Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про прийняття до провадження адміністративної справи
31 березня 2025 року Справа №640/15858/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб'єв І.Г., ознайомившись з адміністративною справою за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (01601, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 58-Б) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області (01601, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 58-Б, код ЄДРПОУ 43162533) щодо неприйняття наказу про виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000, 00 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 24 лютого 2022 року до 21 вересня 2022 року.
визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області (01601, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 58-Б, код ЄДРПОУ 43162533) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКІШ; НОМЕР_1 ) щомісячної додаткової винагороди розмірі 30 000, 00 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 24 лютого 2022 року до 21 вересня 2022 року.
зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області (01601, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 58-Б, код ЄДРПОУ 43162533) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП; НОМЕР_1 ) щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30 000, 00 грн., встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 24 лютого 2022 року до 21 вересня 2022 року.
стягнути з відповідача витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката.
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 30.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Разом з цим, на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України - наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/15858/22.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/15858/22 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Аляб'єва І.Г.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необхідність прийняття адміністративної справи №640/15858/22 до свого провадження.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів частини другої статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку.
Вирішуючи питання про порядок розгляду даної справи (форму адміністративного судочинства), суд виходив наступного.
Нормами ч. 1 ст. 12 КАС України установлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно ч. 6 вказаної статті КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
З викладеного суд робить висновок, що дана справа не належить до справ розгляд яких в обов'язковому порядку провадиться за правилами загального позовного провадження.
Водночас ч. 2 ст. 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Нормами статті 262 КАС України визначені особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини п'ятої зазначеної статті - суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Крім вказаного суд враховує опубліковані Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно яких судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Судам рекомендовано при застосуванні норм процесуального закону виходити з необхідності уникнення небезпеки для життя та здоров'я учасників справи, пов'язаної з прибуттям у судове засідання.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що передбачено частиною 1 статті 7 КАС України.
Відповідно до ч. 14 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розглядає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи №640/15858/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
В матеріалах справи наявне клопотання Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про залучення до участі у справі у якості третіх осіб Служби судової охорони, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, в обґрунтування якого зазначає, що Служба судової охорони складається з Центрального апарату та територіальних управлінь, а її діяльність контролює Голова Служби. Грошове забезпечення співробітників, включно з додатковою винагородою за Постановою КМУ № 168, виплачується в межах затверджених бюджетних асигнувань.
Оскільки виплата додаткової винагороди залежить від фінансування, Служба неодноразово зверталася до органів влади щодо виділення необхідних коштів. Відсутність фінансування пояснюється тим, що Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів України не ухвалили відповідних рішень.
У зв'язку з цим Управління вважає за необхідне залучити до розгляду справи Службу судової охорони, Міністерство фінансів та Кабінет Міністрів України як ключових учасників бюджетного процесу, що впливають на реалізацію Постанови № 168. Незалучення цих органів може призвести до неможливості виконання судового рішення та порушення соціальних гарантій співробітників.
На підставі викладеного, представник відповідача просив залучити у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Службу судової охорони, Міністерство фінансів України, Кабінет Міністрів України.
Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У частині четвертій статті 49 КАС України визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно із частиною п'ятою статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Предметом спору в даній справі є право позивача на отримання додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за місцем проходження служби у відповідачів.
Спірні правовідносини у цій справі виникли між ТУ ССО у м. Києві та Київській області та його співробітником щодо ненарахування та невиплати останньому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Граничну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує ДСА України. Рішення про утворення територіальних підрозділів Служби судової охорони приймається Головою Служби за погодженням з ДСА України. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з ДСА України.
Згідно із частиною п'ятою цієї статті центральний орган управління Служби судової охорони є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
За змістом частини шостої статті 161 Закону № 1402-VIII територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.
Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома цієї статті).
На підставі пункту 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 26.08.2020 № 384 (далі Порядок № 384), грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби.
Пунктом 9 розділу І вказаного Порядку визначено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.
Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення (пункт 10 розділу І Порядку № 384).
Пунктом 4 Порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 № 396, також, зокрема, передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.
З огляду на викладене, у межах спірних правовідносин проведення нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», відноситься до компетенції відповідачів.
При вирішенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб суд перед усім має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Заявлене представником відповідача клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб обґрунтовано лише тим, що з Міністерством фінансів України ведеться лише переписка щодо виділення з резервного фонду державного бюджету коштів на виплату додаткової винагороди співробітникам управління, а Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168, норми якої не виконуються.
Проте, на переконання суду, представник відповідача взагалі не зазначив, яким саме чином рішення суду може вплинути на права або обов'язки Міністерства фінансів України або Кабінету Міністрів України, адже вказані центральний орган виконавчої влади та вищий орган у системі органів виконавчої влади не перебувають у будь-яких відносинах з позивачем та не здійснюють йому жодних виплат.
Враховуючи предмет та підстави заявленого позову, а також з урахуванням того, що представником відповідача не доведено, а судом не встановлено, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Міністерства фінансів України або Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення.
Разом з тим, суд вважає, що рішення у даній справі може вплинути на права та законні інтереси Служби судової охорони, суд вважає за необхідне залучити Службу судової охорони до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 35, 49, 248, 256-257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти до свого провадження адміністративну справу №640/15858/22.
Справа буде розглядатись одноособово суддею Аляб'євим І.Г. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи у строк, встановлений статтею 258 КАС України.
Задовольнити клопотання Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області в частині залучення до участі у справі в якості третьої особи Служби судової охорони, Державну судову адміністрацію України.
Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Службу судової охорони (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, 10-Б, електронна пошта: public@sso.gov.ua).
Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну судову адміністрацію України (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, inbox@court.gov.ua).
Відмовити у задоволенні клопотання Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про залучення до участі у справі в якості третіх осіб Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України.
Запропонувати сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - «Електронний суд» для отримання процесуальних документів в електронному вигляді та інформації по даній справі на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
Роз'яснити сторонам, що веб-адресою сторінки в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, є https://court.gov.ua/sud0570/.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Повний текст ухвали складено і підписано 31.03.2025.
Суддя І.Г. Аляб'єв