Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2025 року Справа№200/8976/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
24.12.2024 до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з вимогами:
- визнати протиправним і скасувати рішення № 914210176195 від 05.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 05.03.2024, зарахувавши до його пільгового стажу за Списком №1 період його навчання в Дзержинському гірничому технікумі з 01.09.1979 по 17.06.1983, період проходження служби в Армії з 19.06.1983 по 16.05.1985 та до пільгового стажу за Списком №1- шахтарі відповідно до постанови КМУ №202 період роботи з 01.02.2014 по 31.01.2015 у ВП “Шахта “Торецька» ДП “Торецьквугілля».
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як пенсіонер за віком на пільгових умовах відповідно до ч.1 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після реєстрації на Веб-порталі ПФУ дізнався про наявність незарахованих періодів до пільгового стажу, у зв'язку з чим звернувся із заявою про перерахунок пенсії. Проте рішенням відповідача відмовлено у перерахунку пенсії та не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період навчання в Дзержинському гірничому технікумі, період проходження служби в Армії та до пільгового стажу за Списком №1- шахтарі відповідно до постанови КМУ №202 період роботи у ВП “Шахта “Торецька» ДП “Торецьквугілля», що зумовило звернення до суду з цим позовом.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що 20.06.2024 було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, в якому зараховано пільговий стаж за період з 17.04.2007 по 20.02.2014, згідно акта перевірки достовірності документів наданих для призначення (перерахунку) пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 12.04.2024 № 0500- 1104-1/1641. Період роботи з 01.02.2014 по 31.01.2015 у довідці від 20.02.2014 № 6/366, виданій Відокремленим підрозділом шахта «Торецька», не зазначений, у зв'язку з чим не врахований при перерахунку пенсії.
Стосовно зарахування до пільгового стажу періоду навчання в технікумі та проходження військової служби вказав, що відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувана освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Оскільки позивачем не надано підтверджуючих документів, тому періоди навчання та проходження строкової служби не підлягають зарахуванню до пільгового стажу особи. Вважає рішення про відмову у призначенні пенсії правомірним.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відкрито провадження в справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано докази у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією ID-паспорта громадянина України № НОМЕР_1 та копією витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання.
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком на пільгових умовах, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що підтверджується матеріалами справи, зокрема рішенням про перерахунок пенсії від 20.06.2024 та не є спірним між сторонами.
Згідно з розрахунком стажу страховий стаж (повний) становить 37 років 1 місяць 24 дні, стаж за Списком №1 складає 10 років 5 місяців 9 днів.
05.03.2024 позивач звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про допризначення пенсії у зв'язку з наданням додаткових документів.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області для розгляду заяви позивача.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.03.2024 №914210176195 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зазначено, що надана довідка від 20.02.2014 №6/366 буде переглянута після надходження акта проведеної перевірки достовірності довідки про пільговий характер роботи або після представлення первинних документів.
22.04.2024 позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перевірки пільгової довідки від 20.02.2014 №6/366 та відсутності акта перевірки.
Листом від 20.05.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача про передання поданої довідки на перевірку та про відсутність станом на 20.05.2024 акта перевірки. Також зазначено, що за результатом перевірки, після надходження акта достовірності довідки, розмір пенсії буде переглянуто незалежно від дати проведення перевірки відповідно до вимог діючого законодавства.
За поясненнями відповідача, 20.06.2024 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, в якому зараховано пільговий стаж за період з 17.04.2007 по 20.02.2014, згідно акта перевірки достовірності документів наданих для призначення (перерахунку) пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 12.04.2024 № 0500- 1104-1/1641. Період роботи з 01.02.2014 по 31.01.2015 у довідці від 20.02.2014 № 6/366, виданій Відокремленим підрозділом шахта «Торецька» не був зазначений, у зв'язку з чим не був врахований при перерахунку пенсії.
Вважаючи протиправними рішення про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 4 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 8 Порядку №637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Відповідно до пункту 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як убачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Так, звертаючись до суду, позивач зазначає про протиправне не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 період його навчання в Дзержинському гірничому технікумі з 01.09.1979 по 17.06.1983, період проходження служби в Армії з 19.06.1983 по 16.05.1985 та до пільгового стажу за Списком №1- шахтарі відповідно до постанови КМУ №20 період роботи з 01.02.2014 по 31.01.2015 у ВП “Шахта “Торецька» ДП “Торецьквугілля».
Стосовно періоду навчання.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно з копією диплому серії НОМЕР_2 від 20.06.1983 позивач у 1979 році вступив до Дзержинського гірничого технікуму і у 1983 році закінчив повний курс названого технікуму за спеціальністю «підземна розробка вугільних родовищ». Рішенням державної кваліфікаційної комісії від 17.06.1983 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію гірничого техніка.
Вкладиш до диплома в матеріалах справи відсутній.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 не містить записів щодо періоду навчання, проте містить записи щодо проходження виробничої практики у шахті «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» з 09.08.1982 по 27.11.1982 підземним гірничим робітником з повним робочим днем на підземних роботах.
Також міститься запис про роботу у шахті «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» з 12.03.1983 по 06.05.1983 підземним гірничим робітником з повним робочим днем на підземних роботах.
Згідно з розрахунком стажу, період навчання визначений як: з 01.09.1979 по 08.08.1982, з 28.11.1982 по 11.03.1983, з 07.05.1983 по 17.06.1983, та такі періоди зараховані до страхового стажу. Періоди з 09.08.1982 по 27.11.1982 та з 12.03.1983 по 06.05.1983 зараховані до пільгового стажу за постановою №202.
Отже, позивач помилково вважає, що період навчання у технікумі повністю не зарахований до пільгового стажу.
При цьому, суд зазначає, що статус навчального закладу (Дзержинського гірничого технікуму) слід визначати з огляду на законодавство, що діяло на той час (наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.10.2019 у справі № 676/5212/17).
Так, на момент навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» від 28.06.1974 № 2778-VIII.
Згідно зі ст. 42 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту», професійно-технічні навчальні заклади є основною школою професійно-технічної освіти молоді і формування гідного поповнення робітничого класу.
До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.
За приписами ст. 44 зазначеного Закону головним завданням професійно-технічних навчальних закладів є, зокрема, підготовка для народного господарства всебічно розвинених, технічно освічених і культурних молодих кваліфікованих робітників, які володіють професійною майстерністю, відповідають вимогам сучасного виробництва, науково-технічного прогресу і перспективам їх розвитку.
Особам, які закінчили професійно-технічні навчальні заклади, присвоюється відповідна кваліфікація (розряд, клас, категорія) з професії і видається атестат встановленого зразка, а тим, хто добився особливих успіхів у навчанні при зразковій поведінці, - атестат з відзнакою. Особам, які закінчили середні професійно-технічні училища, видається диплом про присвоєння кваліфікації з професії і здобуття середньої освіти, а тим, хто особливо відзначився, - диплом з відзнакою. (ст. 48 Закону).
Отже, професійно-технічна освіта мала на меті підготовку кваліфікованих робітників.
Натомість, за статтею 39 вказаного Закону середня спеціальна освіта здійснюється в технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.
Відповідно до статті 51 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» головними завданнями середніх спеціальних навчальних закладів є, серед іншого, підготовка кваліфікованих спеціалістів із середньою спеціальною і загальною середньою освітою, які володіють необхідними теоретичними знаннями і практичними навичками за спеціальністю.
Особам, які закінчили середні спеціальні навчальні заклади, присвоюється кваліфікація відповідно до здобутої спеціальності, видається диплом і нагрудний знак встановленого зразка. (стаття 54 Закону).
З наведених норм законодавства суд дійшов висновку, що Дзержинський гірничий технікум не був закладом професійної (професійно-технічної) освіти, а на момент навчання позивача належав до середніх спеціальних навчальних закладів.
Таким чином, відповідач правомірно не зарахував до пільгового стажу позивача періоди навчання в Дзержинському гірничому технікумі з 01.09.1979 по 08.08.1982, з 28.11.1982 по 11.03.1983, з 07.05.1983 по 17.06.1983.
Стосовно позовних вимог щодо зарахування до пільгового стажу за Списком№1 період проходження військової служби з 19.06.1983 по 16.05.1985.
Відповідно до ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.
Суд зазначає, що матеріали справи, зокрема записи трудової книжки, місять докази того, що на момент призову на строкову військову службу позивач працював за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Так, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.02.2014 №7 ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 19.06.1983 по 16.05.1985, що також підтверджується записами трудової книжки позивача.
Згідно з розрахунком стажу форма РС-право, військова строкова служба з 19.06.1983 по 16.05.1985 зарахована до страхового стажу (1 рік 10 місяців 28 днів).
Як зазначалось вище, згідно із записами трудової книжки, позивач у період з 12.03.1983 по 06.05.1983 працював у шахті «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» підземним гірничим робітником з повним робочим днем на підземних роботах, який зарахований до пільгового стажу за постановою №202.
При цьому, запис про звільнення містить підставу звільнення: «У зв'язку із призивом до лав Радянської Армії».
Також, згідно розрахунку стажу, до пільгового стажу (ст. 14, пост 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в) зарахований період роботи з 30.07.1985 по 31.01.1986, що слідує зразу після демобілізації.
Отже, ураховуючи, що на момент призову на строкову військову службу та після демобілізації, позивач працював за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах, період строкової служби з 19.06.1983 по 16.05.1985 протиправно не зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1 постановою №202.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу за Списком №1- шахтарі відповідно до постанови КМУ №202 період роботи з 01.02.2014 по 31.01.2015 у ВП “Шахта “Торецька» ДП “Торецьквугілля».
Згідно із записами трудової книжки, позивач у період з 17.04.2007 по 31.01.2015 працював підземним гірничим очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах у ВП “Шахта “Торецька» ДП “Торецьквугілля».
Отже записи трудової книжки містять повну інформацію про вказаний період роботи позивача.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) також містять інформацію про спеціальний стаж Позивача за періоди роботи з 17.04.2007 по 31.01.2015 за кодом підстави “ЗП3014А2».
Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:
код підстави “ЗП3014А2» з 05.11.1991 проставляється працівникам, провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Отже, вказані документи вже підтверджують факт роботи позивача у спірний період за провідними професіями.
При цьому, позивачем також було надано довідку ВП «шахта «Торецька «Торецьквугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №6/366 від 20.02.2014, якою підтверджується пільговий стаж роботи позивача.
Так, вказана довідка видана раніше аніж позивач звільнився.
Проте, ураховуючи наявні повні записи в трудовій книжці та відомостями про спецстаж позивача, надання такої довідку не було необхідним.
Таким чином, період роботи позивача з 01.02.2014 по 31.01.2015 слід зарахувати до пільгового стажу за провідними професіями, що дають право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Стосовно направлення поданої довідки на перевірку, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, Пенсійний фонд має право здійснити перевірку наданої довідки.
Суд ураховує, що актом №0500-1104-1/1641 перевірки достовірності документів наданих для перерахунку пенсії підтверджується факт роботи позивача підземним гірником очисного забою саме з 17.04.2007 по 31.01.2015.
Отже, саме вказаний період повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування рішення № 914210176195 від 05.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , суд зазначає, що з урахуванням положення ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач мав право провести перевірку наданої довідки.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що на час розгляду цієї справи, після надходження акта перевірки, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024 (за заявою про перерахунок пенсії від 05.03.2024) та частково зараховано спірний період, а саме по 20.02.2014 (по дату видачі довідки, з 01.02.2014 по 31.01.2015).
Отже в цьому випадку, враховуючи проведення перерахунку пенсії позивача та часткове зарахування спірного періоду роботи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 період проходження служби в Армії з 19.06.1983 по 16.05.1985 та до пільгового стажу за провідними професіями період роботи з 21.02.2014 по 31.01.2015.
У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовляє із наведених вище підстав.
Отже позов суд задовольняє частково.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з матеріалами справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Оскільки дії відповідача визнані протиправними та зобов'язано здійснити певні дії, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору сплачені за одну позовну вимогу немайнового характеру.
Отже, судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період проходження служби в Армії з 19.06.1983 по 16.05.1985 та до пільгового стажу за провідними професіями період роботи з 21.02.2014 по 31.01.2015.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: м. Львів, вул. Митрополита Андрія, ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про перерахунок пенсії від 05.03.2024, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період проходження служби в Армії з 19.06.1983 по 16.05.1985 та до пільгового стажу за провідними професіями період роботи з 21.02.2014 по 31.01.2015.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: м. Львів, вул. Митрополита Андрія, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв