про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
31 березня 2025 р. Справа № 120/4105/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Згідно з пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Для оцінки дотримання строків звернення в суд з даним позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, суд застосовує висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, які обов'язкові для врахування судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Верховний Суд зазначив, що КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
При цьому, суд акцентує увагу, що Верховний Суд у зазначеній постанові сформулював такий правовий висновок.
Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Суд врахував, що за наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень: від 20.05.2024 за №0444252-2408-0218-UA05040230000017028, №0444526-2408-0218-UA05040230000017028, №0444258-2408-0218-UA05040230000017028 скаргу позивача залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строків оскарження; від 13.08.2024 за №1016808-2408-0218-UA05040230000017028, №1016809-2408-0218-UA05040230000017028, №1016811-2408-0218-UA05040230000017028 залишено без задоволення (рішення ДПС України від 28.11.2024 за № 35783/6199-00-06-01-03-06).
Отже, для оскарження податкових повідомлень-рішень від 20.05.2024 за №0444252-2408-0218-UA05040230000017028, №0444526-2408-0218-UA05040230000017028, №0444258-2408-0218-UA05040230000017028 слід застосовувати шестимісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, адже скарга на податкові повідомлення-рішення не розглядалась по суті через пропуск строків її подання, відтак позивачем не було реалізовано процедуру адміністративного оскарження.
Водночас стосовно податкових повідомлень-рішень від 13.08.2024 за №1016808-2408-0218-UA05040230000017028, №1016809-2408-0218-UA05040230000017028, №1016811-2408-0218-UA05040230000017028 застосовується місячний строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України.
Разом з тим, з адміністративним позовом до суду позивач звернувся лише 24.03.2025, тобто з пропуском встановленого вищевказаними нормами строку звернення до суду.
В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначає, що 06.12.2024 позивач отримав рішення ДПС України від 28.11.2024 за № 35783/6199-00-06-01-03-06 та не знав які строки оскарження податкових повідомлень-рішень. Крім того, просив врахувати запровадження на території України воєнного стану та те, що працівники його СФГ мобілізовані, а він постійно задіяний на виконані господарських завдань.
Проте, суд зазначає, що такі пояснення поважності причин пропуску строку звернення до суду, судом не приймаються, оскільки практика застосування строків звернення до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень є сталою з 2020 року. Отже, на момент отримання такого податкового повідомлення-рішення позивач мав можливість визначитися із необхідністю його оскарження в судовому порядку з урахуванням існуючої судової практики.
Крім того, позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою для аналізу перспективи звернення до суду з метою захисту своїх прав.
Водночас, сама по собі та обставина, що ОСОБА_1 виконує господарські завдання СФГ, не є беззаперечною підставою для поновлення строку звернення до суду.
Також суд критично оцінює доводи представника позивача щодо запровадження на території України воєнного стану, адже обставини, зазначені в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не свідчать про те, що позивач був обмежений у праві на своєчасне звернення до суду з цим позовом.
Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що наведені у позовній заяві підстави для поновлення строку звернення дійсно пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи (яка "сама повинна цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки") та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду з адміністративним позовом.
Верховний Суд в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 зауважив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновлення строку.
Також в ухвалі від 18.05.2022 у справі №802/592/17-а з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану зазначено, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.
Суд вважає, що в даному випадку позивач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі щодо вчасного звернення до суду з адміністративним позовом.
Відтак наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об'єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом внаслідок введення воєнного стану в Україні.
Варто вказати, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
При цьому поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Аналогічна правова позиція висловлена ВС у постанові від 08.02.2023 по справі № 360/566/22.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду та встановити позивачу строк для подачі обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Мультян Марина Бондівна