Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2025 року Справа№640/16241/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)
Позовні вимоги мотивовані таким.
12 вересня 2022 року позивач із матеріалів ВП № 69638819 дізналася про винесення відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 03.08.2022 № Ф-8096-17У.
Так, у грудні 1997 року позивача зареєстровано, як фізичну особу-підприємця, проте з жовтня 2005 року позивач не здійснює підприємницьку діяльність, подала заяву про припинення підприємницької діяльності та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні записи про ОСОБА_1 , як про суб'єкта господарювання.
Таким чином, позивач вважає, що відсутність у неї статусу фізичної особи-підприємця, унеможливлює нарахування їй єдиного соціального внеску.
Крім, того стверджує, що оскільки про винесення спірної вимоги дізналася лише 12.09.2022, то строк звернення до суду не є пропущеним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2022 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/17236/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2025 адміністративну справу №640/16241/22 прийнято до провадження.
Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Буряк І.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи у строк, встановлений статтею 258 КАС України.
ГУ ДПС у м. Києві, у встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2022 строк, подано відзив на позовну заяву, де висловлено незгоду із доводами позовної заяви та прохання у позові відмовити, з огляду на таке.
Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ГУ ДПС у м. Києві у ОСОБА_2 обліковуються самостійно нараховані платником зобов'язання з І кварталу 2018 року - ІІІ квартал 2021 року у розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць на загальну суму 21 030,90 грн. Таким чином, засобами ІКС ГУ ДПС у м. Києві в автоматичному режимі сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 08.05.2019 № Ф-8096-17У, яка поштовим відділенням повернута до податкового органу у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Окрім того, відповідач стверджує, що згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачем діяльність не припинено, а тому спірна у справі вимога є законною та обґрунтованою.
Позивачем надано відповідь на відзив, де доводи, викладені податковим органом, спростовуються та звертається увага суду на таке.
Відповідачем проігноровано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.09.2022 з якої вбачається, що позивач не має статусу фізичної особи-підприємця.
Позивач припинила підприємницьку діяльність з 2005 року, ще до моменту обов'язково внесення відомостей про це у відповідний реєстр.
Окрім того, позивачем надано докази, що з 2014 року по теперішній час є найманим працівником та перебуває у трудових відносинах.
Фактичні обставини встановлені судом у справі такі.
ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
ГУ ДПС у м. Києві в автоматичному режимі сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 № Ф-8096-17 за період з 09.02.2018 по 19.01.2021 на загальну суму 21 030,90 грн.
У подальшому ГУ ДПС у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 № Ф-8096-17У про те, що станом на 03.08.2022 заборгованість ОСОБА_1 з єдиного внеску складає 37 788,74 грн.
У матеріалах справи наявні довідки за формою ОК-5 - індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , зокрема, за період з 01.01.2018 по 31.12.2021, з яких судом установлено, що єдиний соціальний внесок сплачено за позивача Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «СВІТЛОДАР» (ЄДРПОУ 40834883).
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Щодо строку звернення.
Позивач стверджує, що про спірну вимогу дізналася 12.09.2022 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 69638819, тому на дату звернення з позовом (26.09.2022) строк звернення до суду не пропустила.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.02.2021 (справа № 580/3469/19) сформовано правовий висновок відповідно до якого платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.
Ураховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про обізнаність позивача зі спірною постановою у інші строки аніж вона зазначає (12.09.2022), то зважаючи на наведений вище правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, у суду відсутні підстави констатувати, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Щодо суті спірних правовідносин.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Стаття 4. Платники єдиного внеску
1. Платниками єдиного внеску є:
1) роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
4. Обов'язки платників єдиного внеску виникають:
у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності;
Стаття 6. Права та обов'язки платника єдиного внеску
2. Платник єдиного внеску зобов'язаний:
1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
Стаття 7. База нарахування єдиного внеску
1. Єдиний внесок нараховується:
1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2148-VIII від 03.10.2017}
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
3. Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
8. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
11. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
12. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Стаття 13. Права податкових органів
7) стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску;
Стаття 25. Заходи впливу та стягнення
2. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
4. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Висновки суду.
Предметом спору у цій справі є оцінка правомірності вимоги про сплату боргу недоїмки з єдиного внеску з огляду, зокрема, на наявність у позивача статусу найманого працівника та її роботодавець сплачував за неї ЄСВ єдиний внесок у сумі, що не була меншою за його мінімальний розмір.
Так, судом достовірно установлено, що вимога від 08.05.2019 № Ф-8096-17У сформована за період з 09.02.2018 по 19.01.2021 у цей же період єдиний соціальний внесок за позивача сплачено Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «СВІТЛОДАР» (ЄДРПОУ 40834883).
Верховний Суд вже неодноразово вирішував зазначене питання. Зокрема, у постановах від 27 листопада 2019 року (справа №160/3114/19), від 4 грудня 2019 року (справа №440/2149/19), від 23 січня 2020 року (справа №480/4656/18), від 02 квітня 2020 року справа №140/2475/19 висловлено правову позицію, що платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою господарської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від господарської діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
Отже, особа, яка провадить господарську діяльність, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.
Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 серпня 2020 року у справі № 140/1679/19.
Таким чином, суд встановив, що спірну у справі вимогу прийнято без урахування того, що позивач працювала найманим працівником та єдиний внесок за неї сплачено роботодавцем.
Установлення вказаного факту достатньо для визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 № Ф-8096-17У протиправною та її скасування.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 № Ф-8096-17У.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 грн
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення
Повний текст рішення складено 31.03.2025.
Суддя І.В. Буряк