Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
26.03.2025м. ХарківСправа № 922/4355/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, просп. Берестейський, 107-А; код ЄДРПОУ: 21677333)
до 1) Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" (61003, м. Харків, пров. Троїцький, 8; код ЄДРПОУ: 31149006) , 2) Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 )
про про стягнення заборгованості
за участю представників:
позивача - Хоміча А.А., довіреність від 20.08.2024;
відповідача 1- не з'явився;
відповідача 2 - не з'явився.
06.12.2024 Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" та фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути солідарно з Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" та фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання траншу №202.52990/FW202.1496 від 30.01.2023, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №FW202.1496 від 26.06.2020 у загальному розмірі 265 450,44 грн., яка складається з капіталу у розмірі 257 320,00 грн., процентів у розмірі 5 118,60 грн., донарахованих процентів у розмірі 3 011,84 грн., а також просить суд стягнути з відповідачів судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що кредитор добросовісно виконав взяті на себе зобов'язання, надав грошові кошти позичальнику. Натомість, позичальник допустив порушення своїх зобов'язань щодо вчасного повернення кредиту та сплати процентів. З урахуванням вищевикладених обставин Позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 для розгляду справи визначено суддю Шатернікова М.І.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 вирішено заявити та задовольнити заяву судді Шатернікова М.І. про самовідвід у справі №922/4355/24, справу передати для повторного автоматизованого розподілу в установленому законом порядку.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 для розгляду справи визначено суддю Пономаренко Т.О.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2024 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" та фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/4355/24. Вирішено розгляд справи №922/4355/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В той же день для надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст.251, ст.252 та ст.167 Господарського процесуального кодексу України, суд з використанням установи поштового зв'язку АТ "Укрпошта" направив на адресу відповідача 2 - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) вищезазначену ухвалу суду про відкриття провадження по справі №922/4355/24 від 20.12.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Однак, вказану судову кореспонденцію повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Задля належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.12.2024 витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території фізичної особи ОСОБА_1 .
Згідно відповіді Міністерства соціальної політики України (вх.№950 від 14.01.2025) відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) ОСОБА_1 був зареєстрований та фактично проживав: АДРЕСА_2 ; адреса листування та фактичного проживання: АДРЕСА_3 з 28.03.2022.
14.01.2025 ухвалу суду про відкриття провадження по справі №922/4355/24 від 20.12.2024 було направлено на адресу фактичного проживання Фізичної особи-підприємця Лукашука Віктора Володимировича, а саме: АДРЕСА_3 .
Вказану судову кореспонденцію повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформації ж про іншу адресу відповідача 2 у суду немає.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
З огляду на зазначене, виходячи з презумпції обізнаності відповідача, суд дійшов висновку, що відповідача було належним чином повідомлено про розгляд даної справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2025 вирішено перейти до розгляду справи №922/4355/24 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу №922/4355/24 до розгляду у підготовчому засіданні на "05" березня 2025 р. о 11:20.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 задоволено заяви представника Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" Павлова В.І. (вх.№1448 від 20.01.2025, вх.№4312 від 18.02.2025) про закриття провадження. Закрито провадження у справі №922/4355/24 за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" та фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 40 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26 березня 2025 року.
20.03.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" Павлова В.І. (вх.№7210 від 20.03.2025), в якому просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення грошових коштів у розмірі 20 000,00 грн. у зв'язку зі сплатою згідно платіжної інструкції №105 від 19.03.2025.
Представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні 26.03.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Також зазначив, що підтверджує зарахування коштів у розмірі 20 000,00 грн. згідно платіжної інструкції №105 від 19.03.2025.
Відповідачі явку своїх представників в судове засідання 26.03.2025 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.
Суд зазначає, що всі процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу та інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного Суду.
Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Відтак суд дійшов висновку, що відповідачів було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
У судовому засіданні 26.03.2025 судом проголошено скорочене рішення (вступна та резолютивна частини).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову присутніх учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.
Між АТ «ПроКредит Банк» та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Стройснабсервіс" (Позичальником) 26.06.2020 укладено Рамкову угоду №FW202.1496 (надалі - Рамкова угода) (а.с.10-14 т.1).
Відповідно до п.1 Рамкової угоди Банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума 10 000 000,00 грн., максимальний строк - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних.
Ця Рамкова кредитна угода застосовується до таких Кредитних послуг, які Позичальник може одержати від Банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій Угоді: Овердрафт; Строковий кредит; Відновлювальна кредитна лінія; Гарантії, акредитиви (документарні операції); Кредитні картки.
Використання будь-якої Кредитної послуги в рамках цієї Рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу Банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід'ємними частинами цієї Угоди і не мають самостійного значення.
26.06.2020 року для забезпечення виконання зобов'язань за цією Рамковою угодою між АТ «ПроКредит Банк» (Кредитор) та фізичною особою ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки №FIL.13438-ДП4 (надалі - «Договір поруки») (а.с.15-16 т.1).
Відповідно до п.2.1 на підставі Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов'язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.
Розмір зобов'язань Позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов'язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення Договору становлять: ліміт суми кредитування - еквівалент 10 000 000,00 грн., ліміт строку кредитування - до 26.06.2030, максимальний розмір процентів - 40% річних (п.2.2. Договору).
Порука у повному обсязі поширюється на зобов'язання Позичальника із врахуванням усіх Кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до Кредитних договорів з моменту набрання ними чинності (п.2.3. Договору).
Відповідно до п.4.1. Договору порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред'явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки.
Кредитор вправі пред'явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості Позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Позичальника.
Договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов'язань Позичальника за Кредитними договорами та Поручителя за Договором (п.4.2 Договору).
Пунктом 4.5. Договору встановлено, що до усіх вимог, що випливають з Договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.
В межах Рамкової угоди, забезпеченою порукою, між АТ «ПроКредит Банк» та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Стройснабсервіс" (Позичальником), від імені якого на підставі Статуту діє керівник Лукашук Віктор Володимирович, 30.01.2023 укладено Кредитний договір №202.52990/FW202.1496 (а.с.17-18 т.1).
За умовами п.1 Кредитного договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику строковий кредит (надалі - кредит), загальна сума якого складає 1 287 320,00 грн., строком на 15 місяців, від дати видачі кредиту включно.
Відповідно до п.4 (а) Кредитного договору на непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 23,00% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
Через кожні 6 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення, розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього Договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Проценти = Індекс UIRD 6 + 11.04 %, де дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет зокрема на офіційному сайті Банку (https://www.procreditbank.com.ua).
Для розрахунку Процентів застосовується відповідний Індекс, який розрахований на основі депозитних ставок у валюті кредиту на строк 6 місяців та оприлюднюється станом на передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів. Якщо у передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів, відповідний Індекс не оприлюднювався, то застосовується останній з оприлюднених до передостаннього банківського в Україні дня місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів Індекс.
Змінений розмір процентів застосовується з дати зміни процентів (включно) і діє до останнього календарного дня (включно), що передує дню наступної дати зміни процентів.
Розмір процентів, визначених відповідно до вищенаведеної формули, не може перевищувати максимальний розмір процентів, який вказаний у Рамковій угоді, та бути меншим мінімального розміру процентів. Мінімальний розмір процентів за цим Договором для кредитів, що видаються в національній валюті України, становить: 10.00% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Якщо розмір процентів, розрахований за формулою, буде більшим ніж максимальний розмір процентів, або меншим ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру відповідно.
На підставі цього Договору Позичальник сплачує наступні комісії п.4 (b) Кредитного договору:
1. за видачу кредиту - 1,00% від розміру кредиту;
2. за управління кредитом у зв'язку із:
2.1. достроковим погашенням кредиту - 1% від суми капіталу, що достроково погашається.
Якщо повне дострокове погашення Кредиту відбувається у зв'язку та одночасно із отриманням нового кредиту у Банку, комісія за дострокове погашення Позичальником не сплачується.
2.2. збором, обробкою, збереженням даних та перевіркою їх у відповідних реєстрах/бюро - розмір комісії становить 2000 грн.
Комісія сплачується при укладенні цього Договору, а також при здійсненні будь- яких змін, які тягнуть за собою зміну умов кредиту чи структури платежів по Графіку (окрім автоматичної зміни змінюваної процентної ставки) і сплачується у день укладення Договору та таких змін.
2.3. внесенням змін у типові форми договорів - розмір комісії становить 1000 грн.
Комісія нараховується за кожен випадок внесення змін за ініціативою Позичальника чи його Поручителів/Заставодавців (Іпотекодавців) до будь-якого з типових договорів Банку (кожного окремо) і сплачується Позичальником у день підписання відповідних договорів із змінами.
Процентна ставка за період строку кредитування:
01.01.2023 23,00%
30.07.2023 26,12%
30.08.2023 28,12%
30.01.2024 25,29%
Розділом 7 Кредитного договору "Ковенанти" закріплено наступне:
Окрім зобов'язань, передбачених Рамковою угодою, Позичальник бере на себе наступні зобов'язання:
Сторони домовилися, що Позичальник зобов'язується після двох місяців з моменту укладення цього Договору та до моменту повного погашення заборгованості Позичальника перед Банком за кредитними продуктами проводити через поточні рахунки у Банку свої розрахункові операції (прибуткові та видаткові операції з контрагентами) у розмірі, пропорційному розміру кредитної заборгованості Позичальника (включаючи заборгованість по документарних операціях: векселі, гарантії, акредитиви) в усіх фінансових установах (при наявності діючих кредитних ліній чи овердрафтів розрахунок кредитної заборгованості проводиться по ліміту відповідного кредитного продукту). До складу розрахункових операцій Позичальника не включаються кошти, отримані в якості банківського кредиту / фінансової допомоги / перерахування коштів з власного рахунку в іншому банку. Допустиме відхилення не повинно перевищувати 5% від вказаного розміру оборотів за звітний квартал. Сторони домовилися, що у випадку порушення даних умов розмір процентів за користування кредитом, вказаний у цьому Договорі, автоматично, без необхідності підписання будь-яких додаткових договорів чи інших документів, збільшується на 2 процентних пункти, якщо кредит в національній валюті, та на 1 процентний пункт, якщо кредит в іноземній валюті.
Позичальник зобов'язується негайно повідомляти Банк письмово інформацію стосовно себе про:
- будь-який значний випадок екологічного характеру (включаючи будь-який вибух, витік чи аварію на виробництві, що призводить до смерті, серйозних та/чи численних травм чи забруднення навколишнього середовища) або будь-який значний випадок соціального характеру (включаючи будь-які насильницькі, трудові заворушення чи конфлікти з місцевими громадами), у кожному випадку, що трапляється на будь-якій території, заводі, обладнанні чи інших потужностях Позичальника, або будь-який значний протест чи вимога працівників або представників громадськості, спрямованих на діяльність Позичальника або пов'язану з нею, у кожному конкретному випадку, який має чи є достатньо ймовірним мати суттєві негативні наслідки;
- деталі будь-яких екологічних та соціальних випадків (під "екологічними та соціальними випадками" тут і надалі розуміється будь-яка претензія, провадження, офіційне повідомлення або розслідування будь-якої особи стосовно дотримання будь-яких екологічних та соціальних законодавчих норм) щодо Позичальника, у кожному випадку, який виник або може виникнути;
- будь-які факти чи обставини, які спричинили чи можуть спричинити за обставин що вже стались, виникнення будь-яких екологічних та соціальних випадків стосовно Позичальника;
- подробиці будь-якої скарги, заяви, звернення, що стосується невідповідності Позичальника будь-яким екологічним та соціальним законодавчим нормам, якщо така скарга, заява, звернення: (1) містить обґрунтування, (2) стала загальнодоступною інформацією через висвітлення у ЗМІ, (3) може мати чи має негативний вплив на ділову репутацію Банку або Позичальника;
- деталі будь-яких екологічних та соціальних випадків, що стосуються Позичальника, а також у кожному конкретному випадку конкретизацію обставин екологічного та соціального випадку та його наслідки, деталі будь-яких дій, які Позичальник пропонує здійснити з метою виправлення екологічних та соціальних випадків; та інформуватиме Банк про вчинені дії щодо виправлення ситуації.
Позичальник зобов'язується розслідувати інцидент, аварію або схожу обставину та на основі цього, якщо це необхідно відповідно до висновку Банку, зобов'язується вжити коригувальні заходи для усунення будь-якої невідповідності чи порушення соціальних та екологічних вимог, що стосуються діяльності Позичальника; ці заходи Позичальник повинен оформити у вигляді Плану, що містить перелік коригувальних дій, включаючи графік їх реалізації та бюджет, які повинні бути погоджені з Банком і які, після їх реалізації, дозволять Позичальнику продовжити свою діяльність відповідно до екологічних та соціальних вимог, що стосуються діяльності Позичальника. Позичальник зобов'язаний періодично (за домовленістю з Банком) щомісячно або щоквартально повідомляти Банк про хід виконання Плану.
Зазначений Кредитний договір підписаний сторонами кваліфікованим електронним цифровим підписом, про що до матеріалів справи долучений відповідний протокол (а.с.18 т.1).
З наданої позивачем виписки з рахунку вбачається, що Позичальник частково погасив основний борг (капітал) за Кредитним договором (а.с.24-25 т.1).
Згідно Графіку повернення кредиту та сплати процентів (нова редакція від 27.12.2023) останній 18-ий платіж мав бути - 30.04.2024 року (а.с. 21 т.1).
Позичальник не виконав своїх зобов'язань за Кредитним договором та допустив істотне та тривале прострочення оплати платежів, передбачених Кредитним договором.
09.09.2024 року пред'явлено претензію Позичальнику та вимогу Поручителю (а.с.33,34 т.1).
Станом на день звернення до суду Відповідач 1 не погасив заборгованість за Кредитним договором. У Позичальника утворився та існує перед Кредитором борг за Кредитним договором №202.52990/FW202.1496, що складається з капіталу у розмірі 257 320, 00 грн., процентів у розмірі 5 118,60 грн. та донарахованих процентів у розмірі 3 011,84 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Проаналізувавши правовідносини, які склались між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (позивачем) та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Стройснабсервіс" (відповідачем-1) на підставі укладених між ними договорів в рамках кредитної угоди, суд дійшов висновку, що вказані договори за своєю правовою природою є кредитними договорами, сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань і, відповідно до ст.629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач - Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" виконав належним чином свої зобов'язання за укладеними кредитними договорами, проте відповідач-1 не виконав належним чином своїх зобов'язань за вказаним договором, в зв'язку із чим у нього виникла заборгованість, розмір, структура і порядок обчислення якої підтверджується розрахунком заборгованості.
Крім того, факт перерахування відповідачу-1 коштів на розрахунковий рахунок в розмірі 1 287 320,00 грн підтверджується банківською випискою та меморіальним ордером (а.с.24-25).
У розрізі спірних правовідносин суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі №910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідачем доказів повної оплати заборгованості до суду не надано.
Згідно з ст.629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з чч.1, 2 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доданими до позовної заяви доказами підтверджується факт повного виконання позивачем умов Кредитного договору та надання відповідачу-1 кредиту в розмірі 1 287 320 грн, проте Позичальник порушив взяті на себе договірні зобов'язання передбачені Кредитним договором, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати погашення заборгованості за Кредитним договором з вищевказаних правових підстав.
Згідно Графіку повернення кредиту та сплати процентів (нова редакція від 27.12.2023) останній 18-ий платіж мав бути 30.04.2024 року (а.с. 21 т.1).
Однак, в межах строку кредитування Відповідач-1 допустив прострочення оплати платежів, передбачених Кредитним договором.
09.09.2024 року пред'явлено претензію Позичальнику (а.с.33 т.1).
Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
26.06.2020 року для забезпечення виконання зобов'язань за цією Рамковою угодою між АТ «ПроКредит Банк» (Кредитор) та фізичною особою ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки №FIL.13438-ДП4 (надалі - «Договір поруки») (а.с.15-16 т.1).
Відповідно до п.2.1 на підставі Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов'язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.
Розмір зобов'язань Позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов'язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення Договору становлять: ліміт суми кредитування - еквівалент 10 000 000,00 грн., ліміт строку кредитування - до 26.06.2030, максимальний розмір процентів - 40% річних (п.2.2. Договору).
Порука у повному обсязі поширюється на зобов'язання Позичальника із врахуванням усіх Кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до Кредитних договорів з моменту набрання ними чинності (п.2.3. Договору).
Відповідно до п.4.1. Договору порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред'явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки.
Кредитор вправі пред'явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості Позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Позичальника.
Договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов'язань Позичальника за Кредитними договорами та Поручителя за Договором (п.4.2 Договору).
Пунктом 4.5. Договору встановлено, що до усіх вимог, що випливають з Договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.
Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Приписами ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор мас право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Отже порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Враховуючи невиконання Позичальником своїх договірних зобов'язань, а також з огляду на вищевказані положення закону та умови Договору поруки, позивач вважає наявним у нього також права вимоги до Поручителів щодо погашення заборгованості, а у Поручителів - виникнення солідарного з Позичальником обов'язку повернути суму заборгованості за Договором у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Станом на час звернення позивача до суду заборгованість відповідачем-1 в повному обсязі погашена не була.
Таким чином, свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків і комісії за користування кредитом у встановлені строки, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Кредитного договору відповідач-1 не виконав, внаслідок чого за Кредитним договором №202.52990/FW202.1496 утворилась прострочена заборгованість, розмір, структура і порядок обчислення якого підтверджується Розрахунком заборгованості, який складається з капіталу у розмірі 257 320, 00 грн., процентів у розмірі 5 118,60 грн. та донарахованих процентів у розмірі 3 011,84 грн., які позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів в судовому порядку.
Під час розгляду справи відповідачем 1 сплачено суму заборгованості у розмірі 40 000,00 грн. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 задоволено заяви представника Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" Павлова В.І. (вх.№1448 від 20.01.2025, вх.№4312 від 18.02.2025) про закриття провадження. Закрито провадження у справі №922/4355/24 за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" та фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 40 000,00 грн.
20.03.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" Павлова В.І. (вх.№7210 від 20.03.2025), в якому просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення грошових коштів у розмірі 20 000,00 грн. у зв'язку зі сплатою згідно платіжної інструкції №105 від 19.03.2025.
Розглянувши зазначену заяву представника Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 56 ГПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 статті 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
В частині 9 статті 60 ГПК України зазначено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Як вбачається з матеріалів справи, заяву (вх.№7210 від 20.03.2025) підписано представником Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" адвокатом Павловим В.І., якого згідно ордеру серії АХ №1202979 від 12.08.2024 уповноважено представляти інтереси Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс", зокрема у Господарському суді Харківської області на підставі договору про надання правової допомоги №1208/24 від 12.08.2024. В ордері зазначено, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
Згідно з пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
На підтвердження сплати заборгованості до заяви (вх.№7210 від 20.03.2025) додано платіжну інструкцію №105 від 19.03.2025 на суму 20 000,00 грн.
Представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні 26.03.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, підтвердив зарахування коштів у розмірі 20 000,00 грн. згідно платіжної інструкції №105 від 19.03.2025. Також зазначив, що за умовами Договору в першу чергу платіж спрямовується на погашення процентів, а решта коштів на погашення основного тіла кредиту.
Судом встановлено, що відповідно до п.10 Рамкової кредитної угоди, якщо здійснений платіж не є достатнім для повного погашення грошового зобов'язання, він спершу спрямовується на погашення заборгованості за пенею, витратами та комісіями; залишок після цього спрямовується на погашення процентів; а будь-яка решта коштів після цього спрямовується на погашення заборгованості за тілом кредиту.
Враховуючи те, що відповідачем було в добровільному порядку частково сплачено суму основної заборгованості, суд вважає за можливе задовольнити заяву представника Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" Павлова В.І. (вх.№7210 від 20.03.2025) про закриття провадження у справі в частині стягнення суми боргу у розмірі 20 000,00 грн. (проценти у розмірі 5 118,60 грн., донараховані проценти у розмірі 3 011,84 грн. та капітал у розмірі 11 869,56 грн.) у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі “Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищезазначене, оскільки факт наявності заборгованості за Кредитним договором №202.52990/FW202.1496 від 30.01.2023, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди FW202.1496 від 26.06.2020, в розмірі 205 450,44 грн документально підтверджений, відповідачами не спростований, та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 укладений Договір поруки, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. В частині стягнення суми боргу у розмірі 20 000,00 грн (проценти у розмірі 5 118,60 грн., донараховані проценти у розмірі 3 011,84 грн. та капітал у розмірі 11 869,56 грн.) у зв'язку з відсутністю предмету спору провадження у справі підлягає закриттю.
Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат та/або повернення судового збору з бюджету здійснюється судом на власний розсуд з урахуванням обставин справи.
З огляду на вищезазначене, оскільки часткове погашення боргу відповідачем відбулося вже після відкриття провадження у цій справі, суд вважає за доцільне на підставі частини 4 статті 231 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви покласти на відповідачів в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідачів, з вини яких виник спір, солідарно.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 42, 46, 73, 74, 86, 129, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" та фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс" (03115, м. Київ, просп. Берестейський, 107-А; код ЄДРПОУ: 21677333) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість за Договором про надання траншу №202.52990/FW202.1496 від 30.01.2023, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №FW202.1496 від 26.06.2020, у розмірі 205 450 (двісті п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 44 коп., а також судові витрати у розмірі 3 185 (три тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 40 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Закрити провадження в частині стягнення суми процентів у розмірі 5 118 (п'ять тисяч сто вісімнадцять) грн. 60 коп. та донарахованих процентів у розмірі 3 011 (три тисячі одинадцять) грн. 84 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "01" квітня 2025 р.
Суддя Т.О. Пономаренко