27 березня 2025 року Справа № 915/695/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
розглянувши без виклику сторін
справу № 915/695/24
за позовом Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом», 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, e-mail: energoatom@atom.gov.ua;
в особі філії “Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом»,55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, промзона,
e-mail: office@sunpp.atom.gov.ua;
до комунального підприємства “ГРААЛЬ» Южноукраїнської міської ради,
55340, пл.Соборна, 20, с. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область;
про стягнення грошових коштів у сумі 563922 грн. 95 коп.,-
Акціонерним товариством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі філії “Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (далі ? АТ “НАЕК “Енергоатом») пред'явлено позов до комунального підприємства (КП) “ГРААЛЬ» Южноукраїнської міської ради про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 563922 грн. 95 коп., із яких: 412134 грн. 16 коп. - основний борг; 71713 грн. 01 коп. - пеня; 28849 грн. 39 коп. ? 7 % штраф, 8211 грн. 98 коп. - 3 % річних, 15164 грн. 38 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на порушення відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між ними договором на водопостачання від 01.11.2017 №06-05/ПУ-39985 (далі-договір), а саме, зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленої води у період липень серпень 2023 року, внаслідок чого утворився основний борг, на суми якого у відповідні періоди прострочень здійснено нарахування на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та штрафу і пені у порядку п. 3.5 договору.
Позивач також просить про стягнення з КП “ГРААЛЬ» Южноукраїнської міської ради грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито провадження в даній справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено провести розгляд справи №915/695/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.
Ухвала суду від 17.06.2024 направлена відповідачу засобами поштового зв'язку та згідно рекомендованого повідомлення про вручення пошитого відправлення, вручена відповідачу 26.06.2024.
Відповідач через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву (вх.№8386/24 від 11.07.2024) в якому суму основної заборгованості у розмірі 412134,16 грн. визнає у повному обсязі. Щодо стягнення штрафних санкцій, то просить суд зменшити їх на 90% з підстав викладених у відзиві.
Ураховуючи те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Сторонами у справі укладено договір від 01.11.2017 № 06-05ПУ-39985 на водопостачання (далі - договір), відповідно до умов якого позивач ВП “ПУ АЕС» (постачальник) взяв на себе зобов'язання відпускати відповідачу КП “ГРААЛЬ» (абоненту) питну воду (водопостачання) на господарські потреби, згідно з Державними санітарними нормами та правилами “Гігієнічні вимоги до коди питної, призначені для споживання людиною» (ДСанПін 2.2.4-171-10), а абонент ? оплачувати за використану питну воду в кількості та розмірах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).
При виконанні умов договору Сторони зобов'язуються керуватися “Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водо відведеш і я в населених пунктах України», затвердженими Наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 27.06.2008 № 190 (п. 1.2 договору).
Постачальник зобов?язаний, зокрема, забезпечити абонента питною водою згідно ДСанПін 2.2.4-171-10, у кількості 235568,16 м3/рік, що є лімітом споживання води та підтверджується розрахунком-заявкою (додаток №2 до договору); підтримувати в точці приєднання абонента до водопровідної мережі розрахунковий напір не нижче передбаченого п. 2.26 CНіП 2.04.02-84; регулярно контролювати стан водолічильників абонента, правильність зняття абонентом показників водолічильників, надання ним даних про обсяг споживання води, а також раціональне використання води абонентом; щомісячно, в передостанній робочий день звітного місяця, разом з абонентом складати акт про обсяг питної води, відпущеної абоненту за показниками приладів обліку. встановлених па межі експлуатаційної відповідальності сторін (п.п. 2.1.1-2.1.3, 2.1.6 договору).
Абонент зобов'язаний, зокрема, щомісячно, в передостанній робочий день звітного місяця, разом з постачальником складати акт про обсяг використаної питної води за показниками приладів обліку. встановлених па межі експлуатаційної відповідальності сторін; проводити оплату за відпущену постачальником питну воду в строки і порядку передбачені цим договором (п.п. 2.2.5, 2.2.8 договору).
Відповідно до п.п. 3.1-3.2 договору об'єм споживання води за званий період, встановлений з 1 по 31 (30) чиєю поточного місяця, визначається за показниками водолічильників, встановлених належним чином, а при їх відсутності чи при поривах, які виникли па мережах абонента до водолічильника ? по повному перерізу труби вводу.
Розрахунки за водопостачання здійснюються по встановленим тарифам, діючим на період дії договору.
Порядок встановлення і застосовування тарифів регулюється уповноваженими органами відповідно з вимогами чинного законодавства. При зміні тарифів розрахунки проводяться за новими тарифами з дня їх введення. Постачальник письмово повідомляє абонента про зміну тарифів. Повідомлення є невід'ємною частиною договору.
Тарифи на послуги водопостачання на момент укладання договору складає 3,44 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ 20%).
Орієнтовно вартість послуг по договору складає 972425,36 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 3.3. договору оплату за фактично отримані послуги абонент проводить щомісячно на підставі пред'явлених постачальником рахунків на оплату протягом 14 календарних днів від дати одержання рахунку. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Постачальник направляє абоненту рахунки цінним листом з повідомленням про вручення. Грошові кошти перераховуються абонентом по платіжним реквізитам, вказаним у рахунку, пред'явленому постачальником до оплати. При ненадходженні на поточний рахунок постачальника грошових коштів до 20 числа місяця, слідуючого за місяцем, в якому надавалися послуги, постачальник має право попередити абонента про припинення постачання йому води до повного погашення заборгованості, після чого постачання води буде відновлено тільки за письмовою згодою сторін (п. 3.3 договору).
Сторонами погоджено, що договір вступає в силу з дати підписання його обома сторонами, скріплення підписів печатками та діє по 31.10.2018 включно в частині постачання питної води, а в частині розрахунків ? до повного розрахунку; постачальник відпускає абоненту питну воду з 01.11.2017; відповідно до п. 3 ст. 631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до його укладення. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця до закінчення терміну його дії, він вважається пролонгованим на наступний рік і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.п. 6.1-6.2 договору).
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем у період з липня 2023 року по серпень 2023 року поставлено КП “ГРААЛЬ» питну воду на суму 784162,70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями документів:
- підписаним представниками сторін актами використання питної води: за липень 2023 року (витрати в обсязі 22381 мЗ/міс); за серпень 2023 року (витрати в обсязі 20706 мЗ/міс);
- рахунками за водопостачання № РС,23-1257 від 31.07.2023 на суму 388623,68 грн., № РС,23-1392 від 31.08.2023 на суму 359538,98 грн.
Указані вище рахунки від 31.07.2023 на суму 388623,68 грн. та від 31.08.2023 на суму 359538,98 грн. були направлені позивачем відповідачу листами з описом вкладення та отриманні відповідачем 23.08.2023 та 20.09.2023 відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
У зв'язку з несплатою КП “ГРААЛЬ» у повному обсязі наданих позивачем послуг з водопостачання, ВП “ПУ АЕС» звернулося до відповідача з претензією від 03.10.2023 № 23-0030.06/18184-вих. на суму 517569,50 про сплату заборгованості.
Направлення претензії на адресу відповідача позивач підтвердив надавши до суду опис вкладення у цінний лист та квитанцію.
За твердженнями позивача, викладеними у позові, відповідачем було частково сплачено заборгованість у загальному розмірі 336028,50 грн., а саме:
-по рахунку № РС,23-1257 від 31.07.2023 на загальну суму 388623,68 грн. відповідач частково сплатив заборгованість за липень 2023 року у розмірі 210593,16 грн.; станом на 04.12.2023 заборгованість за липень 2023 становить 178030,52 грн.;
- по рахунку № РС,23-1392 від 31.08.2023 на загальну суму 359538,98 грн відповідач частково сплатив заборгованість за серпень 2023 року у розмірі 125 435,34 грн.; станом на 04.12.2023 заборгованість за серпень 2023 року становить 234103,64 грн.
Як вказує позивач, станом на 04.12.2023 заборгованість за надані послуги становить загальну суму у розмірі 412134,16 грн., яка відповідачем не погашена, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Відповідач у наданому до суду відзиві суму основної заборгованості у розмірі 412134,16 грн. визнав у повному обсязі.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Господарським законодавством передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 907 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, з урахуванням викладеного, а також враховуючи визнання позову в цій частині відповідачем, вимога про стягнення основного боргу в сумі 412134,16 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо заявлених позивачем вимог до стягнення з КП “ГРААЛЬ» нарахувань у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд приходить до такого.
Цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Суд визнає, що ВП “ПУ АЕС» обґрунтовано на прострочені суми оплати вартості поставленої теплової енергії здійснено нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, і погоджується з поданими позивачем розрахунками 3 % річних у загальній сумі 8211,98 грн. та інфляційних втрат у сумі 15164,38 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з КП “ГРААЛЬ» пені та штрафу, суд приходить до наступного.
У відповідності до п.п. 3.5 договору, у випадку несвоєчасної оплати платіжних документів в зазначений термін абонент сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми платежу за кожний день прострочення. враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% (п. 3.5 договору).
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені в загальній сумі 71713,01 грн. судом встановлено, що нарахування пені здійснені по кожному окремому зобов'язанню в межах шестимісячного строку, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховуються пеня; періоди нарахування визначені позивачем правильно; розрахунки пені є арифметично вірними.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 7% штрафу у загальній сумі 28849,39 грн. судом встановлено, що нарахування штрафу здійснено правильно.
Ураховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача пені у загальній сумі 71713,01 грн. та 7 % штрафу у загальній сумі 28849,39 грн. суд визнає обґрунтованими.
Відповідач у наданому до суду відзиві просить суд зменшити штрафні санкції на 90%.
В обґрунтування зазначає, що відповідач є комунальним підприємством, а постачання води є його основним та фактично єдиним видом господарської діяльності. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором (залучення кредитних коштів зі сплатою процентів тощо) або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору № 06-05/ПУ-39985 від 01.11.2017. Вважає, що нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов договору, стягнення ж з відповідача штрафу та пені у повному обсязі, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання, можливою та достатньою мірою відповідальності відповідача є покладення на нього обов'язку сплатити штрафні санкції в розмірі 10% від заявлених позивачем сум.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
Згідно ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.
Таким чином, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки за приписами частини третя статті 551 ЦК України суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).
Враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов'язання, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені та штрафу на 60% та стягнути з відповідача пеню у розмірі 28685,20 грн. (71713,01 грн. - 60%) та штраф у розмірі 11539,76 грн. (28849,39 грн. - 60%)
Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства “ГРААЛЬ» Костянтинівської селищної ради, площа Соборна, 20, смт. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340, ідентифікаційний код 41340464, на користь Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» філія «Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція » Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом», промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 24584661, грошові кошти у загальній сумі 475735,48 грн., з якої: основний борг в сумі 412134,16 грн., 3 % річних у сумі 8211,98 грн., інфляційні втрати у сумі 15164,38 грн., пеня у розмірі 28685,20 грн. та штраф у розмірі 11539,76 грн., а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 8041,09 грн.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Коваль