31 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/12281/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (по тексту також відповідач 1) про визнання протиправною бездіяльності, яка виявилася у невиплаті надбавки за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та вислуги років в розмірі 25%, щомісячної премії відповідно до особистого внеску в загальний результат служби у розмірі 480% посадового окладу по 17 серпня 2024 року; зобов'язання виплатити надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та вислуги років в розмірі 25%, щомісячну премію відповідно до особистого внеску в загальний результат служби у розмірі 480% посадового окладу по 17 серпня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та наказом від 17 серпня 2024 року №234 був звільнений з військової служби за станом здоров'я. В кінці вересня 2024 року позивачу були виплачені грошова компенсація за невикористану відпустку за 2023 рік, грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік, а також одноразова грошова допомога при звільненні у загальному розмірі 46859,85 грн з урахуванням утримання з грошового забезпечення за дні відпустки за 2024 рік. Однак в порушення частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), абзацу третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, пункту 1 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року №745/32197; далі - Порядок №260) відповідач не виплатив надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та вислуги років в розмірі 25%, щомісячну премію відповідно до особистого внеску в загальний результат служби у розмірі 480% посадового окладу по 17 серпня 2024 року, що було визначено абзацом четвертим наказу від 17 серпня 2024 року №234.
Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення виплати усіх належних сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року до участі у справі як другого відповідача залучено Військову частину НОМЕР_2 (по тексту також відповідач 2) (а.с.49-50).
У відзиві на позов відповідач 1 позовні вимоги заперечив, у задоволенні позову просив відмовити (а.с.64-67), зазначивши, що позивачу відповідно до норм чинного законодавства були нараховані та виплачені усі належні кошти.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.28-31). В обґрунтування вказав, що Військова частина НОМЕР_2 , діючи відповідно до норм законодавства України, здійснила нарахування позивачу всіх коштів, на які він мав право, та ці кошти були виплачені у встановлений законом строк в повному обсязі. Так на виконання наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 серпня 2024 року №234 ОСОБА_1 було нараховано надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та вислуги років в розмірі 25% по 17 серпня 2024 року - 4623,65 грн та щомісячну премію у розмірі 480% посадового окладу по 17 серпня 2024 року - 9054,96 грн; компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 23 доби 2023 року в сумі 19822,27 грн та утримано за 7 діб відпустки 6032,86 грн, компенсацію за невикористані 14 днів додаткової відпустки за 2024 рік в сумі 12065,73 грн, що становить 25855,14 грн (19822,27 грн - 6032,86 грн + 12065,73 грн); одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 21718,31 грн. Після утримання податків позивачу були виплачені кошти у сумі 60896,11 грн.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
З матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка підпорядковано Військовій частині НОМЕР_2 як окремий батальйон управлінню бригади та перебуває на її фінансовому забезпеченні, про що відповідач 2 повідомив у відзиві на позов.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 серпня 2024 року №234 (а.с.10) молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 , звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про придатність до військової служби або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; виключено з особового складу частини та всіх видів забезпечення з 17 серпня 2024 року.
Зазначеним наказом установлено виплатити надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та вислуги років в розмірі 25%, щомісячну премію відповідно до особистого внеску в загальний результат служби у розмірі 480% посадового окладу по 17 серпня 2024 року. Також вказано виплатити компенсацію за невикористану відпустку за 23 доби у розмірі 19822,27 грн, грошову компенсацію за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік за 14 діб у розмірі 12065,73 грн, одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 21718,31 грн, утримати з грошового забезпечення за дні відпустки (7 діб), що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця, у розмірі 6032,86 грн.
Як слідує з довідки Військової частини НОМЕР_3 від 02 лютого 2025 року №2222 (а.с.60), у серпні 2024 року ОСОБА_1 було нараховано грошове забезпечення у сумі 61823,46 грн, виплату якого у сумі 60896,11 грн (з урахуванням податків та зборів) підтверджено відомістю зарахувань заробітної плати (07 вересня 2024 року проведена виплату у сумі 14036,26 грн, а 28 вересня 2024 року - у сумі 46859,85 грн) (а.с.59).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом №2011-ХІІ.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначений статтею 9 Закону №2011-ХІІ, відповідно до якої держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із пунктом 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами пункту 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначає Порядок №260.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
За приписами пункту 7 розділу І Порядку №260 військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно пункту 14 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Згідно з пунктом 1 розділу XXXI Порядку №260 грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади.
Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направлено на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим, і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Як було зазначено судом, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 серпня 2024 року №234 (а.с.10) молодшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку та виключено з особового складу частини та всіх видів забезпечення з 17 серпня 2024 року. Зазначеним наказом установлено належні до виплати позивачу на день звільнення види та розміри грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження військової служби - 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та вислуги років в розмірі 25%; щомісячна премія відповідно до особистого внеску в загальний результат служби - 480% посадового окладу по 17 серпня 2024 року; компенсація за невикористану відпустку за 23 доби - 19822,27 грн, грошова компенсація за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік (за 14 діб) - 12065,73 грн, одноразова грошова допомога при звільненні - 21718,31 грн. Одночасно зазначено про утримання з грошового забезпечення 6032,86 грн за 7 діб відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.
Позивач вважає, що йому згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 серпня 2024 року №234 не виплачено надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та вислуги років в розмірі 25%, щомісячну премію у розмірі 480% посадового окладу по 17 серпня 2024 року. Щодо інших видів грошового забезпечення, зазначених у наказі від 17 серпня 2024 року №234, спір відсутній.
Перевіряючи доводи сторін, суд зазначає про таке.
З картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2024 рік видно, що позивачу встановлено: оклад за військовим званням у розмірі 1090,00 грн, посадовий оклад у розмірі 3440,00 грн, надбавку за вислугу років (25%), що становить 1132,50 грн. Також йому виплачувалася надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65% окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років -3680,63 грн (1090,00 грн + 3440,00 грн + 1132,50 грн) х 65%), щомісячна премія у розмірі 480% посадового окладу - 16512,00 грн (3440,00 грн х 480%).
Відповідно до довідки від 02 лютого 2025 року №2222 (а.с.60) Військова частина НОМЕР_2 на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 серпня 2024 року №234 нарахувала за серпень 2024 року (тобто пропорційно часу перебування на військовій службі - по 17 серпня 2024 року): оклад за військовим званням у сумі 597,74 грн (1090,00 грн : 31) х 17); посадовий оклад у сумі 1886,45 грн (3440,00 грн : 31) х 17), надбавку за вислугу років у сумі 621,05 грн (1132,50 грн : 31) х 17), надбавку за особливості проходження служби у сумі 2018,41 грн (3680,63 грн : 31) х 17), а також щомісячну премію у сумі 9054,96 грн (16512,00 грн : 31) х 17), індексацію грошового забезпечення у сумі 71,40 грн, що становить 14250,01 грн.
Крім того, згідно з вказаною довідкою ОСОБА_1 також було нараховано, компенсацію за невикористану щорічну відпустку - 19822,27 грн, компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за 2024 рік - 12065,73 грн, утримано 6032,86 грн за 7 діб відпустки (19822,27 грн + 12065,73 грн) - 6032,86 грн), одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 21718,31 грн, що разом становить 47573,45 грн (25855,14 грн + 21718,31 грн).
Загальна сума грошового забезпечення, нарахована на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 серпня 2024 року №234, становить 61823,46 грн та до виплати (з урахуванням податків та зборів) 60896,11 грн.
Саме таку суму відповідно до відомості зарахувань заробітної плати (а.с.59) виплачено позивачу: 07 вересня 2024 року - 14036,26 грн, а 28 вересня 2024 року - 46859,85 грн.
Як передбачено частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зазначеними процесуальними нормами у рівній мірі на обох сторін покладається обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. Тож кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. Обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі.
При цьому підставу позову повинен довести саме позивач, який повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги, разом з поданням позовної заяви. Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності.
Аналізуючи докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що за встановлених обставин відсутні підстави вважати, що відповідачами було порушено права позивача в частині виплати надбавки за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу, окладу за військовим званням та вислуги років в розмірі 25%, щомісячної премії у розмірі 480% посадового окладу по 17 серпня 2024 року, а позивачем протилежного не доведено, що вказує на відсутність підстав для задоволення взаємопов'язаних позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк