01 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/319/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернулася із позовом до Міністерства у справах ветеранів України (далі - Мінветеранів, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства у справах ветеранів України, оформлене Наказом №384 від 19.11.2024 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ; зобов'язати Мінветеранів призначити та виплатити ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в разі загибелі у розмірі, передбаченому пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України №336 від 29.04.2016 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей Захисників і Захисниць України».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що є матір'ю сина військовослужбовця ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_4 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 у період військового стану.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24.11.2023 було встановлено факт батьківства, а саме встановлено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також рішенням суду змінено прізвище дитини на « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».
Після встановлення батьківства, сину позивача було надано статус «Члена сім'ї загиблого Захисника» та доки тривав судовий процес з приводу встановлення батьківства, і ОСОБА_1 не мала ще юридичного права звернутися до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану», із заявою про виплату допомоги звернулися батьки загиблого та кошти передбачені вищевказаною постановою були розподілені повністю.
Зазначає, що позивач, для реалізації права свою сина на одноразову грошову допомогу, вирішила звернутися за отриманням Одноразової грошової допомоги до Мінветеранів із заявою від 16.04.2024 про призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі, надавши весь необхідний пакет документів, передбачений законодавством.
Однак, 14.05.2024 ОСОБА_1 отримала листа від Мінветеранів, у якому зазначалося, що у доданих документах відсутнє Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника, тому 12.06.2024 надіслала відповідачу повторну заяву, в якій наголосила, що згідно до Постанови від 12.05.1994 № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», дітям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 і статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до досягнення ними 14-річчного віку передбачені законодавством пільги надаються на підставі довідки, що видається матері (або іншому повнолітньому члену сім'ї загиблої особи, або опікуну). Довідка має ту ж саму юридичну силу що і посвідчення. Посвідчення не видається дитині, а видається «Довідка», про що зазначено в вищевказаному нормативно правовому акті. То ж аргумент про відсутність в доданих документах Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника є невірним.
У проміжній відповіді від 18.07.2024 було зазначено, що відповідач звернувся до Управління соціальної політики виконавчого комітету Волинської міської ради щодо підстав надання малолітньому сину ОСОБА_2 статусу члена сім'ї загиблого Захисника України. Також позивача проінформовано, що після надходження уточненої Інформації на засіданні міжвідомчої комісії будуть розглянуті документи та буде прийняте відповідне рішення, про що її буде повідомлено додатково.
ОСОБА_1 13.12.2024 отримала від Мінветеранів наказ про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги її сину, у зв'язку з отриманням інформації стосовно призначення такої допомоги іншим членам сім'ї загиблого відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану».
Позивач, уважаючи таке рішення відповідача, оформлене наказом №383 від 19.11.2024 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2 протиправним, просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-7).
У відзиві на позовну заяву від 04.02.2025 представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що на сьогоднішній день право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію російської федерації проти України, визначено двома законами України:
1) Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), відповідно до статті 16-2 якого розмір одноразової грошової допомоги становить 15,0 млн грн, яка виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
2) Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII), відповідно до частини сьомої статті 15 якого розмір одноразової грошової допомоги становить 750-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинув військовослужбовець, відповідно до підпункту "а" частини першої статті 16-2 Закону № 2011-XII, яка виплачується відповідно до Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 (далі - Порядок № 336).
Законодавцем унормовано, що за одного загиблого військовослужбовця може бути виплачена лише одна одноразова грошова допомога. Позивач звернулась до Мінветеранів із заявою від 12.06.2024 в інтересах малолітнього сина щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551-ХІІ та Порядку № 336 як члену сім'ї у зв'язку з загибеллю ОСОБА_3 .
Так, підпунктом 2 пункту 24 Порядку № 336 визначено, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 336, інформації стосовно призначення такої допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності або у зв'язку із загибеллю (смертю) особи, члени сім'ї якої звернулися за призначенням одноразової грошової допомоги.
Головне управління соціальної підтримки Міністерства оборони України листом від 09.09.2024 № 220/13/7516 повідомило, що Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, членам сім'ї загиблого військовослужбовця прийнято рішення про призначення грошової допомоги батьку та матері загиблого 31.10.2022 в сумі 15 000 000 грн у рівних частинах кожному (протокол від 14.07.2023 № 234/168). Виплата етапів призначеної допомоги через ІНФОРМАЦІЯ_3 триває.
Враховуючи викладене та факт виплати другому члену сім'ї загиблого військовослужбовця іншої одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-3 Закону № 2011-XII, виплата ще однієї одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-XII, є порушенням сутності принципу однієї допомоги за одного загиблого військовослужбовця.
Відтак наказом Мінветеранів від 19.11.2024 № 384 прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , передбаченої Законом № 3551-ХІІ, у зв'язку з отриманням інформації стосовно призначення такої допомоги іншим членам сім'ї загиблого відповідно до Закону № 2011-ХІІ та Постанови № 168.
Таким чином уважає, що Мінветеранів діяло виключно у межах повноважень, визначених законом, та не мало наміру і підстав перешкоджати Позивачу у реалізації його прав, повністю виключаючи будь-який факт дискримінації. При цьому рішення Мінветеранів про відмову Позивачу в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 є обґрунтованим, прийнятим у межах повноважень, тому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити (арк. спр. 39-45).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 35).
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
У відповідності до сповіщення від 31.10.2022 №293, командир 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний на військову службу за контрактом 26.07.2016 ІНФОРМАЦІЯ_5 , вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, загинув від отриманих поранень 31.10.2022 КНП «Міська клінічна лікарня №8» ДМР місто Дніпро (арк. спр. 11).
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24.11.2023 у справі №154/3157/23 з ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про встановлення факту батьківства задоволено. Встановлено факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Змінено прізвище дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ім'я, по батькові, дату та місце народження залишено без змін.
Ухвалено Володимирському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) внести відповідні зміни в актовий запис №181 від 09.06.2023, про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зроблений Володимирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, змінивши прізвище з « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ім'я, по батькові, дату та місце народження залишено без змін.
Батьком дитини вказано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця селища Локачі, Володимирського району, Волинської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. спр. 13-19).
ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, про що свідчить посвідчення дитини військовослужбовця, який загинув чи пропав безвісти під час проходження військової служби серії НОМЕР_2 (арк. спр. 20).
Довідкою Управлінням соціальної політики Володимирської міської ради від 31.01.20224 №1 підтверджується, що ОСОБА_2 надано статус «Член сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України» згідно пункту 5 статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (арк. спр. 21).
ОСОБА_1 заявою від 15.04.2024 звернулась до відповідача щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку № 336 (арк. спр. 46).
Мінветеранів розглянуло відповідну заяву та листом від 29.04.2024 № 6677/4/5.2- 24 повідомило, що до заяви не додані документи, передбачені пунктом 8 Порядку № 336, тому оскільки питання призначення одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих, яким не встановлено статус члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України відповідно до пункту 1-6 частини першої статті 10-1 Закону № 3551, не належить до повноважень міжвідомчої комісії, тому відповідно до пункту 2 частини другої статті 65 Закону України "Про адміністративну процедуру" адміністративне провадження за результатом розгляду заяви позивача закрито (арк. спр. 51-52).
На адресу Мінветеранів вдруге надійшло звернення ОСОБА_1 від 12.06.2024 щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку № 336 (арк. спр. 53).
З метою уточнення інформації про заявника, Мінветеранів листом від 05.07.2024 № 10983/5/5.4-24 звернулося до Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимирської міської ради з клопотанням надати інформацію про підстави надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці ОСОБА_2 відповідно до пункту 5 статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ (арк. спр. 56).
Мінветеранів розглянуло заяву від 12.06.2024 та листом від 08.07.2024 №11080/1.3/5.4-24 повідомило позивача, що відповідно до пункту 10 Порядку № 336, міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - міжвідомча комісія) розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3551-ХІІ, стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам щодо яких здійснено запит, а також уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні (арк. спр. 57).
Листом Міністерства оборони України від 09.09.2024 №220/13/7516 повідомлено відповідача, що на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум надходили документи щодо призначення одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_3 : батьку ( ОСОБА_8 ) та матері ( ОСОБА_7 ) в сумі 15 000 000 грн у рівних частках кожному (протокол від 14.07.2023 №234/168). Виплата етапів призначеної допомоги через ІНФОРМАЦІЯ_3 триває (арк. спр. 61-65).
Комісія на своєму засіданні 12.11.2024 розглянула заяву позивача та прийняла рішення рекомендувати відмовити ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 внаслідок травми, одержаної під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у зв'язку з отриманням інформації стосовно призначення такої допомоги іншим членам сім'ї загиблого відповідно до Закону № 2011-ХІІ та Постанови № 168 (арк. спр. 58).
Наказом Мінветеранів від 19.11.2024 №384 «Про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги» керуючись частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-ХІІ, пунктом 5 та підпунктом 2 пункту 24 Порядку № 336 та враховуючи протокол засідання комісії від 12.11.2024 № 1 Мінветеранів відмовлено ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інформації стосовно призначення такої допомоги іншим членам сім'ї загиблого відповідно до Закону № 2011-ХІІ та Постанови № 168 (арк. спр. 59).
Уважаючи наказ відповідача від 19.11.2024 №384 «Про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги» протиправним, ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернувся із даним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із частинами першою та другою статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
Пунктом 4 статті 16-1 Закону №2011-XII визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Статтею 16-1 Закону №2011-XII, в редакції чинній на дату загибелі військовослужбовця, передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до частини третьої статті 16-2 Закону №2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:
розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень;
розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 цієї статті..
Згідно з частинами першою, восьмою та дев'ятою статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках.
Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за наявності особистого розпорядження виплачується особі (особам), на користь якої (яких) складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні. У таких випадках розмір часток обраховується із суми, що залишилася після виплат, визначених абзацом другим пункту 2 статті 16-1 цього Закону.
У разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна з таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, у рівних частках.
Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається.
Особи, які мають право на одноразову грошову допомогу, можуть відмовитися від її призначення та отримання шляхом подання заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.
Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що Особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень (абзац 1 пункту 2).
Абзацами 3, 8, 10-14 пункту 2 Постанови №168 передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Розподіл часток одноразової грошової допомоги у разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, або відмови однієї з осіб, зазначених у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від отримання одноразової грошової допомоги, а також у разі, коли одна із таких осіб у трирічний строк з дня виникнення права на отримання допомоги не реалізувала своє право на отримання одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до вимог статті 118-3 Кодексу цивільного захисту України, статті 100 Закону України "Про Національну поліцію" та статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається.
Особи, які мають право на одноразову грошову допомогу, можуть відмовитися від її призначення та отримання шляхом подання заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.
Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.
Державні органи, зазначені у пунктах 1-1-2 цієї постанови, мають право отримувати інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень частини п'ятої статті 118-3 Кодексу цивільного захисту України, частини шостої статті 100 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 7 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Абзацом 17 пункту 2 Постанови №168 встановлено, що якщо особи, зазначені в особистому розпорядженні загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, або особи, зазначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за їх вибором.
Разом з тим, згідно із частиною сьомою статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII) членам сімей осіб, зазначених в абзацах четвертому - восьмому пункту 1 статті 10-1 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю (смертю) члена сім'ї у розмірі, визначеному підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв'язку із загибеллю (смертю) члена сім'ї одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною четвертою статті 10-1 Закону №3551-XII до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія. до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать діти, які не мають (і не мали) своїх сімей.
Пунктом 6 Порядку №336 визначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону, призначається та виплачується членам сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, зазначеним в частині четвертій статті 10-1 Закону, у розмірі 750 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинули (померли) особи, зазначені у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону, рівними частинами.
Якщо один із членів сім'ї відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частина розподіляється між іншими членами сім'ї, які мають право на її отримання, рівними частинами.
У такому випадку подається заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.
Згідно із пунктом 7 Порядку №336 у разі коли за одноразовою грошовою допомогою звернулися повнолітні діти осіб, зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, та працівників підприємств, установ, організацій), які не мають права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253), такі діти мають право на виплату частки одноразової грошової допомоги згідно з цим Порядком незалежно від реалізації такого права іншими членами сім'ї, зазначеними в частині четвертій статті 10-1 Закону.
Абзацом 2 пункту 17 Порядку №336 визначено, що для визначення частки одноразової грошової допомоги, яка належить до виплати одержувачам, зазначеним у пункті 7 цього Порядку, Мінветеранів уточнює в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, інформацію про всіх членів сім'ї загиблої (померлої) особи, зазначених у частині четвертій статті 10-1 Закону, які зверталися за її призначенням, та про виплату або відмову у її виплаті з обґрунтуванням причини.
Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, суд уважає, що Порядок №336 покликаний здійснювати регулювання спірних правовідносин з метою недопущення виплати фактично двох одноразових грошових допомог у зв'язку із загибеллю одного військовослужбовця.
При цьому, підставою для виплати одноразової грошової допомоги у повному обсязі на підставі Закону №3551-XII одній особі є відмова від отримання такої допомоги інших осіб, які також мають на неї право.
Як убачається із обставин справи, ОСОБА_2 був народжений після загибелі ОСОБА_3 та лише 24.11.2023 за рішенням Володимир-Волинський міський суд Волинської області у справі №154/3157/23 (набрало законної сили 30.12.2023) встановлено факт того, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 .
Підпунктом 2 пункту 24 Порядку №336 передбачено, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону, інформації стосовно призначення такої допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності або у зв'язку із загибеллю (смертю) особи, члени сім'ї якої звернулися за призначенням одноразової грошової допомоги.
З листа Міністерства оборони України від 09.09.2024 №220/13/7516 видно, що Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошового допомоги та компенсації протоколом від 14.07.2023 №234/168 призначено одноразову грошову допомогу батьку ( ОСОБА_8 ) та матері ( ОСОБА_7 ) загиблого ОСОБА_3 в сумі 15 000 000,00 грн. у рівних частках кожному. Виплата етапів призначеної допомоги через ІНФОРМАЦІЯ_3 триває. Згідно з висновком та доповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 , цивільна дружина ( ОСОБА_10 ) мала нотаріально засвідчену відмову від частки допомоги. Інших членів сім'ї не встановлено (арк. спр. 61-65).
Отож ОСОБА_8 та ОСОБА_7 скористалась правом на отримання допомоги, передбаченої Законом №2011-XII, відповідно до статті 16-2 якої розмір одноразової грошової допомоги становить 15,0 млн грн., яка виплачується відповідно до постанови №168.
Постановою Кабінету міністрів України від 17.03.2023 №239 були внесені зміни до вказаного Порядку №336, який був викладений в новій редакції. Та за новою редакцією пунктом 6 передбачено, що у разі коли за одноразовою грошовою допомогою звернулися повнолітні діти загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених в абзаці шостому підпункту 1 пункту 3 цього Порядку (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які не реалізували своє право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253), такі діти мають право на виплату частки одноразової грошової допомоги згідно з цим Порядком незалежно від реалізації такого права іншими членами сім'ї, зазначеними в абзаці другому пункту 5 цього Порядку.
З огляду на викладене, суд уважає за необхідне зазначити, що обрання особою, яка має право на отримання двох одноразових грошових допомог, у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, однієї з них, не може розцінюватись як відмова від отримання іншої допомоги.
Суд враховує, що частиною восьмою статті 16-3 Закону № 2011-XII та частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-XII встановлено, що якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої одним з цих законів, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Відтак, суд приходить до висновку, що при наявності факту виплати другому члену сім'ї загиблого військовослужбовця іншої одноразової грошової допомоги у повному обсязі (15,0 млн грн.), виплата ще однієї одноразової грошової допомоги у повному обсязі є порушенням сутності принципу однієї допомоги за одного загиблого військовослужбовця, передбаченого частини восьмої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, частини сьомої статті 15 Закону №3551-ХІІ та Порядку №336.
Таким чином у зв'язку з встановленням обставин відсутності порушення з боку відповідача прав та законних інтересів ОСОБА_2 , суд приходить до переконання, що право особи порушено не було та, як наслідок, про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Однак суд уважає за належне зазначити, що дитина загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , у розумінні статті 16-1 Закону № 2011-XII, беззаперечно належить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
Відтак, враховуючи реалізацію батьками ОСОБА_3 права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови №168, наказ Мінветеранів від 19.11.2024 №384 «Про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги» не позбавляє права ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернутися до Міністерства оброни України (комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум) щодо призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови №168, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця його сину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_3 , пов'язаної із захистом Батьківщини.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу законів про працю України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович