Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2025 року Справа№200/894/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, стягнення суми, -
10.02.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо не нарахування та невиплати у 2024 році щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у розмірі 10 805,00 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (ЄДРПОУ 13559341, адреса: 10003 м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій у 2024 році у розмірі 10 805,00 (десять тисяч вісімсот п'ять) грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є учасником бойових дій, у серпні 2024 року отримав одноразову грошову допомогу, як учасник бойових дій у розмірі 1 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань». Проте позивач вважає, що грошова допомога була виплачена в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України, та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18).
Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області позов не визнало, надало відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Державна щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань до Дня Незалежності України у 2024 році виплачена Головним управлінням за рахунок коштів, що надійшли з Державного бюджету України, та у розмірах які визначені Постановою № 754. Як результат, виплата щорічної разової грошової допомоги Позивачу здійснена відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на таку. Вказав, що оскільки позивач проходить службу у Військовій частині НОМЕР_3 , то щорічна грошова допомога до Дня Незалежності була перерахована на рахунок Військової частини, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що оскільки позивач має статус учасника бойових дій, підпадає під категорію осіб (за критеріями), які мають право на отримання разової виплати до Дня Незалежності України відповідно до пункту 2 ПКМУ від 27.12.2023 № 1396 « Про деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливості трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році» має право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України у розмірі 1000,00 грн.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі другим відповідачем Військову частину НОМЕР_1 , розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази у справі.
Ухвалою суду від 31.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залучення до участі у справі Міністерства соціальної політики України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені статтею 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 13.02.2024.
Позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
30.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) направила до Головного управління ПФУ в Житомирській області інформацію щодо осіб, які мають право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України (за категоріями).
Згідно з додатком до вказаного вище листа, чисельність осіб-учасників бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності - становить 1206 осіб.
У серпні 2024 року позивачу було виплачено щорічну грошову допомогу до Дня Незалежності України як учаснику бойових дій в розмірі 1000,00 грн.
Не погоджуючи з розміром такої виплати ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Житомирській області із заявою, однак відповідач листом від 14.02.2025 повідомив, що разова грошова допомога до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня щороку в розмірах, визначених законодавством.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо невиплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України- орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій та інших соціальних виплат.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» та постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Так, права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, передбачені ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зокрема, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачається учасникам бойових дій щорічна разова грошова допомога.
Така грошова допомога була запроваджена ще з 01.01.1999 шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Законом від 25.12.1998 №367-XIVтадоповненням ч. 4 ст. 12 наступного змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком».
В подальшому ця норма зазнавала неодноразових змін та була предметом судових розглядів як у судах загальної юрисдикції, так і Конституційному Суді України.
При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 внесені зміни до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виклавши норму в наступній редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Відповідно до п.2 Порядку здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «;Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396 (далі Порядок №1396), до осіб, які мають право на грошову допомогу (далі - отримувач грошової допомоги), належать учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків.
Грошова допомога виплачується до 24 серпня щороку в розмірах, визначених законодавством (п.3 Порядку №1396).
Пунктом 4 Порядку №1396 передбачено, що Пенсійний фонд України перераховує кошти для виплати грошової допомоги:
отримувачам грошової допомоги, які отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), - на поточні рахунки організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій та грошової допомоги відповідно доПорядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 43), або на поточні рахунки отримувачів грошової допомоги, відкриті в одному із уповноважених банків, відповідно доПорядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 35, ст. 1803; 2016 р., № 79, ст. 2636), для виплати разом з пенсією (щомісячним довічним грошовим утриманням) загальною сумою шляхом включення допомоги до відомостей (списків) на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання);
отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), - на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби.
З метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, у 2024 році» №369.
Відповідно до Постанови №369 встановлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у таких розмірах, зокрема: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.
Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №440/14216/23 надана оцінка зазначеним обставинам та зроблений висновок, що за своєю природою передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати не змінює її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Відтак, запроваджену Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» №2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Водночас, зміна розміру допомоги у зазначений вище спосіб звужує досягнутий високий рівень соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, відтак не може вважатись рівноцінною, як це передбачає ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що, в свою чергу, суперечить також ст. ст.17 ,22 Конституції України.
Таким чином, в контексті викладених висновків Верховним Судом у справі №440/14216/23 суд дійшов висновку, що своєю природою передбачена ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги учасникам бойових дій.
Як встановлено судом, позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2024 році у розмірі - 1000 грн, що менше, ніж 5 мінімальних пенсій за віком.
Проте, з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, позивач як учасник бойових дій має право на виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
При цьому суд враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 11.08.2023 у справі №380/103/22).
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2361 гривня, тобто щорічна разова допомога у 2024 році позивачу мала бути нарахована та виплачена в розмірі 11805,00 грн. (2361*5).
Враховуючи, що у 2024 році було виплачено позивачеві щорічну разову допомогу році у розмірі 1000 грн, що в свою чергу суперечить положенню ст. 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що визначає розмір грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, яке відповідає Конституції України, та рішенню Конституційного Суду України.
За таких обставин суд вважає, що Позивач має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2024 році в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учасник бойових дій, що є підставою для задоволення позовних вимог.
При цьому, ураховуючи, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо виплати спірної грошової виплати допомоги та пунктом 4 Порядку №1396 покладено обов'язок перераховання коштів для виплати грошової допомоги саме на Пенсійний фонд України, суд дійшов вважає, що порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови нарахувати позивачу разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому суд зауважує, що мінімальна пенсія за віком у 2024 році становила 2 361 грн, а тому належний розмір грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік складає 11 805 грн. Проте, пенсійним органом нарахована та виплачена Позивачу допомога у розмірі 1 000 грн.
Отже, як наслідок визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області протиправними в частині відмови нарахувати позивачу разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, підлягає задоволенню вимога про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоплаченої грошової допомоги до Дня Незалежності України 2024 року у розмірі 10 805, 00 грн.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недоплачену грошову допомогу до Дня Незалежності України 2024 року у розмірі 10 805, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторнки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв