Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 квітня 2025 року Справа№640/8704/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Крилова М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у розмірі 11 566,00 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у розмірі 11 566,00 грн на його картку киянина.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, проте відповідачем безпідставно відмовлено в нарахуванні та виплаті сум вказаної допомоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року (суддя М Клименчук Н.М.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 640/8704/22.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/8704/22 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Криловій М.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року адміністративну справу прийнято до провадження, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач з позовними вимогами не погодився та надав відзив на позовну заяву зі змісту якого просив відмовити у задоволенні позовних вимоги в повному обсязі. В обгрунутвання своєї позиції вказує, що розмір грошової допомоги до 5 травня у 2022 році визначено додатком до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 (далі - Порядок №540). Відповідач стверджує, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати грошової допомоги полягають в одноразовому включенні суми грошової допомоги у визначеному Порядком № 540 розмірі до відомості (списку) на виплату пенсій.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
У період з 17 березня 2025 року по 28 березня 2025 року (включно) суддя Крилова М.М. перебувала у щорічній основній відпустці.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .
Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується відповідним посвідченням та надає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, зокрема, право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до статті 13 Закону №3551.
Позивач стверджує, що щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2022 році він отримав у розмірі 3906,00 грн, що не заперечується відповідачем.
Вважаючи, що таку допомогу у 2022 році йому було виплачено у розмірі, меншому за визначений статтею 13 Закону №3551, позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення виплати у належному розмірі, проте отримав відмову з посиланням на те, що розмір цієї допомоги визначається постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - постанова №540).
Не погоджуючись з розміром отриманої грошової допомоги за 2022 рік, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон №3551.
01 січня 1999 року набрав чинності Закон №367-ХІV, яким статтю 13 Закону №3551 доповнено частиною в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"(далі - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону №3551 викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону №107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551 застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №3551 фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно з частиною 17-1 Закону №3551 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно з підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551 застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону №3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону №3551 у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах:
- I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
- II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
- III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Водночас 07.05.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №540, пунктом 2 якої установлено, що виплата щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), здійснюється у 2022 році у розмірах не менше, ніж у 2021 році.
Виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється:
- органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій;
- структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках.
При цьому Додатком до Порядку №540, затвердженого цією Постановою, визначено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин в таких розмірах:
- I групи - 4421 гривня;
- II групи -3906 гривень;
- III групи - 3391 гривня.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551 і Постанова №540, які визначають різні розміри допомоги.
Суд зазначає, що виходячи з визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Постанову №540, а Закон №3551, який має вищу юридичну силу.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
Розглядаючи цю зразкову справу, Верховний Суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 (день прийняття рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018 (3393/18) позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій величиною п'ять мінімальних пенсій за віком.
При цьому суд враховує, що дана справа не є типовою справою у розумінні пункту 21 частини першої статті 4 КАС України відповідно до обставин, викладених у рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі №440/2722/20. Однак, висновки Верховного Суду (зокрема, Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.01.2021) у справі №440/2722/20 враховуються судом під час розгляду цієї справи в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та висновків Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі, встановленому Постановою №540, відповідач допустив порушення норм статті 13 Закону №3551, яка передбачала виплату такої допомоги у більшому розмірі.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком. Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, а тому при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина 1 статті 28 цього Закону. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2022 року - 1934 грн. (стаття 7).
Підсумовуючи, суд вважає, що ефективним засобом захисту порушеного права позивача буде зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи до п'ятого травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплачених сум, а саме 11566 грн 00 коп.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Крім іншого, суд вважає за необхідне зауважити, що у спірних правовідносинах ГУ ПФ у м. Києві є належним відповідачем, оскільки відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 2 Постанови № 540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Таке повноваження визначати розпорядників бюджетних коштів надано Кабінету Міністрів України частиною сьомою статті 20 Бюджетного кодексу України, згідно із якою за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України. За рішенням Кабінету Міністрів України (у формі протокольного рішення) порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ у в м. Києві та останнім було здійснено Позивачу виплату до 5 травня як учаснику бойових дій, що не заперечується самим Відповідачем, то ГУ ПФ м. Києві є належним відповідачем у цій справі.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати ОСОБА_1 разової щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, відповідно до положень ст.13 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 15472 грн 00 коп.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16; код ЄДРПОУ 42098368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) суму недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплачених сум, а саме 11566 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М. Крилова