65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4024/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БАУХАУС ГРУП» (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 36, код ЄДРПОУ 42658310)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (65062, Одеська обл., м. Одеса, б. Французький, буд. 60/1, офіс 12, код ЄДРПОУ 34319566)
про стягнення 96832,92 грн., -
за участю представників сторін: не з'явились
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “БАУХАУС ГРУП» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» про стягнення 96832,92 грн., з яких: 48940,70 грн. заборгованості, 18943,41 грн. інфляційних втрат, 3911,29 грн. 3% річних та 25037,52 грн. пені.
Позовні вимоги ТОВ “БАУХАУС ГРУП» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду №20-08/21 від 20.08.2021 щодо повної та своєчасної сплати за виконані будівельні роботи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4024/24; розглядати справу вирішено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз'яснено сторонам, що відповідно до ч.4 ст. 250, ч.7 ст. 252 ГПК України заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін позивач має право подати в строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; запропоновано позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.
20.09.2024 за вх.№34508/24 до суду від відповідача надійшла заява про вступ у справу представника та надання доступу до електронної справи №916/4024/24 в підсистемі “Електронний суд», яка судом була задоволена.
01.10.2024 за вх.№35676/24 до суду від позивача надійшли оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду, які були оглянуті судом.
15.11.2024 за вх.№41340/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, зокрема, наступне:
- відповідач вважає, що позивачем в порушення умов договору підряду було здійснено роботи з порушенням строків виконання робіт, визначених договором підряду; відповідно до п.5.3 договору у разі порушення підрядником строків виконання робіт без поважних причин, він, на вимогу замовника, сплачує йому пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення; таким чином, якщо вважати, що підрядник вирішив розпочати виконання умов договору без отримання авансу - розрахунок суми пені виглядає наступним чином: період з 02.10.2021 до 28.12.2021 = 88 днів; 60405,94 x 0.1 x 88 : 100 = 5315,72 грн.; таким чином, відповідач вважає, що позивачем в порушення умов договору підряду було здійснено роботи з порушенням строків виконання робіт, визначених договором підряду;
- відповідачем було виявлено численні недоліки у виконаних позивачем роботах, про що його було неодноразово сповіщено в ході ведення перемовин; станом на сьогоднішній день відповідачем було здійснено фотофіксацію всіх виявлених недоліків, які відповідач вважає прихованими, адже лише через значний проміжок часу стало можливим виявити неякісне виконання робіт, таких як “армування парапетів», “улаштування опалубки», “улаштування стрічкових фундаментів бетонних», адже на об'єкті з'явились тріщини та місцями відвалились елементи опалубки, що свідчить про порушення вимог щодо якості виконання подібного виду робіт; також, відповідач вважає за необхідне зазначити, що відповідач не має в своєму штаті необхідних фахівців, які мали б можливість достеменно визначити причини виникнення таких недоліків та вартість відновлювальних робіт, тому вважає за необхідне звернутись до суду з клопотанням про призначення будівельно-технічної експертизи, з метою визначення причин виникнення таких пошкоджень (прихованих недоліків) та вартості їх усунення; внаслідок виявлення недоліків у виконаних відповідачем роботах, позивач зазнав збитків, розмір яких неможливо підрахувати без залучення відповідного експерта.
15.11.2024 за вх.№41343/24 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі №916/4024/24 будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої відповідач просив поставити наступні питання: 1) Визначити причини появи тріщин та відкріплення елементів опалубки на влаштованих залізобетонних парапетах морської зони при поліпшенні об'єкта на об'єкті “24 поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом» за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1; 2) Чи могли виявлені недоліки статись внаслідок неналежного виконання робіт ТОВ “БАУХАУС ГРУП» за договором підряду №20-08/21? 3) Яка вартість відновлення до первинного стану залізобетонних парапетів морської зони на об'єкті замовника: “24-поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом», за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1, які були пошкоджені внаслідок ненадійного виконання робіт?; проведення експертизи відповідач просив доручити судовому експерту Сікорській Олені Анатоліївні; відповідач також просив зупинити провадження по справі на строк проведення експертизи. В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказав, зокрема, наступне:
- відповідач не погоджується із позовними вимогами у зв'язку із наявністю виявлених відповідачем порушень умов договору, що описані у відзиві на позовну заяву, внаслідок чого виникла необхідність звернутись до суду із даним клопотанням;
- у відзиві на позовну заяву відповідач повідомляє, що відповідачем було виявлено численні недоліки у виконаних позивачем роботах, про що його було неодноразово сповіщено в ході ведення перемовин; станом на сьогоднішній день відповідачем було здійснено фотофіксацію всіх виявлених недоліків, які відповідач вважає прихованими, адже лише через значний проміжок часу стало можливим виявити неякісне виконання робіт, таких як “армування парапетів», “улаштування опалубки», “улаштування стрічкових фундаментів бетонних», адже на об'єкті з'явились тріщини та місцями відвалились елементи опалубки, що свідчить про порушення вимог щодо якості виконання подібного виду робіт; також відповідач вказує, що не має в своєму штаті необхідних фахівців, які мали б можливість достеменно визначити причини виникнення таких недоліків та вартість відновлювальних робіт, тому вважає за необхідне звернутись до суду з клопотанням про призначення будівельно-технічної експертизи, з метою визначення причин виникнення таких пошкоджень (прихованих недоліків) та вартості їх усунення;
- з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору по суті та потребують спеціальних знань, складністю спору, відповідач вказав на необхідність призначити у справі будівельно-технічну експертизу.
Ухвалою суду від 18.11.2024 здійснено перехід розгляду справи №916/4024/24 зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи №916/4024/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13.12.2024 о 14:30.
19.11.2024 за вх.№41729/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та вказує, зокрема, наступне:
- акт приймання виконання будівельних робіт за грудень 2021 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року було підписано сторонами без зауважень 28.12.2021 року; договором підряду не були встановлені гарантійні зобов'язання;
- замовник, а саме ТОВ “ЖИЛСТРОЙСЕРВІС-2», не надавав мотивованої відмови від підписання актів відповідно до п.34 договору, не повідомляв жодним чином підрядника про виявлені недоліки в роботі, не повертав акт здачі-приймання виконаних робіт та/або довідку про вартість виконаних робіт, що свідчить про відсутність зауважень до якості виконання роботи підрядника, не відмовлявся від прийняття закінчених робіт або від договору підряду, натомість прийняв роботи шляхом підписання вищезазначених актів відповідно до п.3.4 договору та у термін до 3 робочих днів прийняв виконані підрядником роботи, підписавши акти здачі-приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт, чим визнав належне виконання таких робіт підрядником відповідно до п.4.4 договору.
19.11.2024 за вх.№41732/24 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях позивач вказав, зокрема, наступне:
- у своєму відзиві, на якому ґрунтується клопотання про призначення експертизи, відповідач запевняє про неналежну якість виконання робіт з боку позивача у зв'язку з порушенням строків здачі робіт та чисельними недоліками у виконаних роботах, чим вводить суд в обману, оскільки акт приймання виконання будівельних робіт за грудень 2021 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року було підписано сторонами без зауважень 28.12.2021; окрім того договором підряду не були встановлені гарантійні зобов'язання, проте договір підряду №20-08/21 передбачає лише ті гарантії, які відображаються в момент належної передачі робіт замовнику шляхом акту приймання виконаних будівельних робіт;
- відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів щодо достовірності та правдивості інформації, поширеної відносно позивача, а тому обставини, викладені в клопотанні про призначення експертизи, є недостовірними та такими, що ґрунтуються на припущеннях; до того ж, відповідач зазначив, що самостійно здійснив фотофіксацію, отже відсутні будь-які поважні причини недолучення таких матеріалів до клопотання; додатково позивач звертає увагу суду, що роботи виконувались у 2021 році - три роки тому та були прийняті відповідачем майже три роки тому; за весь цей час, як вже зазначалося вище, ніяких усних чи письмових зауважень, про які стверджує сторона відповідача у відзиві на позовну заяву, не надходило.
Підготовче засідання 13.12.2024 о 14:30 не відбулося у зв'язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду та зміщенням графіку проведення судових засідань. Ухвалою суду від 18.12.2024 підготовче засідання призначено на 16.01.2025 о 14:30.
16.01.2025 за вх.№1538/25 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 16.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/4024/24 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 06.02.2025 о 12:00.
06.02.2025 за вх.№4201/25 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 06.02.2025 відкладено підготовче засідання на 28.02.2025 о 12:50.
28.02.2025 за вх.№6702/25 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.
У підготовчому засіданні 28.02.2025, розглянувши клопотання відповідача за вх.№41343/24 про призначення у справі №916/4024/24 будівельно-технічної експертизи, господарський суд у протокольній формі відмовив у його задоволенні у зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, зокрема, на підставі підписаних обома сторонами актів, відповідач не довів суду необхідності призначення у даній справі експертизи та того факту, що запропоновані відповідачем питання та призначення експертизи направлені на встановлення обставин, які входять до кола доказування, з'ясування яких потребуватиме спеціальних знань і на підставі яких суд має ухвалити рішення по суті спору.
Ухвалою суду від 28.02.2025 закрито підготовче провадження у справі №916/4024/24 та призначено справу до розгляду по суті на 20.03.2025 об 11:30.
18.03.2025 за вх.№8844/25 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, яка судом у протокольній формі задоволена.
У судове засідання 20.03.2025 сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Справа №916/4024/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В судовому засіданні 20.03.2025 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 20.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
20.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “БАУХАУС ГРУП» (підрядник, позивач) був укладений договір підряду №20-08/21.
Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає і оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання комплексу робіт по влаштуванню залізобетонних парапетів морської зони при поліпшенні об'єкта замовника: 24-поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1 (надалі - об'єкт).
Згідно з п.п. 2.1-2.4 договору загальна вартість робіт за цим договором визначається на підставі додатку №1 до договору - договірна ціна, та становить 60405,94 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 10067,66 грн.; договір набуває чинності з моменту його належного підписання сторонами; ціна за даним договором є твердою; граничний строк виконання робіт за цим договором - 01 жовтня 2021 року.
За п.п. 3.1-3.5 договору форма оплати - безготівкова; сторони домовились, що розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт; після закінчення виконання робіт в повному обсязі, в строк, що не перевищує 5 (п'ять) робочих днів; підрядник надає замовнику акти приймання-передачі виконаних робіт оформлені за формою Кб-2в та довідки про вартість виконаних робіт оформлені за формою Кб-3 (надалі разом - акти); замовник, в строк, що не перевищує 5 (п'ять) робочих днів, з моменту отримання від підрядника актів повинен або прийняти роботи шляхом підписання таких актів, або надати мотивовану відмову від їх підписання; в разі неотримання підрядником підписаних примірників актів/відмови від підписання актів в строк, передбачений п.3.4 договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими замовником без зауважень.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що замовник зобов'язаний, зокрема: прийняти в установленому порядку та оплатити у обумовлені строки виконані підрядником роботи; негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі; у термін 3 робочих днів прийняти виконані підрядником роботи, підписати акт здачі приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт, за умови належного виконання таких робіт підрядником.
Пунктом 4.5 договору передбачено, що замовник має право, зокрема: відмовитися від прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі підряду, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою; відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає неможливим.
Відповідно до п.5.4 договору у разі порушення замовником строків оплати виконаних робіт без поважних причин, він, на вимогу підрядника, сплачує йому пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплачених виконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
За п.6.1 договору договір набуває чинності з моменту належного підписання договору сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Додатком №1 до договору підряду №20-08/21 є договірна ціна.
В матеріалах справи наявні підписані обома сторонами наступні документи до договору підряду №20-08/21, а саме:
- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в від 28.12.2021 за грудень 2021 року на суму 48940,70 грн., з ПДВ;
- довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 від 28.12.2021 за грудень 2021 року на суму 48940,70 грн., з ПДВ.
Також в матеріалах справи наявний підписаний з обох сторін акт звірки за договором №20-08/21, в якому зафіксовано, що станом на 23.06.2023 заборгованість на користь позивача складає 48940,70 грн.
В матеріалах справи наявні розрахунки нарахувань позивача на суму заборгованості 48940,70 грн., а саме: інфляційні втрати - 18943,41 грн. (період: 01.01.2022-31.07.2024); 3% річних - 3911,29 грн. (період: 28.12.2021-26.08.2024); пеня у загальному розмірі 25037,52 грн., з якої: 5821,93 грн. (період: 28.12.2021-27.06.2022), 12201,65 грн. (період: 28.12.2022-27.06.2023), 7013,94 грн. (період: 28.12.2023-27.06.2024).
Несплата відповідачем вартості виконаних робіт за договором підряду №20-08/21 стала підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
У відповідності до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
За ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з ч.2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв?язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд зазначає, що з матеріалів справи вбачаються наступні обставини та факти:
- 20.08.2021 між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду №20-08/21;
- 28.12.2021 позивачем та відповідачем були підписані: акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в від 28.12.2021 за грудень 2021 року на суму 48940,70 грн., з ПДВ та довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 від 28.12.2021 за грудень 2021 року на суму 48940,70 грн., з ПДВ;
- представниками позивача та відповідача підписаний акт звірки по договору підряду №20-08/21, в якому заборгованість на користь позивача визначена у сумі 48940,70 грн.
При цьому, господарський суд не приймає до уваги тверджень відповідача щодо виявлення численних недоліків у виконаних позивачем роботах та порушення позивачем строків виконання робіт, визначених договором, оскільки, по-перше, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності таких недоліків у виконаних позивачем роботах, натомість відповідачем підписано акт приймання-передачі виконаних робіт без зауважень (такі зауваження в матеріалах справи відсутні), з урахуванням передбаченого договором права відповідача на відмову від прийняття робіт у разі виявлення недоліків (таким правом відповідач не скористався); по-друге, відповідач, вказуючи про порушення позивачем строків виконання робіт, не скористався правом на відмову від договору, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає неможливим. Окрім того, такі доводи відповідача не можуть бути підставою для відмови у позові про стягнення несплачених коштів за виконані роботи при наявності підписаних акту приймання-передачі виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт. Додатково наявність боргу підтверджує і підписаний акт звірки. Також не є доведеними доводи відповідача про те, що внаслідок виявлення недоліків у виконаних роботах, відповідач зазнав збитків, зустрічні позовні вимоги відповідачем не заявлені.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, з урахуванням встановлених судом обставин, господарський суд вказує, що позивачем на виконання умов договору підряду були виконані роботи, які прийняті відповідачем шляхом підписання акту №1 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в від 28.12.2021 за грудень 2021 року на суму 48940,70 грн. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 від 28.12.2021 за грудень 2021 року на суму 48940,70 грн., натомість відповідач в порушення умов договору та вищевказаних норм законодавства не здійснив оплату вартості виконаних робіт на суму 48940,70 грн. у строк, передбачений договором (протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт), тобто до 05.01.2022 (з урахуванням вихідних та святкових днів), внаслідок чого у відповідача з 06.01.2022 виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 48940,70 грн., яка підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, доказів сплати заборгованості матеріали справи не містять, а тому за таких обставин є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “БАУХАУС ГРУП» позовні вимоги про стягнення з відповідача 48940,70 грн. заборгованості.
Іншого відповідачем не доведено.
Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата пені передбачена п.5.4 договору в розмірі 0,1% від вартості неоплачених виконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 по справі №911/952/22 вказала, що застосування в тексті господарського договору формулювання “за кожен день прострочення» не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором. Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що умовами п.5.4 договору, зокрема, фразою “за кожен день прострочення», сторонами не було узгоджено збільшення строку нарахування пені.
Натомість, Законом України від 30.03.2020 №540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ “Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, приписи ст. 232 ГК України, з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ “Прикінцеві положення» Господарського кодексу України, продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання більше ніж за шість місяців.
Приймаючи до уваги висновки суду про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у спірних правовідносинах, враховуючи право позивача на отримання компенсації з боржника за неналежне виконання зобов'язання та неустойки, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно реалізовано наявне у нього право на нарахування та стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Щодо нарахованої пені у загальному розмірі 25037,52 грн., господарський суд вказує, що позивачем здійснено 3 розрахунки пені за різні періоди, а саме:
- 5821,93 грн. (період: 28.12.2021-27.06.2022);
- 12201,65 грн. (період: 28.12.2022-27.06.2023);
- 7013,94 грн. (період: 28.12.2023-27.06.2024) та перевіривши вказані розрахунки в межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов наступних висновків:
По-перше, перевіривши розрахунок пені за перший період на суму 5821,93 грн. (період: 28.12.2021-27.06.2022), господарський суд зазначає про неточності у наданих розрахунках, зокрема щодо початку періоду, за яким позивачем здійснено розрахунок, оскільки, як було встановлено судом, саме з 06.01.2022 у відповідача виникло прострочення виконання зобов'язання, а тому саме з вказаної дати можливо нарахувати пеню, таким чином, здійснивши власний перерахунок в межах визначеної позивачем кінцевої дати (27.06.2022), господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованою сумою пені за перший період є 5604,72 грн. При цьому, судом враховано, що у даному випадку у перший період (по 27.06.2022) розмір пені передбачений договором (0,1% від вартості неоплачених виконаних робіт за кожний день прострочення) є більшим ніж подвійна облікова ставка НБУ, а тому при розрахунку судом взято вказане до уваги та застосовано подвійну облікову ставку НБУ.
По-друге, перевіривши розрахунок пені за другий період на суму 12201,65 грн., з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ “Прикінцеві положення» Господарського кодексу України, а також розміру пені, визначениму договором (0,1% від вартості неоплачених виконаних робіт), суд дійшов висновку, що обґрунтованою сумою пені за другий період є 8907,21 грн.
По-третє, позивачем неправомірно здійснено нарахування пені за третій період на суму 7013,94 грн. (період: 28.12.2023-27.06.2024), оскільки сторонами не було узгоджено збільшення строку нарахування пені, а продовжені строки, визначені ст. 232 ГК України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ “Прикінцеві положення» Господарського кодексу України припинились 30.06.2023, тобто після відміни карантину, а тому нарахування пені після 30.06.2023 не відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Таким чином, господарський суд вказує, що обґрунтованою та необхідною до задоволення є заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 14511,93 грн., в решті заявленої суми пені судом відмовляється з огляду на її недоведеність.
Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування відповідачу 3% річних у розмірі 3911,29 грн. (період: 28.12.2021-26.08.2024), господарський суд зазначає про неточності у наданих розрахунках, зокрема щодо початку періоду, за яким позивачем здійснено розрахунок, оскільки, як було встановлено судом, саме з 06.01.2022 у відповідача виникло прострочення виконання зобов'язання, а тому саме з вказаної дати можливо нарахувати 3% річних, таким чином, здійснивши власний перерахунок в межах визначеної позивачем кінцевої дати, господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованою та необхідною до задоволення є заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в частині 3875,09 грн., в решті заявленої суми 3% річних судом відмовляється з огляду на її недоведеність.
Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування відповідачу інфляційних втрат у розмірі 18943,41 грн., господарський суд зазначає про його обґрунтованість та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 18943,41 грн. інфляційних втрат.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ТОВ “БАУХАУС ГРУП» та стягнення з відповідача на користь позивача 48940,70 грн. заборгованості, 14511,93 грн. пені, 3875,09 грн. 3% річних та 18943,41 грн. інфляційних втрат, в решті позову судом відмовляється.
Іншого сторонами не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БАУХАУС ГРУП» задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (65062, Одеська обл., м. Одеса, б. Французький, буд. 60/1, офіс 12, код ЄДРПОУ 34319566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БАУХАУС ГРУП» (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 36, код ЄДРПОУ 42658310) 48940 /сорок вісім тисяч дев'ятсот сорок/ грн. 70 коп. заборгованості, 14511 /чотирнадцять тисяч п'ятсот одинадцять/ грн. 93 коп. пені, 3875 /три тисячі вісімсот сімдесят п'ять/ грн. 09 коп. 3% річних, 18943 /вісімнадцять тисяч дев'ятсот сорок три/ грн. 41 коп. інфляційних втрат та 2697 /дві тисячі шістсот дев'яносто сім/ грн. 65 коп. судового збору.
3.В решті позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 28 березня 2025 р.
Суддя Ю.С. Бездоля