м. Вінниця
01 квітня 2025 р. Справа № 120/3341/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
13.03.2025 року ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: нової редакції позовної заяви із уточненим суб'єктним складом учасників спору (відповідача), до якого пред'явлені позовні вимоги, вказавши інформацію щодо такого, визначену в статті 160 КАС України; заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
27.03.2025 року на адресу суду надійшла заява позивача, у якій вказує про те, що він не користується юридичними послугами, а строк звернення до суду пропустив, у зв'язку з хворобою, хірургічним втручанням та подальшою реабілітацією.
Враховуючи наведене, позивач просить поновити строк звернення до суду.
Визначаючись щодо заяви про продовження строку на усунення недоліків, суд виходив з наступного.
Так, як було вказано в ухвалі суді від 18.03.2025 року, що тримісячний строк звернення позивача до суду із позовом розпочався 21.11.2024 року, а закінчився 21.02.2025 року.
Водночас, з адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 13.03.2025 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 4 статті 122 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Так, позивач зазначає, що однією з причин пропуску строку звернення до суду є хвороба, хірургічне втручання та подальша реабілітація, то з цього приводу суд вказує, що із наданої виписки медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що позивач лише з 28.01.2025 року по 29.01.2025 року перебував на лікуванні у стаціонарі. Згідно ж цієї виписки рекомендовано ліжковий режим 10 днів. Відтак, враховуючи надані медичні документи лікування позивача тривало до 08.02.2025 року.
Однак, строк звернення до суду закінчився 21.02.2025 року, а до суду позивач звернувся лише 13.03.2025 року, при цьому жодних доказів, які б свідчили, що позивач у період з 21.02.2025 року по 13.03.2025 року перебував на лікуванні чи подальшій реабілітації, суду не надано.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги ухвали від 18.03.2025 року про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано в повному обсязі.
Згідно з частиною 6 статті 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи вище викладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість надати обґрунтоване клопотання із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, в разі існування таких та продовжити строк виконання ухвали суду від 18.03.2025 року.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
Продовжити строк фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 виконання ухвали суду від 18.03.2025 року на 5 (п'ять) днів з дня отримання даної ухвали суду, шляхом подання до суду:
- обґрунтованого клопотання із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, в разі існування таких.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович