31 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1630/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з березня 2020 року по день фактичної виплати 20 грудня 2024 року; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з березня 2020 року по день фактичної виплати 20 грудня 2024 року.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України, зокрема, у ІНФОРМАЦІЯ_1 з лютого 2020 року по липень 2020 року. Поряд з тим у період проходження служби відповідач не здійснював виплату грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини - прожитковою мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, у зв'язку з чим спір вирішувався у судовому порядку. На виконання рішення суду у справі №140/573/24 Військова частина НОМЕР_1 виплатила кошти у сумі 12361,52 грн 20 грудня 2024 року, проте під час виплати заборгованості по грошовому забезпеченню відповідач не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до положень Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ “Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ), чим допустив протиправну бездіяльність.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.24-27). В обґрунтування цієї позиції вказав, що ОСОБА_1 нараховувалося та виплачувалося належне грошове забезпечення. При виключенні позивача зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення зауважень та заперечень з його боку щодо проведеного розрахунку не було. Відповідач вважає, що підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відсутні.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 28 лютого 2020 року по 30 липня 2020 року, що підттверджується витягами з наказів від 28 лютого 2020 року №120-ос, від 30 липня 2020 року №453-ос (а.с.10, 12).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі №140/573/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (в тому числі надбавок, доплат та премії) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт (з урахуванням раніше виплачених сум).
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/573/24 відповідач здійснив виплату позивачу коштів у сумі 12361,52 грн, які надійшли на картковий рахунок останнього 20 грудня 2024 року (а.с.7).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статей 3 та 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
За змістом статті 6 Закону №2050-ІІІ, пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14 квітня 2021 року у справі №465/322/17, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 та ряду інших (постанови від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18, від 08 серпня 2019 року у справі №638/19990/16-а).
Як свідчать матеріали справи, відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі №140/573/24, яке набрало законної сили 27 листопада 2024 року, здійснено виплату позивачеві грошового забезпечення у перерахованому розмірі за період з лютого 2020 року по липень 2020 року; кошти у сумі 12361,52 грн ОСОБА_1 на картковий рахунок надійшли 20 грудня 2024 року (а.с.7).
З урахуванням того, що несвоєчасне нарахування належних сум місячного грошового забезпечення за період з 28 лютого 2020 року по липень 2020 року відбулось з вини відповідача (що було встановлено судом у справі №140/573/24), то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідач в порушення приписів Закону №2050-ІІІ, Порядку №159 у зв'язку із несвоєчасною виплатою грошового забезпечення виплату компенсації втрати частини доходів не здійснив.
Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені вище норми права, якими урегульовано спірні правовідносини, межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення (згідно з рішенням суду у справі №140/573/24) та зобов'язання відповідача відповідно до Порядку №159 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з березня 2020 року по день фактичної виплати (20 грудня 2024 року).
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Зобов'язати НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з березня 2020 року по день фактичної виплати (20 грудня 2024 року).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк