31 березня 2025 рокуСправа №160/27302/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розпорядження про анулювання ліцензії №227-рл від 18.07.2024р., рішення про застосування фінансових санкцій №052603/04-36-09-05/ НОМЕР_1 від 15.08.2024р., -
12.10.2024р. через систему «Електронний суд» Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить визнати протиправними і скасувати:
- розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про анулювання ліцензії» від 18.07.2024 року №227-рл щодо анулювання позивачеві Ліцензії на право торгівлі тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний №04200311202403103;
- рішення про застосування фінансових санкцій №05603/04-36-09-05/ НОМЕР_1 від 15.08.2024р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підставами для анулювання згаданої вище ліцензії та застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 17000 грн. була інформація отримана від Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ВП №1 від 12.07.2024р. №47.1/2463 про встановлення факту торгівлі позивачем тютюновими виробами без марок акцизного податку за що передбачена відповідальність у вигляді анулювання ліцензії та застосування фінансових санкцій згідно положень ч.52 ст.15, абз.20 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР. Позивач не погоджується із вказаними вище рішеннями відповідача, просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на відсутність доказів, які б підтверджували факт продажу ним тютюнових виробів без марок акцизного податку, що підтверджено постановою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2024р. у справі №179/1382/24 за якою за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №611937 від 11.07.2024р. провадження у справі було закрито на підставі ч.1 ст.247 КУпАП України у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, зазначена постанова набрала чинності та підлягає виконанню, обставини, встановлені вказаним судовим рішенням не доказуються при розгляді іншої справи стосовно особи, щодо якої встановлені ці обставини, виходячи з вимог ст.129-1 Конституції України, ч.4 ст.78, 370 КАС України. За викладених обставин позивач вважає, що прийняття оспорюваних рішень з підстав надходження протоколу про адміністративне правопорушення при не підтвердженні фактів, які в ньому відображені, у судовому порядку, суперечать вищенаведеним вимогам законодавства (а.с.1-5).
Ухвалою суду від 29.10.2024р. було відкрито адміністративне провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотримання вимог ст.ст.162,261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати докази на підтвердження факту продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку з урахуванням постанови Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2024р. у справі №179/1382/24 та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.31).
Зазначена ухвала суду разом із адміністративним позовом були отримані, зокрема, відповідачем у його електронному кабінеті 16.10.2024р. (адміністративний позов з додатками), 29.10.2024р. (ухвалу суду), що є належним повідомленням відповідача про час та місце судового розгляду справи у відповідності до вимог ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, наявними у справі (а.с.34-35).
На виконання вищезазначених вимог ухвали суду, 11.11.2024р. відповідачем через систему «Електронний Суд» було подано відзив на позов, у якому відповідач просив у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю посилаючись на те, що оскаржуване розпорядження №227-рл від 18.07.2024р. про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами винесено на підставі абзацу 5 частини 52 ст.15 Закону №481/95-ВР, а саме: встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання (позивачем) тютюновими виробами без марок акцизного податку. Посилання позивача на те, що його було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в порушення норм чинного законодавства, на переконання відповідача, є безпідставним, оскільки зазначена позивачем постанова, що набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина 6 статті 78 КАС України). Між тим, предметом розгляду цієї справи є правомірність рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача як суб'єкта господарювання за порушення вимог Закону №481/95-ВР, про що висловлена і правова позиція Верховним Судом у постанові від 20.08.2019р. у справі №824/406/18-а. Тобто, позивача фактично було притягнуто до двох окремих видів юридичної відповідальності, передбачених ст.111 ПК України, а саме: адміністративної - відповідно до постанови Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2024р. у справі №179/1382/24 за якою за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №611937 від 11.07.2024р.; фінансової - за оспорюваним рішенням відповідача від 15.08.2024р. на суму 17000,00 грн. А отже, представник відповідача вважає, що оскаржувані розпорядження та рішення про застосування фінансових санкцій були прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тому підстави для задоволення даного позову та визнання їх протиправними і скасування відсутні (а.с.36-39).
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 31.03.2025р. у зв'язку із перебуванням судді Конєвої С.О. у щорічній відпустці у період грудень 2024р. - січень 2025р., з 06.03.2025р. по 14.03.2025р. та, як наслідок, об'єктивну неможливість прийняття у цей період рішень у справах, на підставі ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд даної справи було продовжено до 31.03.2025р. (а.с.54).
Враховуючи викладене, дана справа вирішується 31.03.2025р., тобто, у межах строку, визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Із наявних в матеріалах справи документів, судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Позивач у справі - ОСОБА_1 зареєстрований 21.04.2023р. як фізична особа - підприємець за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Кам'янська ДПІ про що свідчить зміст копії Виписки з ЄДРПОУ, наявної у справі (а.с.7,43).
20.05.2024р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивачеві була видана Ліценція за реєстраційним номером: 04200311202403103 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами з терміном дії з 28.05.2024р. до 28.05.2025р. за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_3 , що підтверджується змістом її копії (а.с.12,42-зворот).
Надалі, 18.07.2024р. за вх. №67000/5 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області від Відділення поліції №1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області супровідним листом від 12.07.2024р. №471/2463 надійшли копії матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачених ч.1 ст.156 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення від 11.07.2024р. серія ВАВ №611937) щодо порушення правил торгівлі тютюновими виробами у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » реалізаторкою громадянкою України ОСОБА_2 11.07.2024р. за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 (а.с.42).
Як видно зі змісту копії протоколу про адміністративне правопорушення від 11.07.2024р. серії ВАВ №611937, складеного інспектором СР ПП ВП №1 Новомосковського РВП лейтенантом поліції Чечель С.О., стосовно ОСОБА_2 , яка працювала у ФОП ОСОБА_1 продавцем, 11.07.2024р. близько 15:00 год. гр. ОСОБА_2 , перебуваючи в кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , здійснювала торгівлю цигарками без марок акцизного податку, чим порушила вимоги ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (а.с.44).
У графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено: «на окремому аркуші» (а.с.44).
Проте, в матеріалах про адміністративне правопорушення пояснення гр. ОСОБА_2 на окремому аркуші відсутнє.
Окрім того, вказаним вище інспектором було складено і протокол огляду та вилучення речей, предметів від 11.07.2024р. зі змісту якого видно, що згаданою вище посадовою особою поліції предметом огляду та вилучення були сигарети з кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 у загальній кількості 122 пачки, перелік назв яких наведений у протоколі огляду та вилучення (а.с.44-зворот).
За вказаним виявленим фактом торгівлі суб'єктом господарювання (позивачем) тютюновими виробами без марок акцизного податку, 18.07.2024р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято розпорядження за №227-рл «Про анулювання ліцензій» за змістом якого анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, суб'єктам господарювання згідно з додатком про що свідчить зміст Витягу із розпорядження та копія наведеного розпорядження (а.с.16,48).
А згідно з Додатком 1 до розпорядження від 18.07.2024р. №227-рл було анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами реєстраційний номер: 04200311202403103 виданої ФОП ОСОБА_1 з терміном дії з 28.05.2024р. до 28.05.2025р. за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , павільйон, 8М2 (а.с.48-зворот).
Окрім того, 15.08.2024р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято і рішення про застосування фінансових санкцій за №052603/04-36-09-05/ НОМЕР_1 за яким згідно з абз.20 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до позивача було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. - за реалізацію та/або зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, що підтверджується копією наведеного рішення (а.с.15,45).
Не погоджуючись з вищенаведеними рішеннями відповідача, а саме: розпорядженням від 18.07.2024р. про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлю тютюновими виробами позивача за реєстраційним номером 04200311202403103 та рішенням від 15.08.2024р. про застосування до позивача фінансових санкцій за реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку у сумі 17000,00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову частково, виходячи з наступного.
Задоволенню підлягають позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 18.07.2024р. №227-рл в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлю тютюновими виробами позивача за реєстраційним номером 04200311202403103, з огляду на таке.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами з приводу застосування до позивачки штрафу, регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19.12.1995р. №481/95-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №481/95-ВР).
Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Відповідно до ст.11 Закон №481/95-ВР передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно ст.15 Закону №481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
А у відповідності до вимог ч.52 статті 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Отже, із аналізу вищенаведених приписів, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, слідує, що у разі встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання тютюновими виробами без марок акцизного податку, видана ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновим виробами, анулюється органом, який її видав шляхом прийняття відповідного розпорядження.
Так, як встановлено судом із наявних в матеріалах справи копій документів, підставою для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів №04200311202403103, виданої позивачеві, були отримані від правоохоронних органів матеріали про адміністративне правопорушення, оформлені протоколом про адміністративне правопорушення від 11.07.2024р. серії ВАВ №611937 за яким було встановлено, що 11.07.2024р. о 15:00 год. мав місце факт реалізації (торгівлі) тютюновими виробами без марок акцизного податку продавцем гр. ОСОБА_2 , яка працювала у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_4 (позивач у справі)- (а.с.42-44).
Наведені обставини по факту реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку 11.07.2024р. о 15:00 годині, у кіоску за вказаною адресою, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач (які також були обрані відповідачем і підставами для анулювання ліцензії за оспорюваним розпорядженням у цій справі) були предметом розгляду адміністративної справи №179/1382/24 за результатами якої постановою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2024р. судом було встановлено наступне.
До матеріалів про адміністративне правопорушення за згаданим протоколом не було додано доказів, які б підтверджували факт продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку.
Також було встановлено, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст.156 КУпАП полягає у здійсненні торгівлі, тобто, процесу обміну товарами та грошима.
Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо ціни отримання ОСОБА_2 грошей від продажу тютюнових виробів, тобто виручки, яка відповідно до санкцій ч.1 ст.156 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні зазначеного правопорушення.
Відсутні такі дані і в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи відсутні докази реалізації ОСОБА_2 тютюнових виробів, а саме: не складені акти, відсутні свідки та особи, які придбали тютюнові вироби без марок акцизного податку, факт продажу не зафіксовано технічними приладами.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано точні обставини адміністративного правопорушення, за якою саме ціною ОСОБА_2 здійснювала торгівлю тютюновими виробами, не вилучено коштів, які останній отримав в результаті продажу зазначених виробів, протоколом не вказано та не доведено сам факт продажу тютюнових виробів (обмін товару на гроші), кому саме було продано тютюнові вироби.
За наведених обставин, судом було зроблено висновок про те, що факт торгівлі тютюновим виробами без марок акцизного податку не доведений доказами.
Тому, провадження у адміністративній справі про притягнення продавця ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП було закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Зазначена постанова Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2024р. у справі №179/1382/24 набрала законної сили 06.08.2024р. (а.с.13-14).
Як встановлено судом, вищенаведені встановлені обставини щодо факту реалізації (торгівлі) тютюновими виробами без марок акцизного податку 11.07.2024р. у кіоску позивача були обрані відповідачем і підставами для анулювання виданої йому ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за оспорюваним розпорядженням, що підтверджено і самим відповідачем у відзиві на позов (а.с.38-39).
А отже, доводи відповідача про те, що наведені встановлені обставини (реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку 11.07.2024р. у кіоску позивача) стосуються лише особи продавця ОСОБА_2 , і не стосуються прав, обов'язків позивача як фізичної особи-підприємця у даних правовідносинах, є неспроможними.
Так, у відповідності до вимог ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тобто, із аналізу наведеної норми слідує, що встановлені вищенаведеною постановою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2024р. у справі №179/1382/24, яка набрала законної сили, правові наслідки у питанні чи були вчинені дії щодо реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку, які мають вплив не тільки на відповідальність продавця, а й на відповідальність фізичної особи-підприємця, яка здійснює підприємницьку діяльність у сфері торгівлі тютюновими виробами, для адміністративного суду є обов'язковими.
Тому суд приходить до висновку, що оскільки постановою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2024р. у справі №179/1382/24, яка набрала законної сили, було закрито адміністративне провадження за наведеним фактом (реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку 11.07.2024р. у кіоску позивача), у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного порушення, то зазначені встановлені обставини (дії продавця ОСОБА_2 ) мають вплив і на правомірність притягнення позивача до відповідальності у вигляді анулювання ліцензії за оспорюваним розпорядженням, а отже, є обов'язковими для адміністративного суду у даних правовідносинах в силу ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, у ході судового розгляду даної справи інших доказів, які б підтверджували факт реалізації позивачем тютюнових виробів тютюнових виробів без марок акцизного збору 11.07.2024р. у кіоску позивача, та спростовували висновки вищенаведеної постанови суду, яка набрала законної сили, відповідачем суду не надано.
За викладених обставин та враховуючи правові висновки вищенаведеної постанови суду про закриття адміністративного провадження у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення (відсутності факту (події) реалізації тютюновими виробами без марок акцизного податку у кіоску позивача 11.07.2024р.), яка набрала законної сили, суд приходить до висновку, що ці обставини є обов'язковими для адміністративного суду у даних правовідносинах та автоматично свідчать про те, що анулювання відповідачем виданої позивачеві ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №04200311202403103 за оспорюваним розпорядженням №227-рл від 18.07.2024р. з наведених вище підстав є незаконним, а тому таке розпорядження у оспорюваній частині підлягає визнанню судом протиправним та скасуванню.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування - ст.76 наведеного Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем у ході судового розгляду даної справи не доведено жодними належними, достатніми та допустимими доказами правомірність прийняття оспорюваного розпорядження в частині анулювання виданої позивачеві ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами від 18.07.2024р. №227-рл з урахуванням аналізу обставин, встановлених судом та аналізу норм вищенаведеного законодавства, які відповідачем не спростовані.
Не можуть бути покладені в основу даного судового рішення, тому відхиляються судом, доводи відповідача з приводу того, що позивачеві анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами на підставі встановленого факту торгівлі позивачем тютюновими виробами без марок акцизного податку, що було зафіксовано Новомосковським РВП ГУНП в Дніпропетровській області згідно листа від 12.07.2024р. №471/2463, який було отримано відповідачем 18.07.2024р. за вх. №67000/5, оскільки вказані факти спростовані вищенаведеною постановою про закриття адміністративного провадження у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення, яка набрала законної сили, а відповідно, наведені у цьому судовому рішенні правові висновки мають бути обов'язковими як для адміністративного суду, так і для відповідача згідно до вимог ст.129-1 Конституції України.
Інших доказів на підтвердження факту реалізації позивачем тютюнових виробів без марок акцизного податку, що ні би то мало місце 11.07.2024р., відповідачем суду не надано.
Також суд зазначає, що не можуть бути застосовані даній справі правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.08.2019р. у справі №824/406/18-а, оскільки викладені у ній обставини стосувалися притягнення до відповідальності однієї особи за нормами КУпАП та приписами Закону №481/95-ВР, що не є підставами спору у цій справі, а відповідно, її висновки не є релевантними до спірних правовідносин.
Інші аргументи та доводи відповідача в частині правомірності анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за оспорюваним розпорядженням, викладені у відзиві на позов, уважно вивчені судом, проте, не беруться до уваги, оскільки не спростовують наведених вище висновків суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши у відповідності до вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, оспорюваного розпорядження від 18.07.2024р. №227-рл в частині анулювання Ліцензії на право торгівлі тютюновими виробами, виданої Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , суд приходить до висновку, що обставини, що слугували підставами для прийняття оспорюваного рішення є неправомірними та не обґрунтованими, спростовуються вище наведеними доказами, а тому наведене розпорядження у оспорюваній частині, є таким, що прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
А отже, судом встановлено, що відповідачем при прийнятті вищезгаданого розпорядження від 18.07.2024р. №227-рл у оспорюваній частині, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування такого рішення у оспорюваній частині.
Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування до позивача фінансових санкцій №052603/04-36-09-05/ НОМЕР_1 від 15.08.2024р. у розмірі 17000,00 грн. за реалізацію та/або зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, то у цій частині позову, позивачеві слід відмовити, виходячи з наступного.
За змістом ч.1 ст.17 Закону №481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно до абзацу 20 ч.2 ст.17 згаданого Закону №481/-95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, зберігання/реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
У відповідності до приписів абзацу 3 пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023р. №790 визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, є зокрема, матеріали правоохоронних органів.
Так, із матеріалів справи судом встановлено, що 15.08.2024р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №№052603/04-36-09-05/ НОМЕР_1 за змістом якого встановлено порушення ст.11 Закону №481/95-ВР, п.20 та п.24 постанови КМУ від 27.12.2010р. №1251, п.226.5, п.226.9, п.226.11 ст.226 ПК України, а саме: реалізацію та/зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, та згідно до абз.20 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР застосовані фінансові санкції до позивача у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. (а.с.15,45).
Як вбачається зі змісту наведеного рішення підставами для його прийняття були матеріали правоохоронних органів (протокол про адміністративне правопорушення від 11.07.2024р. серія ВАВ №611937 і протокол огляді та вилучення речей, предметів від 11.07.2024р. (а.с.44, 44-зворот).
Також із наданих копій матеріалів правоохоронних органів, видно, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 11.07.2024р. серія ВАВ №611937 було зазначено про те, що 11.07.2024р. продавець ОСОБА_2 здійснювала торгівлю цигарками без марок акцизного податку та у присутності двох понятих був проведений огляд та вилучення речей у продавця ОСОБА_2 та згідно ст. 265 КУпАП виявлені речі вилучено для тимчасового зберігання «зазначено у протоколі огляду» (а.с.44).
Предметом огляду та вилучення були тютюнові вироби без марок акцизного податку (назва та перелік їх наведений у цьому протоколі) у загальній кількості 122 пачки посадовою особою правоохоронного органу за участю продавця ОСОБА_2 та у присутності двох понятих 11.07.2024р були оглянуті та вилучені із кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює свою діяльність позивач за згаданою адресою, про що свідчить копія Протоколу огляду та вилучення речей від 11.07.2024р. (а.с.44).
Продавцем ОСОБА_2 вказаний протокол огляду і вилучення речей був підписаний без зауважень (а.с.44).
Тобто, із аналізу встановлених обставин, суд приходить до висновку, що за вказаним протоколом огляду та вилучення речей у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 , посадовою особою правоохоронного органу у присутності двох понятих 11.07.2024р. о 15:00 годині фактично було виявлено факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку.
Позивачем у ході судового розгляду справи доказів, які б спростовували факт зберігання ним у місці його торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » тютюнових виробів без марок акцизного податку, які були вилучені вище за протоколом вилучення речей, суду не надано.
Також і жодних обставин, які б свідчили про те, що вилучені тютюнові вироби без марок акцизного податку належать не йому, а іншій особі, судом за наданими позивачем матеріалами не встановлено, а позивачем таких доказів суду не надано.
При цьому, судом враховується і те, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача в силу ч.2 ст.77 КАС України.
Разом з цим, визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті і обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Тобто, в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 15.08.2024р. №052603/04-36-09-05/ НОМЕР_1 у розмірі 17000,00 грн. за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, позивачем жодними доказами не доведено.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має нести фінансову відповідальність у вигляді штрафу за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка у місці його торгівлі відповідно до вимог абз.20 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР.
А як зазначалося вище, за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка також передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафу 17000,00 грн. згідно до абз. 20 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР.
Таким чином, за умови того, що у ході судового розгляду справи, позивачем не було спростовано жодними доказами виявлені факти зберігання ним тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, які були вилучені протоколом огляду та вилучення речей від 11.07.2024р., рішення про застосування до позивача фінансових санкцій від 15.08.2024р. №052603/04-36-09-05/ НОМЕР_1 у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. відповідачем прийнято правомірно.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., виходячи із того, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача немайнового характеру (визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензії), які були оплачені позивачем із розрахунку - 3028,00 грн. (ставка судового збору) х 0.8 (коефіцієнт пониження за подання позову через систему Електронний суд) згідно квитанцій від 11.10.2024р. №9214-1825-4608-0986, від 22.10.2024р. №0083-6988-9465-8041 (а.с.6, 29-30), тобто, пропорційно задоволеним позовним вимогам за нормами ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 78, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розпорядження про анулювання ліцензії №227-рл від 18.07.2024р., рішення про застосування фінансових санкцій №052603/04-36-09-05/ НОМЕР_1 від 15.08.2024р. - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про анулювання ліцензій» від 18.07.2024 року №227-рл в частині анулювання Ліцензії на право торгівлі тютюновими виробами, виданої Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_3 , реєстраційний № НОМЕР_2 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська,17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва