Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про продовження розгляду справи
31 березня 2025 року Справа №640/15972/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовною ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України у м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №ВСЗ/330 від 08 липня 2022 року з ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», та па підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ВСЗ/330 від 08 липня 2022 року з ІНФОРМАЦІЯ_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/15972/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
12 лютого 2025 року проведений автоматизований розподіл судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, за результатами якого адміністративна справа №640/15972/22 передана на розгляд судді Молочній І. С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/15972/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Вирішено ряд процесуальних питань.
28 лютого 2025 року відповідач надав до суду докази по справі.
05 березня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Семенюк Ольги Григорівни на виконання ухвали суду від 17 лютого 2025 року.
05 березня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Воронкової Олени Ігорівни, про залишення позову без розгляду, зі змісту якою вбачається, останній просить суд залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині перерахунку з 01 березня 2024 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року заяву представника позивача, адвоката Воронкової Олени Ігорівни, від 05 березня 2025 року у справі №640/15972/22 повернуто без розгляду.
11 березня 2025 року відповідач надав до суду докази по справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року повторно витребувано у відповідача визначені судом докази по справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху після відкриття.
19 березня 2025 року відповідач надав до суду докази по справі.
24 березня 2025 року представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків, в якій просив суд визнати поважною причину неподання позову в шестимісячний строк після 01 січня 2018 року, поновити адвокату Воронковій Олені Ігорівні, діючій в інтересах ОСОБА_1 , строк на подання позову, продовжити розгляд адміністративної справи №640/15972/22 та постановити ухвалу про відкриття провадження у справі.
Заява обґрунтована, зокрема, тим, що на підставі принципу «належного врядування» пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду. Відповідно, маючи впевненість у правильності нарахування йому пенсії, позивач до певного моменту і не звертався за захистом свого порушеного права, оскільки не знав і не мав причин сумніватися у правильності нарахування йому пенсії.
Вирішуючи питання щодо прийняття вказаної заяви представника позивача, та про поновлення строку звернення до суду із цим позовом в частині позовних вимог щодо зменшення з 01 січня 2018 року основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, суд керувався наступним.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правилами частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
В порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, предметом спору за цим позовом є право позивача на отримання пенсії.
За своєю правовою природою пенсія є єдиним (або основним) джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).
Згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини, пенсія підпадає під захист статті 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття майно дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. № 55707/00, § 77) Stummer v. Austria (App. № 37452/02, § 82),ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії). Якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, це повинно розглядатись як таке, що генерує майновий інтерес (Carson and Others v. the United Kingdom, App. № 42184/05, § 64, Lakicervic and others v. Monte).
Враховуючи вищезазначені норми та доводи представника позивача, в той час предмет спору стосується соціального права позивача, суд вважає їх достатніми та дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду в частині позовних вимог щодо зменшення з 01 січня 2018 року основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, недоліки позовної заяви усунуто у встановлений ухвалою строк.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
З урахуванням зазначеного суд продовжує розгляд адміністративної справи.
Керуючись статтями 122, 171, 243, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Прийняти до розгляду заяву представника позивача від 24 березня 2025 року про усунення недоліків.
2. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду із цим позовом.
3. Продовжити розгляд адміністративної справи №640/15972/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
4. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна