адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
25.03.2025 Справа № 917/1268/24
Суддя Мацко О.С., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Попова Максима Віталійовича б/н від 11.03.2025 р., (вх. № 3440 від 13.03.2025 р.) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 р. у справі № 917/1268/24
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Гаврилець Марини Костянтинівни, АДРЕСА_1 ,
до Фізичної особи-підприємця Попова Максима Віталійовича, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про cтягнення 323 618,37 грн,
Секретар судового засідання Гуйван Д.П.
Представники: відсутні
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 р. у справі № 917/1268/24, залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 р., стягнуто з Фізичної особи-підприємця Попова Максима Віталійовича на користь Фізичної особи-підприємця Гаврилець Марини Костянтинівни 39 230,71 грн заборгованості за договором оренди (найму) нежитлового приміщення № 9 від 11.09.2023 р., 46 783,66 грн компенсації витрат на комунальні послуги згідно з договором оренди (найму) нежитлового приміщення № 7 від 11.09.2020 р. та договором оренди (найму) нежитлового приміщення № 9 від 11.09.2023 р., 1 656,06 грн пені, 1 315,06 грн судового збору, 9 481,74 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
13.03.2025 року від Фізичної особи-підприємця Попова Максима Віталійовича до суду надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 р. у справі № 917/1268/24.
В обґрунтування необхідності розстрочення виконання рішення боржник посилається на те, що військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану на території України стали для суб'єктів господарської діяльності винятковими, невідворотними та об'єктивними обставинами, які безумовно утруднили умови господарювання. Крім того, боржник стверджує, що постійні тривоги та обстріли зупиняють господарську діяльність на невизначений строк, що відображається на отриманні прибутку.
Також у заяві про розстрочку виконання рішення у даній справі відповідач зазначає про те, що зростання цін на комунальні послуги та підвищення податків стали додатковими обтяжуючими тягарями для підприємницької діяльності ФОП Попова М.В., що також відобразилось на його фінансовому становищі.
Ухвалою від 14.03.2025 року вказану заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 25.03.2025 р.
18.03.2025 року позивач надав до суду заперечення на заяву ФОП Попова М.В. про розстрочку виконання рішення у справі № 917/1268/24, у якому вказав, що наведені відповідачем у заяві обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду в даній справі, а лише відображають стан його поточної підприємницької діяльності та свідчать про негативні явища в цій діяльності, яка відповідно до чинного законодавства є самостійною, ініціативною, систематичною та здійснюється на власний ризик.
Крім того, ФОП Гаврилець М.К. стверджує, що відповідач не наводить жодних доказів та аргументів, які б свідчили про причинно-наслідкові зв'язки між військовою агресією та обставинами, які, на його думку, є підставами для розстрочки виконання судового рішення в даній справі.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Попова Максима Віталійовича про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 р. у справі № 917/1268/24, суд дійшов висновку про наступне:
Згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Дана позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.05.2024 р. у справі № 906/1035/23, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви про відстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
У постанові від 18.01.2024 р. у справі № 914/2994/22 Верховний Суд дійшов висновку, що питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Суд зазначає, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.
Також, як зазначає Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 р. у справі № 905/1252/16, саме дослідження таких обставин повинно відбуватись із дотриманням вимог ч. 1 ст. 86 ГПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та положень ст. 236 ГПК України, відповідно до яких обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому не можна визнати належним чином та повністю дослідженими обставини, в розумінні ст. 236 ГПК України, саму лише констатацію факту про існування обставин непереборної сили без дослідження наявності у таких обставин ознак надзвичайності та невідворотності.
Таким чином, заявник зобов'язаний довести, що ускладнення в господарській діяльності ФОП Попова М.В. сталися саме внаслідок непереборної сили (форс-мажору), тобто доказуванню підлягає не тільки форс-мажорна обставина, але й причинний зв'язок між форс-мажором та призупиненням чи припиненням діяльності відповідача.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час.
У пункті 3 вказаного указу зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правовою режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Вказаним положенням Закону не передбачено жодних безпосередніх обмежень у здійсненні підприємницької діяльності в місцевостях, де введено воєнний стан.
Водночас, пунктом 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.
Заявником, однак, не надано жодних доказів, що свідчили б про запровадження таких заходів щодо потужностей чи трудових ресурсів ФОП Попова М.В.
Боржником також не обґрунтовано яким чином форс-мажорні обставини (зокрема, військова агресія Російської Федерації проти України) безпосередньо негативно вплинули саме на підприємницьку діяльність боржника та призвели до часткового призупинення його діяльності.
Крім того, суд зазначає, що посилання боржника на скрутне фінансове становище не може прийматись до уваги, оскільки за змістом ст. 331 ГПК України тяжкий фінансовий стан відповідача не є підставою для розстрочки виконання рішення суду, не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, а є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в даних умовах носить загальний характер.
Зростання цін на комунальні послуги, підвищення податків та відсутність станом на даний час належного доходу та грошових коштів, достатніх для виконання рішення, не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення у цій справі.
Заявник є самостійним господарюючим суб'єктом, який вільний у виборі контрагентів, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, тому грошові зобов'язання виникли внаслідок його власної господарської діяльності.
Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе суб'єкт господарювання, а, відповідно, нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть покладатися на іншу сторону, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.
З огляду на зазначене, розстрочка виконання рішення в даному випадку призведе до порушення принципу співрозмірності і пропорційності забезпечення прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Крім того, заявником не надано доказів на підтвердження того, що виконання рішення стане можливим для боржника за умови його розстрочення.
Отже, судом встановлено, що в даному випадку відсутні виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Попова Максима Віталійовича про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 р. у справі № 917/1268/24.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Попова Максима Віталійовича б/н від 11.03.2025 р., (вх. № 3440 від 13.03.2025 р.) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 р. у справі № 917/1268/24 - відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала підписана 31.03.2025 року.
Ухвала набирає законної сили 31.03.2025 р. та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України). Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Мацко