31 березня 2025 рокуСправа №160/1346/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
20 січня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 912140190275 від 14.01.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2021, 2022, 2023, 2024 роки.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 та з 01.01.2024, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, визначеної у довідках Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 27.12.2024 №Б-с-2034, №Б-с-2035, №Б-с-2036, №Б-с-2037, та здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2021.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у відставці, з серпня 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 88% суддівської винагороди.
У зв'язку зі зміною з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 27.12.2024 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 видано довідки №Бс-2034, №Б-с-2035, №Б-с-2036, №Б-с-2037 про суддівську винагороду.
08 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до відділу обслуговування громадян № 20 (сервісний центр у м.Нікополі) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила здійснити перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці, долучивши довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: №Б-с-2034 від 27.12.2024 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначений станом на 01.01.2021; №Б-с-2035 від 27.12.2024 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначений станом на 01.01.2022; №Б-с-2036 від 27.12.2024 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначений станом на 01.01.2023; №Б-с-2037 від 27.12.2024 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначений станом на 01.01.2024.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №912140190275 від 14 січня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії відповідно до наданих документів, оскільки базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, додатково зазначено, що з 2021 року перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання судді не проводиться.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №912140190275 від 14 січня 2025 року про відмову їй в перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023, з 01.01.2024, виходячи з сум суддівської винагороди станом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, визначеної в довідках Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 27.12.2024 №Б-с-2034, №Б-с-2035, №Б-с-2036, №Б-с-2037, у зв'язку з чим позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/1346/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
27 січня 2025 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
28 січня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідачі відзиву на позовну заяву не надали, з заявами та клопотаннями на адресу суду не зверталися.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» №634-VIII від 16.07.2015 та наказу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області №108-о від 14.08.2015, ОСОБА_1 відрахована зі штату цього суду у зв'язку з виходом у відставку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у відставці, з серпня 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 88% суддівської винагороди.
У зв'язку зі зміною з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 27.12.2024 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 видано довідки №Бс-2034, №Б-с-2035, №Б-с-2036, №Б-с-2037 про суддівську винагороду, в яких зазначено наступне:
- Суддівська винагорода судді, який здійснює повноваження без врахування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»; станом на 01.01.2021 складає 142 329,00 грн., в тому числі: посадовий оклад - 74 910,00 грн., доплата за вислугу років (80%) - 59 928,00 грн., доплата за перебування на адміністративні посаді в суді - 7 491,00 грн.;
- Суддівська винагорода судді, який здійснює повноваження без врахування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»; станом на 01.01.2021 складає 155 558,70 грн., в тому числі: посадовий оклад - 81 873,00 грн., доплата за вислугу років (80%) - 65 498,40 грн., доплата за перебування на адміністративні посаді в суді - 8 187,30 грн.;
- Суддівська винагорода судді, який здійснює повноваження без врахування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»; станом на 01.01.2021 складає 168 286,80 грн., в тому числі: посадовий оклад - 88 572,00 грн., доплата за вислугу років (80%) - 70 857,60 грн., доплата за перебування на адміністративні посаді в суді - 8 857,20 грн.;
- Суддівська винагорода судді, який здійснює повноваження без врахування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»; станом на 01.01.2021 складає 189 855,60 грн., в тому числі: посадовий оклад - 99 924,00 грн., доплата за вислугу років (80%) - 79 939,20 грн., доплата за перебування на адміністративні посаді в суді - 9 992,40 грн.
08 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до відділу обслуговування громадян № 20 (сервісний центр у м.Нікополі) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила здійснити перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці, долучивши довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: №Б-с-2034 від 27.12.2024 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначений станом на 01.01.2021; №Б-с-2035 від 27.12.2024 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначений станом на 01.01.2022; №Б-с-2036 від 27.12.2024 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначений станом на 01.01.2023; №Б-с-2037 від 27.12.2024 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначений станом на 01.01.2024.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №912140190275 від 14 січня 2025 року ОСОБА_1 повідомлено наступне.
«Суддівська винагорода визначається Законом України від 02.06.2016 року №1402- VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини 4 статті 142 Закону перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Перерахунок щомісячного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок (пункт 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1).
Відповідно до вимог частини 3 статті 135 Закону базовий розмір посадового окладу судді становить:
- судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
- судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Розмір прожиткового мінімуму визначений Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2024 рік", а саме зазначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу судді складає 2102 гривні, тобто на рівні січня 2020 року.
Статтею 7 Закону України від 21.11.2023 №3481 "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з Рішенням Конституційного суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України" доповнено розділ XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402.
Для здійснення перерахунку заявниця надала довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: №Б-с-2034 від 27.12.2024 року, №Б-с-2035 від 27.12.2024 року, №Б-с-2036 від 27.12.2024 року, №Б-с-2037 від 27.12.2024 року.
Так як базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то з 2021 року перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання судді не проводиться.
Враховуючи вище зазначене встановлено, що здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданих документів немає законних підстав».
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №912140190275 від 14 січня 2025 року про відмову їй в перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023, з 01.01.2024, виходячи з сум суддівської винагороди станом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, визначеної в довідках Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 27.12.2024 №Б-с-2034, №Б-с-2035, №Б-с-2036, №Б-с-2037, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.
Відповідно до частин 1, 2 статті 142 Закону №1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною 1 цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та обсягу гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у відставці, з серпня 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 88% суддівської винагороди.
У зв'язку зі зміною з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 27.12.2024 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 видано довідки №Бс-2034, №Б-с-2035, №Б-с-2036, №Б-с-2037 про суддівську винагороду, в яких зазначено наступне:
- Суддівська винагорода судді, який здійснює повноваження без врахування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»; станом на 01.01.2021 складає 142 329,00 грн., в тому числі: посадовий оклад - 74 910,00 грн., доплата за вислугу років (80%) - 59 928,00 грн., доплата за перебування на адміністративні посаді в суді - 7 491,00 грн.;
- Суддівська винагорода судді, який здійснює повноваження без врахування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»; станом на 01.01.2021 складає 155 558,70 грн., в тому числі: посадовий оклад - 81 873,00 грн., доплата за вислугу років (80%) - 65 498,40 грн., доплата за перебування на адміністративні посаді в суді - 8 187,30 грн.;
- Суддівська винагорода судді, який здійснює повноваження без врахування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»; станом на 01.01.2021 складає 168 286,80 грн., в тому числі: посадовий оклад - 88 572,00 грн., доплата за вислугу років (80%) - 70 857,60 грн., доплата за перебування на адміністративні посаді в суді - 8 857,20 грн.;
- Суддівська винагорода судді, який здійснює повноваження без врахування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»; станом на 01.01.2021 складає 189 855,60 грн., в тому числі: посадовий оклад - 99 924,00 грн., доплата за вислугу років (80%) - 79 939,20 грн., доплата за перебування на адміністративні посаді в суді - 9 992,40 грн.
Згідно з частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Аналіз наведених норм законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці залежить саме від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, законодавець пов'язує розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівською винагородою судді, який працює на відповідній посаді.
Визначальне значення для визначення щомісячного довічного грошового утримання має саме займана посада, з якої звільнено суддю у відставку.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина 3 статті 135 Закону № 1402-VIII).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Приписами частини 5 статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" регламентовано, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено з 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.
Статтею 7 Закону України від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено з 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривень.
Статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Отже, оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначається відповідно до розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, безпідставною є відмова відповідача-2 щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з покликанням на Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», за нормами яких прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді є однаковим, і відповідно посадовий оклад судді порівняно з 2021 роком є незмінним.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №912140190275 від 14 січня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії відповідно до наданих документів, оскільки базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, додатково зазначено, що з 2021 року перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання судді не проводиться.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2005 за №8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
У мотивувальній частині Рішення від 14.12.2011 за № 18-рп/2011 Конституційний Суд України вказав на неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 за №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
З огляду на викладене, конституційний статус судді зумовлює обов'язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді, як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання.
Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
Аналогічний правовий висновок мітиться у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 300/3388/21.
При цьому, згідно частини 4 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно пункту 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини 2 статті 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно п. 6 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через веб-портал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку. Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Згідно пунктів 7-9 розділу IV Порядку №3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.
Отже, основним документом, на підставі якого позивачеві визначається розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, які в даному випадку надані 27.12.2024 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 №Бс-2034, №Б-с-2035, №Б-с-2036, №Б-с-2037 про суддівську винагороду, які передбачені Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1.
Пунктом 4.10 Постанови правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005 (зі змінами) встановлено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид, електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Тобто, за приписами пункту 4.10 Постанови правління ПФУ №22-1 визначено, що електронна пенсійна справа повертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання особи, яка звернулась за призначенням пенсії, з метою подальшого взяття такої особи на пенсійний облік та виплати їй пенсії.
З аналізу наведеної норми та застосувавши аналогію закону, вбачається, що електронна пенсійна справа позивача, після розгляду відповідачем-1 заяви позивача про призначення пенсії за вислугу років, засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання позивача, тобто, у даному випадку, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, факт передання відповідачем-1 електронної пенсійної справи позивача після прийняття спірного рішення до відповідача-2 сторонами не заперечується, матеріали пенсійної справи позивача перебувають у відповідача-2.
А відповідно, відповідач-1 за відсутності у нього матеріалів пенсійної справи, позбавлений можливості відновити порушене право позивача шляхом прийняття рішення.
З урахування викладеного, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №912140190275 від 14.01.2025 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, і, як наслідок необхідності поновлення порушеного права шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року, з 01.01.2023 року, з 01.01.2024 року, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, на 01.01.2024 року, визначеної в довідках Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 27.12.2024 №Б-с-2034, №Б-с-2035, №Б-с-2036, №Б-с-2037, з урахуванням виплачених сум.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивач звільнена від сплати судового збору, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №912140190275 від 14.01.2025 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2021, 2022, 2023, 2024 роки на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 27.12.2024 року №Б-с-2034, №Б-с-2035, №Б-с-2036, №Б-с-2037.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року, з 01.01.2023 року, з 01.01.2024 року, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, на 01.01.2024 року, визначеної в довідках Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 27.12.2024 року №Б-с-2034, №Б-с-2035, №Б-с-2036, №Б-с-2037, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник