01 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 640/1344/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказу,
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пункту 4 та 6 наказу Міністерству юстиції України «Про задоволення скарги» від 15.02.2021 №557/5.
Позовні вимоги позивач обґрунтував значним порушенням відповідачем процедури розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав та виходом за межі повноважень при прийнятті наказу.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 прийнято до провадження дану адміністративну справу та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
13 березня 2025 року від Міністерства юстиції України надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в позові, посилаючись на дотримання процедури прийняття наказу за результатом розгляду скарги та правомірність самого наказу.
Правом подання інших заяв по суті спору учасники справи не скористалися.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Пунктами 4 і 6 наказу Міністерства юстиції України від 15 лютого 2021 року №557/5 тимчасово блоковано доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці, тобто до 15 травня 2021 року. Виконання пункту 4 наказу покладено на державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Визнання протиправним та скасування цих пунктів наказу є предметом спору у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, юридична чинність (формальна обов'язковість) індивідуально-правових актів вичерпується одноразовою реалізацією, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.
Пункт 4 наказу Міністерства юстиції України від 15 лютого 2021 року №557/5 - є актом індивідуальної дії, оскільки не містить загальнообов'язкових правил поведінки, передбачає індивідуалізовані приписи стосовно позивача, які, після їх реалізації, вичерпали свою дію, оскільки 3 місячний строк блокування доступу до реєстру закінчився 15 травня 2021 року.
Таким чином, станом на день прийняття до провадження (27.02.2025) та винесення судового рішення у цій справі пункт 4 наказу, що є предметом цього спору, вичерпав свою дію, а, відповідно, не може бути скасованим після його виконання, а його оскарження не призводить до жодних правових наслідків для позивача.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а задоволення позовних вимог особи можливе в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 826/13229/16, порушення вимог Закону рішенням чи діями (бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями (бездіяльністю) чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Пункт 4 наказу Міністерства юстиції України від 15 лютого 2021 року №557/5, що є предметом спору у цій справі, вичерпав свою дію, тобто є реалізованим та не створює для позивача обов'язків чи правових наслідків, які підлягають судовому захисту та відновленню, тому позов про визнання протиправним та скасування пунктів 4 і 6 такого наказу задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказу, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк