01 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/455/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» (далі - ТОВ “777 Трейдінг Груп», товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2024 №UA205050/2024/000220/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного договору придбало товар (автобус) та подало через декларанта митному органу митну декларацію та додатні до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв'язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант відмовився подавати додаткові документи для підтвердження рівня митної вартості.
На думку представника позивача, подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не достовірних відомостях.
Також зауважив, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірному рішенні, окрім номера та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказала, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач не наведено підтверджених спростувань аргументів позову, який просить задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
20.09.2024 ТОВ “777 Трейдінг Груп» через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подано МД №24UA205050033615U4 з метою здійснення митного оформлення товару: “Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL, модель згідно з довідником - EX16 M - (кузов, шасі, рама) №YE2E16SH274D71021 - кількість сидячих місць, враховуючи місце водія - 57 - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - тип двигуна - дизель - робочий об'єм циліндрів двигуна 10 837 см. куб. - номер двигуна - невизначений - потужність - 291 kw - колісна формула - 4х2 - календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016. Країна виробництва - (BE). Торгівельна марка “VAN HOOL». Митна вартість товару була визначена на рівні 85438,32 євро (з урахуванням транспортних витрат у сумі 11020,00 грн), яку визначено за першим методом за курсом валюти 46,2396 грн за 1 євро.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №11/09/2024 від 17.09.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/АТ0068065 від 17.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 17.09.2024; калькуляцію транспортних витрат від 19.09.2024; висновок про якісні характеристики товару №1537 від 19.09.2024; зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №2707pl від 27.07.2024; специфікацію №8 від 17.09.2024 до цього контракту; договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022; довідку №190924045 від 19.09.2024; фото від 20.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №MRN24PL341010E0229053 від 17.09.2024.
Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
При цьому, направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:
- вартість товару згідно інвойсу від 17.09.2024 №11/09/2024 (далі - Інвойс) не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 17.09.2024 №MRN24PL341010E0229053;
- номер рахунку продавця, вказаний в п. 13 контракту від 27.07.2024 №2707pl та в специфікації від 17.09.2024 №8 до контракту, не відповідає номеру рахунку продавця, вказаному в Інвойсі;
- для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 19.09.2024 б/н, проте не було надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2024 №UA205050/2024/000220/1.
З графи 33 вказаного рішення вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості.
Декларантом на вимогу митниці було надано: договір про надання послуг від 17.09.2024 №17/09/24; акт прийому-передачі від 19.09.2024 №17/09/24.
В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Отже, відповідно до Наказу №599 калькуляція транспортних витрат надається у разі, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. При цьому, до митного оформлення разом з МД №24UA205050033615U4 декларантом надано калькуляцію від ТОВ “777 Трейдінг Груп», а додатково на вимогу надано копію договору про надання послуг від 17.09.2024 №17/09/24, укладеного між ТОВ “777 Трейдінг Груп» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець), та, відповідно, копію акта прийому-передачі. Фактично послуги з перевезення товару здійснювалися ОСОБА_1 , а отже, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, повинні надаватися безпосередньо від виконавця таких послуг. Окрім того, декларантом не надано визначених Наказом №599 банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг.
Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 20.09.2024 б/н.
Отже, декларантом, як вважає відповідач в оскаржуваному рішенні, не забезпечено надання відповідно до п. 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта - митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару, митне оформлення якого вже завершено, - автобуса, що був у використанні, ідентичної торгової марки - VAN HOOL, з ідентичною країною походження (EU), ідентичного календарного та модельного року виготовлення - 2016, з подібними технічними характеристиками (12902 см3, 375 квт, фактична кількість місць - 61), який також ввозився з Польщі на умовах поставки FCA, та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт). Рівень митної вартості визначено: 152397,8807 євро за шт. (МД від 29.06.2024 №UA401020/2024/034420).
Декларанту запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 МК України.
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000880, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.
В подальшому спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205050033684U7 від 20.09.2024 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.
Керуючись п. 8 ст. 88 МК України позивач листом від 09.10.2024 надав додаткові документи та пояснення для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Так, позивачем додатково надано митниці: копію комунікату 24ІЕ599-2712019 з відповідним перекладом на українську мову; копію листа агенції митної Efektor Zbigniew Ksczkowski від 30.09.2024; kursy srednie do ustalania wartosci celnej (art. 53 ust. 1 lit. a) UKC), stosowane od 01.09.2024 do 30.09.2024 r. Tabela nr 162/A/NBP/2024 z dnia 2024-08-21 з відповідним перекладом на українську мову; копію листа SETTE Group Sp.z.o.o від 07.10.2024 з відповідним перекладом на українську мову.
Листом від 24.10.2024 №7.3-2/15-02/14/11771 Волинська митниця повідомила про те, що вважає прийняте рішення про визначення митної вартості від 20.09.2024 №UA205050/2024/000220/1 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин п'ятої - восьмої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) №11/09/2024 від 17.09.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/АТ0068065 від 17.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 17.09.2024; калькуляцію транспортних витрат від 19.09.2024; висновок про якісні характеристики товару №1537 від 19.09.2024; зовнішньоекономічний контракт №2707pl від 27.07.2024; специфікацію №8 від 17.09.2024; договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022; довідку №190924045 від 19.09.2024; фото від 20.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №MRN24PL341010E0229053 від 17.09.2024.
Також додатково на вимогу митниці надав для підтвердження транспортних витрат: договір про надання послуг від 17.09.2024 №17/09/24; акт прийому-передачі від 19.09.2024 №17/09/24.
На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів та суд вважає, що вказані розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість спірного товару.
Так, контрактом купівлі-продажу №2707pl від 27.07.2024, укладеним між ТОВ “777 Трейдінг Груп» (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща), визначено, що SETTE Group Sp.z.o.o зобов'язується поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а покупець прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід'ємною частиною контракту.
Загальна сума контракту становить 500000 євро; вартість товару визначається згідно специфікації та інвойсів, що є невід'ємною частиною договору (п. 2 контракту).
Відповідно до специфікації №8 від 17.09.2024 до цього контракту продавець SETTE GROUP Sp.z o.o. зобов'язується поставити товар - автобус бувший у використанні VANHOOL ye2e16sh274d71021. Ціна товару становить 85200 євро. Умови поставки FCA Kielce відповідно до Правил Інкотермс, в редакції 2010 року. Фактури є дійсними без підпису та печатки продавця. Форма оплати - післяоплата - відстрочка платежу до 15.12.2024.
Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №11/09/2024 від 17.09.2024 вартість товару - автобуса VAN HOOL, модель EX16 M, 2016 рік виготовлення, vin № НОМЕР_2 , становить 85200 євро. Вказаним рахунком-фактурою визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну та визначено спосіб оплати - переказ (післяоплата).
Ціна товару в рахунку-фактурі (інвойсі) від 17.09.2024 №11/09/2024 (85200,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050033615U4 від 20.09.2024 (графа 22).
Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Щодо доводів митниці про те, що вартість товару згідно інвойсу від 17.09.2024 №11/09/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 17.09.2024 №MRN24PL341010E0229053, то суд їх до уваги не приймає з огляду на таке.
Митна декларація країни відправлення від 17.09.2024 №MRN24PL341010E0229053 в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють внаслідок цього необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації було надано інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. Так, рахунок-фактура є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.
Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.
Стосовно твердження митного органу про те, що номер рахунку продавця, вказаний в п. 13 контракту від 27.07.2024 №2707pl та в специфікації від 17.09.2024 №8 до цього контракту, не відповідає номеру рахунку продавця, вказаному в інвойсі, суд зазначає наступне.
Така розбіжність щодо номера рахунку продавця у поданих документах жодним чином не впливає на митну вартість, а тому не може бути підставою для коригування митної вартості. Більш того, у специфікації від 17.09.2024 №8 до контракту купівлі-продажу від 27.07.2024 №2707pl передбачено, що форма оплати - післяоплата - відстрочка платежу до 15.12.2024. Тобто, на час декларування оплата товару позивачем не здійснена. При цьому, у письмових поясненнях митниці від 09.10.2024 ТОВ “777 Трейдінг Груп» пояснило, що продавцем у рахунку-фактурі (інвойсі) від 17.09.2024 №11/09/2024 року помилково зазначено номер рахунку SETTE GROUP Sp.z о.о. в національній валюті - польських злотих. Вірним слід рахувати банківський рахунок, зазначений в контракті від 27.07.2024 №2707рІ (пункт 5), а саме: BANK Millennium S.A.; Poland Warszawa ul. Stanislawa Zaryna 2A 02-593; IBAN: НОМЕР_3 0000 0003 4980 5912 SWIFT: BIGBPLPW. Оплата товару за цим контрактом здійснюється покупцем у євро. Помилковість відображення реквізитів банківського рахунку продавця в інвойсі підтверджена листом продавця товару SETTE GROUP Sp.z o.o. від 30.09.2024.
Позивач додатково надав суду платіжні інструкції в іноземній валюті №59 від 17.12.2024 та №1 від 03.01.2025, відповідно до яких позивач здійснив оплату товару на банківський рахунок, зазначений в контракті купівлі-продажу від 27.07.2024 №2707pl та в специфікації від 17.09.2024 №8 до цього контракту.
Щодо того, що для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 19.09.2024 б/н, проте не було надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат, суд зазначає наступне.
Як зазначалося вище, до митного оформлення спочатку декларант надав лише калькуляцію транспортних витрат від 19.09.2024, складену ТОВ “777 Трейдінг Груп», оскільки перевезення товару здійснювалося з використанням власного транспортного засобу, тобто власних ходом.
Згодом, на вимогу митного органу позивачем надано копію договору про надання послуг від 17.09.2024 №17/09/24, укладеного між ТОВ “777 Трейдінг Груп» (Замовник) та ОСОБА_1 (Виконавець), а також копію акта прийому-передачі від 19.09.2024 №17/09/24, що підтверджено в подальшому митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів від 20.09.2024 №UA205050/2024/000220/1.
Договір про надання послуг від 17.09.2024 №17/09/24 є цивільно-правовою угодою, відповідно до якої Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати послуги з транспортування автобуса VANHOOL з ідентифікаційним номером vin НОМЕР_2 власним ходом (надалі - Вантаж), з місця знаходження Вантажу за адресою: Kielce Польща до пункту його призначення за адресою: м. Ковель, вул. Володимирська, 151, Волинська область. Вартість таких послуг відповідно до цього договору становить 13300,00 грн, яка також підтверджена актом прийому-передачі від 19.09.2024 №17/09/24 та калькуляцією транспортних витрат від 19.09.2024, відповідно до яких вартість транспортування за межами митної території України становить 11020,00 грн, що включена декларантом до митної вартості, а вартість транспортування митною територією України становить 2280,00 грн.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), то містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відтак, оскільки перевезення товару здійснювалося з використанням власного транспортного засобу (власним ходом), тому до митного оформлення декларантом спочатку надано калькуляцію транспортних витрат від 19.09.2024, а згодом на вимогу митниці надано копію договору про надання послуг від 17.09.2024 №17/09/24 та копію акта прийому-передачі від 19.09.2024 №17/09/24. У сукупності всі ці документи узгоджуються щодо вартості транспортування товару, в тому числі і до митного кордону України, яка включена до митної вартості.
Відсутність доказів оплати таких послуг щодо транспортування товару під час митного оформлення не може бути обґрунтованою підставою для відмови у визнанні митної вартості за першим методом.
Вказане, на думку суду, спростовує твердження митного органу про ненадання документів на підтвердження суми фактично понесених транспортних витрат.
Окрім цих витрат жодних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає з умов контракту та рахунку-фактури).
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Вимога про надання банківських чи інших платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару є безпідставною, оскільки відповідно до специфікації №8 від 17.09.2024 до контракту купівлі-продажу №2707pl від 27.07.2024 визначена форма оплати - післяоплата - відстрочка платежу до 15.12.2024.
Страхування товару не здійснювалося, про що міститься інформація в калькуляції транспортних витрат від 19.09.2024, а тому вимога про надання страхових документів також є безпідставною.
Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять. Будь яких посередницьких та комісійних договорів із третіми особами ТОВ “777 Трейдінг Груп» ні з ким не укладало щодо придбання вказаного товару, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не оплачувалось.
Суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, оскільки відповідач не вказав, яким чином такі висновки нададуть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Витребувавши виписку з бухгалтерської документації, митний орган не зазначив, які саме відомості вона має підтвердити, у зв'язку із якими недоліками у документах вимагаються та яким чином може усунути виниклі сумніви. Слід зауважити, що запитувані документи за своєю суттю не мають жодного стосунку до вищезгаданих сумнівів митного органу у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Таким чином, вимога про надання виписки з бухгалтерської документації є необґрунтованою.
Відтак, за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД від 29.06.2024 №UA401020/2024/034420), на підставі якої було здійснено коригування митної вартості товару, без порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо.
При вирішенні спірних правовідносин суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 20.09.2024 №UA205050/2024/000220/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 9288,55 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 07.01.2025 №4.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.09.2024 №UA205050/2024/000220/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» судовий збір у сумі 9288,55 грн (дев'ять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 55 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124; ідентифікаційний код 44356571).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).
Суддя Н. В. Стецик