адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004
01.04.2025 Справа № 917/156/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О. І., розглянувши справу № 917/156/25
за позовною заявою Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
до фізичної особи підприємця Росика Олександра Сергійовича, АДРЕСА_1
про стягнення 19 103,59 грн,
Без виклику учасників справи
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області просить суд стягнути з фізичної особи підприємця Росика Олександра Сергійовича 19 103,59 грн збитків, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): договори №3375 від 12.06.2023 року, №3377 від 12.06.2023 року, №3378 від 12.06.2023 року, акт №6 здачі - прийняття робіт (надання послуг), акт №9 здачі - прийняття робіт (надання послуг), видаткову накладну №9 від 29.09.2023 року, квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9157009248 від 30.06.2023 року, №9157018416 від 30.06.2023 року, №9197395187 від 08.08.2023 року, №9157015295 від 30.06.2023 року, платіжні інструкції №2077 від 14.06.2023 року на суму 19 359,00 грн, №2079 від 14.06.2023 року на суму 17 887,52 грн, №2080 від 14.06.2023 року на суму 38 687,50 грн, №2515 від 12.07.2023 року на суму17 887,52 грн, № 2544 від 19.07.2023 року на суму 38 867,50 грн, статут позивача від 2024 року, витяг з ЄДР відносно відповідача, податкову накладну №6 від 03.07.2023 року.
Інших заяв по суті спору до суду не надходило.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
23.01.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до фізичної особи - підприємця Росика Олександра Сергійовича про стягнення збитків завданих порушенням обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних у розмірі 19 103,59 грн (вх. № 158/25).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2025 справу № 917/156/25 розподілено судді Тимощшенко О. М.
Ухвалою від 28.01.2025 року суд залишив позовну заяву Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області без руху та надав позивачу строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.
Для усунення зазначених судом недоліків у поданій позовній заяві позивачу необхідно було надати обґрунтований розрахунок суми 19 103,59 грн, що стягується.
31.01.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 1329) на виконання вимог ухвали суду від 28.01.2025 року про залишення позовної заяви без руху.
Суд ухвалою від 05.02.2025 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала Господарського суду Полтавської області від 05.02.2025, яка двічі (05.02.2025 року та 27.02.2025 року) направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи, та яка співпадає із зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).
Порядок направлення та вручення судових рішень визначений у ст.242 ГПК.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч.5 ст.242 ГПК).
Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.
У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11 ст.242 ГПК).
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч.6 ст.242 ГПК).
Виходячи зі змісту ст.242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил
надання послуг поштового зв'язку (затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 5 березня 2009 р. № 270) у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
ЄДР створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з ЄДР (ч.1 ст.7 Закону про державну реєстрацію).
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1 ст.10 Закону про державну реєстрацію).
У ч. 4 ст.9 Закону про державну реєстрацію вказано перелік відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в ЄДР, зокрема, місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) (п.5).
Вказане дає підстави вважати, що адреса ФОП Росика О.С. ( АДРЕСА_2 ) була актуальною під час її направлення відповідачу, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
Суд звертає увагу, що боржник є фізичною особою - підприємцем, на яку відповідно до ч.1, п.5 ч.4 ст.9 Закону про державну реєстрацію покладено обов'язок зазначати достовірні відомості щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст.10 цього Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень фізична особа - підприємець повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв'язок" та Правил №270. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №905/1397/21.
Отже, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 28.09.2020 у справі № 910/9791/18, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 14.04.2021 у справі № 876/74/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 25.11.2021 у справі № 873/41/21, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 14.01.2022 у справі № 910/2042/21, від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13).
Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 05.02.2025 вважається врученою відповідачу 24.02.2025 року (відповідно до відмітки на поштовій довідці).
Неотримання відповідачем поштової кореспонденції за місцем офіційної реєстрації (ухвала від 05.02.2025 року) свідчать про те, що відповідачем не вживались заходи, щоб дізнаватись про стан існуючих судових проваджень.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, господарський суд здійснює розгляд справи №917/156/25 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
12.06.2023 року між Комунальним підприємством «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - позивач, покупець, замовник) та фізичною особою - підприємцем Росиком Олександром Сергійовичем (далі - відповідач, постачальник, виконавець) було укладено ряд договорів, зокрема: договір № 3375 (далі - договір №3375, а. с. 8 - 10), договір 3377 (далі - договір №3377, а. с. 11, 12) та № 3378 (далі - договір 3378, а. с. 13, 14).
У договорі №3375 сторони узгодили, зокрема, наступне :
- постачальник зобов'язується в зумовлені цим договором строки поставити та передати у власність покупця відлив відповідно до ДК 021-2015: 44220000-8 - Столярні вироби, далі - товар, визначений в асортименті, якості, кількості та за ціпами, які зазначені у п. 1.2. цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість. (п. 1.1. договору №3375);
- сума договору становить 19 359,00 грн, в тому числі ПДВ - 3 226,50 грн (п. 3.3. договору №3375);
- розрахунок здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів па поточний рахунок постачальника. Розрахунок за товар здійснюється після підписання видаткової накладної протягом 40 (сорока) календарних днів з дня поставки товару належної якості на склад покупця на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури. Покупець має право перерахувати постачальнику попередню оплату. Здійснення попередньої оплати є правом покупця, а не його обов'язком. Покупець вправі відмовитися від перерахування попередньої оплати постачальнику, а останній не вправі вимагати обов'язкової сплати такої оплати (п. п. 4.1 - 4.3 договору №3375).
- право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими особами обох сторін видаткової накладної та передання товару покупцю у місці поставки (п. 5.7 договору № 3375).
На виконання умов договору №3375 відповідач здійснив поставку товару КП "Теплоенерго" на загальну суму 19 359,00 грн (3 226,50 грн - ПДВ) за видатковою накладною №9 від 29.09.2023 року на суму 19 359,00 грн (а. с. 17).
В дотримання умов договору №3375 КП "Теплоенерго" перерахувало відповідачу за поставлений товар грошові кошти в сумі 19 359,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції № 2077 від 14.06.2023 року (а. с. 22).
У договорі №3377 сторони узгодили, зокрема, наступне:
- відповідно до умов цього договору виконавець зобов'язується надати послуги з поточного ремонту по заміні вікон на об'єкті замовника, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Кременчуцьких артилеристів, 5А (ДК 021-2015: 45420000-7 - Столярні та теслярні роботи), далі за текстом - послуги, а замовник зобов'язується прийняти надані виконавцем послуги та здійснити оплату в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору №3377);
- ціна цього договору складає 35 775,04 грн, в тому числі ПДВ -5 962,51 грн. Ціна договору включає в себе вартість віконних виробів з ПВХ, конструкцій, матеріалів (далі за текстом - матеріали), що необхідні для надання послуг, вартість достатки до місця надання послуг, вартість монтажу/демонтажу, транспортні витрати та інші супутні витрати, а також всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, що сплачуються виконавцем. Розрахунок здійснюється за рахунок власних коштів замовника, у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця у наступному порядку: 50% від суми договору - перераховуються протягом 10 (десять) робочих днів з дня виставлення Виконавцем рахунку на оплату; залишок суми перераховується протягом 10 (десять) робочих днів з дня підписання сторонами Акту наданих послуг (п. п. 2.2, 2.3 договору №3377);
- послуги вважаються наданими замовнику з моменту підписання представниками сторін Акту наданих послуг (п. п. 3.9 договору №3377).
На виконання умов договору №3377 відповідач надав послуги для КП «Теплоенерго» на загальну суму 35 775,04 грн (5 962,51 грн - ПДВ) що підтверджується актом здачі - прийняття (надання послуг) №6 на суму 35 775,04 грн.
В дотримання умов договору №3377 КП «Теплоенерго» перерахувало відповідачу за на надані послуги грошові кошти в сумі 35 775,04 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій № 2515 від 12.06.2023 року на суму 17 887,52 грн та № 2079 від 14.06.2023 року на суму 17 887,52 грн (а. с. 23, 25).
У договорі №3378 сторони узгодили, зокрема, наступне:
- відповідно до умов цього договору виконавець зобов'язується надати послуги з поточного ремонту по заміні вікон на об'єкті замовника, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Олексія Древаия, 25Б (ДК 021-2015: 45420000-7 - Столярні та теслярні роботи), далі за текстом - послуги, а замовник зобов'язується прийняти надані виконавцем послуги та здійснити оплату в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору №3378);
- ціна цього договору складає 77 375,00 гри, в тому числі ПДВ - 12 895,83 грн. Ціна договору включає в себе вартість віконних виробів з ПВХ, конструкцій, матеріалів (далі за текстом - матеріали), що необхідні для падання послуг, вартість доставки до місця надання послуг, вартість монтажу/демонтажу, транспортні витрати та інші супутні витрати, а також всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, що сплачуються виконавцем. Розрахунок здійснюється за рахунок власних коштів замовника, у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця у наступному порядку: 50% від суми договору - перераховуються протягом 10 (десять) робочих днів з дня виставлення виконавцем рахунку па оплату; залишок суми перераховується протягом 10 (десять) робочих днів з дня підписання сторонами акту наданих послуг (п. п. 2.2, 2.3 договору №3378);
- послуги вважаються наданими замовнику з моменту підписання представниками сторін Акту наданих послуг (п. п. 3.9 договору №3378).
На виконання умов договору №3378 відповідач надав послуги для КП "Теплоенерго" на загальну суму 77 375,00 грн (12 285,83 грн - ПДВ) що підтверджується актом здачі - прийняття (надання послуг) №9 на суму 77 375,00 грн (а. с. 16).
В дотримання умов договору №3377 КП "Теплоенерго" перерахувало відповідачу за на надані послуги грошові кошти в сумі 77 375,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій № 2080 від 14.06.2023 року на суму 38 687,50 грн та № 2544 від 19.07.2023 року на суму 38 687,50грн (а. с. 24, 26).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач:
- 14.06.2023 року по даті першої події (отримання попередньої оплати) склав та подав на реєстрацію Податкову накладну №17 на суму 19 359,00 грн в т.ч. ПДВ 20% 3 226,50 грн (дата реєстрації 30.06.2023 року №9157009248). Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена (а. с. 18);
- 14.06.2023 року по даті першої події (отримання попередньої оплати) склав та подав на реєстрацію Податкову накладну №16 на суму 17 887,52 грн в т.ч. ПДВ 20% 2981,25 грн (дата реєстрації 30.06.2023 року №9157018416). Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена (а. с. 19);
- 03.07.2023 року по даті першої події (отримання попередньої оплати) склав та подав на реєстрацію Податкову накладну №6 на суму 17 887,52 грн в т.ч. ПДВ 20% 2981,25 грн, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 43);
- 14.06.2023 року по даті першої події (отримання попередньої оплати) склав та подав на реєстрацію Податкову накладну №15 на суму 38 687,50 грн в т.ч. ПДВ 20% 6 447,92 грн (дата реєстрації 30.06.2023 року №3157015295). Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена (а. с. 21);
- 17.07.2023 року по даті першої події (отримання попередньої оплати) склав та подав на реєстрацію Податкову накладну №15 на суму 38 687,50 грн в т.ч. ПДВ 20% 6 447,92 грн (дата реєстрації 08.08.2023 року №9197395187). Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена (а. с. 20).
Позивач стверджує, що оскільки реєстрація податкових накладних ФОП Росик О. С. була зупинена, а останній не вчиняв жодних дій щодо надання пояснень, копій документів та не усунув недоліки, тому позивачем було втрачено право на податковий кредит в сумі 19 103,59 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 19 103,59 грн збитків, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення зазначеної суми збитків у зв'язку з непроведенням відповідачем реєстрації податкових накладних.
За приписами статті 16 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України:
- особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування;
- збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої статті 611ЦК України та статті 224 ГК України є порушення зобов'язання.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Як вже зазначалося вище та враховується судом, обов'язок постачальника (виконавця) зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем. Разом з цим, невиконання цього обов'язку щодо реєстрації податкової накладної вочевидь може завдати покупцю (відповідачу у даній справі) збитків.
Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 року по справі № 910/155/23 виснував, що хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22, на яку посилається скаржник.
Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.
Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що Засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Оскільки постачальник передав на виконання умов договору №3375 товар 29.09.2023 року, що підтверджується видатковою накладною №9 (а. с. 17), а оплату за товар здійснено позивачем - 14.06.2023 року (платіжна інструкція №2077 від 14.06.2023 року, а. с. 22), то дата виникнення податкового зобов'язання відповідача є дата оплати товару - 14.06.2023 року.
Оскільки виконавець надав послуги на виконання умов договору №3377 - 03.07.2023 року, що підтверджується актом №6 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а. с. 15), а передплату за надані послуги здійснено позивачем - 14.06.2023 року (платіжна інструкція №2079 від 14.06.2023 року, а. с. 23), то дата виникнення податкового зобов'язання відповідача є дата оплати за надані послуги - 14.06.2023 року.
Оскільки виконавець надав послуги на виконання умов договору №3378 - 17.07.2023 року, що підтверджується актом №9 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а. с. 16), а оплату за надані послуги здійснено позивачем - 14.06.2023 року (платіжна інструкція №2080 від 14.06.2023 року, а. с. 24) та 19.07.2023 року (платіжна інструкція №2544 від 19.07.2023 року, а. с. 26), то датами виникнення податкових зобов'язань відповідача є відповідно дата оплати за надані послуги - 14.06.2023 року та надана надання послуг - 17.07.2023 року.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Положеннями статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту (тобто суми, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) період) відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів.
Таким чином, вищезазначеними нормами Податкового кодексу України на продавця (постачальника) покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 03.12.2018 у справі №908/76/18.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених
з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених
з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Судом встановлено, що відповідачем дотримано строку складення та подання податкових накладних на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, а саме :
дата реєстрації 30.06.2023 року № 9157009248 на суму 19 359,00 грн;
дата реєстрації 30.06.2023 року № 9157018416 на суму 17 887,52 грн;
дата реєстрації 08.08.2023 року № 9197395187 на суму 38 687,50 грн;
дата реєстрації 30.06.2023 року № 3157015295 на суму 38 687,50 грн.
Реєстрація квитанцій про реєстрацію податкових накладних від 14.06.2023 року №17, податкової накладної від 14.06.2023 року №16 та від 14.06.2023 року №15 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3925, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 18, 19, 21).
Реєстрація квитанцій про реєстрацію податкової накладної від 17.07.2023 року №15 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3925, 43.29.19-00.90, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 20).
Тобто органи ДПС вчинили обумовлену нормами закону дію з метою отримання пояснень та відповідних документів від заявника з метою встановлення законної операції, на підставі якої формується право на отримання податкового кредиту.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок N 520).
Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За пунктом 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Згідно пункту 7 Порядку № 520 Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до п. 10, 11 Положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Суд враховує, що за приписами пункту 6 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем на адресу відповідної Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних необхідних пояснень та копій документів відповідно до вимог, зазначених у вищезазначених квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку (а. с. 18 - 21).
Тобто, матеріали справи не містять доказів завершення процедури реєстрації спірних податкових накладних у ЄРПН, не надано доказів направлення відповідачем до податкових органів необхідних пояснень та копій документів, що свідчить про його бездіяльність.
При цьому суд зазначає, що відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки викладена (постанова Об'єднаної палати Верховного Суду від 01.12.2023 у справі №926/3347/22).
Отже, відповідач не виконав вимог статті 201ПК України, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права і можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися своїм правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 19 103,59 грн.
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні і неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливістю зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 зі справи № 908/1568/18, так і в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.
Згідно з правовою позицією Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17 бездіяльність контрагента щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні зумовлює неможливість покупця послуг включення сум ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, тобто зазначена сума, фактично, є збитками цієї особи.
Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22 (стосується коригування відповідачем суми ПДВ), від 15.06.2023 року у справі № 914/2524/21, від 22.01.2024 року у справі № 906/267/23 та інших.
Об'єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 Верховний Суд зазначив, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Постановою Верховного Суду від 01.12.2023 року у справі № 926/3347/22 обов'язок доведення наявності збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками покладається на Позивача. Чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Право Позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи непроведення ним відповідної перевірки, оскільки права покупця у випадку порушення продавцем свого обов'язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може. Отже, обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючи, органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо. |
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в означених вище постановах Верховного Суду ( ч. 4 ст. 236 ГПК України).
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.
Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини у встановленому порушенні. Докази відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 19 103,59 грн в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд вважає, що наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, а збитки, заподіяні внаслідок порушення податкового законодавства в сумі 19 103,59 грн, підлягають стягненню з відповідача.
Стосовно розподілу судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції № 167 від 16.01.2025 позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (а. с. 7).
Зарахування судового збору у розмірі 2 422,40 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується випискою (а. с. 37).
Пунктом 2 ч. 1 ст.129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Росика Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 31700972) 19 103,59 грн збитків та 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ із набранням рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення складено та підписано 01.04.2025 року.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. М. Тимощенко