Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку звернення до суду
26 березня 2025 року Справа №200/408/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на подання відзиву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення матеріальної шкоди у розмірі 12 484,80 грн
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України, винесене 22.12.2024 начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) старшим лейтенантом ОСОБА_2 ; стягнення заподіяної матеріальної шкоди у вигляді автобусних квитків у загальному розмірі 12484,8 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву від 24.02.2025 року, у якому останнім заявлено клопотання про поновлення строку подання відзиву, яке обґрунтоване тим, що військова частина НОМЕР_1 у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану здійснює заходи необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, що значною мірою впливає на дотримання встановлених процесуальних строків.
Крім того, позивачем у відповіді на відзив зазначено, що відзив підписано та подано особою, яка не має права на вчинення таких дій.
Розглянувши зазначене клопотання відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Приписами ч.1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч.4 ст. 121 КАС України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 6 ст.121 КАС України).
Враховуючи викладене, суд зазначає, що процесуальний строк, може бути поновлений чи продовжений за наявності поважних причин. При цьому, поважними за змістом ст. 121 КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Враховуючи викладене, з метою всебічного та повного розгляду справи, суд дійшов висновку задовольнити клопотання відповідача та поновити йому строк для подання відзиву.
Стосовно тверджень позивача про відсутність у особи, яка підписала відзив на позовну заяву, відповідних повноважень суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 55 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 59 КАС України).
Відповідно до ч. 7 ст. 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч. 8 ст. 59 КАС України).
З матеріалів справи судом встановлено, що відзив від 24.02.2025 року від Військової частини НОМЕР_1 підписано Можчілем Ярославом Олександровичем, який на підтвердження своїх повноважень додав довіреність від 03.01.2024 року, якою ОСОБА_3 , який є керівником Військової частини НОМЕР_1 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, уповноважує, в порядку передоручення, Хирю Віталія Валентиновича, представляти інтереси в судах України з правом передоручення іншим особам, а також довіреність від 14.01.2025, якою Хиря Віталій Валентинович уповноважує, в порядку передоручення, Можчіля Ярослава Олександровича, представляти інтереси в судах України.
Таким чином, на момент подання відзиву на позовну заяву від 24.02.2025 року, в матеріалах справи була наявна довіреність (електронне доручення), згідно якої Можчіль Ярослав Олександрович уповноважений представляти інтереси відповідача в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.06.2023 по справі №340/807/21 викладено висновок, що правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд»
Так, суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до пунктів 9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ № 17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника (постанова Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 486/259/21).
У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 380/830/21 Верховний Суд зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
На додаток до викладеного, у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21 Верховний Суд вказав, що представник учасника справи може подавати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом. Таку можливість для представника сторони слід розглядати як додаткову конституційну гарантію, передбачену статтями 55 та 129 Конституції України.
Враховуючи зазначене, згідно довіреності, сформованої в підсистемі «Електронний суд», від 14.01.2025 року представник відповідача наділений усіма правами, які надано законом стороні по справі, тобто матеріали справи містили належні докази щодо процесуальної дієздатності представника відповідача.
Крім того, від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву від 01.03.2025 року у новій редакції.
Розглянувши питання щодо повернення відзиву на позовну заяву відповідача без розгляду, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Частиною першою статті 175 КАС України регламентовано, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:
1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;
2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга статті 175 КАС України).
У постанові від 23.12.2020 року Верховний Суд у справі № 360/4485/19 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Згідно з частиною четвертою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Відповідно до частини п'ятої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Згідно з частиною шостою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Копія ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у встановленому законом порядку була направлена відповідачу за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та доставлено в його електронний кабінет 27 січня 2025 року.
Останнім днем строку, встановленого судом ухвалою про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву, був 11 лютого 2025 року.
Відзив на позовну заяву разом із додатками до нього було подано відповідачем із використанням системи «Електронний суд» 01 березня 2025 року, тобто, із значним пропуском строку, встановленого ухвалою суду від 27 січня 2025 року.
Натомість, обґрунтованого клопотання про поновлення строку для подання вказаного відзиву на позовну заяву, а також будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, якими обумовлені підстави поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Керуючись статтями 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на подання відзиву - задовольнити.
Поновити строк для подачі відзиву на позов та прийняти до розгляду відзив на позов від 24.02.2025 року, поданий Військовою частиною НОМЕР_1 в адміністративній справі.
Відзив Військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2025 року - повернути без розгляду.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала в частині повернення відзиву без розгляду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя О.В. Троянова