Рішення від 20.03.2025 по справі 913/266/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м.Харків Справа № 913/266/20(442/1520/18)

Провадження №10/913/266/20(442/1520/18)

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №913/266/20(442/1520/18) за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 )

до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Оберемко Роман Анатолійович (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053)

про захист прав споживачів

в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)

до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про банкрутство.

Секретар судового засідання Богуславська Є.В.

У засіданні брали участь:

Від позивача - представник не прибув;

Від відповідача - представник не прибув.

Від третьої особи - представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про захист прав споживачів, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по депозиту в розмірі 33347,26 доларів США та 71262,50 євро, що станом на 13.03.2018 за курсом Національного Банку України (далі - НБУ) становила суму у розмірі 3136922 грн 07 коп.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.03.2018 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» про захист прав споживача.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.08.2018 підготовче провадження у даній справі закрито, залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Оберемко Романа Анатолійовича, призначено справу до судового розгляду по суті.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.10.2018 позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Оберемко Роман Анатолійович, про захист прав споживача задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість по депозиту в розмірі 33347,26 доларів США та 71262,50 євро, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.03.2018 становить 3136922 грн 07 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 10.09.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» задоволено. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.10.2018 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк» Оберемко Роман Анатолійович, про захист прав споживача відмовлено.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.11.2021 рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.10.2018 та постанову Львівського апеляційного суду від 10.09.2020 скасовано.

Матеріали справи №442/1520/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Оберемко Роман Анатолійович, про захист прав споживачів, вирішено передати до Господарського суду Луганської області, на розгляді якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія».

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.12.2021 матеріали справи №913/266/20(442/1520/18) передано на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.12.2021 справу №913/266/20(442/1520/18) прийнято до провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.01.2022 о 12 год. 20 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.01.2022 провадження у справі №913/266/20(442/1520/18) за позовом ОСОБА_1 до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Оберемко Роман Анатолійович, про захист прав споживачів зупинено до оприлюднення судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №910/4475/19.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.02.2023 поновлено провадження у справі № 913/266/20(442/1520/18). Підготовче засідання призначено на 03.03.2023 о 11 год. 20 хв.

У судовому засіданні 03.03.2023 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження на 06.04.2023 о 11 год 20 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.04.2023 провадження у справі №913/266/20(442/1520/18) за позовом ОСОБА_1 до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Оберемко Роман Анатолійович про захист прав споживачів зупинено до розгляду та оприлюднення Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №909/578/17.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.08.2023 поновлено провадження у справі №913/266/20(442/1520/18). Підготовче засідання призначено на 23.08.2023 об 12 год. 30 хв.

У судовому засіданні 23.08.2023 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.09.2023 о 15 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.09.2023 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 21.09.2023 о 14 год. 20 хв.

У судовому засіданні 21.09.2023 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.10.2023 о 15 год 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 11.10.2023 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.11.2023 о 15 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.11.2023 провадження у справі №913/266/20(442/1520/18) за позовом ОСОБА_1 до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Оберемко Роман Анатолійович, про захист прав споживачів зупинено до оприлюднення судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №913/266/20.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.01.2025 поновлено провадження у справі №913/266/20(442/1520/18). Підготовче засідання призначено на 04.02.2025 о 12 год. 00 хв.

30.01.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких зокрема заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналів депозитних договорів та документів, що підтверджують внесення грошових коштів по депозитним договорам.

04.02.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від відповідача надійшло клопотання без номеру від 04.02.2025 про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме доказів отримання позивачем відшкодування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.02.2025 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 04.03.2025 об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 04.03.2025 господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача від 30.01.2025 про витребування доказів, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Дослідивши подане Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» клопотання про витребування оригіналів документів у позивача - ОСОБА_1 , суд зазначає, що воно не відповідає вимогам ст. 81 ГПК України, оскільки відсутні докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних в клопотанні документів, зокрема, відсутні докази, що підтверджують звернення до позивача про отримання оригіналів документів, а також не надано суду доказів, які підтверджують, що відповідачу було відмовлено у наданні цих документів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» без номеру від 30.01.2025 про витребування доказів, задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 04.03.2025 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.03.2025 об 11 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» проти позову заперечило з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових запереченнях, зокрема зазначивши наступне.

24.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних", та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 по справі №826/1162/16 апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 залишені без задоволення, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 по справі №826/1162/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 та ухвалу Київського адміністративного суду від 14.04.2016 залишено без змін.

22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/5325/16 від 29.04.2016 залишена без змін.

В той же час, за рішенням загальних зборів акціонерів від 13.07.2016, що оформлене протоколом №1 позачергових загальних зборів акціонерів, назву Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрінком», відомості про що були внесені до єдиного державного реєстру.

Окрім того, рішенням загальних зборів акціонерів від 13.07.2016 змінено й види діяльності товариства, зокрема виключено вид діяльності «діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 «Інші види грошового посередництва» та визначено основним видом діяльності 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Таким чином, відповідачем зазначено, що ПАТ «Укрінком» (правонаступник ПАТ «Укрінбанк») розпочав діяти лише з 13.07.2016, як юридична особа, діяльність якої не пов'язана із діяльністю комерційних банків, а отже, відповідач позбавлений можливості обслуговувати депозити фізичних осіб, в тому числі нараховувати відсотки за користування коштами; при цьому оскільки відповідач не є банківською установою, тому в розумінні Закону України «про захист прав споживачів» ПАТ «Українська інноваційна компанія» не може бути відповідачем у даній справі.

Також, відповідачем зазначено, що правовідносини між ним та позивачем виникли з договору банківського вкладу та не є предметом регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», а врегульовані главою 71 Цивільного кодексу України та Законом України «про банки та банківську діяльність», а тому кошти вкладу (депозиту) не можуть розглядатись як «вартість робіт/послуг» та/або «загальна вартість замовлення», а договір про банківський вклад (депозит) не містить вказаних понять у сенсі положень ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Також, відповідачем зазначено, що всі депозитні договори, укладені позивачем як вкладником з ПАТ «Укрінбанк» є припиненими з 24.12.2015 - дати початку процедури ліквідації банку.

В той же час, за даними бухгалтерського обліку відповідача, заборгованість по вкладам позивача з урахуванням нарахованих але не виплачених відсотків станом на 24.12.2015 становить 7951,11 доларів США.

За результатами проведеної інвентаризаційної перевірки відповідачем з'ясовано, що договори про розміщення банківських вкладів №10-2325606 від21.09.2015 на суму 71262,50 Євро, №10-1266221 від 01.07.2014 на суму 13920,34 доларів США в автоматизованій системі ПАТ «Українська інноваційна компанія» Б-2 та інших паперових носіях відсутні. Окрім цього, під час огляду вищевказаних договорів виявлені ознаки фіктивності, у зв'язку з чим Головою Правління ПАТ «Укрінком» на адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області було надіслано повідомлення №1360/1В від 09.11.2018 про вчинене кримінальне правопорушення, в якому відповідач просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення невстановленими особами, кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190, 191, 358, 384 Кримінального кодексу України.

Позивач проти викладених у відзиві на позовну заяву доводів відповідача заперечив, посилаючись на статут відповідача, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зазначає, що ним доведено належними та допустимими доказами законність та підставність своїх позовних вимог у даному спорі.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-1266221, на підставі якого позивач вклав, а ПАТ «Укрінбанк» прийняв вклад в розмірі 13920,34 доларів США. Найменування вкладу: «Фінансова щедрість», з процентною ставкою 11% річних; терміном розміщення до 31.08.2015; та можливістю автопролонгації.

19.02.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-2328355, на підставі якого позивач вклав, а ПАТ «Укрінбанк» прийняв вклад в розмірі 2940 доларів США. Найменування вкладу: «Привіт весні'з процентною ставкою 10,5% річних; терміном розміщення до 22.11.2015; та можливістю автопролонгації.

20.03.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-2336449, на підставі якого позивач вклав, а ПАТ «Укрінбанк» прийняв вклад в розмірі 3015,49 доларів США. Найменування вкладу: «Привіт весні», з процентною ставкою 9,5% річних; терміном розміщення до 23.11.2015; та можливістю автопролонгації.

27.05.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-1352139 на підставі якого позивач вклав, а ПАТ «Укрінбанк» прийняв вклад в розмірі 2000 доларів США. Найменування вкладу: «Тільки для своїх», з процентною ставкою 10% річних; терміном розміщення до 06.10.2015; та можливістю автопролонгації.

29.05.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-1353196 на підставі якого позивач вклав, а ПАТ «Укрінбанк» прийняв вклад в розмірі 1000 доларів США. Найменування вкладу: «Тільки для своїх», з процентною ставкою 10% річних; терміном розміщення до 08.10.2015; та можливістю автопролонгації.

03.06.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-1353853 на підставі якого позивач вклав, а ПАТ «Укрінбанк» прийняв вклад в розмірі 3400 доларів США. Найменування вкладу: «Тільки для своїх», з процентною ставкою 11% річних; терміном розміщення до 04.12.2015; та можливістю автопролонгації.

24.06.2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-2359921 на підставі якого позивач вклав, а ПАТ «Укрінбанк» прийняв вклад в розмірі 4870,65 доларів США. Найменування вкладу: «Тільки для своїх», з процентною ставкою 10,5% річних; терміном розміщення до 25.09.2015; та можливістю автопролонгації.

21.09.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-2325606 на підставі якого позивач вклав, а ПАТ «Укрінбанк» прийняв вклад в розмірі 71262,50 євро. Найменування вкладу: «Тільки для своїх», з процентною ставкою 10% річних; терміном розміщення до 22.09.2016; та можливістю автопролонгації.

25.09.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-1388431 на підставі якого позивач вклав, а ПАТ «Укрінбанк» прийняв вклад в розмірі 2200,78 доларів США. Найменування вкладу: «Тільки для своїх», з процентною ставкою 11,75% річних; терміном розміщення до 26.09.2015; та можливістю автопролонгації.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами про розміщення банківських вкладів щодо повної та своєчасної виплати банківських вкладів, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

13.07.2016 на позачергових Загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк», було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції, рішення про зміну назви товариства на Публічне акціонерне товариство “Укрінком».

28.03.2017 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства “Укрінком», змінено найменування товариства як юридичної особи з Публічного акціонерного товариства “Укрінком» на “Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія», затверджено статут в новій редакції.

Відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05839888, тобто такий самий, як у ПАТ “Укрінбанк».

01.10.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №659/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії проблемних" строком на 180 днів.

24.12.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 по справі №826/1162/16 апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 залишені без задоволення, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 по справі №826/1162/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 та ухвалу Київського адміністративного суду від 14.04.2016 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано та ухвалено нове рішення яким у задоволенні позову відмовлено.

14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Постановою від 20.02.2018 по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2017.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019 відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 щодо визнання незаконним та скасування Постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/5325/16 від 29.04.2016 залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 по справі №826/5325/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 по справі №826/5325/16 залишено без змін.

Також, судом зазначено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 у справі №826/5325/16, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021, змінено спосіб виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16 в частині зобов'язання Національного банку України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови правління Національного банку України від 22.03.2016 №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі Публічному акціонерному товариству "Український Інноваційний Банк" у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" у зазначених вище системах) на наступний спосіб: "Виключити відомості про Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (попередня назва - "Український інноваційний банк") (ідентифікаційний код 05839888) із Державного реєстру банків України".

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19.10.2021 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №826/5325/16.

Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно-правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно з ст. 27, 28 Закону України “Про банки і банківську діяльність» необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від НБУ.

В даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) правонаслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільний оборот нової, замість правопопередника зі збереженням обсягу правосуб'єктності в порядку правонаступництва.

Згідно з ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

В п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду №914/3587/14 від 24.04.019 зазначено, що з аналізу зазначених положень убачається, що сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу акціонерного товариства з публічного на приватне (ПАТ “Львівобленерго» на ПрАТ “Львівобленерго») не є його реорганізацією. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів у порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Частиною 1 статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 6 положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 інформаційний фонд Реєстру містить, зокрема, дані ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб'єкта (п. 4), який зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним (п. 6).

Правонаступництво є перехід сукупності прав та обов'язків від одного суб'єкта правовідносин до іншого, в порядку та на умовах встановлених законом. Отже обов'язковою умовою правонаступництва, є наявність декількох окремих суб'єктів, дотримання процедури переходу прав та обов'язків встановленої законом, і як наслідок втрата прав та обов'язків однією особою, та набуття іншою.

В даному випадку відбулась зміна найменування юридичної особи, без зміни організаційно правової форми, що не є її реорганізацією та не є перетворенням. Оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, суд дійшов висновку, що ПАТ “Українська інноваційна компанія» та ПАТ “Укрінбанк» є однією юридичною особою. Крім того, відповідно до імперативних приписів статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості внесені до єдиного державного реєстру вважаються достовірними, та можуть бути використанні у спорі з третьою особою.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що ПАТ “Українська інноваційна компанія» не є правонаступником ПАТ “Укрінбанк», оскільки є однією юридичною особою з різними назвами.

В той же час, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.10.2024 у справі №913/266/20 зазначає, що статус банку набувається з моменту прийняття Національним банком України рішення про видачу банківської ліцензії з одночасним внесенням регулятором запису до Державного реєстру банків, тоді як втрата юридичною особою такого статусу відбувається у результаті завершення реорганізації банку або його ліквідації за спеціальною процедурою, здійснюваною (за винятком процедури добровільної ліквідації) державною спеціалізованою установою - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у визначеному банківським законодавством порядку, кінцевим наслідком чого (реорганізації чи ліквідації) є здійснення Національним банком України запису в Державному реєстрі банків про припинення банку. При цьому відкликання банківської ліцензії не є самостійною підставою для втрати юридичною особою статусу банку.

Наведені висновки у питанні втрати юридичною особою статусу банку узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16, зокрема: «відсутність банківської ліцензії припиняє банківську діяльність банку, але не припиняє сам банк з його існуючими правами та обов'язками, які виникли в результаті банківської діяльності до відкликання банківської ліцензії».

Судова палата акцентує увагу, що правовою підставою для запровадження Фондом тимчасової адміністрації або здійснення ним ліквідації банку є відповідні рішення цього органу. Такі рішення (про запровадження тимчасової адміністрації та про початок процедури ліквідації) виконавча дирекція Фонду має право прийняти виключно на підставі рішень Правління НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних чи про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію відповідно. Зазначені рішення виконавчої дирекції Фонду та Правління НБУ не є нормативно - правовими актами, адже мають характер індивідуальних.

У разі скасування судом індивідуального акта державного чи іншого спеціалізованого органу такий акт не породжує жодних правових наслідків.

У зв'язку з цим, судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначено, що неодноразові рішення органу управління ПАТ «Український інноваційний банк» про внесення відповідних змін щодо зміни назви, місцезнаходження акціонерного товариства, нової редакції статуту, видів діяльності товариства та призначення органів управління, не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов'язків цією юридичної особи, які виникли раніше у зв'язку із здійсненням нею банківської діяльності в межах своєї спеціальної правосуб'єктності як банківської установи, оскільки внаслідок цього не створився новий учасник правовідносин, а отже ПАТ «Укрінбанк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888 і єдиним обсягом прав та обов'язків.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно із частиною першою ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

З огляду на визначення договору банківського вкладу, закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах, вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність»).

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (в редакції станом на дати укладення договорів банківського вкладу) (далі - Положення), передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (в редакції станом на дати укладення договорів банківського вкладу) письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. У договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу; сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок; строк зберігання коштів (за строковим вкладом); розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; умови дострокового розірвання договору; інші умови за погодженням сторін (п.1.10).

Відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ 01 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція № 174; у редакції, чинній на момент укладення договорів банківського вкладу) банк (філія, відділення) зобов'язаний надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити: 1) найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію; 2) дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Аналіз положень статті 1059 ЦК України, пункту 2.9 Інструкції №174, дає підстави дійти висновку, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Частиною 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, господарським судом враховано, що відповідно до пунктів 61, 62, 65 Постанови Правління НБУ від 4 липня 2018 року № 75 "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України" форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення.

Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам та органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.

Отже, банківські виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по банківському рахунку позичальника, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Судом враховано також правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічні висновки викладені, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц.

Судом встановлено, що 19.02.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк», яке в подальшому було перейменовано на ПАТ "Українська інноваційна компанія", укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-2328355 (в розмірі 2940 доларів США, з процентною ставкою 10,5% річних; терміном розміщення до 22.11.2015; та можливістю автопролонгації); 20.03.2015 укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-2336449 (в розмірі 3015,49 доларів США, з процентною ставкою 9,5% річних; терміном розміщення до 23.11.2015; та можливістю автопролонгації); 27.05.2015 укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-1352139 (в розмірі 2000 доларів США, з процентною ставкою 10% річних; терміном розміщення до 06.10.2015; та можливістю автопролонгації); 24.06.2015 укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-2359921 (в розмірі 4870,65 доларів США, з процентною ставкою 10,5% річних; терміном розміщення до 25.09.2015; та можливістю автопролонгації); 25.09.2015 укладено договір про розміщення банківського вкладу №10-1388431 (в розмірі 2200,78 доларів США, з процентною ставкою 11,75% річних; терміном розміщення до 26.09.2015; та можливістю автопролонгації).

Також, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору про розміщення банківського вкладу №10-2328355 19.02.2015 було внесено грошові кошти в розмірі 2940 доларів США; договору про розміщення банківського вкладу №10-2336449 20.03.2015 було внесено грошові кошти в розмірі 3015,49 доларів США; договору про розміщення банківського вкладу №10-1352139 27.05.2015 було внесено грошові кошти в розмірі 2000 доларів США; договору про розміщення банківського вкладу №10-2359921 24.06.2015 було внесено грошові кошти в розмірі 4870,65 доларів США; договору про розміщення банківського вкладу №10-1388431 25.09.2015 було внесено грошові кошти в розмірі 2200,78 доларів США, що підтверджується копіями банківських виписок по вкладним рахункам позивача.

Проте, в порушення умов укладених договорів банківського вкладу, відповідачем не були повернуті грошові кошти, внесені позивачем на депозитний рахунок.

При цьому, судом встановлено, що Фондом гарантування вкладів відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ОСОБА_1 було виплачено відшкодування коштів за банківськими вкладами в розмірі 200000 грн 00 коп., зокрема 02.03.2016 виплачено 117434 грн 51 коп., що за офіційним курсом НБУ становить 4335,74 доларів США, та 15.03.2016 виплачено відшкодування в розмірі 82565 грн 49 коп., що за офіційним курсом НБУ становить 3113,63 доларів США, що підтверджується відомостями наданими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

За таких обставин, враховуючи здійснене Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів за банківськими вкладами, вимога позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» заборгованості за договором банківського вкладу №10-2328355 від 25.09.2015, договором банківського вкладу №10-2336449 від 25.09.2015, договором банківського вкладу №10-1352139 від 25.09.2015, договором банківського вкладу №10-2359921 від 25.09.2015, договором банківського вкладу №10-1388431 від 25.09.2015 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню частково в розмірі 5597,55 доларів США. В іншій частині за вказаною вимогою слід відмовити.

Разом з цим, господарський суд зазначає, що позивачем в порушення ст.ст. 74-77 Господарського процесуального кодексу України, не доведено належними та допустимими доказами укладення договорів про розміщення банківського вкладу №10-1266221 від 01.07.2015, №10-1353196 від 25.09.2015, №10-1353853 від 25.09.2015, №10-2325606 від 21.09.2015 та внесення грошових суми на його вкладні рахунки, враховуючи, що письмова форма договору банківського вкладу (депозиту) вважається дотриманою, якщо внесення суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею відповідного документу або ощадного сертифікату.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», в частині стягнення сум банківського вкладу за договорами про розміщення банківського вкладу №10-1266221 від 01.07.2015, №10-1353196 від 25.09.2015, №10-1353853 від 25.09.2015 в розмірі 18320,34 доларів США та суми банківського вкладу за договором про розміщення банківського вкладу №10-2325606 від 21.09.2015 в розмірі 71262,50 Євро не є доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Судом приймається до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", за таких обставин, суд дійшов висновку стягнути з відповідача судовий збір пропорційно задоволеним вимогами в дохід бюджету.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу за договором про розміщення банківського вкладу №10-2328355 від 25.09.2015, договором про розміщення банківського вкладу №10-2336449 від 25.09.2015, договором про розміщення банківського вкладу №10-1352139 від 25.09.2015, договором про розміщення банківського вкладу №10-2359921 від 25.09.2015, договором про розміщення банківського вкладу №10-1388431 від 25.09.2015 в розмірі 5597,55 доларів США.

3. Стягнути з ПАТ "Українська інноваційна компанія" в дохід Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в розмірі 407 грн 55 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний номер 05839888)

Повне рішення складено 31.03.2025.

Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ