"25" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3542/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» (65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 67А, код ЄДРПОУ 34872051)
За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Теністий 2007» (65009, м.Одеса, пр.Педагогічний, 3/3, код ЄДРПОУ 35116864)
До відповідача: Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Корчевський М.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Голосов Ю.В. - на підставі ордера серії ВН №1397794 від 12.08.2024р.
Від третьої особи: Рибак А.М. - в порядку самопредставництва;
Від відповідача: Байрамов О.В. - на підставі довіреності від 23.10.2023р. №020297/23
В засіданні брали участь:
Від позивача: не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився;
Від відповідача: Байрамов О.В. - на підставі довіреності від 23.10.2023р. №020297/23
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства (далі - АТ) «СЕНС БАНК» про стягнення заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг за період з 01 жовтня 2019р. по 29 липня 2024р. у розмірі 102 390 грн 42 коп., пені у розмірі 92 грн 62 коп., інфляційних збитків у розмірі 62 639 грн 29 коп., 3% річних у розмірі 14 831 грн. 93 коп.
Ухвалою суду від 19.08.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3542/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 17.09.2024р.
23 серпня 2024р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг за період з 01.10.2019р. по 29.07.2024р. у розмірі 102 390 грн 42 коп., пеню у розмірі 1883 грн 98 коп., інфляційні втрати у розмірі 62 639 грн 29 коп., 3% річних у розмірі 14 831 грн 93 коп.
Ухвалою суду від 17.09.2024р. судове засідання призначено на 08.10.2024р. Протокольною ухвалою суду від 08.10.2024р. судове засідання призначено на 19.11.2024р. Протокольною ухвалою від 19.11.2024р. відкладено судове засідання на 10.12.2024р. Ухвалою суду від 10.12.2024р. залучено до участі у справі, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обєднання співвласників багатоквартирного будинку ( далі- ОСББ) «Теністий 2007» та відкладено розгляд справи на 24.12.2024р. Ухвалою суду від 24.12.2024р. відкладено судове засідання на 17.01.2025р. Ухвалою суду від 17.01.2025р. відкладено судове засідання на 11.02.2025р. Протокольною ухвалою від 11.02.2025р. відкладено судове засідання на 28.02.2025р. Ухвалою суду від 28.02.2025р. повідомлено учасникам справи про призначення судового засідання на 18.03.2025р. Ухвалою суду від 18.03.2025р. оголошено перерву у судовому засіданні до 25.03.2025р.
Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач - ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, що надійшла до суду 09.09.2024р.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСББ «Теністий 2007», повністю підтримує позицію позивача згідно пояснень, що надійшли до суду 07.02.2025р.
Відповідач - АТ «СЕНС БАНК», проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 27.08.2024р., поясненнях, що надійшли до суду 07.01.2025р.
Позивач по справі зазначає, що згідно Свідоцтва про реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» зареєстровано 19.01.2007р.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основні види діяльності ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» згідно КВЕД-2010: - 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; - 81.10 Комплексе обслуговування об'єктів.
Основним видом діяльності ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» згідно п. 3.2. Статуту є організаційне забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду, нежитлових споруд, їх інженерного обладнання та прилеглих територій, організація надання різного виду послуг, пов'язаних з експлуатацією, утриманням та ремонтом житлового та нежитлового фонду і одержанні прибутку в інтересах засновника.
Як зазначає позивач у позовній заяві, 25.12.2007 р. між ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» та ОСББ «Теністий 2007» було укладено Договір передачі на баланс житлового будинку.
На підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу та на баланс від 25.12.2007р. ОСББ «Теністий 2007» передало, а ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» прийняло на баланс житловий будинок за адресою: м. Одеса, пров. Педагогічний 3/3, загальною площею 9 124, 2 кв.м., житловою площею 4 445, 61 кв.м.
Відповідно до умов Договору від 25.12.2007р., ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» надає співвласникам будинку наступні послуги:- управління та утримання об'єкту;- послуги з утримання будинку і прибудинкової території; - послуги з опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення; - послуги з вивезення побутових відходів; - забезпечення організації і виконання послуг з вивезення твердих побутових відходів, централізованого холодного водопостачання і водовідведення та опалення.
В ході розгляду справи позивач зазначив, що у відповіді на адвокатський запит ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» від 25.09.2024р. ОСББ «Теністий 2007» було повідомлено, що на підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 25.12.2007р. та договору передачі з балансу на баланс житлового будинку від 01.04.2008р. ОСББ «Теністий 2007» передало ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» в управління багатоквартирний житловий будинок за адресою: м.Одеса, пров. Педагогічний, 3/3.
Таким чином, позивач в ході розгляду справи зазначив, що надає послуги управління та утримання багатоквартирний житловий будинок за адресою: м.Одеса, пров. Педагогічний, 3/3, на підставі договору передачі з балансу на баланс житлового будинку від 01.04.2008р.
Позивач зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 30.09.2019р. здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру № 34 в будинку за адресою: м. Одеса, пров. Педагогічний 3/3, за Акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК»
Враховуючи те, що АТ «СЕНС БАНК» є власником квартири № 34 в будинку за адресою: м. Одеса, пров. Педагогічний 3/3, а позивач вважає, що АТ «СЕНС БАНК» є споживачем послуг, що надає Управитель даного будинку - ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» та зобов'язане оплачувати отримані житлово-комунальні послуги.
Позивач звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про
житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Позивач зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Таким чином, позивач вважає, що згідно із зазначеними нормами законодавства споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Позивач також посилається на постанови Верховного Суду від 20.04.2016р. у справі № 6-2951цс15 та від 09.06.2021р. у справі № 303/7554/16-ц, та зазначає, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Обов'язок співвласників багатоквартирного будинку сплачувати відповідні внески виникає не з договору, а з закону. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Як стверджує позивач, вартість житлово-комунальних послуг нараховується відповідно до кошторису надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що розташований на провулку Педагогічному 3/3 в місті Одеса, який затверджено ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС».
Позивач зазначає, що за період з 01.10.2019р. по 29.07.2024р. у власника квартири №34, що розташована за адресою м. Одеса, пров. Педагогічний, 3/3, утворилася заборгованість перед ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» зі сплати послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 102 390 грн 42 коп., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку та довідкою стану розрахунків за комунальні послуги за період з 01.10.2019р. по 29.07.2024р..
Позивач також зазначає, що 08.11.2023р. Верховною Радою України прийнятий Закон України №3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», відповідно до якого п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України змінено і викладено в такій редакції: «у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022р. № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Виходячи з вищенаведених положень законодавства, на думку позивача, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до березня 2017 року. Строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після березня 2017 року, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Таким чином, позивач вважає, що заявлена до стягнення з відповідача сума заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги в період, починаючи з жовтня 2019 року, визначена в межах триваючих строків позовної давності та відповідає чинним правилам її застосування, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за постачання житлово-комунальних послуг які надаються позивачем, за весь період з 01.10.2019р. по 29.07.2024р. у розмірі 102 390 грн 42 коп.
Крім того, посилаючись на приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати інфляційні збитки, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми. За розрахунком позивача, розмір нарахованих відповідачу інфляційних збитків становить 62 639 грн 29 коп., 3% річних - 14 831 грн. 93 коп.
Також, позивач вважає, що наявні підстави для нарахування відповідачу пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. За розрахунком позивача, розмір нарахованої відповідачу за період з 01.11.2019р. по 01.03.2020р. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання становить 1 249 грн 16 коп., а за період з 01.08.2023р. по 01.10.2023р. - 634 грн 82 коп., що разом склалає 1 883 грн 98 коп.
Як зазначає позивач у відповіді на відзив, ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» вживало заходи із повідомлення відповідача про наявність заборгованості та необхідності її погасити. Так, 01.03.2024р. позивач направив АТ «СЕНС БАНК» лист №01/03, яким повідомив про необхідність оплати заборгованості з управління багатоквартирним будинком. У відповідь на даний лист АТ «СЕНС БАНК» повідомило, що відносно квартири №34 в будинку за адресою: м. Одеса, пров. Педагогічний 3/3, триває активний судовий процес з колишнім власником майна. Питання про оплату заборгованості буде вирішено Банком після ухвалення рішення по суті спорту та набрання ним законної сили.
Таку підставі для відмови у сплаті плати з управління багатоквартирним будинком позивач вважає безпідставною, адже споживачем послуг є саме АТ «СЕНС БАНК».
Враховуючи все викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг за період з 01.10.2019р. по 29.07.2024р. у розмірі 102 390 грн 42 коп., пеню у розмірі 1 883 грн 98 коп., інфляційні втрати у розмірі 62 639 грн 29 коп., 3% річних у розмірі 14 831 грн. 93 коп.
У якості нормативного обгрунтування позову позивач посилається на приписи ст.ст. 322, 360, 382, 509, 525, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 7, 9, 12, 13, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСББ «Теністий 2007», у своїх поясненнях зазначає, що ОСББ було створено у 2007 році. На підставі Акту приймання -передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 25.12.2007р. та договору на управління житловим фондом та обслуговуванням будинку та прибудинкової території від 01.04.2008р. ОСББ передало, а ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» прийняло в управління багатоквартирний житловий будинок №3\3 по пр.Педагогічний у м.Одеса.
Третя особа зазначає, що будинок знаходиться в управлінні ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» з грудня 2007р. по теперішній час, у зв'язку із чим ОСББ «Теністий 2007» жодних послуг у будинку не надає. Натомість, ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» надає повний комплекс житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Крім того, третя особа зазначила, що через сплив значного проміжку часу не може пояснити причини існування одночасно як договору від 25.12.2007р., так і договору на управління житловим фондом та обслуговуванням будинку та прибудинкової території від 01.04.2008р.
Відповідач - АТ «СЕНС БАНК», проти задоволення позову заперечує та зазначає, при нарахуванні інфляційних збитків та 3% річних, строк обчислення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, повинен розраховуватись з дати подачі позовної заяви - 19.08.2024р. з урахуванням строків позовної давності.
Однак, як зазначає відповідач, в наданих до позовної заяви розрахунках період визначається з 01.10.2019р. по 27.07.2024р., що порушує строки позовної давності на обчислення, а за таких підстав розрахунок не може прийматись як доказ.
Також, відповідач звертає увагу суду, що позивач визначає базу нарахування у розмірі 102 390 грн 42 коп. станом на 27.07.2024р., але станом на початок розрахунку база нарахування інша. Отже, відповідно до розрахунку позивача заборгованість щомісяця змінюється, а отже і база нарахування має змінюватися.
Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, на думку відповідача, починаючи з 24.02.2022р. інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України не нараховуються, а пеня підлягає списанню.
Відповідач також зазначає, що відповідно до положення «Розмір і форми оплати» п. 2 Договору від 25.12.2007 року розмір щомісячної плати за надані послуги встановлюється для кожного квартиронаймача/власника житлового або нежитлового приміщення окремо для кожного рахунку-фактури, залежно від кількісних та якісних показників фактичного надання послуг з урахуванням площі житлового приміщення.
До позовної заяви позивачем надано довідку розрахунків за комунальні послуги за період 01.10.2019р. по 29.07.2024р. та оборотно сальдову відомсть по рахунку 361 м. Одеса, Педагогічний провулок 3/3 кв. 34.
Водночас, відповідач звертає увагу суду, що АТ «СЕНС БАНК» не отримувало жодного рахунку фактури на оплату послуг за зареєстрованою адресою: вулиця Велика Васильківська, 100, м. Київ 03150, а також не отримувало жодної претензії, що суперечить нормам положення «Розмір і форми оплати» п. 2 Договору від 25.12.2007р.
Також, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, однак позивач з позовом звернувся 19.08.2024р., а за таких підстав, на твердження відповідача, строк позовної давності застосовується до усіх сум, нарахованих до 19.08.2021р.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що положення «Розмір і форми оплати» п. 2 Договору від 25.12.2007р., містять таке висловлювання «кількісних та якісних показників фактичного надання послуг», з огляду на що послуга повинна надаватись якісно та фактично. Однак, АТ «СЕНС БАНК» заявляє, що не користувався послугами вивезення сміття та ліфтом, але позивач, не надавши фактичну послугу, намагається стягнути її вартість, що є не припустимим.
Також, відповідач зазначає, що Договір від 25.12.2007р. містить посилання на типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №529, який на момент укладення договору ще не існував взагалі.
У зв'язку із вищезазначеним, відповідач стверджує, що договір укладено після дати публікації наведеної вище постанови, а чинне законодавство не передбачає укладання угод заднім числом, що є не припустимим та грубим порушенням, та може свідчити про підробку документів директором ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» Белкіним О.В. та головою правління ОСББ «Теністий 2007» Рибаком А.М.
У зв'язку із цим, на думку відповідача, договір від 25.12.2007р. є нікчемним, адже укладений заднім числом, а отже не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Акт приймання -передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 25.12.2077р. є невід'ємною частиною договору від 25.12.2007р., у зв'язку із чим, на думку відповідача, також нікчемним.
Відповідно до п.1.2 наданого позивачем Договору від 01.04.2008р. між ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» та ОСББ «Теністий 2007» його предметом є житловий будинок за адресою: пр. Педагогічний, 3\3 (майно), балансовою вартістю (станом на 01.04.2008р. 17 121 923 грн 31 коп. Технічні та економічні характеристики будинку приводяться у акті передачі-приймання, який є невідємною частиною даного договору.
При цьому, як зазначає відповідач, відповідно до п.8.1 договору від 01.04.2008р. замовник передає будинок та передбачену договором документацію в 15-денний строк з дня підписання сторонами даного договору на умовах, передбачених Порядком передачі жилого комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1521 від 11.10.2002р.
Таким чином, відповідач вважає, що акт приймання-передачі повинен датуватися у період з 01.04.2008р. по 16.04.2008р., що відповідало б умовам договору від 01.04.2008р., у звязку із чим відповідач вважає, що акт приймання-передачі від 25.12.2007р. ( який є додатком до нікчемного договору) не може бути доказом приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс. За таких підстав, на думку відповідача, договір від 01.04.2008р. не набрав чинності, адже сторонами не було складено акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс.
Враховуючи все викладене, відповідач вважає, що ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» здійснює управління житловим будинком 3/3 по пр.Педагогічному у м.Одеса незаконно, у звязку із чим відсутні підстави для задоволення позову.
У якості нормативного обгрунтування відзиву відповідач посилається на приписи ст.ст. 256, 257, 261, 509, 625-628, 638, п.п. 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.
Дійсно, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.01.2007р. зареєстровано юридичну особу ТОВ "БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС" з основними видами діяльності згідно КВЕД-2010: - 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; - 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів.
Основним видом діяльності ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» згідно п. 3.2. Статуту є організаційне забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду, нежитлових споруд, їх інженерного обладнання та прилеглих територій, організація надання різного виду послуг, пов'язаних з експлуатацією, утриманням та ремонтом житлового та нежитлового фонду і одержанні прибутку в інтересах засновника.
У позовній заяві ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» послалося на те, що на підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 25.12.2007р. ОСББ «Теністий-2007» передало зі свого балансу, а ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» прийняло на баланс житловий будинок за адесою: м. Одеса, пров. Педагогічний 3/3, загальною площею 9 124, 2 кв.м., житловою площею 4 445, 61 кв.м.
Крім цього, позивач зазначив, що у цей же день, 25.12.2007р., між ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» (Виконавець) та ОСББ «Теністий 2007» (Замовник) було укладено Договір, предметом якого є передача Замовником Виконавцю на баланс житлового будинку, розташованого за адресою ( суд звертає увагу на відсутність адреси будинку) та передача Виконавцю функцій з утримання будинку та прибудинкової території, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами і власниками житлових приміщень ( п.1 розділу «Предмет договору»).
Згідно п.2 розділу «Предмет договору» загальні відомості про об'єкт зазначаються в Акті приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс, що є невідємною частиною договору.
Відповідно до п.4 розділу «Предмет договору» за цим Договором Виконавець надає наступні послуги: управління та балансоутримання об'єкту; послуги з утримання будинку і прибудинкової (послуги надаються відповідно до Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №529); послуги з опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення; послуги з вивезення побутових відходів; забезпечення організації і виконання послуг з вивезення твердих побутових відходів, централізованого холодного водопостачання і водовідведення та опалення.
При цьому, відповідно до п.1 розділу «Розмір і форма оплати» Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого загальними зборами мешканців будинку тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.
Відповідно до п.2 зазначеного розділу Договору розмір щомісячної плати за надані послуги встановлюється для кожного квартиронаймача /власника житлового або нежитлового приміщення окремо, на підставі рахунку-фактури, залежно від кількісних та якісних показників фактичного надання послуг з урахуванням площі житлового приміщення.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що оригінал Договору від 25.12.2007р. у сторін цього Договору відсутній.
Крім того, в ході розгляду справи судом, внаслідок отримання позивачем відповідей на адвокатський запит та долучення до матеріалів справи відповідних доказів, зі слів позивача та третьої особи було встановлено, що позивач- ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС», надає послуги ОСББ «Теністий 2007» зовсім не на підставі Договору від 25.12.2007р., а на підставі Договору на управління житловим фондом та обслуговуванням будинку і прибудинкової території від 01.04.2008р. між ОСББ «Теністий 2007» (Замовник) та ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» (Виконавець), відповідно до п.1.1 розділу «Цілі та предмет договору» Замовник відповідно до рішення своїх органів управління передає, а Виконавець приймає на себе у межах прав та обов'язків, закріплених за ним цим договором, наступні функції: управителя, балансоутримувача, виконавця послуг з утримання будинку і прибудинкової території, виконавця послуг водопостачання і водовідведення.
За таких обставин, незрозуміло, яким чином ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС», здійснюючи функцій з утримання будинку та прибудинкової території, надання житлово-комунальних послуг у будинку №3/3 по пров.Педагогічний у м.Одеса, починаючи з 2007-2008р.не знало, на підставі якого саме договору воно такі послуги надає.
Судом також встановлено, що предметом Договору від 01.04.2008р. є житловий будинок за адресою: пров. Педагогічний, №3\3. Технічні та економічні характеристики будинку наводяться в Акті приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.2 розділу «Цілі та предмет договору» ).
За умовами п.8.1 розділу 8 «Порядок передачі та повернення майна» Договору від 01.04.2008р. Замовник передає будинок та передбачену цим договором документацію у 15-дненний строк з дня підписання сторонами цього договору на умовах, передбачених «Порядком передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс», затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1521 від 11.10.2002р.
При цьому, у п. 14 розділу «Додатки до договору» як додатки до цього Договору зазначено: додаток №1 -вартість послуг утримання будинку та прибудинкової території; додаток №2 - перелік узгоджених граничних термінів виконання заявок мешканців на усунення несправностей у системах та обладнанні житлового будинку; додаток №3 - дефектна відомість щодо виявлених недоліків та зауважень із зазначеними термінами їх усунення.
Отже, Договір на управління житловим фондом та обслуговуванням будинку і прибудинкової території від 01.04.2008р. не містить у якості додатку будь-якого Акту приймання-передачі, у тому числі Акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс.
Посилань на Акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 25.12.2007р. зазначений Договір також не містить, у зв'язку із чим неможливо встановити, чи на підставі Акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 25.12.2007р., який не є додатком до Договору на управління житловим фондом та обслуговуванням будинку і прибудинкової території від 01.04.2008р., ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» отримало від ОСББ «Теністий 2007» будинок за адресою: м.Одеса, пров. Педагогічний, №3\3 на баланс, та чи отримало взагалі.
За умовами п.12.1 розділу «Строк дії Договору» цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30 вересня 2008р. Виконавець набуває прав та обов'язків, визначених цим Договором після підписання сторонами Акту приймання-передачі, передбаченого п.8.1 цього Договору.
Таким чином, враховуючи відсутність передбаченого умовами п.8.1 Договору від 01.04.2008р. Акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, слід дійти висновку про те, що ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» взагалі не набуло прав та обов'язків за Договором на управління житловим фондом та обслуговуванням будинку і прибудинкової території від 01.04.2008р.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до п.3.1.3 розділу 3 «Права та обов'язки виконавця» Договору від 01.04.2008р. Виконавець зобов'язаний здійснювати у встановленому порядку оперативний та бухгалтерський облік нарахувань власникам житлових та нежитлових приміщень (за послуги з управління майном, з утримання будинку та прибудинкової території, за послуги водопостачання та водовідведення, за внесками до аварійно-відновлювального фонду та інших цільових фондів за рішенням загальних зборів членів ОСББ) та здійснюваних ними платежів, видачу власникам житлових та нежитлових приміщень розрахункових документів (ведення особових рахунків).
Отже, за умовами цього пункту Договору Виконавець зобов'язаний лише здійснювати у встановленому порядку оперативний та бухгалтерський облік нарахувань.
Згідно п.3.2.8 розділу 3 «Права та обов'язки виконавця» Договору Виконавець має право у тісній співпраці з правлінням ОСББ застосовувати до власників житлових та нежитлових приміщень заходи зі стягнення заборгованості за невнесення плати за житлово-комунальні послуги, пені та штрафних санкцій, а також завданої шкоди у встановленому чинним законодавством порядку.
За умовами п.4.1.1 розділу 4 «Вартість послуг і тарифи» Договору від 01.04.2008р. вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території визначається у додатку №1 до цього Договору.
Як вже зазначалося судом, у якості додатку №1 до Договору від 01.04.2008р. значиться: вартість послуг утримання будинку та прибудинкової території.
Але, ані позивачем, ані третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ОСББ «Теністий 2007» жодного з додатків до Договору від 01.04.2008р. до матеріалів справи не надано.
Згідно з п.4.1.2 розділу 4 «Вартість послуг і тарифи» Договору від 01.04.2008р. вартість послуг з водопостачання та водовідведення не є предметом договору та визначається відповідно до рішень виконкому Одеської міської ради.
За п.4.1.3 розділу 4 «Вартість послуг і тарифи» Договору від 01.04.2008р. вартість послуг з управління та балансоутримання становить 1, 72 грн /кв.м.
Вартість послуг, віднесених Законом «Про житлово-комунальні послуги» до третьої групи не є предметом цього Договору. Послуги не передбачені цим договором, здійснюються за додаткову плату, яка встановлюється за домовленістю сторін. ( п.4.1.4 розділу 4 «Вартість послуг і тарифи» Договору від 01.04.2008р.)
Відповідно до п.4.3.1 розділу 4 «Вартість послуг і тарифи» Договору від 01.04.2008р. Виконавець розраховує вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005р., та інших нормативно-правових актів з питань ціноутворення.
При цьому, нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення набувають чинності відповідно до рішень виконкому про їх затвердження ( п.4.2.3) ; нові тарифи на послуги, передбачені п.4.1.4 цього Договору, набувають чинності після затвердження загальними зборами членів ОСББ фінансового плану (кошторису) або змін до фінансового плану (кошторису) і запропанованого тарифу, у строк, визначений загальними зборами членів ОСББ (п.4.2.4); нові тарифи на послуги, що належать до третьої групи, та внески до цільових фондів, що запроваджуються за рішеннями загальних зборів членів ОСББ, набирають чинності згідно рішень про їх затвердження та у строк, визначений такими рішеннями ( п.4.2.5) ; виконавець доводить до відома громадян вартість послуг, що надаються письмовими повідомленнями, а також розміщує про це розгорнуту інформацію у місці, відведеному для прийому громадян ( п.4.2.6).
Але, позивачем на підтвердження своїх розрахунків до матеріалів справи не надано ані рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради, ані рішень загальних зборів членів ОСББ «Теністий 2007».
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до наявних у матеріалах справи актів надання послуг, зокрема, акту надання послуг за березень 2023р. (п.6 а.с. 27) послуги з утримання житлових будинків та прибудинкових територій та паркінгу, розташованих по пров. Педагогічний, 3/3 та паркінг, надавалися ТОВ «РСК ОДЕСА» на підставі договору №02.03-6-2 від 02.03.2023р. між ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС», як Замовником, та ТОВ «РСК ОДЕСА», як Виконавцем.
Згідно Акту надання послуг за серпень 2022р. (т.6 а.с. 136) послуги з утримання житлових будинків та прибудинкових територій та паркінгу, розташованих, зокрема, по пров. Педагогічний, 3/3 та паркінг, надавалися ДП «ЮСМ-УЮТ» на підставі договору №01/02/2022 від 01.08.2022р. між ТОВ «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС», як Замовником, та ДП «ЮСМ-УЮТ», як Виконавцем.
А відповідно до п.5.1 розділу 5 «Особливості умови» Договору від 01.04.2008р. права та обов'язки за цим договором не можуть бути передані Виконавцем іншій особі.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Враховуючи зазначене, виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог та ненадання до суду належних та допустимих доказів, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на процесуальні документи, надані до матеріалів справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСББ «Теністий 2007», а саме: пояснення, що надійшли до суду 07.02.2025р. (вх.№4419/25), у яких голова Правління ОСББ - Рибак А.М., навіть невірно зазначає назву ОСББ - «ТІНИСТИЙ -2007» замість «ТЕНІСТИЙ 2007», так само як і в описах вкладення щодо направлення пояснень на адресу відповідача та позивача у даній справі.
Так само, невірну назву ОСББ («ТІНИСТИЙ -2007») було зазначено представником позивача у адвокатському запиті до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 06.09.2024р., та адвокатському запиті до третьої особи від 25.09.2024р., що вбачається з наданого позивачем до матеріалів справи клопотання про приєднання доказів, що надійшло до суду 04.10.2024р. (вх.№36250/24), у зв'язку із чим у відповіді Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 09.09.2024р., та у відповіді ОСББ від 01.10.2024р. мова йде про ОСББ «ТІНИСТИЙ-2007», яке не має відношення до справи №916/3542/24.
На думку суду, все зазначене вище свідчить про низький рівень як підготовки процесуальних документів, що подані позивачем та третьою особою до матеріалів справи, так і про відповідний облік документації у зазначених осіб.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС» до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про стягнення заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг за період з 01.10.2019р. по 29.07.2024р. у розмірі 102 390 грн 42 коп., пеню у розмірі 1883 грн 98 коп., інфляційні втрати у розмірі 62 639 грн 29 коп., 3% річних у розмірі 14 831 грн 93 коп. - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Повний текст рішення складено 31 березня 2025 р.
Суддя Н.В. Рога