"25" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/309/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бондар О.Р.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Бень В.Е.,
від відповідача: Головатенко К.К.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,ДОБРОБУТ-1» про стягнення 108237,83 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/309/25; призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження на 04.03.2025 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 25.03.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області забезпечено сторонам можливість участі їх представників у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням онлайн сервісу відеозв'язку ,,EASYCON».
Згідно з приписами ст.ст.233,240 в судовому засіданні 25.03.2025 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз Трейдинг») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,ДОБРОБУТ-1» (далі - ОСББ ,,ДОБРОБУТ-1») про стягнення 108237,83 грн, з яких 77805,53 грн основного боргу, 17485,58 грн пені, 3641,41 грн 3% річних, 9305,31 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог вказано на часткове невиконання відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу від 23.01.2023 р. № 2215-ПСО-33 щодо оплати природного газу, спожитого в січні - березні 2023 р.
У відзиві на позовну заяву ОСББ ,,ДОБРОБУТ-1» просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, оскільки ще до подачі позову вартість природного газу, спожитого в січні - березні 2023 р., оплачено, що підтверджується платіжними інструкціями від 09.02.2023 р. № 241 на суму 77805,53 грн, від 03.03.2023 р. № 245 на суму 77741,96 грн, від 05.04.2023 р. № 247 на суму 63024,53 грн.
У письмових поясненнях ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз Трейдинг», реагуючи на твердження, наведені у відзиві на позов, повідомляє, що платіж від 09.02.2023 р. № 241 на суму 77805,53 грн враховано як погашення заборгованості за договором від 13.10.2021 р. № 7466-НГТ-33, адже в призначенні платежу не зазначено посилання на номер договору. Таке право передбачено п.5.3 договору від 23.01.2023 р. № 2215-ПСО-33 та ним скористався позивач, т.я. відповідач не звертався до нього з листом про зарахування перерахованих коштів на інші договори.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
23.01.2023 р. між ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) та ОСББ ,,ДОБРОБУТ-1» (Споживач) укладено договір № 2215-ПСО-33 постачання природного газу (Договір), відповідно до п.2.1 якого Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з вересня 2022 р. по березень 2023 р. (включно) в кількості 42,0 тис. куб.м, в т.ч. по місяцях: січень 2023 р. ? 15,0 тис. куб.м, лютий 2023 р. ? 15,0 тис. куб.м, березень 2023 р. ? 12,0 тис. куб.м.
Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 Договору).
…Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7583,89 грн (п.4.1.1 Договору).
Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до приймання-передачі природний газ акту - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період… (п.5.1 Договору).
Для цілей виконання п.5.1 цього Договору Споживач зобов'язується у строк до початку дії цього Договору в частині зобов'язань Постачальника щодо передачі природного газу (п.2.1 та п.13.1 Договору) укласти договори або додаткові угоди до договорів банківського рахунку щодо здійснення договірного списання (договір про договірне списання) з рахунків Споживача, на який надходять кошти в оплату за теплову енергію та відповідні комунальні послуги, послуги (товари), для надання (передачі) яких використовується поставлений природний газ… Договором про договірне списання повинно бути передбачено, що у разі одночасного надходження до банку кількох документів, на підставі яких здійснюється списання грошових коштів, банк списує кошти Споживача в такій черговості:… у шосту чергу списуються грошові кошти для виконання грошових зобов'язань Споживача перед Постачальником за всіма договорами постачання природного газу (в тому числі і за цим Договором постачання природного газу)… Договірне списання (перерахування) з поточного рахунку Споживача на поточний рахунок Постачальника здійснюється з дати отримання банком повідомлення Постачальника про порушення строків розрахунків за цим Договором на підставі відповідного договору про договірне списання до повного виконання зобов'язань Споживача в частині розрахунків за поставлений природний газ за цим Договором без застосування платіжних вимог Постачальника (п.5.2 Договору).
Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна Споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається Постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок Постачальника (п.5.3 Договору).
У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього Договору Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.7.2 Договору).
…Договір діє до 31.03.2023 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання… (п.13.1 Договору).
На виконання Договору Постачальник передав Споживачу природний газ, а саме в січні 2023 р. в обсязі 10,25932 тис. куб.м вартістю 77805,53 грн, у лютому 2023 р. - 10,25094 тис. куб.м вартістю 77741,96 грн, у березні 2023 р. - 8,31032 тис. куб.м вартістю 63024,53 грн, що не заперечується сторонами та підтверджується актами приймання-передачі від 31.01.2023 р, 28.02.2023 р. та 31.03.2023 р. відповідно. Загальна вартість поставленого газу становить 218572,02 грн.
Договір, акти приймання-передачі природного газу підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.
Як вбачається з платіжних інструкцій від 09.02.2023 р. № 241 на суму 77805,53 грн (призначення платежу: ,,оплата за природний газ, зг.акту від 31.01.2023 р…»), від 03.03.2024 р. № 245 на суму 77741,96 грн (призначення платежу: ,,оплата за природний газ лютий 2023 р., зг.акту від 28.02.2023 р…»), від 05.04.2023 р. № 247 на суму 63024,53 грн (призначення платежу: ,,оплата за природний газ за березень 2023 р. згідно з договором від 23.01.2023 р. № 2215-ПСО-33…»), Споживачем оплачено кошти в розмірі вартості природного газу, спожитого в січні - березні 2023 р.
Між тим, Постачальник вважає, що Споживачем оплачено сплатило лише 140766,49 грн вартості спожитого в січні-березні 2023 р. природного газу, тому звернувся з позовом у рамках провадження у даній справі.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір постачання природного газу.
При цьому ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз України» як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов'язки за Договором та поставлено в січні - березні 2023 р. природний газ на загальну суму 218572,02 грн з ПДВ, що підтверджується дослідженими в описовій частині цього рішення актами приймання-передачі.
У свою чергу ОСББ ,,ДОБРОБУТ-1» як Споживачем вартість поставленого в названому періоді природного газу своєчасно та в повному обсязі оплачено, доказами чого є платіжні інструкції від 09.02.2023 р. № 241 на суму 77805,53 грн, від 03.03.2024 р. № 245 на суму 77741,96 грн, від 05.04.2023 р. № 247 на суму 63024,53 грн.
Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 77805,53 грн не підлягає задоволенню, адже ще до подачі позову його сплачено.
Процесуальним наслідком відсутності на момент подачі позову боргу, заявленого до стягнення, є відмова у позові, а не закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору, тому протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2025 р. відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
З огляду на те, що позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, те, що наявність останнього матеріалами справи не підтверджується, господарський суд також відмовляє у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Господарський суд відхиляє посилання ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз Трейдинг» на те, що платіж від 09.02.2023 р. № 241 на суму 77805,53 грн ним вірно віднесено до договору від 13.10.2021 р. № 7466-НГТ-33 для погашення частини вже існуючої на той момент заборгованості в зв'язку з посиланням відповідача в призначенні платежу лише на акт від 31.01.2023 р. та незазначенням номеру договору, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічні приписи наведено в ч.1 ст.74 ГПК України.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Так, відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Виходячи з наведеного, потрібно зазначити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. При цьому кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо.
Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права, які враховуються за правилами ч.4 ст.236 ГПК України, зроблено в постанові Великої Палати Верховного суду від 21.06.2023 р. по справі № 916/3027/21.
Стверджуючи про те, що воно цілком обґрунтовано зарахувало платіж в сумі 77805,53 грн (платіжна інструкція від 09.02.2023 р. № 241) як погашення заборгованості за договором від 13.10.2021 р. № 7466-НГТ-33, ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз Трейдинг» не враховує, що для підтвердження правомірності своїх дій потрібно довести не тільки факт відсутності в призначенні платежу посилання на номер договору, але й наявність заборгованості за іншою угодою між сторонами.
Під час з'ясування того, з яких доказів вбачається існування боргу за договором від 13.10.2021 р. № 7466-НГТ-33, представник позивача в судовому засіданні 25.03.2025 р. усно повідомила, що вказані обставини не входять до предмету доказування, а, відтак, їх не потрібно перевіряти суду. При цьому представник ОСББ ,,ДОБРОБУТ-1» заперечив наявність боргу за цим правочином.
Приймаючи до уваги викладене, те, що позивач не надав доказів виникнення заборгованості, з метою погашення якої ним зараховано платіж у сумі 77805,53 грн, те, що суми та призначення платежів у платіжних інструкціях, долучених ОСББ ,,ДОБРОБУТ-1», повністю співпадають з датами та сумами, вказаними в актах приймання-передачі, господарський суд вважає більш вірогідним те, що кошти, сплачені відповідачем, являються оплатою природного газу, спожитого на підставі Договору в січні - березні 2023 р., а не погашенням боргу за договором від 13.10.2021 р. № 7466-НГТ-33.
За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, витрати ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз Трейдинг» по сплаті судового збору покладаються на нього.
Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 01 квітня 2025 р.
Суддя Л.В. Лічман