про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
31 березня 2025 р. Справа № 120/3954/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
25.03.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не нарахування та не виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 24 серпня 2024 рік у розмірі п?яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 24 серпня 2024 року, виходячи із розміру п?яти мінімальних пенсій за віком.
27.03.2025 до суду від позивача надійшла письмова заява, в якій останній повідомив, що після подання позовної заяви він встановив, що помилково зазначив відповідачем у справі - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, замість належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
1. Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує протиправну бездіяльність щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України 2024 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі меншому, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення у 2024 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2024 року № 369, щорічна разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу вказана грошова винагорода була виплачена 19.08.2024.
Проте до суду за захистом своїх прав, позивач звернувся лише 25.03.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Втім, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку, позивач до суду не подав.
Водночас варто наголосити, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом однак не додав до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно: надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин його пропуску.
2. Щодо змісту позовних вимог та викладу обставин на їх обґрунтування.
Так, позивач заявив позовні вимоги до ГУ ПФУ у Вінницькій області, вказавши останнього в якості відповідача у поданій позовній заяві.
Проте, 27.03.2025 подав заяву в якій повідомив, що відповідачем у справі має бути Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Разом із тим, ні зміст позовних вимог, ні виклад обставин, якими такі вимоги обґрунтовані позивачем залишилися не змінені, хоча фактично в цьому випадку позивач мав би викласти позовну заяву у новій редакції із зазначенням у ній іншого відповідача та сформованими до такого відповідача новими позовними вимогами.
Крім того, вказавши нового відповідача у справі позивачем всупереч п. 5 ч. 5 ст. 160, ч. 4 ст. 161 КАС України взагалі не додано жодних доказів про те, що саме ГУ ПФУ в м. Києві проводило нарахування та виплату йому спірної грошової допомоги до Дня Незалежності та допустило протиправну бездіяльність, яка є предметом оскарження в цій справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Втім, такий обов'язок позивачем не виконано, і будь-яких доказів про те хто ж саме (ГУ ПФУ у Вінницькій області чи ГУ ПФУ в м. Києві) виплачував позивачу спірну грошову допомогу до позовної заяви не додано.
Отже, в порядку усунення цього недоліку позивачу необхідно викласти позовну заяву в новій редакції з урахуванням того кола осіб, які мають відповідати за даним позовом та з наданням усіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.
Керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович