вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"31" березня 2025 р. Справа № 911/1131/25
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 28.03.2025 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
особа, яка може набути статус відповідача, - Садівницьке товариство «Вега»,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із заявою від 28.03.2025 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить суд вжити заходів до забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 , а саме заборонити Садівницькому товариству «Вега» (далі - СТ «Вега») приймати рішення на Загальних зборах уповноважених представників вулиць СТ «Вега» 06.04.2025, які внесені до порядку денного таких загальних зборів уповноважених представників вулиць рішенням Правління СТ «Вега», оформленого протоколом № 24 від 11.03.2025, а саме: 1) організаційні питання проведення позачергових Загальних зборів уповноважених представників вулиць СТ «Вега» (обрання Голови зборів, секретаря, порядок прийняття рішень); 2) розгляд та затвердження фінансового Звіту Правління за 2024 рік; 3) питання обрання нового складу Правління СТ «Вега»; 4) обговорення розміру членських внесків на 2025 рік; 5) обговорення кошторису на 2025 рік.
Обгрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 посилається на те, що 22.05.2022 відбулися позачергові загальні збори членів СТ «Вега», на яких прийнято ряд рішень, зокрема: про внесення змін до Статуту та викладення Статуту СТ «Вега» у новій редакції, про припинення повноважень попереднього складу Правління СТ «Вега», Голови Правління та Ревізійної комісії, про обрання та затвердження нового складу Правління, Голови Правління та Ревізійної комісії.
Заявник зазначає, що на підставі вказаного рішення, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Холод О.В. провела реєстраційну дію № 1003551070005005118 від 02.06.2022 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», а саме: зміна керівника, зміна установчих документів, зміна інформації для здійснення зв'язку та зміна особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи або відомостей про таку особу».
Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.01.2025 у справі № 911/1002/23 визнав недійсним рішення загальних зборів членів СТ «Вега», оформлені протоколом № 1 від 22.05.2022.
За твердженнями заявника, 11.03.2025 відбулось засідання членів Правління СТ «Вега» на якому прийняті рішення, які оформленні протоколом Засідання членів Правління СТ «Вега» № 24, зокрема:
« 2. Організаційні питання проведення Загальних зборів уповноважених представників вулиць СТ «Вега».
Вирішили: Скликати чергові Збори уповноважених представників вулиць 6 квітня 2025р. Затвердити порядок денний Зборів уповноважених представників вулиць:
1. Організаційні питання проведення позачергових Загальних зборів уповноважених представників вулиць СТ «Вега». (обрання Голови зборів, секретаря, порядок прийняття рішень).
2. Розгляд та затвердження фінансового Звіту Правління за 2024 рік
3. Питання обрання нового складу Правління СТ «Вега».
4. Обговорення розміру членських внесків на 2025рік.
5. Обговорення кошторису на 2025рік.
Рішення прийняте.».
На думку заявника, вказані рішення Правління, оформлені протоколом Засідання членів Правління СТ «Вега» № 24 від 11.03.2025, є недійсними, оскільки суперечать вимогам Закону України «Про кооперацію» та Статуту СТ «Вега» в чинній редакції від 16.11.1995 (зі змінами від 17.11.2011) (попередня редакція якого скасована рішенням Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 у справі № 911/1002/23).
Як зазначено у заяві, предметом позову, який має намір пред'явити ОСОБА_1 , є вимога про визнання недійсними рішень Правління СТ «Вега», оформлених протоколом Засідання членів Правління СТ «Вега» № 24 від 11.03.2025. Підстави майбутнього позову: нова редакція Статуту СТ «Вега» від 22.05.2022 втратила чинність, а попередня редакція Статуту від 16.11.1995 (зі змінами від 17.11.2011), яка наразі чинна, не допускає проведення Загальних зборів уповноважених представників. Усі повноваження щодо обрання нового складу Правління, затвердження кошторису та встановлення розміру членських внесків належать Загальним зборам усіх членів СТ «Вега».
Заявник вказує, що проведення 06.04.2025 Зборів уповноважених представників та зміна складу Правління потягне зміну складу керівного органу СТ «Вега» у спосіб, який не відповідає закону та Статуту СТ «Вега» в попередній редакції (від 16.11.1995 (зі змінами від 17.11.2011)), яка зараз чинна. Так само Загальні збори уповноважених представників не мають повноважень підвищувати розмір членських внесків. Заявник також зауважує, що вже довів у суді недійсність рішень загальних зборів СТ «Вега» від 22.05.2022 (справа № 911/1002/23), серед яких і затвердження нової редакції Статуту, на підставі якої, власне, Правління і скликає Збори уповноважених представників на 06.04.2025.
На думку заявника, якщо Збори уповноважених представників відбудуться та приймуть рішення, то це створить додаткові перешкоди та фактично нівелює значення позовної заяви ОСОБА_1 щодо недійсності рішення Правління СТ «Вега» про призначення таких зборів. У випадку задоволення позову, з яким має намір звернутися ОСОБА_1 , останній буде позбавлений можливості виконати рішення суду про недійсність рішень Правління від 11.03.2025 та змушений буде звертатися до суду з новим позовом вже про недійсність рішень Загальних зборів уповноважених представників від 06.04.2025.
Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 28.03.2025 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи із такого.
За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Cуд зазначає, що виходячи із предмета і підстав позову, який має намір пред'явити ОСОБА_1 , останній має ознаки спору, наближеного до корпоративного, оскільки є таким, що пов'язаний з діяльністю юридичної особи.
Згідно із частиною п'ятою статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору (частина десята статті 137 ГПК України).
Так, за приписами частини першої статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18 тощо).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Отже під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Суд наголошує на тому, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та, зокрема не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
Варто також зазначити, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Як свідчить зміст заяви, предметом позову, який має намір пред'явити ОСОБА_1 , є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання недійсними рішень Правління СТ «Вега», оформлених протоколом Засідання членів Правління СТ «Вега» № 24 від 11.03.2025.
Отже заявник має намір звернутися до суду із позовними вимогами немайнового характеру.
Суд зазначає, що у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/8225/20, від 13.01.2021 у справі від 07.10.2021 у справі № 910/2287/21.
Водночас, як уже неодноразово зазначалося, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.
Відповідно до частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Отже позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2024 у справі № 916/4893/23.
Так, предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до суду ОСОБА_1 , є вимоги про визнання недійсним рішення Правління СТ «Вега», оформленого протоколом Засідання членів Правління СТ «ВЕГА» № 24 від 11.03.2025, зокрема щодо скликання чергових Зборів уповноважених представників вулиць 06.04.2025 із порядком денним: 1) організаційні питання проведення позачергових Загальних зборів уповноважених представників вулиць СТ «Вега» (обрання Голови зборів, секретаря, порядок прийняття рішень); 2) розгляд та затвердження фінансового Звіту Правління за 2024 рік; 3) питання обрання нового складу Правління СТ «Вега»; 4) обговорення розміру членських внесків на 2025 рік; 5) обговорення кошторису на 2025рік.
У той же час, в якості забезпечення такого позову заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони СТ «Вега» приймати рішення на Загальних зборах уповноважених представників вулиць СТ «Вега» 06.04.2025, які внесені до порядку денного таких загальних зборів уповноважених представників вулиць рішенням Правління СТ «Вега», оформленого протоколом № 24 від 11.03.2025, а саме: 1) організаційні питання проведення позачергових Загальних зборів уповноважених представників вулиць СТ «Вега» (обрання Голови зборів, секретаря, порядок прийняття рішень); 2) розгляд та затвердження фінансового Звіту Правління за 2024 рік; 3) питання обрання нового складу Правління СТ «Вега»; 4) обговорення розміру членських внесків на 2025 рік; 5) обговорення кошторису на 2025 рік.
Суд наголошує, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову, зокрема, правомірність/неправомірність проведення засідання членів Правління, а також дійсність чи недійсність рішень, прийнятих на засідання членів Правління СТ «Вега», що оформлені протоколом № 24 від 11.03.2025, наразі судом не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Водночас заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, які є фактично тотожними майбутнім позовним вимогам, а також спонукає суд встановити неправомірність зборів 06.04.2025 шляхом заборони їх проведення з підстав порушення порядку їх скликання, що не входить в межі процедури вжиття заходів до забезпечення позову.
Беручи до уваги наведене вище та виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 заходи забезпечення позову не узгоджуються із вимогами статей 136, 137 ГПК України, а відтак заява від 28.03.2025 про забезпечення позову до подачі позовної заяви не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.03.2025 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін