютого 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21 лютого 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яності дві) грн. 40 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 31 березня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Молочна