Рішення від 31.03.2025 по справі 917/92/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2025 Справа № 917/92/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., після виходу з відпустки, розглянувши матеріали

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Промінь", вул. Бульварно-Кудрявська, 33-Б, м. Київ, 01054

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальта", провулок Героїв Бресту, 44-а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 85 043,35 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Промінь" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальта" 85 043,35 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки №01/04-15 від 01.04.2015 р, з яких : 55 222,00 основна заборгованість, 24 869,53 грн інфляційні втрати та 4 951,82 грн три проценти річних.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : Ордер про надання правничої допомоги від 09.01.2025; копія Договору поставки від 01.04.2015 № 01/04-15; копія Довіреності на отримання № 4 від 01.01.2015; копія оборотно-сальдової відомості; копія Акту звірки взаєморозрахунків; копія Видаткової накладної № 8 від 23.01.2017; копія видаткової накладної № 58 від 07.03.2017;копія Претензії № 26/01/тд від 26.08.2024; копія Запиту № 20/09/тд від 20.09.2024; копія Претензії 04/12/тд від 04.12.2024; копія Повідомлення про розірвання договору 04-1/12/тд від 04.12.2024 з додатками; копія Адвокатського запиту від 06.12.2024 з додатками; копія Банківської виписки АТ Комінвестбанк; копія Банківської виписки АТ КБ Приватбанк.

20.01.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 55 222,00 основної заборгованості та 22,69 грн трьох процентів річних за період з 04.01.2025 по 09.01.2025.

Відповідно п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Провадження у даній справі було відкрито 27.01.2025.

Враховуючи вище викладене суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги в редакції даної заяви.

03.02.2025 до суду надійшла заява відповідача вх.№1362, відповідно до якої останній зазначає, що позовні вимоги визнає в редакції заяви про зменшення позовних вимог.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

10.01.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Промінь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальта" про стягнення 85 043,35 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки № 01/04-15 від 01.04.2015 р, з яких : 55 222,00 основна заборгованість, 24 869,53 грн інфляційні втрати та 4 951,82 грн три проценти річних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2025 справу № 917/92/25 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 14.01.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Промінь" залишив без руху, встановив спосіб усунення недоліків та надав позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

20.01.2025 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 14.01.2025 року про залишення позовної заяви без руху (вх. № 653), недоліки усунено в строк та спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 27.01.2025 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

01 квітня 2015 року між ТОВ «Торговий Дім «ПРОМІНЬ» (далі - Постачальник) та ТОВ «МАЛЬТА» (далі - Покупець) укладено Договір поставки № 01/04-15 (далі - Договір, а.с. 22-23).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товари, згідно специфікацій, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари в порядку, розмірі та на умовах, визначених Договором (п. 1.1. Договору);

- товар поставляється в асортименті та за цінами, вказаним у специфікаціях до Договору, але зазначення певного виду товару в специфікації саме по собі не передбачає обов'язку Покупця замовляти чи купувати цей товар (п. 1.2. Договору);

- загальна сума Договору визначається сумою вартості всіх окремих постачань (партій товару), а ціна кожної партії товару, згідно п. 2.1. Договору, визначається в накладних (п. 2.5. Договору);

- оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем по мірі реалізації товару кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів. Обов'язок Покупця з оплати товару, відповідно до п. 2.4. Договору є виконаним з моменту отримання Постачальником грошових коштів на банківський рахунок (п. 2.3. Договору);

- загальна вартість Товару за цим Договором визначається кількістю отриманого та оплаченого Товару Покупцем протягом всього строку дії Договору (п. 3.1. Договору);

- після узгодження замовлення Покупця, товар має бути поставлений Постачальником протягом 30 календарних днів з моменту узгодження замовлення і прийнятий Покупцем чи уповноваженою особою Покупця, відповідно до видаткових накладних. Право власності на товар, як і ризик порчі або випадкової загибелі товару переходить до Покупця в момент фактичної передачі товару Покупцю або уповноваженій особі Покупця за видатковою накладною (п. 3.4- п. 3.6 Договору);

- права Постачальника : вимагати оплати поставленого та реалізованого товару; проведення інвентаризації залишків товару на складах та у містах реалізації товару, попередивши Покупця не менше чим за 3 календарні дні та узгодивши з Покупцем точну дату і час; в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово попередивши про це Покупця не менше, ніж за 30 календарних днів до дати розірвання. При цьому, у разі одностороннього розірвання Договору Постачальником, Покупець має право повернути весь нереалізований товар Постачальникові, та в будь-якому разі повністю розрахуватися з Постачальником за весь отриманий та не повернутий товар (п.5.1. Договору);

- права Покупця : право повністю чи частково відмовитись від приймання товару у випадку виявлення в момент приймання кількісних чи якісних недоліків товару; право повернути товар у разі виявлення якісних недоліків, відповідно до умов цього Договору; право відтермінування оплати товару у випадку прострочення виконання зобов'язань Постачальником; право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово попередивши про це Постачальника не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати розірвання Договору. У випадку одностороннього розірвання Договору Покупцем, Покупець може повернути весь нереалізований товар Постачальникові тільки за письмової згоди Постачальника, та в будь-якому разі повністю розрахуватися з Постачальником за весь отриманий та не повернутий товар (п. 5.3. Договору);

- Покупець зобов'язаний оплатити фактично поставлений товар в порядку та на умова, визначених Договором (п. 5.4. Договору);

- сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала свої обов'язки за Договором, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки, спричинені таким невиконанням, а також несе іншу відповідальність, яка передбачена чинним законодавством України та Договором (п. 6.1. Договору);

- Договір укладено строком на 1 календарний рік та Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, у випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору, кожна зі сторін не повідомить іншу сторону про свій намір розірвати Договір, він вважається продовжений на той самий строк і на тих самих умовах (п. 9.5. Договору);

- додаткові угоди та додатки до цього Договору є невід'ємною частиною Договору і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами (п.9.8. Договору).

На виконання умов Договору позивач у період з 24 квітня 2015 року по 07 березня 2017 року поставив відповідачу товар на загальну суму 437 439,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних та акту звірки взаємних розрахунків від 08.01.2025. Дана обставина відповідачем не спростовується.

В період з 19.06.2015 року по 12.01.2022 року відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару у розмірі 382 217,00 грн.

В порушення умов Договору відповідачем не оплачено товар, поставка якого була здійснена позивачем за видатковими накладними № 8 від 23.01.2017 на суму 50 182,00 грн та № 58 від 07.03.2017 року на суму 5 040,00 грн (копії зазначених накладних наявні у матеріалах справи).

26.08.2024 позивачем на адресу відповідача поштовим відправленням направлено претензію № 26/01/тд від 26.08.2024 з додатками та описом вкладення (трекінг номер поштового відправлення АТ «Укрпошта» 0815401280433) з вимогою :

- сплатити заборгованість у розмірі 55 222,00 грн, що складається з заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними № 8 від 23.01.2017 та № 58 від 07.03.2017 року;

- надати доступ до місць знаходження, зберігання, реалізації товару, поставленого за накладними № 8 від 23.01.2017 та № 58 від 07.03.2017, із зазначенням адрес місць знаходження, зберігання, реалізації товару та часу (день, година) проведення інвентаризації,

- підписати акт взаємних розрахунків, один екземпляр якого повернути ТОВ «Торговий дім «Промінь».

23.09.2024 позивачем повторно на адресу відповідача поштовим відправленням направлено запит № 20/09/тд від 20.09.2024 з додатками та описом вкладення (трекінг номер поштового відправлення АТ «Укрпошта» 0411639498409) з вимогою, зокрема, сплати заборгованості за поставлений товар в рамках Договору поставки № 01/04-15 від 01.04.2015 у розмірі 55222,00 грн, інфляційних витрат у розмірі 45845,71 грн та трьох процентів річних у розмірі 14323,41 грн.

05.12.2024 позивачем втретє на адресу відповідача поштовим відправленням направлено претензію № 04/12/тд від 04.12.2024 з повідомленням про розірвання Договору та вимогою сплатити борг (трекінг номери поштових відправлень АТ «Укрпошта» 0304911529075, № 0304911529040) з вимогою (копія претензії з повідомленням і додатками наявні у матеріалах справи).

05.12.2024 позивачем окремими поштовими відправленнями додатково на адресу відповідача було направлено повідомлення № 04-1/12/тд від 04.12.2024 про розірвання Договору 01/04-15 від 01.04.2015 з додатками з описом вкладення (трекінг номери поштових відправлент АТ «Укрпошта» 0304911529059, № 0304911529067).

Поштові відправлення були повернуті відправнику (позивачу) (копія інформації з сайту АТ «Укрпошта» наявна у матеріалах справи).

З метою захисту законних прав та інтересів позивача адвокатом Пелих В.М. було направлено адвокатський запит від 06.12.2024 на адресу відповідача з метою встановлення наявності обставин (фактів) щодо виконання відповідачем умов Договору поставки № 01/04-15 від 01 квітня 2015 року (трекінг номери поштових відправлень АТ «Укрпошта» 010540016505, № 0105400164491).

Поштове відправлення було вручене отримувачу (відповідачу) 17 грудня 2024 року (копія інформації з сайту АТ «Укрпошта» наявна у матеріалах справи).

Позивач зазначає, що на дату звернення з цим позовом до суду відповіді відповідачем не надано, заборгованість у розмірі 55 222,00 грн не сплачено.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 55 222,00 основної заборгованості та 22,69 грн трьох процентів річних за період з 04.01.2025 по 09.01.2025.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором не повністю оплатив отриманий товар у встановлені строки, заборгованість останнього складає 55 222,00 грн. Дана обставина відповідачем визнається.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 55 222,00 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 22,69 грн трьох процентів річних за період з 04.01.2025 по 09.01.2025, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманого товару.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 55 222,00 грн основного боргу та 22,69 грн 3% річних від простроченої суми, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

За приписами ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

03.02.2025 відповідачем була подана заява про визнання позову, тобто відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті.

В зв'язку з тим, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, відповідно до статті 130 ГПК України позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 1 514,00 грн. Витрати зі сплати решти 50 % судового збору у розмірі 1 514,00 грн покладаються на відповідача.

Роз'яснити позивачу, що з 07.01.2025 повернення судового збору здійснюється органами Казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судом чи територіальним управлінням Державної судової адміністрації України.

Таким чином, для формування Господарським судом Полтавської області електронного подання на повернення судового збору, позивачу необхідно надати суду вичерпну інформацію згідно з абзацом сьомими пункту 5 розділу I «Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 606 від 26.11.2024 р.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальта" (провулок Героїв Бресту, 44-а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 38655607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Промінь" (вул. Бульварно-Кудрявська, 33-Б, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 38123183) 55 222,00 грн основного боргу, 22,69 грн 3% річних від простроченої суми та 1 514,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписано 31.03.2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик

Попередній документ
126258352
Наступний документ
126258354
Інформація про рішення:
№ рішення: 126258353
№ справи: 917/92/25
Дата рішення: 31.03.2025
Дата публікації: 03.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.03.2025)
Дата надходження: 10.01.2025
Предмет позову: Стягнення грошових коштів