Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
"19" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/130/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кононової О.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за участю:
представника боржника - Гарманчук О.Р.
Фізична особа ОСОБА_1 , звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки вона має прострочені зобов'язання на загальну суму 854 683,91 грн., в якій просить суд прийняти цю заяву, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації боргів, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначити керуючим реструктуризацією Волторніста С.І.
Розглянувши матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, суд ухвалою від 20.01.2025 залишив без руху вказану заяву.
Надав заявнику строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків заяви, шляхом подання до суду:
- належних та допустимі доказів (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань;
- доказів, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;
- доказів наявності інших підстав, передбачених ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Також цією ухвалою суд зобов'язав боржника повідомити про обставини, що стали підставою звернення до суду, отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
31.01.2025 до суду від боржника ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій заявник на виконання вимог ухвали від 20.01.2025 надав документи та пояснення.
Ухвалою від 05.02.2025 суд прийняв заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання по справі призначив на "26" лютого 2025 р. о(б) 12:30 год.
29.05.2024 наказом голови Господарського суду Харківської області № 52 "Про недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги та інших сповіщень про небезпеку" рекомендовано працівникам Господарському суді Харківської області використовувати мобільний застосунок "ПОВІТРЯНА ТРИВОГА" та відслідковувати сигнали повітряної тривоги, а також інші сповіщення про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту та реагувати на відповідні повідомлення з метою мінімізації загрози для життя та здоров'я.
26.02.2025 у 11:04 по Харківській області була оголошена повітряна тривога, яка тривала до 11:24 год., потім о 12:10 знову була оголошена повітряна тривога, яка тривала до 12:58 год. Враховуючи ймовірність масових обстрілів та ракетної атаки, з метою убезпечення від ризику життя та здоров'я людей, зокрема, учасників справи та працівників суду, судове засідання, призначене на 12:30 годину 26.02.2024 не відбулось.
Ухвалою від 28.02.2025 суд призначив проведення підготовчого засідання на "19" березня 2025 р. о(об) 10:20 год.
Представник боржника в судовому засіданні просила суд відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Волторніста Сергія Івановича.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, проаналізувавши матеріали справи, у тому числі, долучені до заяви документи, суд зазначає наступне.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- подати суду конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; снують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Згідно з ч. 3 ст. ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.
Тобто для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачений перелік документів, які мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сум
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.
Згідно з ч. 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Аналогічний порядок проведення та мета підготовчого засідання визначені положеннями ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб.
Зокрема, частиною 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження. Застосування судам принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
Схожий за змістом висновок, викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.
Відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені статтею 126 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Системне тлумачення приписів книги четвертої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
Так, дослідивши наданий ОСОБА_1 проект плану реструктуризації, господарським судом встановлено, що боржник вказує загальну суму заборгованості перед кредиторами у розмірі 854 683,91 грн., а доход, на який він розраховує в майбутньому та з якого планується погашення вимог кредиторів - 5 000,00 грн., з цих коштів планує щомісячно виділяти на погашення вимог кредиторів - 2000,00 грн. та за рахунок вказаних коштів планує виконати зобов'язання перед кредиторами у загальному розмірі 734 683,91 грн.
При цьому боржник в наданому проекті плану реструктуризації не зазначає джерело доходу у визначеній сумі.
З наданих суду відомостей вбачається, що ОСОБА_1 наразі не працевлаштований та офіційного доходу не отримує.
Жодних інших доказів в підтвердження наявності джерела доходу матеріали справи не містять.
Тобто боржником не надано до суду жодних обґрунтувань в підтвердження джерел таких доходів, які він зазначає в плані реструктуризації або доказів в підтвердження можливості отримання такого доходу в майбутньому.
Окрім того, як вже зазначалось судом, що задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Таких обставин, які стали підставою для звернення до суду заявником в своїй заяві не було наведено, а лише зазначено про накопичення грошових зобов'язань, припинення їх виконання починаючи з 2023 року недостатність грошового доходу, несприятливу економічну ситуацію та відсутність майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості.
Відповідно до ч.5. ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Суд зазначає, що для відновлення платоспроможності Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність: надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства), тому, у разі необхідності, і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно та зобов'язання, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання його неплатоспроможним обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Подання декларації про майновий стан боржником надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період.
Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
Так, при дослідженні наданих боржником декларацій, судом встановлено, що в декларації за 2024 рік боржником зазначений дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна у розмірі 48 000,00 грн. (продаж рухомого майна через Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях). Окрім того, в розділі "V підпункт "А" Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника" боржник визначив, що в нього в користуванні перебуває автомобіль ЗАЗ-DAEWOO LANOS, 1498,2006 р.в., який знаходиться в с. Артемівка, Чугуївського району Харківської області. Датою набуття такого права боржник визначив 06.03.2024.
При цьому, в деклараціях за 2021-2023 роки ОСОБА_1 зазначав, що йому не належить на праві власності нерухомого або будь-якого рухомого майна та він не має у користуванні такого майна. Також в деклараціях за ці роки боржник вказує про відсутність у нього будь - яких грошових активів.
В судовому засіданні представник боржника пояснила, що ОСОБА_1 придбав вказаний автомобіль у 2024 році, тому він не був відображений в попередніх деклараціях. Водночас у 2024 році боржник відчужив вказаний транспортний засіб, тому відповідну інформацію було відображено в розділі V підпункту "А" Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника". Такі дії боржника його представниця обґрунтовувала необхідністю отримання грошових коштів задля оплати послуг арбітражного керуючого.
Проте відповідних відомостей щодо походження коштів на придбання вказаного транспортного засобу та пояснень щодо відсутності їх декларування за 2021 - 2023 роки боржником до матеріалів не додано.
Суд зауважує, що право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Як вже зазначалось, правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.
Суд звертає увагу, що до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Суд вважає, що боржником ОСОБА_1 не наведено підстав в підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість створення для доброчесного боржника сприятливих умов для погашення боргів через процедуру неплатоспроможності. Зокрема, боржник не навів достатніх доказів в підтвердження наявності поточних доходів, за рахунок якої можливо б було здійснити погашення заборгованості перед кредиторами та не навів доказів в підтвердження наявності дієвого прагнення вжиття заходів, направлених на погашення вимог кредиторів.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Також суд зауважує на тому, що згідно з ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної протягом 10 днів з моменту виготовлення повного тексту ухвали.
Ухвала підписана 01.04.2025 (у зв'язку з тим, що в період з 21.03.2025 по 31.03.2025 суддя Кононова О.В. перебувала у відпустці).
Суддя Кононова О.В.