31 березня 2025 рокуСправа №640/6/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення, -
02.01.2019р. ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та просить:
- визнати дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо винесення та направлення податкового повідомлення-рішення від 21.11.2017 № 107708-13 поза межами строків визначених підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України протиправними;
- скасувати винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві податкове повідомлення-рішення від 21.11.2017 № 107708-13;
- скасувати винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві податкову вимогу форми “Ф» від 20.06.2018 № 119679-17 та Рішення № 119679-17 про опис майна у податкову заставу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2019р. було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В подальшому, 07.02.2025р., на виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, наведена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу було передано для розгляду судді Конєвій С.О.
Ухвалою суду від 21.02.2025р. дану справу було прийнято до свого провадження та зазначений позов було залишено без руху на підставі ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки адміністративного позову шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, вказавши підстави для поновлення такого строку, та надати докази поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначену ухвалу суду від 21.02.2025р. було надіслано судом на зазначену у позові адресу, проте конверт було повернуто до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".
Так, відповідно до п.4 ч.6 ст.251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За нормами ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому, судом враховується і те, що позивач, як особа зацікавлена в отриманні інформації щодо заявленого нею позову та його вирішенні, мала змогу ознайомитися зі змістом ухвали суду від 21.02.2025р. про залишення її позову без руху з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки зазначена ухвала була оприлюднена в реєстрі 24.02.2025р.
З урахуванням наведеного, застосовуючи до спірних правовідносин аналогію ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що повернення на адресу суду поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається доказом належного вручення ухвали суду від 21.02.2025 р. у зв'язку з чим позивач вважається такою, що була належно повідомлений про залишення її позовної заяви без руху.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в його ухвалі від 23.10.2019р. у справі №804/575/18, постановах від 03.07.2018р. у справі №826/166/18, від 18.04.2018р. у справі №816/1025/17 та відповідає правовій позиції Третього апеляційного адміністративного суду, викладеною у його постанові від 12.03.2020р. у справі №215/5961/19.
Так, із наявних матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем вимоги ухвал суду від 21.02.2025р. не виконано, а саме:
- не надано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, вказавши підстави для поновлення такого строку, та надати докази поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження поважності пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, не надання таких доказів на виконання вимог ухвали суду від 21.02.2025р., позбавляє суд можливості вирішити питання про поновлення такого строку звернення до суду з поважних причин у відповідності до вимог ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, позивачем станом на 31.03.2025р. жодних заходів на виконання вимог ухвали суду від 21.02.2025р. не вжито та відповідних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом без поважних причин суду не надано.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
З огляду на викладене, у даному випадку, саме позивач зобов'язаний з розумним інтервалом часу добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами упродовж усього періоду після подання позову до суду та самостійно цікавитись провадженням у справі.
В свою чергу, процесуальна бездіяльність позивача як учасника справи не може ставити під сумнів здійснення судочинства відповідно до вимог процесуального закону.
Відповідно до ч.15 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи вищенаведене та те, що позивачем вимоги ухвали суду від 21.02.2025р. не були виконані у встановлений судом процесуальний строк з урахуванням приписів ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (5-денний строк з дня вручення ухвали), з урахуванням того, що дана ухвала суду була оприлюднена в Єдиному державному реєстру судових рішень 24.02.2025р., що дозволяло їй ознайомитись з нею, та не наведено будь-яких обставин, які б унеможливлювали виконання таких вимог у встановлений судом строк, суд приходить до висновку, що даний позов слід залишити без розгляду згідно до вимог ч.15 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ч.15 ст.171, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва